МОЗ планує перехід від кваліфікаційних характеристик до професійних стандартів

Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) продовжує працювати над розробленням і впровадженням професійних стандартів на медичні, фармацевтичні та інші професії галузі охорони здоров’я.

Про це повідомила заступниця міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак під час виступу на Міжнародному форумі «Людський капітал: безпека, відновлення, євроінтеграція», організованому Національним агентством кваліфікацій. Також у заході взяли участь представники Офісу Президента України, Верховної Ради України, міністерств, інших державних органів, профспілок, організацій роботодавців, закладів вищої освіти та закордонних партнерів.

Наявність професійних стандартів є важливим чинником належної підготовки лікарів, фармацевтів, медсестер та інших працівників сфери охорони здоров’я для здобуття ними необхідного рівня професійної кваліфікації та подальшого забезпечення якості їх професійної діяльності.

Вимоги до компетентностей працівників сфери охорони здоров’я містяться у 78-му випуску Довідника кваліфікаційних характеристик професій (ДКХП‑78), затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 № 117. У ДКХП‑78 представлені кваліфікаційні характеристики на 253 професії працівників галузі охорони здоров’я, зокрема керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців і робітників.

«Чинні кваліфікаційні характеристики професій за своєю структурою та змістом вже не відповідають вимогам сучасності. Саме тому міністерство, незважаючи на виклики протистояння російській агресії, продовжує працювати і над таким важливим напрямом, як модернізація освітніх і професійних кваліфікацій та формування спільних з ЄС стандартів. Наразі МОЗ готує поступову зміну кваліфікаційних характеристик професій на повноцінні та професійні стандарти, – ​зазначила заступниця міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак. – ​Україна переконливо прямує шляхом інтеграції в загальноєвропейський простір із його високими стандартами якості життя. Ми не зупиняємося ні на мить і щоденно протидіємо ворогові, у тому числі впроваджуючи кращі практики європейської спільноти для зміцнення людського капіталу нашої країни».

Важливо, що професійні стандарти розробляються за найбільш перспективними, актуальними видами професійної діяльності, професіями та професійними кваліфікаціями, які актуальні на ринку праці.

Завдяки своїй соціальній значущості та високому рівню відповідальності одними з найбільш перспективних професій є саме професії галузі охорони здоров’я, які потребують власних професійних стандартів.

Переваги професійних стандартів:

• зміст професійних стандартів містить достатній обсяг інформації, необхідний для забезпечення належного регулювання професійної діяльності працівників;
• структура змісту професійного стандарту побудована на основі компетентнісного підходу, який передбачає формування вимог до загальних і професійних компетентностей працівника, що забезпечують якісне виконання ним його професійних функцій;
• забезпечується об’єктивність визначення назв, змісту та обсягу трудових функцій за видами професійної діяльності;
• участь у розробці професійних стандартів беруть експерти, освітяни, науковці, представники фахових асоціацій та організацій роботодавців;
• враховується успішний національний і міжнародний досвід;
• обов’язково проводиться громадське обговорення проєктів професійних стандартів;
• професійні стандарти переглядають з урахуванням особливостей галузі щонайменше раз на 5 років.

Нині до Національного агентства кваліфікацій надійшли заявки на розроблення 74 проєктів професійних стандартів, які належать до сфери охорони здоров’я, серед яких: 60 заявок на пріоритетні лікарські професії, що становить 40% від загальної кількості лікарських професій; 4 заявки на медсестринські професії; 1 заявка на бойового медика; 2 заявки на фахівців із реабілітації та 6 заявок на фармацевтичні професії.

Таким чином, впровадження професійних стандартів у сфері охорони здоров’я потребує великого обсягу роботу. Перший етап стосуватиметься вищезгаданих 74 професій, а на наступних етапах професійні стандарти мають бути розроблені та прийняті для професій усіх груп працівників галузі охорони здоров’я. До цього процесу залучатимуть фахових провідних експертів і професійні асоціації за відповідними напрямами.

