Скринінг на предіабет і діабет 2 типу в дітей і підлітків: гайдлайн USPSTF 2022

24.01.2023

За оцінками Центрів контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention, CDC), станом на 2018 р. 210 тис. дітей і підлітків віком <20 років мали підтверджений цукровий діабет (ЦД), з яких близько 23 тис. – ЦД 2 типу [1]. Наразі відомо, що наявність у дитячому/підлітковому віці ЦД 2 типу підвищує ризик розвитку хронічних захворювань, у тому числі артеріальної гіпертензії, дисліпідемії та неалкогольної жирової хвороби печінки в дорослому віці [2]. За останніми даними, захворюваність на ЦД 2 типу щороку зростає, з 2002 по 2015 р. захворюваність зросла з 9 випадків на 100 тис. дітей/підлітків до 13,8 на 100 тис. дітей/підлітків [3]. Приблизно 18% підлітків віком від 8 до 18 років мали предіабет протягом 2005-2016 рр. [4].

У зв’язку з вищенаведеними даними, закономірним виглядає питання про необхідність проведення періодичного скринінгу предіабету і ЦД 2 типу в дітей і підлітків. Окремо важливо зазначити, що загалом скринінгові тести для виявлення ЦД досить прості і можуть бути представлені визначенням рівня глюкози плазми натще, глікованого гемоглобіну (HbA1с) і глюкозотолерантним тестом.

Робоча група з профілактики захворювань США (The U.S. Preventive Services Task Force, USPSTF) у 2022 р. опублікувала гайдлайн щодо доцільності проведення скринінгу предіабету і ЦД 2 типу в дітей і підлітків.

Діагностика предіабету і ЦД 2 типу

ЦД належить до метаболічних розладів, що характеризуються гіперглікемією. І якщо ЦД 1 типу пов’язаний з аутоімунним ураженням β-клітин підшлункової залози, що зазвичай призводить до абсолютного дефіциту інсуліну, то для ЦД 2 типу характерна інсулінорезистентність і прогресуюче зниження секреції інсуліну β-клітинами [6]. Водночас термін «предіабет» використовують у випадках, коли рівень глюкози плазми або HbA1с є вищим за норму, але поки не досяг рівнів, що є критеріями для діагностування ЦД [6].

Визначення предіабету і ЦД 2 типу в дітей і підлітків такі самі, як і в дорослих [2, 7].

Критерії предіабету в дітей і підлітків:

  • рівень глюкози плазми натще від 100 до 125 мг/дл (5,6-6,9 ммоль/л);
  • рівень HbA1c від 5,7 до 6,4%;
  • рівень глюкози через 2 год після навантаження від 140 до 199 мг/дл (7,8-11,0 ммоль/л).

Критерії ЦД 2 типу в дітей і підлітків:

  • рівень глюкози в плазмі натще >126 мг/дл (>7,0 ммоль/л);
  • рівень HbA1c >6,5%;
  • рівень глюкози через 2 год після навантаження >200 мг/дл (11,1 ммоль/л) [6].

Скринінгові тести

Хоча наразі відсутні докази, щоб рекомендувати проведення специфічного скринінгу в осіб без супутніх ознак/симптомів, предіабет і ЦД 2 типу можна виявити шляхом визначення рівня глюкози в плазмі натще, рівня HbA1c або за допомогою перорального тесту на толерантність до глюкози [2, 7]. Рівень HbA1c показує концентрацію глюкози в крові за тривалий період часу і не залежить від різких змін рівня глюкози. Пероральний тест на толерантність до глюкози виконується вранці, натщесерце і полягає у вимірюванні концентрації глюкози в крові через 2 год після перорального прийому 75 г глюкози.

Лікування і профілактика

Модифікація способу життя, спрямована на зниження маси тіла, покращення харчування і збільшення фізичної активності, є ключовою рекомендацією для молодих осіб із діагнозом предіабет і ЦД. CDC рекомендують програми, націлені на збільшення фізичної активності і покращення харчової поведінки в цій групі; вони охоплюють освітні заходи, націлені на розвиток навичок самоконтролю і створення індивідуальних планів для самоконтролю цільових показників глікемії [8].

Часто освітні програми разом із модифікацією способу життя поєднують із фармакотерапією [9, 10]. Наразі для лікування ЦД 2 типу в дітей схвалені до застосування 3 препарати: метформін, інсулін і ліраглутид [9, 10].

Рекомендації щодо клінічної практики

Потенційний тягар, якому можна запобігти

ЦД 1 і 2 типу є третім за поширеністю хронічним захворюванням у дитячому віці [2, 7]. Значна кількість ускладнень, з якими стикаються дорослі, у тому числі ниркова недостатність, ампутації нижніх кінцівок і сліпота, можуть розвиватися ще в дитинстві.

Ожиріння і надлишок жирової тканини, особливо за центральним (абдомінальним) типом, визнані ключовим фактором ризику розвитку ЦД 2 типу в молодих осіб [2, 7, 13]. Обтяжений сімейний анамнез, у тому числі гестаційний ЦД, також є важливим фактором ризику [2, 7, 13]. Наразі в клініцистів є значна кількість інструментів для оцінки факторів ризику, які можуть бути корисними для виявлення дітей і підлітків із підвищеним ризиком розвитку предіабету і ЦД 2 типу, проте дані щодо доказів їх ефективності поки обмежені [14, 15].

Сучасні дані також свідчать, що ЦД 2 типу набагато частіше реєструється в дітей старшої вікової групи порівняно з дітьми молодшого віку, симптоми його часто з’являються на початку статевого дозрівання [16]. Така частота, ймовірно, пов’язана з фізіологічною, але тимчасовою резистентністю до інсуліну в період статевого дозрівання, яка може також посилюватися метаболічними розладами, пов’язаними з ожирінням [17, 18].

Інші рекомендації

Нагадуємо, що Американська діабетична асоціація (American Diabetes Association – ​ADA) рекомендує проведення скринінгу на ЦД 2 типу після початку статевого дозрівання або у віці 10 років у дітей із надмірною масою тіла або ожирінням і наявністю >1 додаткових факторів ризику [9]. У дітей із групи високого ризику розвитку ЦД 2 типу скринінг рекомендовано проводити кожні 3 роки або частіше, якщо ІМТ підвищується.

Реферативний огляд статті US Preventive Services Task Force, Mangione C.M., Barry M.J. et al. (2022). Screening for Prediabetes and Type 2 Diabetes in Children and Adolescents: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement, JAMA. Sep 13; 328 (10): 963-967. doi: 10.1001/jama.2022.14543.

Підготувала Анна Хиць

Тематичний номер «Педіатрія» № 5 (66) 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

23.04.2024 Ендокринологія Хронічні ускладнення цукрового діабету: чи можемо ми зробити більше?

21 березня в рамках II Міжнародної школи «Сучасний лікар: від теорії до практики» професор кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, лікар-ендокринолог вищої категорії, доктор медичних наук Вікторія Олександрівна Сергієнко представила доповідь, присвячену хронічним ускладненням цукрового діабету (ЦД). Зокрема, було акцентовано увагу на причинах розвитку діабетичної полінейропатії (ДП), розглянуто клінічні варіанти цього ускладнення, діагностичні підходи та основні принципи лікування. Пропонуємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....

23.04.2024 Ендокринологія Зв’язок між діабетом і тіаміном: систематичний огляд та метааналіз

Останніми десятиліттями в усьому світі спостерігалося значне зростання поширеності цукрового діабету (ЦД), що зумовило серйозні наслідки стосовно якості життя населення, а також спричинило певний тягар для системи охорони здоров’я та економічні витрати [1]. За даними Діабетичного атласу Міжнародної діабетичної федерації (International Diabetes Federation Diabetes Atlas), у 2021 р. ≈537 млн людей мали ЦД і, за прогнозами, до 2045 р. цей показник досягне 783 млн [2]. Значна захворюваність і підвищена смертність асоційовані з пов’язаними із ЦД макросудинними (інфаркт міокарда, інсульт) і мікросудинними (сліпота, ниркова недостатність, ампутації) ускладненнями [3]....

29.03.2024 Педіатрія Вроджена дисфункція кори надниркових залоз у дітей

Вроджена дисфункція кори надниркових залоз (ВДКНЗ) – це захворювання з автосомно-рецесивним типом успадкування, в основі якого лежить дефект чи дефіцит ферментів або транспортних білків, що беруть участь у біосинтезі кортизолу. Рання діагностика і початок лікування пацієнтів з ВДКНЗ сприяє покращенню показників виживаності та якості життя пацієнтів....

29.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Діагностика та лікування алергічного риніту в дітей-астматиків

Алергічний риніт (АР) є поширеним запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів (ВДШ), особливо серед педіатричних пацієнтів. Ця патологія може знижувати якість життя, погіршувати сон та щоденну продуктивність. Метою наведеного огляду є надання оновленої інформації щодо епідеміології АР та його діагностики, з урахуванням зв’язку з бронхіальною астмою (БА). ...