Корекція енергодефіциту в пацієнтів із серцевою недостатністю: від гострих до хронічних станів

26.09.2021

За матеріалами науково-практичної конференції «Актуальні питання невідкладної кардіології в умовах пандемії COVID‑19» в онлайн-форматі (2‑3 липня 2021 року)

Загальновідомо, що синтез аденозинтрифосфату (АТФ) у мітохондрії – це один з основних аспектів покращення енергозабезпечення. Але слід пам’ятати, що за розвитку ішемії кількість АТФ у клітині ще не встигає зменшитися, а функція органа погіршується практично паралельно зі зниженням рівня фосфокреатину (ФК). Порушення співвідношення ФК/АТФ у бік зростання АТФ є чітким показником прогресування серцевої недостатності (СН).

Провідний науковий співробітник відділення реанімації та інтенсивної терапії ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, д. мед. н. Олег Ігоревич Іркін зупинився на механізмі дії та значенні ФК в енергетичних процесах.

Механізм дії ФК був описаний Карлом Ломаном (так звана реакція Ломана) та полягає у передачі фосфатної одиниці від мітохондрії до місця її використання, як-от м’язові тканини (зокрема міокард), енергозалежні канали, нейрони, сперматозоїди тощо. Тобто ФК «переносить» енергію АТФ, синтезовану в мітохондрії (цикл Кребса) (Lygate, Neubauer, 2014).

Олег Ігорович акцентував, що порушення співвідношення концентрацій ФК/АТФ відрізняє здорове серце від серця пацієнта, що страждає на кардіоміопатію чи ішемічну хворобу серця. 

Окрім того, значення співвідношення ФК/АТФ є більш жорстким прогностичним показником виживаності пацієнтів, ніж функціональний клас за критеріями Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA) або фракція викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) > чи <30% (рис. 1) (Neubauer et al., 2007).

 Рис. 1. Залежність виживаності пацієнтів від співвідношення ФК та АТФ 

Старший науковий співробітник відділення реанімації та інтенсивної терапії ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України, д. мед. н Ярослав Михайлович Лутай зазначив, що у їхньому відділенні ним та колегами було проведене дослід­жен­ня гострого тесту ФК (2 г препарату Неотон в/в краплинно на 50 мл фізіологічного розчину протягом 30 хв) у 20 пацієнтів із гострою СН та низькою ФВ ЛШ. Для оцінки ефективності однократного введення препарату Неотон на функцію міокарда використовували метод спекл-трекінгової ЕхоКГ до застосування лікарського засобу та через 30‑60 хв після процедури.

Слід зазначити, що за стандартними ЕхоКГ-показниками суттєвої різниці між ФВ ЛШ та кінцевим діастолічним об’ємом до й після введення ФК не спостерігалося. Однак за даними спекл-трекінгової ЕхоКГ було виявлено чітку позитивну тенденцію стосовно радіального та циркулярного стрейнів (змін поздовжнього стрейну майже не зафіксовано) (рис. 2, 3). 

Рис. 2. Результати спекл-трекінгової ЕхоКГ до та після введення ФК
Примітки: А – продольна деформація, Б – циркулярна деформація, 
В – радіальна деформація.

Рис. 3. Покращення різних видів стрейну після гострого тесту ФК
Примітки: GLS – глобальна поздовжня деформація, CS – циркулярна деформація.

У кінцевому підсумку це свідчило про явне поліпшення скоротливих властивостей ЛШ, що було також показано відповідно до клінічних ознак пацієнтів. Зокрема, мало місце покращення клінічного стану хворих, яке, ймовірно, було зумовлене не тільки поліпшенням функції міокарда, але й загального стану пацієнтів за рахунок метаболічного ефекту препарату Неотон.


Довідка «ЗУ»

Препарат Неотон (1 флакон містить фосфокреатину натрію 1 г) покращує метаболізм і зберігає енергетичний потенціал та структуру м’язових клітин серця і скелетної мускулатури.