Офіс ВООЗ презентував курс із безпеки вакцин для медиків українською

Офіс ВООЗ в Україні презентував професійний курс із безпеки вакцин для медичних працівників українською мовою. Цей курс ознайомить учасників з основами фармаконагляду за вакцинами.

Мета курсу – ​надати медичним працівникам, чия робота пов’язана з питаннями безпеки вакцин, основні знання про вакцини та аспекти їх застосування. Курс буде корисним для молодших медичних працівників, акушерів, фахівців громадського здоров’я, фармацевтів, лікарів, спеціалістів програми імунізації та комунікаційників із питань безпеки вакцин.

«Медичні працівники, які займаються безпекою вакцин, мають різну освіту. Оскільки всі їхні професії взаємопов’язані та взаємозалежні, їм потрібна «спільна мова» для забезпечення скоординованої співпраці», – ​ідеться в описі курсу.

Курс «Основи безпеки вакцин» підходить для різних навчальних потреб, адже навчає основних аспектів використання вакцин, зокрема:

• основне про безпеку вакцин;
• які є типи вакцин;
• реакції на вакцини та несприятливі події після імунізації;
• фармаконагляд;
• практичні поради щодо комунікації на тему безпеки вакцин.

Тривалість курсу складає орієнтовно 5 годин, протягом яких:

• пояснюють важливість вакцинації в боротьбі з інфекційними захворюваннями;
• визначають основні принципи вакцинації;
• описують принципи фармаконагляду та особливі міркування щодо програм вакцинації;
• окреслюють основні функції та правила стосовно безпеки вакцин;
• наводять рекомендації щодо роз’яснення безпеки вакцин, зокрема прості, зрозумілі та адаптовані повідомлення, аби правильно інформувати про безпеку вакцин різним цільовим аудиторіям.

Знайти курс можна за посиланнями: українською та англійською мовами на сайті WHO (https://openwho.org/courses/vaccine-safety-basics-uk). Навчальний курс адаптований за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Як медику-переселенцю працевлаштуватися в інший заклад охорони здоров’я

Унаслідок повномасштабної війни, постійних обстрілів і тимчасової окупації росією окремих регіонів України чимало медиків змушені були залишити свої домівки та робочі місця і шукати можливість працевлаштуватися в інших, безпечніших, областях.

Нагадуємо, що МОЗ України врегулювало механізм забезпечення робочими місцями медпрацівників, які через війну втратили можливість працювати за основним місцем роботи і працюють у медзакладах інших регіонів України. Тимчасове залучення медиків із числа внутрішньо переміщених осіб у заклади охорони здоров’я врегульовано наказом МОЗ України від 04.03.2022 р. № 414.

Облік робочого часу медпрацівника здійснюється в закладі, до якого людину направлено. Ці дані спрямовують до закладу за основним місцем роботи, після чого працівник охорони здоров’я отримує заробітну плату.

Можливістю працевлаштуватися в іншому медичному закладі вже скористалися 4229 внутрішньо переміщених медичних працівників. Серед них: 1985 лікарів, 1488 фахівців (медичних сестер/братів, акушерів, фельдшерів, асистентів фармацевтів), 756 технічних працівників.

Найбільше працевлаштованих лікарів та інших професіоналів у сфері охорони здоров’я зареєстровано в Запорізькій – ​287 осіб, Дніпропетровській – ​205 і Полтавській – ​151 особа – ​областях.

Найбільше працевлаштованих медичних сестер та інших фахівців у сфері охорони здоров’я зареєстровано в Дніпропетровській – ​318 осіб, Полтавській – ​164 особи та Харківській – ​141 особа – ​областях.

Також нагадуємо, що знайти потрібні вакансії можна на Порталі вакансій медичних працівників, спеціальному порталі МОЗ, який є зручним у користуванні. Наприклад, медики можуть фільтрувати вакансії за географією та шукати в потрібних регіонах або обирати форму власності закладів, серед яких здійснюється пошук.

Від початку запуску на порталі подано понад 500 вакансій у закладах охорони здоров’я по всій Україні.

https://moz.gov.ua/

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (60) 2022 р.