Огляд ефективності та безпеки левоцетиризину в лікуванні кропив’янки

30.08.2022

Стаття у форматі PDF

Левоцетиризин – антигістамінний препарат, ефективність якого доведена в разі як легкої, так і хронічної форми кропив’янки. Він характеризується швидшим початком дії та більшою її тривалістю, ніж багато інших доступних на ринку антигістамінних препаратів, і максимальним пригніченням індукованої гістаміном реакції, що відзначається протягом 2-4 год після введення препарату. Левоцетиризин також виявляє протизапальну дію в пацієнтів з алергічними розладами. Він не має клінічно значущого впливу на когнітивні та психомоторні функції, серцево-судинні параметри. Як препарат вибору левоцетиризин зазвичай добре переноситься дорослими, підлітками та дітьми з алергічними захворюваннями.

Кропив’янка є поширеним захворюванням шкіри, що часто призводить до зниження працездатності через стійкість клінічних симптомів, непередбачуваний перебіг і негативний вплив на якість життя [1]. Усунення виявлених етіологічних чинників та уникнення тригерів є першим кроком лікування [2]. Чимало досліджень продемонстрували, що основним медіатором, який бере участь у розвитку симптомів кропив’янки, є гістамін. У зв’язку з цим сучасні рекомендації розглядають пероральні антагоністи гістамінових рецепторів (H1‑антигістамінні препарати) як першу лінію терапії кропив’янки [3]. Завдяки зв’язку з гістаміновими рецепторами ці препарати запобігають утворенню уртикарних елементів на шкірі та розвитку свербежу. Тому на сьогодні першою лінією лікування кропив’янки є H1-антигістамінні препарати другого покоління [2].

Левоцетиризин є потужним селективним антагоністом Н1-рецепторів гістаміну й належить до Н1-антигістамінних препаратів другого покоління, що забезпечує високу ефективність дії [4] (рис. 1).

Рис. 1. Фармакологічна активність левоцетиризину

Рис. 1. Фармакологічна активність левоцетиризину
 

Терапевтичні властивості левоцетиризину

• Низка досліджень демонструє виражену антигістамінну активність левоцетиризину щодо пригнічення реактивності гістаміну.
• Левоцетиризин має швидкий початок дії та, що не менш важливо, забезпечує тривалу ефективність протягом 24 год (рис. 2).

Рис. 2. Частка пацієнтів із покращенням симптомів алергічного риніту та кропив’янки

Рис. 2. Частка пацієнтів із покращенням симптомів алергічного риніту та кропив’янки

♦ У дослідженні Schoepke та співавт. левоцетиризин порівняно з фексофенадином продемонстрував швидший початок дії (30-90 хв проти 2 год), коротший час досягнення максимального ефекту (3-4 проти 3-6 год) і більшу тривалість дії (щонайменше 24 год проти близько 12 год) щодо впливу на висип, запалення та свербіж [5].

♦ У порівняльному дослідженні ефективності левоцетиризин давав змогу досягти суттєвого зменшення симптомів сезонного алергічного риніту вже в першу годину після застосування порівняно з 3 год, що потрібні для дії дезлоратадину. Крім того, через 24 год після першої дози та безпосередньо перед прийомом другої зменшення симптомів було значно кращим у пацієнтів, які отримували левоцетиризин, порівняно з дезлоратадином [4].

• Левоцетиризин чинить сприятливий вплив на загальну вираженість ознак і симптомів кропив’янки й алергічного риніту.

♦ У дослідженні Fang і співавт. левоцетиризин продемонстрував відчутне зменшення симптомів алергічного риніту та кропив’янки; близько 75% пацієнтів з АР і 80% пацієнтів із кропив’янкою повідомили про повне або помітне покращення окремих симптомів [3].

• Левоцетиризин забезпечує високу ефективність щодо зменшення симптомів кропив’янки в дітей [6].

♦ Зменшує на 60% кількість епізодів кропив’янки у дітей з атопією.

♦ Нівелює прояви загострень супутньої кропив’янки в дітей з атопічним дерматитом.

• Левоцетиризин характеризується вищою ефективністю та тривалішою дією, ніж фексофенадин і дезлоратадин, щодо інгібування індукованого гістаміном утворення пухирів [4].

• Левоцетиризин продемонстрував більш виражене покращення симптомів (свербежу, кількості пухирів, максимального розміру пухирів), ніж біластин, у пацієнтів із хронічною спонтанною кропив’янкою [7] (рис. 3).