Кардіопротекторна дія фосфокреатину зумовлена явищами стабілізації сарколеми та збереженням клітинного пулу аденінових нуклеотидів. Це забезпечується за рахунок пригнічення ферментів, які беруть участь у катаболізмі нуклеотидів, інгібування розпаду фосфоліпідів у ішемізованому міокарді та можливого покращення мікроциркуляції в ішемізованій ділянці, що відбувається завдяки інгібуванню АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів.

Неотон ефективно гальмує процеси деградації клітинних мемб­ран серцевого і скелетних м’язів при їх гіпоксії, ішемії та реперфузії, а також при алергічному ушкод­жен­ні.


Підготувала Олександра Демецька

Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 4 (77) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

01.12.2021 Кардіологія Амбулаторне моніторування електрокардіограми

Редакція медичної газети «Здоров’я України», тематичного номера «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» продовжує знайомити наших читачів із ґрунтовним і детальним підручником «Функціональна діагностика» за редакцією д. мед. н., професора О.Й. Жарінова, д. мед. н., професора Ю.А. Іваніва та к. мед. н., доцента В.О. Куця. Пропонуємо до вашої уваги розділ «Амбулаторне моніторування електрокардіограми» ІІ частини «Функціональні проби. Амбулаторне моніторування ЕКГ і артеріального тиску». ...

30.11.2021 Кардіологія Особливості переведення підлітків із вродженою вадою серця у дорослу категорію пацієнтів

Вроджені вади серця (ВВС) є найпоширенішими вродженими аномаліями розвитку. Близько 90% дітей, що мають ВВС, у розвинених країнах досягають зрілого віку. Хоча виживаність при ВВС у країнах із низьким рівнем доходів залишається низькою, розширення доступу до дитячої кардіохірургії у країнах із середнім рівнем доходів привело до незначного зростання виживаності серед підлітків та дорослих із помірною та тяжкою ВВС. Таким хворим необхідне надання кваліфікованої медичної допомоги протягом усього життя. Під егідою відомих світових спільнот 2021 р. було розроблено глобальний консенсусний документ, в якому описані аспекти переходу підлітків із ВВС у дорослу категорію пацієнтів з урахуванням доступних можливостей у країнах із різним ступенем розвитку. ...

30.11.2021 Кардіологія Територія правильного ритму: безпека, доведена практикою

Однією із найпоширеніших стійких аритмій є фібриляція передсердь (ФП), що пов’язана з розвитком небезпечних ускладнень та погіршенням якості життя хворих. Відновлення та підтримка нормального синусового ритму – ​бажана мета для багатьох пацієнтів із ФП, однак ця стратегія обмежена відносно невеликою кількістю антиаритмічних препаратів (ААП), доступних для контролю ритму при ФП. Тож як обрати ефективний і безпечний шлях розв’язання цієї проблеми? Та що насамперед контролювати при ФП – ​частоту серцевих скорочень (ЧСС) чи ритм? Провідний науковий співробітник відділу реанімації та інтенсивної терапії, д. мед. н. Олег Ігорович Іркін та старша наукова співробітниця відділу аритмій серця (ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ), к. мед. н. Олена Миколаївна Романова детально розглянули ці питання в межах ХІІ Національного конгресу кардіологів України, що відбувся цьогоріч у вересні. ...

30.11.2021 Кардіологія Порівняльна ефективність сартанів та інгібіторів АПФ у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарда

Для лікування пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) зазвичай рекомендовані препарати, що пригнічують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, такі як інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА). Однак чи однаково ефективні ці ліки для широкого кола пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), досі є предметом дискусій. Метою D. Ko et al. було порівняти клінічну ефективність іАПФ та БРА в осіб із перенесеним ІМ. Пропонуємо до вашої уваги огляд цього дослід­жен­ня, результати якого опубліковані у виданні Open Heart (2019; 6: e001010). ...