ПАМ’ЯТІ БОРИСА МИХАЙЛОВИЧА ПУХЛИКА

16.09.2022

23 липня 2022 р. внаслідок тривалої тяжкої хвороби пішов із життя багаторічний завідувач кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Борис Михайлович Пухлик.

Б.М. Пухлик – ​відомий вітчизняний алерголог і фтизіатр, науковець, педагог. Він зробив величезний внесок у розвиток алергологічної та фтизіатричної служб України. За майже 50 років роботи на різних посадах надав ефективну лікарську та консультативну допомогу десяткам тисяч пацієнтів. 

Борис Михайлович є автором понад 400 наукових робіт, у тому числі 16 монографій, 30 патентів на винаходи, більш ніж 20 методичних рекомендацій, підручників і посібників. Його учнями є один доктор і 19 кандидатів наук. Він був членом редакційних рад численних фахових медичних журналів, зокрема «Українського пульмонологічного журналу», «Астма та алергія», «Імунологія та алергологія», «Ринологія», «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія», медичної газети «Здоров’я України» тощо. 

Протягом багатьох років Борис Михайлович був членом спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України» (директор – ​академік НАМН України Ю. І. Фещенко), де зміг надати консультативну допомогу багатьом молодим ученим. Також за роки роботи на кафедрі Б. М. Пухлик виростив плеяду вчених, які сьогодні з успіхом продовжують наукову, викладацьку й лікувальну роботу в рідному університеті, а також в інших медичних і наукових закладах. Борис Михайлович був ініціатором створення наукових товариств («Імунологів, алергологів та спеціалістів з імунореабілітації», «Алергологів та фахівців з астми», «Асоціації алергологів України», яку очолював протягом багатьох років, віддаючи цій справі багато сил і уваги).

Б. М. Пухлик народився 11 травня 1945 р. в місті Свердловську (нині Довжанськ) Луганської області. У 1946 р. родина переїхала до м. Житомир, де Борис з успіхом закінчив середню школу. Постійно займався спортом, мав перший спортивний розряд із баскетболу, виявляв непогані музичні здібності, навіть як співак був лауреатом республіканського конкурсу, але вирішив стати лікарем. У 1963 р. поступив на педіатричний факультет Вінницького медичного інституту ім. М. І. Пирогова, який закінчив у 1969 р. Був одним із кращих студентів курсу, очолював інститутську самодіяльність, але за направленням разом із молодою дружиною поїхав працювати в село, де поєднував посаду старшого лікаря протитуберкульозного санаторного закладу і педіатра дільничної лікарні. Саме тут, в умовах сільської медицини, зібрав матеріал для кандидатської дисертації з фтизіатрії, яку під керівництвом професора Бориса Абрамовича Березовського захистив у 1977 р. Як здібного організатора практичної охорони здоров’я, його в 1976 р. було переведено на роботу до Вінницького обласного відділу охорони здоров’я. Пізніше Б. М. Пухлика було включено до резерву кадрів міністра охорони здоров’я, і в молодого фахівця з’явилася перспектива стати керівником великого медичного закладу. Але він обирає науку, і в 1977 р. за конкурсом його було обрано на посаду асистента кафедри фтизіатрії Вінницького медичного інституту ім. М. І. Пирогова.

Вирішальною для долі Б. М. Пухлика в медицині і житті була зустріч із видатним подружжям – ​професорами Олександром Самійловичем Мамолатом і Катериною Федорівною Чернушенко. Завдяки цьому практично одразу ж після зарахування до колективу кафедри Б. М. Пухлик починає цікавитися проблемами алергології. У 1980-1981 рр. у Вінницькій області він організовує проведення одного з наймасштабніших клініко-епідеміологічних досліджень у галузі алергології. На підставі матеріалів цього та інших досліджень «на стику» фтизіатрії та алергології у 1985 р. захищає докторську дисертацію на тему «Алергічні захворювання у хворих на туберкульоз». Після цього дослідження, яке на той час стало наймасштабнішим у світі, циклу відповідних публікацій і доповідей на наукових конференціях Б. М. Пухлика визнають провідним алергологом СРСР. Як фахівець у галузі алергології, він бере участь у низці подібних досліджень у Хакасії, Бурятії, Киргизії, Бєларусі, виступає майже на всіх конференціях і з’їздах імунологів і алергологів, які проводилися в СРСР. Наслідком цього стало те, що в подальшому основні напрями наукової діяльності Бориса Михайловича були присвячені проблемам алергології, клінічної імунології та фтизіатрії. Ще в процесі виконання дисертаційного дослідження зусиллями Бориса Михайловича на базі Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру вперше у світі було організовано алергологічний кабінет.

У 1986 р. Борис Михайлович брав активну участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У 1988 р. став ініціатором створення першої в Україні імунологічної лабораторії на базі Вінницької обласної дитячої лікарні. У 1990-1991 рр. він розпочинає друге клініко-епідеміологічне дослідження в галузі алергології у Вінницькій області, результати якого продемонстрували значне збільшення частоти алергічних захворювань у популяції дитячого і дорослого населення області, що дало підстави говорити про необхідність невідкладного удосконалення алергологічної допомоги населенню України.

