Еволюція підходів в онкоурології та сучасні досягнення

Завідувач відділення урології ЛДОРЛДЦ Юрій Петрович Дійчук виступив із доповіддю «Еволюція підходів в онкоурології та сучасні досягнення». Він нагадав, що, за даними Національного канцер-реєстру України за 2015 р., серед 10 основних нозологічних форм злоякісних новоутворень питома вага новоутворень передміхурової залози становить 11,7%, сечового міхура – 5,9%, нирок – 4,7%.
Понад 40 років золотим стандартом лікування вважалася радикальна нефректомія, яка передбачала раннє лікування судин, видалення всієї нирки в межах фасції Герота, регіонарних лімфатичних вузлів та іпсілатерального наднирника. З появою нових методів візуалізації підходи змінилися: зникла необхідність видаляти наднирник у всіх випадках, лише при візуальному підтвердженні його ураження. Сьогодні лімфодисекція виконується тільки за наявності підтверджених уражень лімфатичних вузлів на доопераційному чи інтраопераційному етапі.
Останніми роками кількість випадково виявлених пухлин розміром <4 см зросла з 3,7 до >60%. При пухлинах Т1 стадії онкологічні результати нефронзбережної хірургії та радикальної нефректомії є подібними. У близько 10% пацієнтів після радикальної нефректомії розвивається хронічна ниркова недостатність. Зі зниженням швидкості клубочкової фільтрації підвищується ризик смертності, розвитку кардіоваскулярних захворювань і зростає частота госпіталізації (S. Atan et al., 2004). Важливо, що, порівняно з нефректомією та резекцією, показники 10-річної виживаності були більшими при проведенні органозбережної операції – 93 проти 82% (J. Urol, 2008).
Наступним етапом розвитку підходів до лікування стало впровадження лапароскопії, яка показує такі ж віддалені результати, як і звичайна операція, але має свої переваги, такі як зменшення крововтрати, скорочення перебування у стаціонарі, зменшення болю та кращий косметичний ефект. При лапароскопічній операції ­виконуються основні принципи відкритої радикальної нефректомії, і вона може в повній мірі імітувати її найважливіші принципи (R. Steinberg, 2004). ­Лапароскопічна резекція нирки технічно повторює принципи відкритої операції, еквівалентна за онкологічним результатом, але її ефективність суттєво залежить від досвіду хірурга. До того ж вона супроводжується дещо вищим рівнем післяопераційних ускладнень.
Роботизована резекція нирки стає дедалі більш популярною через можливість швидко й ефективно оперувати складні випадки; основним та істотним її недоліком є низька економічна рентабельність.
Термоабляція застосовується тільки у тих випадках, коли оперативне втручання неможливе (пацієнти зі спадковими формами раку і множинними двосторонніми пухлинами).
Згідно з останніми рекомендаціями ESMO та NCCN на стадії Т1 (<7 см) показана лапароскопічна або відкрита резекція нирки, у разі її неможливості – лапароскопічна нефректомія. На стадії Т2 – за умови неможливості проведення резекції – лапароскопічна нефректомія, і на стадії Т3-Т4 – відкрита радикальна нефректомія. При метастазуванні циторедуктивна нефректомія поліпшує виживаність із 7,8 до 13,6 міс. Таргетні препарати, такі як пазопаніб, сунітініб, значно поліпшують показники безрецидивної і загальної виживаності.

ЧИТАТИ НАСТУПНУ ДОПОВІДЬ: