Конференція «Дерматовенерологія в розробках молодих науковців» відбулась 17–18 листопада 2016 р. в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Конференція введена до реєстру МОЗ та НАМН України і проводиться вже 17 років поспіль. В рамках заходу було зареєстровано 256 учасників з 13 областей, мали змогу виступити з доповідями 18 спікерів з Києва, Харкова, Тернополя, Вінниці, Івано-Франківська. [ . . . ]

Цього року ВООЗ запропонувала для глобальної реалізації проект «Антибіотики: використовуйте обережно!». Слід зазначити, що зростаюча стійкість до антимікробних препаратів (АП) є однією з найсерйозніших загроз у сфері глобальної охорони здоров’я. Вона зростає до небезпечно високих рівнів у всіх частинах світу, негативно впливаючи на можливості лікування більшості інфекційних захворювань і зводячи нанівець багато досягнень медицини. В окремих випадках антибіотикорезистентність є причиною формування стійких до лікування інфекційних процесів. До прикладу, мова йде про серйозну загрозу поширення резистентного туберкульозу, і зокрема мульти- та з розширеною резистентністю. Отже, проблема раціональної антибіотикотерапії при запальних процесах інфекційної природи належить до числа найактуальніших у сучасній медицині. [ . . . ]

Концептуальною основою життя є здатність відокремити «я» від «не я», тобто сутність від довкілля, здатність підтримувати недоторканність внутрішнього середовища, що особливо важливо для багатоклітинних організмів. Зовнішнє середовище взаємодіє з людиною через два основних сайти: шкіру і травний тракт. Шкіра, як орган, виконує велику кількість функцій, серед яких основною є бар’єрна. Шкіра складається з багатошарового епітелію, щільної, товстої дерми і ще більш товстої підшкірної клітковини, що полегшує виконання основного завдання. На відміну від шкіри, у шлунково-кишковому тракті дві головні і до того ж взаємовиключні функції: травна і бар’єрна. Перша потребує якомога тоншої і більшої, добре васкуляризованої поверхні, максимально пристосованої для всмоктування поживних речовин, друга – щільної, геометрично мінімальної поверхні з невеликою кількістю кровоносних судин, здатної протистояти експансії кишкових бактерій, кількість яких на два порядки перевищує загальну кількість клітин організму. [ . . . ]

На сьогодні бронхіальна астма (БА) є надзвичайно важливою проблемою галузі охорони здоров’я. На дану патологію страждають практично усі вікові верстви населення та перш за все – молоді люди й діти. Захворюваність на БА в 2014 р. становила 22,2 на 100 тис. дорослого населення. Зважаючи на значну соціально-економічну шкоду, а також на рівень смертності у 2014 р. серед пацієнтів (0,3 на 100 тис. дорослого населення), важливим питанням постає належна фармакотерапія даного захворювання. Адже неадекватне лікування БА може не лише погіршити якість життя пацієнтів, але й призвести до летальних наслідків. [ . . . ]

Суттєвим здобутком міжнародної наукової спільноти є рішення про створення узгоджених клінічних керівництв/консенсусів щодо алергічних захворювань та порушень стану імунної системи на засадах доказової медицини. Міжнародний консенсус «Алергічні реакції на вакцини» заповнює існуючий дефіцит документів, що регламентують надання медичної допомоги дорослим та дітям, які мають реакції гіперчутливості до вакцин, стабілізаторів консервантів та інших допоміжних речовин, що входять до їх складу. Консенсус стосується лікарів всіх спеціальностей, які стикаються з процесом вакцинації. Вивченню цього документу мають передувати певні коментарі щодо термінології, визначень та гармонізації з діючими національними керівними документами. [ . . . ]

В сучасних умовах спостерігається зростання захворюваності на атопічний дерматит (АД) в усьому світі, що пов’язано з несприятливим впливом багатьох факторів сучасної цивілізації. Поширеність патології в розвинених країнах Західної Європи серед дітей віком до 14 років становить 10–20%. В Україні впродовж 2009–2014 рр. спостерігається поступове зростання захворюваності на АД та поширеності серед дітей віком від 0 до 18 років. Статистика свідчить про недостатньо ретельний облік пацієнтів, які страждають на АД, та нерідко неправильну інтерпретацію діагнозів АД та алергічного контактного дерматиту. [ . . . ]

Продовження. Початок у Спецвипуску «Захворювання дихальних шляхів» 2016, № 6 (95) 2016. [ . . . ]

В коллективном труде, созданном под редакцией ведущих мировых специалистов в дерматологии – Абрахама Злотогорского (Иерусалим) и Джерри Шапиро (Нью-Йорк), рассмотрены современные аспекты диагностики и лечения заболеваний волос и волосистой части кожи головы. [ . . . ]

Системні васкуліти (СВ) – гетерогенна група захворювань, при яких ішемія та некроз тканин виникають внаслідок запалення кровонос­них судин (первинне або вторинне по відношенню до основного захворювання) та в патогенезі яких беруть участь декілька взаємопов’язаних між собою механізмів імунного та неімунного ґенезу. Клінічні прояви васкуліту залежать від типу, розміру та локалізації уражених судин, а також від активності системного запалення. [ . . . ]

Алергічні захворювання (АЗ) сьогодні являють собою величезну проблему медицини, оскільки їх частота (на АЗ страждають 10–20% населення планети), збільшуючись щороку, досягла в ХХІ сторіччі рівня епідемії. За даними епідеміологічних досліджень, поширеність атопії в світі щороку також зростає на 5–6%. Одне з перших місць серед IgE-залежних респіраторних хвороб посідає алергічний риніт (АР), на нього страждають від 10 до 25% населення. В Україні його частота становить 7–8% усіх проявів АЗ. Частота бронхіальної астми (БА) – 5–18% в залежності від країни. Поєднання БА і АР спостерігають у 87% пацієнтів. АР передує БА у 64% хворих. У дорослих пацієнтів з БА назальні симптоми виявляють у 78% випадків, а 38% пацієнтів з АР мають БА. Тобто, АР є фактором ризику розвитку БА. [ . . . ]