Персоніфікована модель надання психіатричної допомоги хворим на стрес-асоційовані розлади

28.01.2022

Стаття у форматі PDF

У жовтні 2021 р. відбувся науковий симпозіум із міжнародною участю «Персоніфіковані підходи щодо неврологічної, психіатричної та наркологічної допомоги», присвячений 100-річчю ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». Під час секційного засідання психіатрів із доповіддю про персоніфіковану модель надання психіатричної допомоги хворим на стрес-асоційовані розлади виступила завідувачка кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи Харківського національного медичного університету, д. мед. н., професорка Ганна Михайлівна Кожина.

За словами Г.М. Кожиної, ключове гасло наявного зараз проєкту програми сучасної трансформації системи охорони здоров’я в Україні – ​від дезінтеграції до системного підходу в охороні здоров’я. Основні стратегічні цілі даної програми наступні:

  1. Поліпшення якості життя.
  2. Зміцнення здоров’я.
  3. Профілактика захворювань.
  4. Збільшення тривалості життя, зокрема активних і здорових років.

Сьогодні персоніфікована медицина стає одним із провідних трендів у системі охорони здоров’я. Її головна мета – ​оптимізувати та персоналізувати профілактику, діагностику й лікування, а також уникати розвитку небажаних ефектів шляхом виявлення індивідуальних особливостей організму.

Дослід­жен­ня стрес-асоційованих розладів не втрачає своєї актуальності через стабільну кількість війн, катастроф, різного роду стихійних лих, що відбуваються у світі. Однак наслідки впливу травматичного стресу на психіку людини залишаються дотепер не до кінця вивченими. Для українців основним чинником виникнення стрес-асоційованих розладів останнім часом була війна на Сході України, а протягом двох останніх років додалася ще й пандемія COVID‑19.

Психогенний вплив коронавірусної інфекції зумовлений низкою факторів, як-от:

  • недостатня обізнаність щодо власного психічного здоров’я;
  • страх за стан здоров’я (своє та близьких людей);
  • необхідність адаптації до нового образу життя, зумовленого карантинними обмеженнями;
  • недостатня обізнаність щодо COVID‑19;
  • несприятлива економічна ситуація;
  • інформаційний стрес.

Клінічна картина стрес-асоційованих розладів включає комплекс емоційних порушень (як-от депресія, немотивована тривога, внутрішнє напруження з неможливістю розслабитися, дратівливість, ангедонія), когнітивних порушень (таких як труднощі при плануванні, організації та концентрації уваги, проблеми з пам’яттю), а також вегетативними пароксизмами, психогенним болем, астенією, інсомнією, сексуальною дисфункцією. Нозологічна структура стрес-­асоційованих розладів представлена тривожно-­депресивними розладами, посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та розладами адаптації.

Терапія стрес-асоційованих розладів базується на персоніфікованому підході та включає комплексне використання фармакотерапії, психотерапії та психоосвіти.

Ганна Михайлівна зауважила, що вибір фармако­терапії залежить від тяжкості розладу. Так, при тривожно-депресивних розладах та ПТСР доцільне використання селективного інгібітора зворотного захоплення серотоніну есциталопраму (Есцитам® Асіно).

Вибір препарату зумовлений:

  • широким спектром ефективності щодо всіх депресивних розладів;
  • швидкою редукцією тривожно-депресивної симптоматики;
  • низьким рівнем фармакологічної взаємодії;
  • зниженням частоти вазомоторних пароксизмів.

Застосування есциталопраму рекомендоване для купірування гострої фази депресивного стану. Він є препаратом першої ланки вибору для тривалого підтримувального лікування та запобігання рецидивам депресивного стану. Як свідчать дані літератури, на тлі прийому есциталопраму відзначаються достовірне швидке зниження симптомів тривоги за шкалою тривоги Гамільтона (HAM-A) та депресії за шкалою Монтгомері – ​Асберг (MADRS), а також нормалі­зація сну (Tom et al., 2010).

Есцитам® Асіно є препаратом вибору терапії тривожно-­депресивних розладів та ПТСР.

Доповідачка зазначила, що при легких формах стрес-асоційованих розладів, таких як розлади адаптації, доцільним  є призначення препарату Саффрон®, одна капсула якого містить:

  • екстракт кореня куркуми (Curcuma longa), стандартизований до 95% куркуміну – ​50 мг;
  • магній у формі карбонату магнію – ​50 мг;
  • екстракт шафрану (Crocus sativus L.) – ​28 мг;
  • вітамін В6 – 5,4 мг.

Шафран сприяє поліпшенню настрою, зняттю нервового збуд­жен­ня, зменшенню тривоги та роздратування, а також підтриманню нормальної роботи нервової системи під час підвищених психічних і розумових навантажень. Шафран забезпечує седативну дію, що сприяє нормалізації глибини та якості сну.

У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-­контрольованому дослід­жен­ні було проведено оцінку ефективності екстракту шафрану в 60 пацієнтів із тривогою та депресією. Учасників розподілили на групи для отримання капсули з екстрактом шафрану в дозі 50 мг або плацебо двічі на день протягом 12 тижнів. На початку спостереження, через 6 і 12 тижнів дослідники використовували опитувальник Бека для діагностування депресивних станів (BDI) і шкалу тривожності Бека (BAI). 

