Скринінг раку шийки матки для раннього виявлення хвороби

25.08.2022

Центр громадського здоров’я МОЗ України закликає жінок проходити скринінг на рак шийки матки (РШМ) згідно з рекомендаціями та не нехтувати можливістю відвідати лікаря-гінеколога для профілактичного огляду. Адже це найдієвіші способи запобігти хворобі та виявити РШМ на ранній стадії.

Майже всі випадки РШМ (приблизно 70%) пов’язані з інфікуванням вірусом папіломи людини (ВПЛ), який передається статевим шляхом. Здебільшого генотипи ВПЛ зникають спонтанно та не викликають симптомів. Якщо ж інфекція довготривало знаходиться в організмі жінки, вона може спричинити розвиток РШМ.

Інтервал у 10-20 років між виникненням передракового стану та розвитком РШМ дає великі можливості для своєчасного скринінгу, діагностики та лікування передракових захворювань, що дозволяє уникнути їх прогресування в рак.

Щеплення від ВПЛ є дієвим методом профілактики РШМ, воно значно зменшує ризик появи хвороби. Публікація в New England Journal of Medicine щодо дослідження понад 1,5 млн дівчат до 11 років і жінок у Швеції показує, що ризик розвитку РШМ до 30 років був на 63% нижчим у вакцинованих жінок порівняно з нещепленими.

Роль лікарів первинної та вторинної ланки у скринінгу на РШМ

Доведено, що загальнодержавні профілактичні та скринінгові програми мають вирішальний вплив на зниження смертності від РШМ. 

Сімейні лікарі відіграють важливу роль у ранньому виявленні безсимптомного раку. Вони також мають сприяти виконанню всіх рекомендацій спеціалістів щодо протипухлинного лікування. 

Лікарі первинної ланки мають надавати таку інформацію щодо профілактики РШМ:

  • рекомендації щодо уникнення впливу факторів ризику розвитку РШМ, пов’язаних зі способом життя;
  • рекомендації щодо вакцинації проти ВПЛ;
  • про важливість для пацієнток віком від 18 років (або з початком статевого життя) до 60 років проходити обов’язковий профілактичний гінекологічний огляд не рідше 1 разу на рік та цитологічний скринінг на РШМ не рідше 1 разу на 3 роки;
  • про своєчасну діагностику та лікування передракових станів шийки матки;
  • про результати цитологічного обстеження;
  • направляти пацієнток із патологічними мазками на подальше обстеження і лікування.

Вторинна профілактика РШМ передбачає своєчасне виявлення передпухлинних станів і захворювань, їх лікування та ретельний диспансерний нагляд за хворими. Одним із методів вторинної профілактики раку є активний скринінг раку та передракових станів.

Види скринінгу на РШМ

ПАП-тест

Цитологічний скринінг дозволяє знизити захворюваність на РШМ на 80%. ПАП-тест, відомий також як мазок за Папаніколау, – це дослідження нормальних і змінених хворобою клітин для виявлення, діагностики різних інфекцій, наслідків аномальної гормональної активності, а також передракових або ракових уражень клітин.

ПАП-тест – це процедура, під час якої видаляється невеликий шар клітин з поверхні шийки матки. 

Як відбувається збір матеріалу для тестування?

Протягом усієї процедури пацієнтка зазвичай лежить на спині на оглядовому кріслі або столі. Ноги розведені, стопи опираються на опори, які називаються стременами.

Під час ПАП-тесту лікар використовує пластиковий або металевий інструмент, який називається дзеркалом. Він утримує стінки піхви розширеними і забезпечує доступ до шийки матки. Це допомагає лікарю оглянути піхву та шийку матки, а також зібрати тонкий шар клітин із поверхні шийки матки та цервікального каналу. Щоб узяти зразок, лікарі можуть використовувати різні інструменти: шпатель, щітку, цитощітку тощо. Зразок клітин з шийки матки буде збережено та відправлено до лабораторії для перевірки на наявність аномальних клітин.