Рис. 3. Зміна загального рахунку симптомів та окремих симптомів кропив’янки на тлі лікування левоцетиризином і біластином

Рис. 3. Зміна загального рахунку симптомів та окремих симптомів кропив’янки на тлі лікування левоцетиризином і біластином

• Збільшення дози левоцетиризину до 4 разів є ефективним і безпечним щодо серцево-судинних подій у хворих на кропив’янку, які важко піддаються лікуванню [8].

• Левоцетиризин відіграє важливу роль у покращенні якості життя пацієнтів із кропив’янкою, демонструючи помітне покращення дерматологічного індексу якості життя (DLQI) [4].

• Левоцетиризин характеризується хорошим профілем безпеки та переносимості [4].

♦ Має невеликий об’єм розподілу, що забезпечує підвищену безпеку завдяки його незначному проходженню крізь гематоенцефалічний бар’єр і низькому зв’язку з відповідними церебральними рецепторами.

♦ Фармакокінетичні властивості левоцетиризину майже на змінюються при одночасному прийомі з іншими препаратами. Клінічні випробування не продемонстрували жодних змін із боку пам’яті, уваги та моторики на тлі прийому препарату.

♦ Безпека левоцетиризину підтверджується відсутністю ­кардіотоксичних ефектів і легким характером відомих побічних реакцій (утома, головний біль, запаморочення та сухість у роті) під час лікування, котрі загалом не впливають на самопочуття пацієнта навіть у разі тривалого прийому препарату.

Стаття друкується в скороченні.

Prasad G. et al. Levocetirizine – one of the most effective antihistamines in urticaria. International Journal of Scientific Study. 2021 May; 9 (2): 16-21.

Переклала з англ. Наталя Александрук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 7-8 (524-525), 2022 р.

 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

22.11.2022 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Алергія як форма запалення

Згадаймо, що таке запалення. Це комплексний місцевий і загальний захисно-пристосувальний процес, що виникає у відповідь на пошкодження або дію патогенного подразника та проявляється в реакціях, спрямованих на усунення продуктів, а якщо можливо, то й агентів, і забезпечує максимальне відновлення в зоні ушкодження. Механізм запалення є спільним і для людини, і для тварин (зокрема нижчих), незалежно від локалізації, виду подразника та індивідуальних особливостей організму [1]. ...

27.10.2022 Алергія та імунологія Нові можливості в лікуванні алергічного риніту

Алергічний риніт (АР) негативно впливає на повсякденне функціонування і якість життя пацієнтів, отже, потребує обов’язкового терапевтичного втручання. Запорукою ефективного лікування є ретельно підібрана персоналізована терапія. Сучасний алгоритм терапії АР, представлений у настанові ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma), базується на оцінці стану пацієнта за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) та відповідно до неї посиленні (step up) або ослабленні (step down) фармакологічного лікування. До препаратів першого ряду належать Н1-антигістамінні препарати II покоління, інтраназальні кортикоїди (ІНК) і комбінація ІНК з азеластином. ...

25.10.2022 Алергія та імунологія Педіатрія Проблема менеджменту пацієнтів із харчовою анафілаксією: система оцінки тяжкості симптомів

Харчова анафілаксія (ХА) – найпоширеніший тип алергічної реакції (АР) у дітей, що призводить до смерті [1-5]. Зазвичай ХА розвивається внаслідок випадкового вживання великої кількості алергену, тоді як під час пероральної навантажувальної харчової проби (ПНХП, oral food challenge) або після випадкового контакту з алергеном вона розвивається рідко [2, 6]. При ХА лікарі рідко вводять адреналін, тому ризик загибелі дитини є високим [3]. Оскільки клінічний перебіг ХА непередбачуваний, сучасні настанови рекомендують у таких випадках негайне введення адреналіну [7-17]....

25.10.2022 Алергія та імунологія Педіатрія Діагностика алергії на арахіс: практичні рекомендації 2020 р., систематичний аналіз і GRADE-аналіз

За оцінкою експертів, IgE-опосередкована алергія на арахіс поширена серед 0,2-4,5% популяції, залежно від географічного району і методології, що використовується для оцінки. Тоді як у Сполучених Штатах поширеність алергії на арахіс останнім часом зросла втричі, у Сполученому Королівстві протягом останніх 10 років вона досягла плато, що свідчить про регіональні особливості поширеності захворювання. Алергія на арахіс пов’язана зі значним економічним і психологічним навантаженням на сім’ї, тобто асоційована з низькою якістю життя і високою тривогою через потенційні наслідки розвитку тяжкої алергічної реакції в дитини. ...