Клінічний випадок використання рубця після операції на серці для аугментаційної мамопластики
У статті описано клінічний випадок використання двох різних доступів при аугментаційній мамопластиці.
Перший доступ здійснювався через існуючий рубець на латеральній поверхні лівої молочної залози, що сформувався після операції на серці в дитячому віці пацієнтки, із використанням методу формування кишені dual plane доступом з 1-го сегмента молочної залози. Другий доступ – шляхом ендопротезування правої молочної залози ендоскопічним методом з аксилярної ділянки з метою маскування нових видимих шрамів.
Ключові слова: аугментаційна мамопластика, рубець, імплантат, молочна залоза, аксилярний доступ, субмамарний доступ.
Рубцева деформація є одним із небажаних наслідків будь-якого оперативного втручання. Саме тому однією з основних цілей пластичної хірургії є досягнення мінімально допустимих розрізів із формуванням найбільш естетичної форми грудей та розташування рубця в найменш видимих ділянках.
Шрами й рубці не становлять небезпеки для здоров’я пацієнтів, проте можуть негативно впливати на їхнє самопочуття та задоволеність результатом. Доступ при аугментаційній мамопластиці слід здійснювати з використанням індивідуальних протоколів, дизайну операції, із маскуванням нових розрізів, а також з урахуванням існуючих дефектів шкіри й м’яких тканин.
Клінічний випадок
Пацієнтка, 37 років, звернулася до клініки з бажанням збільшити молочні залози. У дитинстві вона перенесла хірургічне втручання із приводу відкритої артеріальної протоки з доступом через ліву половину грудної клітки з підпахвинної ділянки до нижньолатерального полюса залози довжиною 12 см. У результаті цього втручання на лівій молочній залозі сформувалася рубцева деформація із втягненням м’яких тканин.
У зв’язку з наявністю рубцевої деформації було прийнято рішення формувати кишеню для лівої сторони та встановлювати імплантат через існуючий рубець. Оскільки розрізів субмамарно та параареолярно зліва вдалось уникнути, було прийнято рішення збільшити праву сторону за допомогою ендоскопічного ендопротезування через аксилярний доступ.
При виборі пластичного хірурга пацієнтка орієнтувалась на питання вирішення естетичної проблеми з рубцевою деформацією й зазначила, що вищевказана тактика використання існуючого післяопераційного рубця як доступу для формування кишені була єдиною з-поміж усіх методів, запропонованих в інших клініках.
У ході операції на лівій молочній залозі було виконано розріз через ліву половину грудної клітки з підпахвинної ділянки до нижньолатерального полюса залози довжиною 4 см, проведено відсепарування рубцевої тканини, створено кишеню для імплантата типу dual plane, встановлено імплантат Motiva Eronomix Round 425 ml із фіксацією та розподілом молочної залози й пошаровим ушиванням рани. На правій молочній залозі через аксилярний доступ ендоскопічним методом було створено кишеню для імплантата й встановлено імплантат Motiva Eronomix Round 425 ml.
Застосування даної тактики забезпечило такі переваги:
- відсутність додаткових розрізів на лівій молочній залозі;
- досягнення естетичного ефекту (фото до/після), висічення рубцевих тканин зліва;
- відсутність додаткової травматизації м’яких тканин, що забезпечувало зменшення набрякового синдрому у ранньому післяопераційному періоді.
Таким чином, було досягнуто естетичного ефекту аугментаційної мамопластики після оперативного втручання на серці без додаткового розрізу на лівій молочній залозі.
Рис. 1. Збільшення грудей через пахвову ділянку
Рис. 2. Шрам після операції на серці
Вибір методу доступу для встановлення імплантатів при проведенні естетичних операцій має базуватися на анатомічних особливостях пацієнта й враховувати наявні рубцеві дефекти після попередніх хірургічних втручань. Уникнення формування нових рубців вимагає використання більш складних технік, проте дозволяє досягти значного естетичного ефекту й максимальної задоволеності пацієнта.
Тематичний номер «Хірургія. Ортопедія. Травматологія. Інтенсивна терапія» № 4 (51), 2022 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Хірургія, ортопедія та анестезіологія
Дисфагія є поширеним явищем у пацієнтів відділення інтенсивної терапії (ВІТ), але вона часто залишається недостатньо розпізнаною та неконтрольованою, незважаючи на те що пов’язана з небезпечними для життя ускладненнями, тривалим перебуванням у ВІТ та госпіталізацією. Запропонований у статті експертний висновок щодо діагностики й лікування дисфагії розроблений на основі доказових клінічних рекомендацій та думок лікарів-практиків. Автори рекомендують прийняти ці клінічні алгоритми для надання стандартизованої та високоякісної допомоги, яка передбачає своєчасний систематичний скринінг, оцінку та лікування дисфагії в екстубованих пацієнтів і пацієнтів із трахеостомою у ВІТ. ...
Больовий синдром при хронічних ранах є рутинним явищем хірургічної практики. Рана вважається такою, що тривало не загоюється, якщо, незважаючи на відповідну терапію та достатній термін лікування (4-6 міс), відсутні або практично відсутні ознаки загоєння. Неопіоїдні та опіоїдні анальгетики є основними препаратами, що застосовуються для лікування больового синдрому при ранах. На науково-практичній конференції «Міждисциплінарний підхід у лікуванні коморбідних хірургічних пацієнтів», що відбулася наприкінці 2023 року, тему менеджменту хронічної ранової хвороби представив у доповіді «Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології» завідувач кафедри хірургії та судинної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Сергій Іванович Саволюк. Ключові слова: ранова хвороба, трофічна виразка, ВАК-терапія, больовий синдром, нестероїдні протизапальні препарати, Дексалгін®....
Актуальність проблеми переломів на сьогодні не залишає сумнівів, зокрема в контексті старіння населення та поширеності остеопорозу. Кальцій та вітамін D, виконуючи ключову роль у формуванні та підтриманні щільності кісткової тканини, є необхідними елементами для успішної профілактики переломів, особливо у вразливих груп населення. Також важливим є достатній рівень кальцію та вітаміну D в організмі для оптимального зрощення переломів і посттравматичної зміни кісток. У цьому контексті велике значення має вибір конкретного комплексу Са + D із позицій ефективності, безпеки та високого комплаєнсу. Ключові слова: остеопороз, крихкість кісток, кальцій, вітамін D, профілактика переломів. ...
З установленням центральних венозних катетерів (ЦВК) пов’язані різноманітні ускладнення, включаючи ті, що зумовлені безпосередньо введенням і/або доступом, через який уводиться катетер, а також віддалені (>1 тижня) ускладнення, такі як дисфункція катетера, стеноз або тромбоз центральної вени та розвиток інфекції. Кількість і тяжкість ускладнень зростають зі збільшенням розміру катетера, кількості використовуваних катетерів та часу їх перебування в організмі. У статті наведено огляд сучасних даних щодо ускладнень, пов’язаних із ЦВК, а також стратегії їх профілактики та лікування. Ключові слова: центральний венозний катетер, ускладнення, пункція артерії, пневмоторакс, тромбоз центральної вени, інфекції кровотоку, дисфункція катетера. ...