За отриманими результатами, через 12 тижнів добавки шафрану чинили значний вплив на показники BDI та BAI порівняно із плацебо (p<0,001). Це доводить його ефективність під час лікування тривожно-­депресивних розладів (Mazidi et al., 2016).

В іншому 4-тижневому рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослід­жен­ні оцінювали ефективність та переносимість шафрану при сексуальній дисфункції, що пов’язана із прий­манням флуоксетину. Під наглядом перебували 36 одружених чоловіків із великим депресивним розладом, які приймали флуоксетин та мали суб’єктивні скарги на сексуальну дисфункцію. Пацієнти були випадковим чином розподілені на дві групи: у першій приймали шафран (15 мг двічі на день), а в другій – ​плацебо протягом чотирьох тижнів. Діагностичну оцінку проводили за шкалою міжнародного індексу еректильної функції (IIEF) на початку дослід­жен­ня та 2-му й 4-му тижнях.

До 4-го тижня шафран сприяв більш значущому поліпшенню еректильної функції та задоволеності статевим актом, а також бальної оцінки за шкалою порівняно із плацебо. За показниками оргазмічної функції, загального задоволення і сексуального бажання різниці між групами не спостерігалося. Наприкінці дослід­жен­ня 9 (60%) пацієнтів у групі шафрану та 1 (7%) при застосуванні плацебо досягли нормальної еректильної функції (оцінка >25 щодо домену еректильної функції). Частота несприятливих ефектів була однаковою у двох групах (Modabbernia et al., 2012).

Куркума має виразний антиастенічний ефект, сприяє зниженню рівня ліпідів у крові, контролю стресу, поліпшує баланс настрою. Крім того, даний компонент допомагає підтримувати нормальну когнітивну функцію завдяки стабільній передачі сигналів білка, що зв’язується з клітинним фактором транскрипції, та активації нейротрофічного фактора мозку (BDNF). Це має вирішальне значення для розвитку й виживання нейронів, а також синаптичної пластичності.

Куркума є потужним антиоксидантом, а її наявність у ра­ціоні знижує вміст маркерів окисного стресу, що сприяє зменшенню ризику неврологічних захворювань. На додаток, вживання куркуми поліпшує мозковий кровотік, що зумовлює покращення пам’яті, уваги та концентрації, ефективності навчання, захисту нервових клітин. Такий механізм дії вив­чався в експерименті на моделі щурів, згідно з результатами якого вживання куркуми підвищує рівень BDNF – ​білка, що підтримує активність нейронів (Xu et al., 2007).

Плацебо-контрольоване дослід­жен­ня S.R. Rai­ney-Smith et al. (2016), проведене за участю осіб літнього віку із когнітивним дефіцитом протягом одного року, було присвячене аналізу впливу добавки куркуми порівняно із плацебо. Серед пацієнтів, які отримували куркуму, зниження когнітивних функцій не спостерігалося на відміну від групи плацебо. Дані іншого дослід­жен­ня показали, що вживання куркуми може поліпшувати настрій і пам’ять в осіб із легкою втратою пам’яті, пов’язаною з віком (Small et al., 2017).

Засоби із куркумою легко засвоюються у пацієнтів, які мають проблеми з пам’яттю без деменції. Це підтверджують результати оцінки мікроскопічних бляшок і вузликів у мозку осіб із хворобою Альц­геймера (ХА).

Чим саме зумовлені ефекти куркуми – ​наразі дос­теменно невідомо, але вони можуть бути пов’язані з її здатністю зменшувати інтенсивність нейрозапалення, асоційованого з ХА та великою депресією. Це було продемонстровано у подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослід­жен­ні, яке включало 40 добровольців віком 50‑90 років із легкими порушеннями пам’яті (Salehi et al., 2020). Суб’єктів випадковим чином розподілили на групи вживання куркуми (90 мг двічі на день протягом 18 місяців) або плацебо. Стан пацієнтів оцінювали за допомогою стандартизованих когнітивних тестів на початку дослід­жен­ня та через 6-місячні інтервали. Концентрацію компонентів куркуми у крові фіксували на вихідному рівні та через 18 місяців.

Результати показали, що в осіб, які отримували куркуму, значно поліпшилися пам’ять та увага, тоді як у групі плацебо жодного покращення не спостерігалося. Зокрема, на тлі застосування куркуми протягом 18 місяців мало місце підвищення показників на 28% за тестами для оцінки пам’яті, а також поліпшення настрою.

Магній сприяє зниженню збудливості нейронів, поліпшує нервово-м’язову передачу, підтримує нормальну роботу нервової, серцево-судинної, травної, ендокринної та опорно-рухової систем.

Вітамін В6 необхідний для метаболізму різних нейро­медіаторів, які є важливими для підтримання належного функціонування нервової системи.

Таким чином, Саффрон® рекомендований при широкому спектрі дезадаптивних станів із проявами легкої тривоги та депресії, нервово-психічної напруги, астенічному симптомокомлексі.

