Воздействие музыки при повреждениях головного мозга

04.11.2017

Повреждения головного мозга могут приводить к нарушениям моторики, речи, когнитивных функций, а также к сенсорным и эмоциональным расстройствам, которые существенно снижают качество жизни больных. Музыкальная терапия применяется как метод реабилитации для стимулирования моторики, когнитивных функций головного мозга, речи, эмоционального статуса и сенсорного восприятия.

Для определения влияния музыкальной терапии на функциональный исход при повреждении головного мозга:

- исследовали функции верхних конечностей, оценивали настроение и эмоциональный статус, когнитивные функции, социальные навыки, болевые ощущения, поведенческие реакции, повседневную активность и побочные эффекты;

- сравнивали результаты музыкальной терапии и традиционных методов лечения (в том числе в комплексе с плацебо);

- сопоставляли эффективность различных типов музыкальной терапии, проводимой специально подготовленными музыкотерапевтами либо другими специалистами.

На основании анализа результатов 29 исследований, охватывающих 775 больных, выявлено улучшение под действием музыкотерапии (ритмической аудиостимуляции) параметров ходьбы при восстановлении после инсульта. Улучшались также двигательные характеристики функции верхних конечностей. Музыкальная терапия оказывала положительное влияние на больных с афазией после инсульта: возрастали способность к повторению речи и общая коммуникативность. 

Хотя в целом отмечено улучшение качества жизни больных, перенесших инсульт, не было выявлено влияния музыкотерапии на показатели памяти и внимания. Авторы оценивают полученные результаты как обнадеживающие, но для рекомендаций по дальнейшему внедрению в клиническую практику считают необходимым проведение дополнительных рандомизированных контролируемых исследований.

Magee W.L., Clark I., Tamplin J., Bradt J. Music interventions for acquired brain injury. Cochrane Database of Systematic Reviews 2017, Issue 1. Art. No.: CD006787. DOI: 10.1002/14651858.CD006787.pub3.
 

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів 24.04.2024 Неврологія Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів

Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

22.04.2024 Неврологія Нова терапевтична мішень для лікування черепно-мозкової травми

Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....