Під час забору мазка за Папаніколау, а також після тесту пацієнтка може відчувати дискомфорт. Також можуть з’явитися незначні вагінальні кров’янисті виділення відразу після тесту та тягучий біль унизу живота.

Обов’язково повідомте своєму лікарю, якщо дискомфорт або кровомазання тривають понад добу після дослідження.

Коли та кому необхідно проводити тестування?

Відповідно до міжнародних рекомендацій, починати робити ПАП-тест потрібно у 21 рік. Жінкам 21-29 років регулярний ПАП-тест рекомендовано робити кожні 3 роки.

Не рекомендовано проводити тестування жінкам молодше 21 року та старше 65 років. У першому випадку жінки переважно мають низьку розповсюдженість уражень, що переходять у РШМ, у другому скринінг може бути неефективним, якщо в минулому жінка старше 65 років мала негативний результат.

Результати ПАП-тесту

Після ПАП-тесту клітини перевіряють на наявність певних змін.

  • Якщо змін у клітинах не виявлено, результат дослідження вважається нормальним. Наступне обстеження за допомогою ПАП-тесту рекомендовано робити через 3 роки.
  • Якщо виявлені зміни в клітинах, це ще не означає діагноз РШМ. Відхилення від норми вказує на наявність патологічного процесу, який необхідно уточнити та лікувати, інакше він може невдовзі призвести до ракової трансформації клітин.

У випадку отримання результату ПАП-тесту з відхиленням від норми потрібно терміново звернутися до лікаря, щоб отримати подальшу консультацію, необхідне обстеження та лікування. Своєчасне виявлення та лікування передракових станів допомагає запобігти розвитку РШМ.

ПЛР-тест на наявність ВПЛ

Зараження ВПЛ високого онкогенного ризику (16-й та 18-й типи) може призвести до виникнення РШМ. Інфекція підступна і може жодним чином не проявлятися тривалий час, навіть під час огляду в гінеколога. Оскільки більшість жінок можуть не здогадуватися, що мають ВПЛ, важливо час від часу проходити тестування на наявність вірусу.

Тест проводиться, щоб перевірити, чи є ДНК вірусу в клітинах шийки матки. Первинний тест на наявність ВПЛ можуть робити окремо від ПАП-тесту. Процедура збору клітин для аналізу відбувається однаково як у випадку тесту на ВПЛ, так і для ПАП-тесту.

Коли робити тестування?

Жінкам віком 30-65 років можуть призначити один із таких видів тестування:

  • тест на визначення ВПЛ кожні 5 років плюс ПАП-тест кожні 3 роки;
  • сумісне тестування, коли ПАП-тест робиться разом із тестом на ВПЛ. Їх можуть перевіряти разом, з одного зразка матеріалів.

Жінки 21-29 років можуть робити тест на ВПЛ замість ПАП-тесту, проте перевага у скринінгу для цієї вікової категорії зазвичай надається мазкам за Папаніколау.

Сумісне тестування (ПАП-тест та тест на ВПЛ) не рекомендується жінкам 21-29 років. Чому? Адже ВПЛ досить поширений у цій віковій групі. Ця інфекція у більшості випадків зникає самостійно, протягом кількох років, і не спричинює тривалих змін у клітинах шийки матки. Використання спільного тесту у жінок молодше 30 років дозволяє виявити короткочасну інфекцю ВПЛ та призводить до надмірної витрати ресурсів.

Під час огляду лікар визначить, який варіант скринінгу підходить саме вам.

Результати тестування на ВПЛ

  • Якщо результат тесту негативний, лікар може рекомендувати зробити наступний через 5 років.
  • Позитивний результат означає, що виявлені онкогенні типи ВПЛ, але це не означає діагноз РШМ. Це свідчить про те, що ризик розвитку хвороби є високим.

Залежно від результату лікар зможе визначити подальші кроки: кольпоскопію, прицільну біопсію, видалення зони аномальних клітин шийки матки. У випадку, коли ВПЛ призводить до змін у клітинах слизової оболонки шийки матки, їх необхідно лікувати. Визначити ці зміни та метод лікування може лише лікар.

