Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» № 2 (Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці») ‘ 2016

Лекція

5-12 стр. Современные аспекты ведения пациентов с гиперчувствительностью к β-лактамным антибиотикам
И.П. Кайдашев, д.м.н., профессор, зав. кафедрой внутренних болезней с уходом за больными, Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава, президент Украинского общества специалистов по иммунологии, аллергологии и иммунореабилитации
Проблема ведения пациентов с гиперчувствительностью к β-лактамам (БЛ) продолжает оставаться в центре внимания клиницистов практически всех специальностей. Если использование пенициллинов в последние годы сокращается, то объем применения полусинтетических и синтетических производных пенициллинов, цефалоспоринов и др., продолжает возрастать. Выбор антибактериальных препаратов (АБП) для лечения отдельных заболеваний (сифилис, муковисцидоз и др.) остается ограниченным, несмотря на существенное расширение списка их применения. [ . . . ]

Актуальна тема

13-16 стр. Поллиноз и пищевая перекрестная реактивность
Т.Р. Уманец, д.м.н., профессор,ведущий научный сотрудник отделения проблем аллергии и иммунореабилитации детей, главный внештатный специалист МЗ Украины по специальности «Детская аллергология», С.Ю. Матвеева ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев
Аллергическая патология является глобальной медико-социальной проблемой во всем мире. Распространенность ее растет с каждым годом и, по данным эпидемиологических международных исследований, за последние годы приобрела пандемические масштабы. Значительное место в структуре аллергических заболеваний у детей занимает поллиноз. Так, среди общего количества детей, страдающих аллергической патологией, 26% составляют больные с поллинозом. [ . . . ]

Погляд фахівця

17-25 стр. Алергічні захворювання шкіри у спортсменів
С.В. Зайков, д.м.н., професор, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, О.В. Катілов, к.м.н., доцент, Л.В. Міхей, ДУ «Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова»
Відомо, що інтенсивні фізичні та психоемоційні навантаження, які притаманні професійному спорту, негативно впливають на функцію імунної системи і створюють сприятливі умови для розвитку інфекційних, алергічних та автоімунних захворювань у спортсменів високого класу. Так, за даними різних авторів, на алергічні захворювання (АЗ) страждають від 10 до 25% елітних спортсменів. Можна виділити 3 групи АЗ, що пов’язані з фізичним навантаженням (ФН). До 1-ї групи належать АЗ органів дихання (алергічний риніт, бронхіальна астма), до 2-ї – АЗ шкіри (кропив’янка (КР), алергічний контактний дерматит, атопічний дерматит), до 3-ї – анафілаксія фізичного зусилля. [ . . . ]
26-33 стр. Компенсація бронхообструктивного синдрому – важливий аспект комплексної терапії бронхолегеневої патології
О.С. Толох, зав. діагностично-пульмонологічного відділення, Н.Д. Рудницька, к.м.н., доцент, У.Б. Чуловська, к.м.н., доцент, Х.І. Вольницька, КУ ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр», Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Бронхообструктивний синдром (БОС) супроводжує велику кількість як гострих, так і хронічних захворювань бронхів і легень. Можливості сучасної терапії цього синдрому різнопланові, але в першу чергу залежать від патогенезу виникнення бронхообструкції. Нині лікар «озброєний» багатьма протоколами, стандартами та рекомендаціями щодо діагностики та ведення численних захворювань органів дихання. Проте у багатьох випадках при наявності скарг на кашель, відчуття закладеності у грудях, «музики бронхів» та аускультації дифузних сухих хрипів у легенях лікарі найчастіше рекомендують застосування антибактеріальних, муколітичних та антигістамінних засобів. Такий терапевтичний підхід нерідко зумовлює дуже незначний ефект, і часто спостерігається повна відсутність позитивної динаміки. У даній статті подано методологію діагностики БОС, проаналізовані основні механізми розвитку та тактики компенсації обструкції бронхів. [ . . . ]

