Резолюція учасників Міжнародного симпозіуму з питань безпеки та раціональної фармакотерапії гострих респіраторних захворювань у дітей

Стаття у форматі PDF

4 вересня 2021 р., м. Одеса

Ця резолюція має рекомендаційний характер і відображає актуальні питання безпеки та раціональної фармакотерапії гострих респіраторних захворювань у дітей, а також можливості й перспективи інноваційних методів лікування гострих респіраторних захворювань у дітей. Цю резолюцію розроблено насамперед для покращення якості надання медичної допомоги на амбулаторному етапі; вона акцентує увагу на пріоритетних методах лікування гострих респіраторних захворювань. З огляду на головний аспект (покращення якості життя пацієнта) варто акцентувати увагу практичних лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики – ​сімейної медицини на препаратах природного походження (стандартизовані фітоекстракти, комплексні гомеопатичні препарати, які відповідають стандартам якості виробництва – GMP) з доведеною в клінічних дослідженнях, проведених згідно зі стандартами GCP, ефективністю і безпекою.

1. Продовжити практику проведення симпозіумів з обміну досвідом та результатами клінічних досліджень лікарських препаратів з високим профілем ефективності та безпеки.
2. Звернути увагу практичних лікарів-­педіатрів, лікарів загальної практики – ­​сімейної медицини на важливість включення інноваційних методів лікування гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) у дітей препаратами, ефективність яких підтверджена методами доказової медицини.
3. За результатами семінару учасники визначилися, що на сьогоднішній день існує практика нераціональної рекомендації антибіотиків у практиці лікаря-педіатра, лікарів загальної практики – ​сімейної медицини при ГРЗ. Антибіотикорезистентність є однією із пріоритетних проблем сучасної медицини (не тільки локальною, а й глобальною). Призначення антибіотиків зазвичай зумовлене поганою інформованістю практичних лікарів про показання до застосування антибактеріальних засобів при ГРЗ та можливості сучасних і безпечних лікарських засобів. З огляду на зростання тенденції антибіотикорезистентності у світі та в Україні зокрема необхідно провести інформаційно-методичну роботу з лікарями-педіатрами та лікарями загальної практики – ​сімейної медицини з оптимізації терапії ГРЗ у дітей.
4. В етіологічній структурі ГРЗ найбільша частка належить вірусам (≈90%), і на сьогодні відома значна кількість збудників ГРВЗ, які переважно належать до 9 різних груп вірусів (грип, парагрип, адено-, РС-, пікорна-, корона-, рео-, ентеро- та герпесвіруси)*. Призначення антибіотиків здійснюється у 80% клінічних випадків. Прийом антибіотиків не попереджає вторинну бактеріальну інфекцію нижніх дихальних шляхів.
Примітка: * наказ № 499 від 16.07.2014 р. «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при грипі та гострих респіраторних інфекціях».
5. Використання як стартової терапії стандартизованого фітоекстракту Умкалор^® (EPs^® 7630) як препарату для етіопатогенетичного лікування ГРЗ, бронхіту, риносинуситу, тонзиліту та фарингіту. Умкалор^® (EPs^® 7630), який володіє противірусною, антибактеріальною, імуномодулювальною і протизапальною дією, може стати раціональною альтернативою нераціональної антибіотикотерапії. Ця рекомендація заснована на численних міжнародних та українських дослідженнях і метааналізах препарату Умкалор^® (EPs^® 7630).
6. Лікування риносинуситу – ​актуальне питання в практиці лікаря-оториноларинголога та лікарів суміжних спеціальностей – ​лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики – ​сімейної медицини. В лікуванні пацієнтів з риносинуситом варто віддавати перевагу препаратам з доведеною ефективністю та безпекою. Своєчасне призначення комбінації препаратів Умкалор^® (EPs^® 7630) і Цинабсин сприяє більш швидкому покращенню самопочуття пацієнтів, зменшує фармакологічне навантаження на організм і не призводить до формування антибіотикорезистентності, що доведено в клінічних дослідженнях.
7. Гострий тонзилофарингіт є одним із найбільш поширених захворювань дихальної системи у дітей та підлітків. Етіотропна терапія гострого тонзилофарингіту у дітей найчастіше проявляється необґрунтованим призначенням антибіотиків. Комбіноване використання Умкалору (EPs^® 7630) і Тонзилотрену сприяє кращій клінічній динаміці нестрептококових гострих тонзилофарингітів, оптимізує контроль над запальним процесом у гострому періоді та у ході катамнестичного спостереження.
8. Результати лікування EPs^® 7630 (Умкалор^®) у пацієнтів із застудою з підтвердженою інфекцією HCoV (коронавірусу) були такими ж сприятливими, як і в пацієнтів з іншими вірусними інфекціями*. Оскільки це дослідження проводилося до пандемії, наразі немає доказів ефективності EPs® 7630 у пацієнтів з інфекцією SARS-CoV‑2 (COVID‑19); це потребує подальшого вивчення.
Примітка: * Keck Tilman, Strobl Andreas, Weinhaeusel Andreas, Funk Petra, Michaelis Martin Pelargonium Extract EPs 7630 in the Treatment of Human Corona Virus-Associated Acute Respiratory Tract Infections – ​A Secondary Subgroup-Analysis of an Open-Label, Uncontrolled Clinical Trial; vol. 12 666546. 30 Apr. 2021, doi:10.3389/fphar.2021.666546.

Учасники семінару вважають за доцільне впровадження положень цієї резолюції в практичну діяльність лікарів-педіатрів, лікарів загальної практики – ​сімейної медицини. Ця резолюція може бути використана при складанні методичних рекомендацій, локальних протоколів, інформаційних листів та посібників з відповідних питань надання медичної допомоги дітям.

Олена Костянтинівна Колоскова, д.м.н., професор, завідувачка кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету

Анатолій Лук’янович Косаковський, д.м.н., професор, завідувач кафедри дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, президент Асоціації дитячих оториноларингологів України, заслужений раціоналізатор УРСР, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, експерт МОЗ України

Наталія Володимирівна Молочек, к.м.н., доцент кафедри біомедицини ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Ніолє Cавіцкієне, професор, Литовський університет медико-санітарних наук, Литва

Іване Чхаідзе, професор, завідувач кафедри педіатрії Тбіліського державного медичного університету, Медичний директор Центральної дитячої лікарні ім. Іашвілі, Голова правління Респіраторної асоціації Грузії

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (515), 2021 р.