Професорка представила розроблену за результатами власних досліджень, комплексну програму терапії стрес-­асоційованих розладів, яка включає використання при тривожно-депресивних розладах та ПТСР препарату Есцитам® Асіно та біосугесивної терапії О. Стражного, когнітивно-­поведінкової терапії, травмофокусованої терапії, EMDR-­терапії. При розладах адаптації програма передбачає застосування препарату Саффрон® та когнітивно-поведінкової терапії, біосугесивної терапії О. Стражного, малюнкових технік арт-терапії.
Динаміка рівнів тривоги й депресії на тлі використання Есцитаму Асіно представлена на рисунку 1.

Рис. 1. Динаміка рівнів тривоги та депресії на тлі використання Есцитаму Асіно (%)

Рис. 1. Динаміка рівнів тривоги та депресії на тлі використання Есцитаму Асіно (%)

 

Динаміка рівня соціальної фрустрованості при застосуванні Саффрону наведена на рисунку 2.

Рис. 2. Динаміка рівня соціальної фрустрованості на тлі використання Саффрону (%)

Рис. 2. Динаміка рівня соціальної фрустрованості на тлі використання Саффрону (%)

 

Смислотворчим елементом психотерапевтичної підтримки було визначено психоосвіту. У терапії стрес-асоційованих розладів застосовувалася інтегративна модель психоосвітньої роботи, яка включала в себе: інформаційний тренінг і тренінг опанування стресу із додатковим використанням при тривожно-­депресивних розладах тренінгів афіліації та адаптивного копінгу, а у разі розладів адаптації – ​тренінгів усвідомлення власних почуттів та асертивності.

Професорка зазначила, що на тлі запровадження розроб­леної персоніфікованої програми лікування у хворих досягнуто стійкого терапевтичного ефекту (позитивної динаміки депресивної симптоматики, підвищення психофізичної активності, якісної ресоціалізації пацієнтів), відзначено чітку позитивну динаміку за психодіагностичними шкалами тривоги, депресії, нервово-психічної напруги й соціальної адаптації, а також показника якості життя.

Таким чином, розроблена персоніфікована програма корекції стрес-асоційованих розладів із використанням препаратів Есцитам® Асіно (при тривожно-депресивних роладах) та Саффрон® (при розладах адаптації) сприяє продуктивній динаміці психопатологічної симптоматики, зниженню рівня емоційної напруженості, відновленню відчуття психологічного благополуччя, створенню нової когнітивної моделі життєдіяльності.

Підготував Денис Соколовський

UA-SAFF-PUB-122021-009
 

Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія» № 4 (59) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Психіатрія

27.03.2024 Психіатрія Сучасне лікування негативних симптомів при шизофренії

У березні відбулася науково-практична конференція «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: нові стратегії лікування. Стрес-асоційовані розлади – виклики сьогодення». Захід був присвячений питанням вирішення проблем психічного та неврологічного характеру як однієї з загроз сучасного суспільства. ...

12.03.2024 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Тривожні розлади: погляд клінічного фармаколога

У сучасному світі люди щодня мають справу з величезною кількістю стресових ситуацій. Стрес – ​неспецифічна реакція організму у відповідь на стресовий фактор / небезпеку [1]. Сьогодення – ​вкрай стресовий час; ми постійно відчуваємо ті чи інші стресові ситуації, але в частки людей стресова подія трансформується і прогресує у тривожні розлади; іноді достатньо щонайменшого стресового епізоду, щоб зумовити розвиток тривожних розладів. Деякі люди, які перманентно перебувають у поточній стресовій ситуації, котрі зазнають один стрес за іншим, зберігають достатньо адекватне емоційне реагування, тобто адекватна емоційна реакція не перетворюється на тривожні розлади. ...

05.03.2024 Психіатрія Синдром підвищеної тривоги як фактор порушення поведінки та самопочуття дитини під час воєнного стану

Наші діти зростають та живуть у складний час. Під час воєнного стану окупантами завдано значної шкоди як інфраструктурі України, так і життю й здоров’ю багатьох людей, особливо дітей, адже це найнезахищеніша категорія нашої спільноти. Найвищими цінностями зараз залишаються відчуття захищеності та безпеки як дітей, так і родини; однак на сучасному етапі наявність стійких стресів, постійної потреби переміщатися із класів або домівки до сховища на тлі відчуття страху обстрілів, почуття особистої тривоги, внутрішнього занепокоєння є невід’ємними супутниками загального стану наших дітей....

28.02.2024 Психіатрія Застосування арипіпразолу в лікуванні резистентної депресії

Депресія – це тяжка й поширена хвороба, яка уражає понад 300 млн осіб у всьому світі та вважається однією з найвагоміших проблем громадського здоров’я у ХХІ столітті (WHO, 2017). Інвалідизувальна природа депресії призводить до низки професійних, економічних, соціальних та особистих несприятливих наслідків (Thompson C., 2010). Протягом останніх років кількість випадків депресії значно зросла, перевантажуючи систему охорони здоров’я (Cipriani A. et al., 2018)....