Результати сумісного тестування

Якщо при сумісному тестуванні обидва результати негативні, лікар може рекомендувати пацієнтці зробити наступне сумісне тестування через 5 років.

Усі види скринінгових тестів добре виявляють передракові стани. Незалежно від того, чи проходили ви раніше тест, регулярно робіть скринінгові обстеження.

Як підготуватися до ПАП-тесту та тесту на ВПЛ?

ПАП-тест та тест на визначення ВПЛ не роблять під час менструації. Якщо у найближчі 2 дні вам призначили тестування, не рекомендується:

  • спринцюватися водою чи іншими розчинами;
  • користуватися вагінальними тампонами;
  • використовувати лікарські засоби або креми, призначені для внутрішньовагінального застосування, за кілька днів до процедури;
  • рекомендовано за кілька годин до проходження тесту не мочитися;
  • варто утриматися від статевих контактів за 2-3 дні до аналізу.

Результати тесту зазвичай готові через 3 тижні. Після їх отримання обов’язково проконсультуйтеся з лікарем.

https://phc.org.ua

Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія» № 3 (76) 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Акушерство/гінекологія

20.11.2022 Акушерство/гінекологія Застосування антисептиків у лікуванні вагінітів різної етіології

З огляду на стрімкі темпи зростання антибіотикорезистентності місцеві антисептики мають стати засобами першого вибору в лікуванні вагінальних інфекцій. Сучасні антисептики є альтернативою антибіотикотерапії при лікуванні бактеріального вагінозу за умови широкого спектра антимікробної активності, низької токсичності та високої біосумісності із тканинами. У Рекомендаціях представлено переваги та недоліки основних доступних на сьогодні антисептичних засобів, які можуть бути застосовані для лікування вагінітів різної етіології. ...

20.11.2022 Акушерство/гінекологія Аспекти лікування больового синдрому при ендометріозі

Больовий синдром при ендометріозі є головною скаргою, з якою пацієнтки звертаються до лікаря. Для боротьби з болем при цьому захворюванні має бути використаний комплексний підхід, однак найбільш дієвими засобами усунення болю залишаються нестероїдні протизапальні препарати. ...

20.11.2022 Акушерство/гінекологія Інозитоли у практиці акушера-гінеколога: актуальні дані доказової медицини

Діагностика синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у підлітків є склад-нішою, ніж у дорослих, враховуючи, що такі стани, як гіперандрогенія та олігоановуляція, а також гормональний дисбаланс, часті у період статевого дозрівання і, як правило, проходять самостійно. Так само у цей віковий період не завжди просто підібрати оптимальний метод терапії. Зазвичай препаратами першого вибору, з огляду на їхню ефективність, стають комбіновані оральні контрацептиви (КОК), але ведеться подальший пошук ефективних підходів до лікування СПКЯ. ...

20.11.2022 Акушерство/гінекологія Абдомінальна гістеректомія та якість післяопераційного відновлення: акцент на знеболенні

Гістеректомія є розповсюдженим оперативним втручанням у гінекологічній практиці. Відкрита абдомінальна гістеректомія супровожується значною альгогенною аферентною імпульсацією з ділянки оперативного втручання. Отже, пошук ефективних методів протидії післяопераційному болю є досить актуальним. У статті проаналізовані сучасні підходи до попереджувального (доопераційного) застосування ненаркотичних засобів для надійного контролю болю. Дані літератури дають змогу вважати, що сумісне використання парацетамолу, декскетопрофену, налбуфіну, а також ропівакаїну або бупівакаїну дозволяє реалізувати концепцію мультимодальної аналгезії й оптимізувати процес відновлення після операції. Наведено клінічний випадок як приклад використання зазначеної STEP-UP аналгезії післяопераційного періоду у пацієнтки з надлишковою вагою, варикозною хворобою вен нижніх кінцівок і обтяженим септичним шоком анамнезом. Проведений огляд літератури та власний досвід авторів свідчать про значний потенціал мультимодального знеболення після абдомінальної гістеректомії. ...