Клінічний випадок

34-36 стр. Спадковий ангіоневротичний набряк у практиці сімейного лікаря
О.Б. Бондарчук, к.м.н., доцент кафедра фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології, головний імунолог ДОЗ Вінницької облдержадміністрації, І.В. Орлова, кафедра внутрішньої медицини № 1 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, В.С. Колодько, Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова
Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) – це захворювання, в основі якого лежить якісна або кількісна недостатність C1-інгібітора комплементу. Причиною може бути генетично детермінований дефект як результат мутації гена в системі комплементу або набутий дефіцит, пов’язаний з підвищеним використанням С1-інгібітора на тлі захворювань автоімунної чи пухлинної природи. Також набута його недостатність може бути наслідком продукції автоантитіл до C1-інгібітора з подальшим його руйнуванням і порушенням функціональної активності. [ . . . ]
37-40 стр. Синдром системного воспалительного ответа в практике аллерголога: клинический случай
Т.В. Бездетко, д.м.н., профессор, О.Н. Хохуда, А.В. Шмидт, Харьковский национальный медицинский университет, КУОЗ «ОКБ-ЦЭМП и МК»
В США ежегодно регистрируется около 500 тыс. случаев сепсиса. Данное заболевание характеризуется высокой летальностью: каждый год в США умирают около 100 тыс. пациентов, каждый час – 25 человек. Две трети пациентов изначально обращаются к врачам по поводу других заболеваний, и лишь впоследствии у них возникает сепсис. Анализ заболеваемости сепсисом в крупных центрах США показал, что частота развития тяжелого сепсиса составляет 3 случая на 1 000 населения или 2,26 случая на 100 госпитализаций. 51,1% пациентов были госпитализированы в отделение интенсивной терапии. [ . . . ]

Зарубіжний досвід

41-44 стр. Застосування антигістамінних препаратів у водіїв, пілотів і осіб, професійна діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою
I. Jáuregui1, M. Ferrer2, J. Montoro3, I. Dávila4, J. Bartra5, A. del Cuvillo6, J. Mullol7, J. Sastre8, A. Valero5. 1Allergy Department, Basurto University Hospital, Bilbao, Spain. 2Allergology Department, University Clinic of Navarra, Pamplona, Spain. 3Allergy Unit, Arnau de Vilanova University Hospital, Faculty of Medicine, Catholic University of Valencia «San Vicente Mártir», Valencia, Spain. 4Immunoallergy Department, Salamanca University Welfare Complex, IBSAL, Salamanca, Spain. 5Allergy Unit, Pneumology and Respiratory Allergy Department, Hospital Clínic (ICT), Barcelona, Spain. 6Dr. Lobatón Clinic, Cadiz, Spain. 7Rhinology and Olfactory Clinical Unit, Otorhinolaryngology Department, Hospital Clínic (ICT), Barcelona, Spain. 8Allergy Department, Jiménez Díaz Foundation, Madrid, Spain.
Алергія може бути фактором ризику при управлінні транспортними засобами. З одного боку, певні дуже поширені алергічні патологічні стани можуть зумовлювати денну сонливість. Так, наприклад, алергічний риніт (АР) призводить до кількісних та якісних порушень сну; хронічна кропив’янка чинить несприятливий вплив на всі показники якості життя, пов’язані зі здоров’ям, у тому числі й на сон. Інакше кажучи, денну сонливість, принаймні частково, можна розглядати як проблему, асоційовану з алергічною патологією як такою. Водночас симптоми АР (раптові напади чихання, утруднення зору, дратівливість) можуть розвиватись у водіїв транспортних засобів, а у пілотів літаків до того ж можуть виникати біль у вухах внаслідок баротравми, порушення зорового сприйняття, труднощі концентрації уваги. [ . . . ]

Дослідженнями доведено

45-49 стр. Клініко-функціональні розлади підшлункової залози у дітей з харчовою сенсибілізацією
В.А. Клименко, д.м.н., зав. кафедри, Ю.В. Карпушенко, к.м.н., доцент, кафедра пропедевтики педіатрії № 2 Харківський національний медичний університет, В.В. Клименко, КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 6»
Патологія підшлункової залози (ПЗ) у дітей є одним з найскладніших розділів педіатрії, оскільки її симптоми можуть бути подібними до симптомів інших захворювань, а детальна верифікація ускладнена через обмежені можливості діагностики. Серед нозологічних форм ураження ПЗ в педіатричній практиці – гострі та хронічні панкреатити, аномалії та вади розвитку ПЗ, функціональні розлади, що представлені дисфункцією сфінктера Одді (ДСО), панкреатичним варіантом. [ . . . ]

