Стрес у дитини: можливості фармакологічної профілактики

19.08.2022

Стаття у форматі PDF

Наукові симпозіуми є своєрідним дзеркалом, яке чітко відображає сучасні події в житті суспільства. Кілька років тому медичне товариство активно розробляло заходи щодо боротьби з COVID-19, нині лікарі обговорюють можливості запобігання та лікування жахливих наслідків, пов’язаних із воєнними діями. Науково-практична конференція «Гастротандем: на стику дисциплін» висвітлювала особливості фармакологічної підтримки дорослих і дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.

Член-кореспондент НАМН України, завідувачка кафедри дитячих і підліткових захворювань Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика (м. Київ), заслужений лікар України, експерт МОЗ України, доктор медичних наук, професор Галина ­Володимирівна Бекетова в рамках доповіді «Стрес: чи можна запобігти його негативному впливу на здоров’я дитини?» розкрила нюанси формування гострого та хронічного стресу в дітей під час війни. Згідно з результатами опитування (n=1721), проведеного після початку війни, 77% мешканців України віком 18-65 років відчувають стрес через проведення повномасштабних воєнних дій, 56% – ​через загрозу подальшої ескалації війни, 40% – ​через бойові дії поруч із місцем їх проживання, 36% – ​через значні фінансові труднощі.

Доповідачка зазначила, що стрес являє собою стан організму, що виникає у відповідь на різні види впливу внутрішнього та зовнішнього середовища, які виводять із рівноваги фізичні чи психологічні функції людини. До стресу може призвести не тільки нервове перенапруження, а й будь-який незвичний вплив (сильні емоції, різкі перепади температури, інфекції), тобто стрес – ​це реакція організму на сильне почуття або відчуття. Нобелівський лауреат фізіолог Ганс Сельє вважав стрес найважливішим процесом адаптації, який перш за все підвищує опірність організму і тренує його захисні механізми, та виділяв стрес гострий і хронічний.

Гострий стрес виникає в суперечливій ситуації, коли є невідповідність бажань реальним можливостям, що стає травмуючим фактором для людини і обумовлює необхідність різкої зміни стереотипів її діяльності. Він клінічно проявляється порушенням свідомості, мови/пам’яті, низкою емоцій (від страху, люті, гніву до жаху та апатії), тремором кінцівок, почервонінням / зблідненням шкіри, підвищенням серцебиття та тиску, спазмами судин і шлунково-кишкового тракту, потовиділенням, ознобом на тлі ­надмірного викиду ­глюкокортикоїдів та адреналіну, коли реалізується сценарій «бий або біжи!»

Під час хронічного стресу людина стикається не з інтенсивним впливом на психіку, який властивий гострому стресу, а з помірними чи слабкими подразниками, які діють тривало та постійно повторюються, реалізуючи сценарій «вода камінь точить». Фізичними ознаками хронічного стресу є постійна втома, поганий сон, головний біль, біль у грудях, животі; зазнає змін соціальна складова здоров’я: погіршується пам’ять, знижуються концентрація уваги, інтерес до життя та працездатність.

Ранніми клінічними ознаками стресу у дітей ясельного й дошкільного віку є безсоння і нічні жахіття та проблеми з харчуванням, а також злість, дратівливість, неконтрольований плач, тремтіння, страх самотності, тривога, повернення до дитячої поведінки. Діти молодшого шкільного віку мають поганий апетит, скаржаться на біль у животі, цефалгії, мають потребу часто ходити в туалет і вважають, що їх не люблять. Вони стають недовірливими, переживають щодо майбутнього, байдуже ставляться до школи та дружби. У підлітковому віці переважають скарги на головний біль, біль у шлунку, злість, відзначаються недовіра до світу, бунтарська поведінка, втрата ілюзій, низька самооцінка.

Для запобігання та нівелювання стресу в дитини потрібно створити умови для забезпечення спілкування з однолітками, які не бачили жахів війни, та доповнити харчовий раціон фізіологічними метаболічними засобами, які здатні посилити її стресостійкість. Ефективно допомагає подолати стрес достатня кількість в раціоні магнію, вітамінів С, Е, В1, В6, гліцину. Вони підтримують роботу гормонів, налагоджують нормальну роботу нервової й імунної систем, надовго дають ситість. Вітаміни С та В1 не синтезуються в організмі, тому повинні поступати в організм з їжею або із саплементами. Вітамін С є потужним антиоксидантом, регулює окисно-відновні процеси, підвищує стійкість до інфекцій, має протизапальну та протиалергічну дії, регулює зсідання крові та проникність капілярів, активує всмоктування калію, заліза, вітамінів В1, В6, В9, активує синтез колагену, а також кортизолу й нейромедіаторів, тобто чинить антистресову дію. Вітамін В1 стимулює синтез елементів сполучної тканини й АТФ, відновлює процеси клітинного дихання, окислює алкоголь, є нейропротектором, синергістом вітамінів В6 і В12, коферментом в катаболізмі вуглеводів й амінокислот (зокрема, гліцину). Вітамін В6 є фіксатором і транспортером магнію, що підвищує стресостійкість організму, синтезується в ­невеликій кількості мікрофлорою кишечнику, бере участь у синтезі нейромедіаторів (адреналін, дофамін, ГАМК), регулює експресію генів транскрипції глюкокортикоїдів, знижуючи чутливість організму до стресу, є коферментом понад 140 реакцій метаболізму (глюкози, ліпідів, амінокислот таурину та гліцину). Гліцин міститься в молочних продуктах, м’ясі, печінці, рибі, яйцях, жирних сортах сиру, бобових культурах, гарбузі, шпинаті, ківі та бананах, волоських горіхах, арахісі, фісташках. Він являє собою найпростішу замінну амінокислоту, що міститься в усіх тканинах та є регулятором обміну речовин широкого спектра дії. Гліцин є природним гальмівним медіатором, що зменшує виділення активуючої глутамінової кислоти та підвищує рівень гальмівної ГАМК. Він має антиоксидантну дію, забезпечує м’язи енергією, посилює функції мозку, запобігаючи розвитку хвороб Паркінсона й Альцгеймера, є головною амінокислотою структурного білка колагену, поліпшує розумову активність і пам’ять, а також якість сну та вважається природною альтернативою седативних засобів, покращує знешкодження токсинів (фенолу, кетонів, алкоголю), зменшує алкогольне ураження печінки, захищає серце, запобігає накопиченню метаболітів і розвитку ожиріння та цукрового діабету 2 типу, збільшує адаптаційні резерви та стресостійкість.

В арсеналі лікаря є фізіологічний комбінований метаболічний засіб для ослаблення негативного впливу стресу на здоров’я дитини. Це Доппельгерц Kinder Гліцин + ­Вітаміни, кожна жувальна таблетка якого містить комплекс активних антистресових синергічних мікронутрієнтів: гліцин (50 мг), вітамін С (15 мг), вітамін В1 (0,3 мг), вітамін В6 (0,4 мг). Доппельгерц Kinder Гліцин + Вітаміни може бути рекомендований у раціоні харчування дітей як додаткове джерело гліцину та вітамінів для зменшення психоемоційного напруження та стресу, підвищення розумової працездатності й нормалізації сну. Цей засіб можна застосовувати дітям від 3 років. Комплекс не містить штучних барвників, консервантів, глютену та лактози. Має приємний апельсиновий смак.

Доппельгерц Kinder Гліцин + Вітаміни характеризується високою ефективністю та безпечністю, зручністю застосування, німецькою якістю й економічною доступністю.

Підготувала Тетяна Можина

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7-8 (524-525), 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

25.10.2022 Алергія та імунологія Педіатрія Проблема менеджменту пацієнтів із харчовою анафілаксією: система оцінки тяжкості симптомів

Харчова анафілаксія (ХА) – найпоширеніший тип алергічної реакції (АР) у дітей, що призводить до смерті [1-5]. Зазвичай ХА розвивається внаслідок випадкового вживання великої кількості алергену, тоді як під час пероральної навантажувальної харчової проби (ПНХП, oral food challenge) або після випадкового контакту з алергеном вона розвивається рідко [2, 6]. При ХА лікарі рідко вводять адреналін, тому ризик загибелі дитини є високим [3]. Оскільки клінічний перебіг ХА непередбачуваний, сучасні настанови рекомендують у таких випадках негайне введення адреналіну [7-17]....

25.10.2022 Педіатрія Біорегуляційний підхід у педіатричній практиці: фокус на корекцію порушень у новонароджених із гіпоксією

Прогноз формування стану здоров’я та якості життя у дитячому віці визначається благополуччям внутрішньоутробного розвитку плода, особливостями пологів у матері, а також характером адаптації після народження. Універсальним фактором ушкодження організму плода і новонародженого за наявності перинатальних факторів ризику є гіпоксія. Гіпоксичне ураження призводить до гіпоксично-ішемічної енцефалопатії та розвитку системного запалення. Такий стан спричиняє у дитини віддалені сенсорні та когнітивні порушення [1-4]....

25.10.2022 Алергія та імунологія Педіатрія Діагностика алергії на арахіс: практичні рекомендації 2020 р., систематичний аналіз і GRADE-аналіз

За оцінкою експертів, IgE-опосередкована алергія на арахіс поширена серед 0,2-4,5% популяції, залежно від географічного району і методології, що використовується для оцінки. Тоді як у Сполучених Штатах поширеність алергії на арахіс останнім часом зросла втричі, у Сполученому Королівстві протягом останніх 10 років вона досягла плато, що свідчить про регіональні особливості поширеності захворювання. Алергія на арахіс пов’язана зі значним економічним і психологічним навантаженням на сім’ї, тобто асоційована з низькою якістю життя і високою тривогою через потенційні наслідки розвитку тяжкої алергічної реакції в дитини. ...

25.10.2022 Інфекційні захворювання Педіатрія COVID-19 у дітей: що нам відомо сьогодні?

Пандемія COVID-19 вже кілька років поспіль є темою номер один для обговорення серед науковців та фахівців сфери охорони здоров’я. І якщо на самому початку пандемії про коронавірусне захворювання було обмаль інформації, тепер ситуація змінилася. Сьогодні накопичено достатньо знань про перебіг інфекції COVID-19 у дітей, що дозволяє оновлювати рекомендації з лікування. Окрім цього, щоденно перед практикуючими лікарями постає безліч інших питань щодо лікування маленьких пацієнтів, отже, спеціалістам необхідно тримати «руку на пульсі» останніх новин....