Журнал «Дитячий лікар» № 8 (45) ‘ 2015

Міждисциплінарна проблема

5-10 стр. Тимомегалия – тень прошлого в клинической практике настоящего?
С.Ю. Макаров1, аспирант, А.В. Катилов2, к.мед.н., доцент, О.И. Макарова3, к.мед.н., ассистент, 1 кафедра нормальной физиологии, 2 кафедра пропедевтики детских болезней и ухода за больными детьми, 3 кафедра гистологии, Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
В последние годы в лечебно-профилактических учреждениях Украины все чаще озвучиваются рекомендации, согласно которым перед вакцинацией детей первого года жизни необходимо проводить ультразвуковое исследование (УЗИ) вилочковой железы. При этом отсутствуют какие-либо официальные документы, предписывающие такую необходимость, так же как и хоть сколь-нибудь внятные объяснения, в чем целесообразность такого исследования. [ . . . ]
37-42 стр. Кашель или затрудненное дыхание – наиболее часто встречающиеся проблемы у маленьких детей (к вопросу диагностики и лечения в контексте интегрированного ведения болезней детского возраста)
Л.В. Квашнина, д.мед.н., профессор, руководитель отделения медицинских проблем здорового ребенка и преморбидных состояний ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев
Данной статьей начинается ряд публикаций, посвященных очень важной проблеме в педиатрии – оказанию медицинской помощи детям на первичном медико-санитарном уровне (амбулатория, фельдшерско-акушерский пункт, поликлиника) с различной патологией органов дыхания (общая респираторная вирусная инфекция [ОРВИ], бронхиты, пневмонии разной степени тяжести, стридор, бронхиальная астма). Обязательным симптомом, присутствующим при всех этих состояниях, является кашель или затрудненное дыхание. [ . . . ]
46-49 стр. Захворювання шкіри та її придатків у новонароджених і дітей раннього віку: від простого до складного
В.С. Андрух, лікар-педіатр, В.Н. Андрух, лікар-педіатр, Міська дитяча лікарня м. Долина Івано-Франківської області
Закінчення. Початок у номері № 1 (38) 2015. Придатки шкіри походять із накопичень епідермальних клітин, які диференціюються на різних стадіях ембріонального розвитку. Дрібні епітеліальні зачатки з’являються на третьому місяці вагітності і дають початок волосяним фолікулам, сальним і апокриновим залозам. Еккринові потові залози утворюються із особливих епітеліальних виростів, які з’являються на другому місяці ембріонального розвитку і закінчують формуватися до п’яти місяців. Нігті починають формуватися на третьому місяці внутрішньоутробного розвитку. [ . . . ]
43-45 стр. У Дніпропетровську відбулися XVIІ Сідельниковські читання

Відповідно до «Реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів, науково-практичних конференцій і наукових семінарів, які проводитимуться у 2015 році», що затверджений МОЗ України та НАМН України, 23-25 вересня 2015 року у м. Дніпропетровську на базі ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» відбулася щорічна Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії» – XVІІ Сідельниковські читання. [ . . . ]
54-56 стр. Вітамін D: як запобігти дефіциту?

Дані досліджень свідчать, що значний відсоток осіб у популяції мають дефіцит або недостатність вітаміну D. Причому їхня частота серед дітей та дорослих молодого і середнього віку однаково висока у всьому світі, і навіть високорозвинені країни не є винятком. Хоча досліджень, у яких оцінювали рівень вмісту вітаміну D в організмі та поширеність його дефіциту, не дуже багато, проте вони переконливо доводять, що дефіцит вітаміну D може бути наявний у значного відсотка дітей і підлітків у Європі. Так, низький рівень вітаміну D у крові виявляється у 30-50% дітей і підлітків. Подібною є ситуація у США та інших країнах. [ . . . ]

Алергологія

11-13 стр. Роль дефіциту вітаміну D3 в патогенезі бронхіальної астми та атопічного дерматиту
О.П. Волосовець, член-кореспондент НАМН України, д.мед.н., професор, завідувач кафедри, С.П. Кривопустов, д.мед.н., професор, О.В. Павлик, асистент кафедри, кафедра педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Оскільки вітамін D необхідний не тільки для кісток і мінерального обміну, а й для інших вроджених імунних та протизапальних процесів, дефіцит вітаміну D може негативно вплинути на імунологічні механізми в організмі людини. [ . . . ]
14-26 стр. Алергічний риніт у дітей: нагальні питання діагностики і терапії
О.М. Охотнікова, д.мед.н., професор, завідувач кафедри педіатрії № 1, Ю.І. Гладуш, к.мед.н., Л.В. Бондаренко, Т.Л. Українська, О.С. Шестакова, О.А. Маташ, Н.І. Жабинець, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Консультативно-діагностична поліклініка Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ»
Алергічний риніт (АР) – хронічне IgE-залежне запальне захворювання слизової оболонки носа, яке виникає під впливом алергенів і клінічно характеризується появою свербіння у носі, нападами чхання, ринореєю, закладеністю носа, іноді – зниженням нюху. АР часто поєднується з іншими супутніми (коморбідними) алергічними захворюваннями (кон’юнктивітом) і є фактором високого ризику розвитку бронхіальної астми (БА) згідно з сучасною концепцією про «єдині дихальні шляхи». АР правомірно називати лише ті випадки риніту, у розвитку яких провідну роль відіграє алергія. Варіантом АР є сезонний, інтермітуючий, АР (ІАР), частіше за все зумовлений сенсибілізацією до алергенів пилку рослин, тому його часто називають полінозом (від англ. pollen – пилок). [ . . . ]

Пульмонологія

28-36 стр. Гострий бронхіт у дітей
Ю.В. Марушко, д.мед.н., професор, завідувач кафедри, Г.Г. Шеф, к.мед.н., доцент, кафедра педіатрії № 3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ
Бронхіт – це запальне захворювання бронхів різноманітної етіології (інфекційної, алергічної, фізико-хімічної тощо) без вогнищевих і інфільтративних уражень легеневої тканини. Рівень захворюваності на бронхіт у дітей коливається від 15 до 50%. [ . . . ]

Генетика

50-53 стр. Cубтеломерная делеция длинного плеча хромосомы 11 у ребенка с множественными стигмами дизэмбриогенеза
О.Б. Полодиенко1, к.биол.н. врач-лаборант-генетик, С.Е. Онищенко2, врач-генетик, А.Г. Шаповалов1, врач-кардиоревматолог, 1 Городская детская больница имени академика Б.Я. Резника, г. Одесса, 2 Областная детская клиническая больница, г. Херсон
Хромосомные синдромы составляют значительную часть в структуре детской заболеваемости, инвалидности и смертности; многообразие форм и клинический полиморфизм затрудняют постановку диагноза, требуя как в случаях манифестных вариантов патологии, так и при небольших нарушениях хромосом современных цитогенетических, в том числе молекулярно-генетических методов исследований. [ . . . ]