Рекомендації

50-62 стр. Керівництво Британського товариства алергології та клінічної імунології (BSACI) з лікування хронічної кропив’янки та ангіоневротичного набряку
R.J. Powell1, S.C. Leech2, S. Till3, P.A.J. Huber4, S.M. Nasser5, A.T. Clark6. 1 Department of Clinical Immunology and Allergy, Nottingham University, Nottingham, UK. 2 Department of Child Health, Kings College Hospital, London, UK. 3 Division of Asthma, Allergy and Lung Biology, Kings College London, London, UK. 4 BSACI, British Society for Allergy & Clinical Immunology, London, UK. 5 Department of Allergy & Clinical Immunology, Addenbrooke’s NHS Trust, Cambridge, UK. 6 Department of Allergy, Addenbrookes NHS Trust, Cambridge, UK.
Дане керівництво з лікування пацієнтів з хронічною кропив’янкою (ХК)/ангіоневротичним набряком (АНН) призначено для лікарів, які займаються лікуванням алергійних захворювань. Слід відмітити, що пацієнти, які направляються в алергологічну клініку, часто мають клінічні прояви (наприклад, інтермітуючий гострий перебіг), що відрізняються від таких у пацієнтів, яких направляють у лікувальні установи іншого профілю; і як пацієнти, так і лікарі прагнуть виявити наявність алергійних захворювань. [ . . . ]
63-74 стр. Международный консенсус по аллерген-специфической иммунотерапии
Marek Jutel, MD; Ioana Agache, MD; Sergio Bonini, MD; A. Wesley Burks, MD; Moises Calderon, MD; Walter Canonica, MD; Linda Cox, MD; Pascal Demoly, MD; Antony J. Frew, MD; Robin O’Hehir, MD; JorgKleine-Tebbe, MD; Antonella Muraro, MD; Gideon Lack, MD; Desiree Larenas, MD; Michael Levin, MD; Harald Nelson, MD; Ruby Pawankar, MD; Oliver Pfaar, MD; Ronald van Ree, PhD; Hugh Sampson, MD; Alexandra F. Santos, MD, PhD; George Du Toit, MD; Thomas Werfel, MD; Roy Gerth van Wijk, MD; Luo Zhang, MD; Cezmi A. Akdis, MD. Wrocław, Poland, Brosov, Romania, Rome, Genoa, and Padua, Italy, Chapel Hill, NC, London and Brighton, United Kingdom, Ft Lauderdale, Fla, Montpellier, France, Melbourne, Australia, Berlin, Mannheim, Langen, and Hannover, Germany, Mexico City, Mexico, Cape Town, South Africa, Denver, Colo, Tokyo, Japan, Amsterdam and Rotterdam, The Netherlands, New York, NY, Beijing, China, and Davos, Switzerland
Международный согласительный документ по аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) представляет собой лаконичный документ авторства многонациональной группы экспертов, которая провела анализ соответствующей литературы и суммировала ключевые положения по АСИТ. В документе собраны лучшие научные доказательства и мнения ведущих экспертов с целью создания ресурса для специалистов здравоохранения, занимающихся лечением аллергических заболеваний. Документ разъясняет рациональную составляющую применения данного метода лечения, основанную на фармакоэкономическом анализе, которая сможет сделать АСИТ более доступной. Данные рекомендации являются универсальными и могут быть легко адаптированы под системы здравоохранения во всех странах мира с учетом региональных возможностей диагностики и терапевтических мероприятий. [ . . . ]

Нотатки клініциста

75-78 стр. Современные перспективы системной терапии аллергического ринита и полипозного риносинусита

Хронические воспалительные заболевания слизистой оболочки полости носа и околоносовых пазух остаются наиболее распространенными и характеризуются упорным течением патологических состояний верхних дыхательных путей (ДП), несмотря на значительные успехи современной медицины в их диагностике и лечении (Овчинников Ю.А. и соавт., 2012). Наиболее частыми заболеваниями данной группы являются аллергический ринит (АР), или аллергическая риносинусопатия, и полипозный риносинусит (ПРС). [ . . . ]