Неврологія
На думку клініцистів, наразі існує значна кількість настанов щодо ведення пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), які містять багато різних індивідуальних рекомендацій, що ускладнює їх застосування у межах первинної медичної допомоги. До того ж деякі з них не до кінця узгоджені та видаються суперечливими. Крім того, через мультиморбідність хворих потрібен одночасний доступ до багатьох настанов. ...
Антитромбоцитарна терапія – наріжний камінь у веденні пацієнтів із гострим ішемічним інсультом (ГІІ) та у вторинній профілактиці інсульту. Пропонуємо до вашої уваги огляд оновлених клінічних настанов з антитромбоцитарної та антикоагулянтної терапії у пацієнтів, які перенесли ГІІ або транзиторну ішемічну атаку (ТІА), які були створені експертами Корейського товариства боротьби з інсультом (KSS, 2022) (P. Hong-Kyun et al. Clinical practice guidelines for stroke: antithrombotic therapy for patients with acute ischemic stroke or transient ischemic attack. Journal of Stroke. 2022; 24 (1): 166‑175). ...
Удосконалення методів лікування і реабілітації пацієнтів з інсультом допомогло знизити пов’язану з інсультами смертність, але водночас призвело до збільшення поширеності постінсультних судомних нападів (ПІСН) та постінсультної епілепсії (ПІЕ). На окрему увагу заслуговує проблема потенційного впливу негайної реваскуляризації (тромболізису або тромбектомії) на ризик виникнення ПІСН. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті J. P. Zöllner et al. «Seizures and epilepsy in patients with ischaemic stroke», опублікованої у виданні Neurol Res Pract (2021 Dec 6; 3: 63), яка присвячена аналізу сучасних даних щодо протисудомної терапії у пацієнтів з інсультом, а також профілактиці ПІСН і ПІЕ. ...
27‑29 жовтня 2022 року в онлайн-форматі відбувся V Національний конгрес із міжнародною участю «Інсульт і судинно-мозкові захворювання». Пропонуємо до вашої уваги огляд двох актуальних доповідей вітчизняних фахівців із неврології та психіатрії, які прозвучали в межах заходу. Спікери висвітили тему постінсультної депресії, а також зробили огляд сучасних методів діагностування та лікування цього ускладнення. ...
Сьогодні інсульт є однією з основних причин смерті та інвалідності серед дорослого населення всіх країн. Так, за наявними даними, випадки інсульту трапляються що 5 секунд у всьому світі і приблизно третина інсультів є летальними (Donkor, 2018). За даними офіційної статистики Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), щороку в Україні відбувається близько 130 тис. випадків інсульту. Протягом першого місяця від початку хвороби помирають 30–40% осіб і близько 50% – упродовж року. Майже 80% осіб після перенесеного гострого ішемічного інсульту не повертаються до звичного життя (Магулка, 2016). ...
Фібриляція передсердь (ФП) – найпоширеніша аритмія, яка асоціюється з підвищенням ризику розвитку інсульту, хронічної серцевої недостатності (ХСН), призводить до збільшення звернень пацієнта по медичну допомогу, погіршує якість життя. Зокрема, ФП уражає 1‑2% загального населення та 10% населення віком понад 75 років і є причиною кожного четвертого інсульту. ...
Депресія є поширеним ускладненням перенесеного інсульту, яке за браком адекватного лікування значуще погіршує прогноз. Пропонуємо до вашої уваги огляд результатів нещодавнього ретроспективного когортного дослідження L. K. Stein et al. «Risk, determinants, and pharmacologic treatment of depression following acute ischemic stroke» видання The Neurohospitalist (2023; 13 (1): 22‑30), присвячений аналізу ризику й детермінант розвитку депресії у пацієнтів після гострого ішемічного інсульту (ГІІ). Крім того, автори оцінили моделі фармакотерапії постінсультної депресії (ПІД). ...
Атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АССЗ) – збірний термін, що охоплює хвороби серця і кровоносних судин, зокрема ішемічну хворобу серця (ІХС), ішемічний інсульт, транзиторну ішемічну атаку та захворювання периферичних артерій. Ці патології залишаються основною причиною захворюваності та смертності в усьому світі, перше місце серед яких належить ІХС, на яку 2019 р. припадало 16% смертей у світі (WHO, 2020). Також високим є тягар інсульту, попри виразне зниження стандартизованих за віком показників смертності. За прогнозними оцінками, у Європейському Союзі за 2017‑2047 рр. кількість осіб із перенесеним інсультом збільшиться на 30%, що свідчить про актуальність питання вибору та реалізації профілактичних стратегій, зокрема із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (Wafa et al., 2020). ...
Посідаючи друге місце серед причин смерті та третє – серед причин інвалідності, інсульт є серйозною проблемою глобальної системи охорони здоров’я (Chugh, 2019). До 80% усіх інсультів виникають внаслідок тромботичної або емболічної оклюзії церебральної артерії і є ішемічними (Warburton et al., 2011). Лікування гострого ішемічного інсульту вдосконалюється, проте кількість осіб, для яких можливе застосування реканалізації, тромболізису та механічної тромбектомії, досі є невеликою. Актуальною є розробка стратегій, спрямованих на патофізіологічний каскад, що запускається внаслідок ішемії та призводить до незворотного пошкодження тканин (Phipps et al., 2020; Muresanu et al., 2016). Одним із перспективних підходів є застосування Церебролізину – нейротрофічного препарату з мультимодальним механізмом дії – для лікування та реабілітації осіб із гострим ішемічним інсультом (ГІІ). ...
Больові синдроми, зумовлені патологією хребта, є однією з найпоширеніших проблем сучасної медицини. Надзвичайно гостро це питання постало саме в умовах воєнного часу, коли майже кожен другий пацієнт звертається до лікаря зі скаргами на біль у спині. Сучасні парадигми у веденні хворих із вертеброгенним болем у межах науково-практичної конференції обговорювали провідні українські спеціалісти-практики з різних галузей під час онлайн-семінару Академії сімейного лікаря «На прийомі у сімейного лікаря: найбільші руйнації, які завдає стрес», що відбувся 14-15 лютого в Києві. На запитання учасників конференції щодо особливостей ведення пацієнтів із вертеброгенним болем в умовах воєнного часу докладно відповіла професор кафедри терапії Української військово-медичної академії, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк....
Гострі спазми м’язів – мимовільні скорочення м’яза або групи м’язів. Вони можуть бути різного ступеня тяжкості та тривати від секунд до декількох хвилин. Зазвичай епізоди гострого м’язового спазму є самообмежувальними та тривають від 2 до 4 тиж; однак поширеними є і персистенція слабовиражених симптомів та їхнє рецидивування. Підходи до лікування гострого м’язового спазму передбачають фізіотерапію, прийом нестероїдних протизапальних засобів та релаксантів скелетних м’язів....
Питання медичної реабілітації завжди хвилювало не тільки медичну спільноту, а й усе суспільство; натомість особливо гостро воно постає у наш нелегкий час… Кінець минулого року відзначився подією, присвяченою розширенню реабілітаційних можливостей немедикаментозних та медикаментозних методів, зокрема східної медицини, що є надзвичайно актуальним в умовах сучасності....