Окрім наукової роботи Борис Михайлович продовжує активно займатися педагогічною та організаторською діяльністю. У 1991 р. його обирають на посаду завідувача кафедри фтизіатрії Вінницького медичного інституту ім. М. І. Пирогова, а в 1992 р. він одним із перших в Україні відкриває курс клінічної імунології та алергології при кафедрі фтизіатрії Вінницького медичного інституту ім. М. І. Пирогова. Разом із професором Б. Й. Коганом створює лабораторію екологічної імунології та алергології при Центральній науково-дослідній лабораторії Вінницького медичного інституту ім. М. І. Пирогова та Імунологічний центр з алерго-імунологічною лабораторією на базі Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру. На базі імунологічного центру до 1993 р. було обстежено і проліковано приблизно 16 тисяч постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС. 

У 1993 р. Б. М. Пухлик відкриває та очолює перше в Україні підприємство з виробництва препаратів-алергенів для діагностики й лікування алергічних захворювань (ТОВ «Імунолог», м. Вінниця). З 1997 р. ініціює створення Наукового товариства імунологів, алергологів і спеціалістів з імунореабілітації, а пізніше – ​Асоціації алергологів України з метою захисту інтересів, максимальної реалізації творчого потенціалу і соціально-правового захисту спеціалістів, зайнятих у галузі алергології. Обраний першим президентом Асоціації алергологів України, на посаді якого працював до 2019 р.

Найважливішим досягненням Б. М. Пухлика, окрім визначення поширеності алергічних захворювань в Україні, необхідно вважати створення вітчизняних препаратів діагностичних і лікувальних алергенів, перелік яких, а також аксесуарів до них нараховує до 200 найменувань, що є найбільшою номенклатурою в Європі. Серед них треба зазначити оригінальні форми алергенів для парентерального, перорального та інтраназального введення, два види компакт-ланцетів для виконання шкірних тестів з алергенами. Такі вироби, як драже для проведення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ), оригінальні ланцети, набори для скринінгу, діагностики медикаментозної алергії, не мають прямих аналогів у світі. Б. М. Пухликом також було створено або удосконалено низку діагностичних і лікувальних технологій, яких раніше не було або вони були не розвиненими в Україні: шкірна діагностика медикаментозної алергії, прик-тест, пероральна, інтраназальна АСІТ алергенами. Саме тому Б. М. Пухлик у складі колективу авторів у 2012 р. став Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл праць «Технології діагностики і лікування алергічних захворювань органів дихання із застосуванням вітчизняних препаратів алергенів». У 2013 р. Борис Михайлович заснував приватний алерго-імунологічний центр «Клініка професора Пухлика», який сьогодні надає ефективну медичну допомогу пацієнтам алергологічного й імунологічного профілю.

Окремо потрібно згадати і про багаторічну організаційну працю Б. М. Пухлика з провідними алергологами України, його зусилля, спрямовані на розвиток алергологічної служби України. Дві «каденції» він відпрацював головним позаштатним алергологом МОЗ України і багато зробив для подальшого розвитку алергології в Україні. Із цього напряму Б. М. Пухлик постійно співпрацював із чл.‑ кор. НАМН України, професором К. Ф. Чернушенко, професорами М. М. Коваленко, Г. М. Дранніком, Л. О. Яшиною, О. І. Ласицею, які до нього керували алергологічною службою країни. Разом з академіком НАМН України, професором Д. І. Заболотним Борис Михайлович створив при ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України» Центр алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів, який став провідним алергологічним закладом в Україні. Уперше в Україні зусиллями очолюваних Б. М. Пухликом науковців і практичних лікарів створено й оновлено вітчизняні протоколи медичної допомоги хворим на алергічні захворювання, формуляри лікарських засобів і проєкти відповідних стандартів. Він разом із колегами представляв алергологію України на наукових симпозіумах у 18 країнах світу.

На жаль, подальшу наукову, викладацьку і лікувальну діяльність Б. М. Пухлика загальмувала тяжка хвороба. Але навіть перебуваючи на лікуванні за межами країни, Борис Михайлович продовжував брати активну участь у житті алергологічної спільноти, займався публіцистичною діяльністю, яка відкрила для лікарів і науковців нові риси його таланту. Він підтримував спілкування з колегами, його доповіді і привітання неодноразово були представлені на професійних форумах.

За цим переліком фактів приховується життя талановитого, енергійного, відданого своїй професії вченого, клініциста, організатора охорони здоров’я, викладача, прекрасної за душевними якостями людини. Він ознаменував собою цілу епоху в алергології та фтизіатрії, гідно продовжуючи справу своїх вчителів і залишивши після себе учнів та однодумців. Борис Михайлович Пухлик назавжди залишається в нашій пам’яті.

Правління Асоціації алергологів України, колектив кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології  Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова,  редакційна колегія

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 1-2 (58-59) 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

27.03.2024 Терапія та сімейна медицина Бенфотіамін: фокус на терапевтичний потенціал

Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....

24.03.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Основні напрями використання ітоприду гідрохлориду в лікуванні патології шлунково-кишкового тракту

Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....

24.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Розувастатин і розувастатин/езетиміб у лікуванні гіперхолестеринемії

Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – ​третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Життя в дослідженні нових ліків

Однією із найвагоміших знахідок із часу відкриття дигіталісу Нобелівський комітет назвав синтез і дослідження β-блокаторів, які зараз мають провідні стабільні позиції у лікуванні більшості серцево-судинних хвороб (ішемічна хвороба серця – ​стенокардія, гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, тахіаритмії) (Радченко О.М., 2010). Це епохальне відкриття зроблено під керівництвом британського фармаколога Джеймса Блека (James Whyte Black), який отримав за нього Нобелівську премію в 1988 році. ...