0 %

Особливості діагностики та диференційованого лікування кропив’янки за наявності супутньої соматичної патології

10.05.2018

 

За даними світової літератури, частота виникнення кропив’янки становить від 41 до 58 на 1 000 000 населення. Хронічна рецидивна кропив’янка спостерігається у 1–5% популяції. За даними епідеміологічних досліджень, у США в 15–25% населення кропив’янка виникає хоча б 1 раз у житті та набуває хронічного рецидивного характеру в 75% випадків. Найчастіше захворювання розвивається в осіб 20–40 років.

У 2016 р. в алергологічному відділенні Харківської міської лікарні №27 пройшли лікування 485 хворих на кропив’янку, з них у 375 хворих діагностували гостру і в 110 хворих – хронічну рецидивну кропив’янку. В патогенезі кропив’янки лежать імунні, неімунні механізми та їх поєднання. Нерідко при кропив’янці можна виявити осередки хронічної інфекції, для чого проводять обстеження, зокрема фіброгастродуоденоскопію з визначенням наявності Hpylori в біоптатах слизової оболонки шлунка. Серед обстежених нами хворих на кропив’янку найчастіше була виявлена патологія травного тракту, обумовлена Hpylori. З числа обстежених у 22% хворих був ідентифікований інфекційний механізм кропив’янки, 33% – псевдоалергічний, 15% – пов’язаний з прийомом лікарських препаратів, 24% – ідіопатичний, 2% – пов’язаний з дією отрути перетинчастокрилих, 1,5% – з паразитарною інвазією, 2% – з фізичними чинниками і 0,5% – з неопластичним процесом. З 22% хворих з інфекційним механізмом кропив’янки у 12% був виявлений хронічний гастрит, асоційований з Hpylori, у 8% – виразкова хвороба, асоційована з Hpylori, у 2% – інші хронічні запальні процеси. Всього у 99 зі 164 пацієнтів з хронічним гастритом і виразковою хворобою (60%) при ендоскопічному дослідженні була виявлена інфекція, обумовлена Hpylori.

Хворим на кропив’янку проводилася терапія антигістамінними препаратами, системними глюкокортикостероїдами. Разом з тим, встановлення супутньої соматичної патології, що може сприяти появі висипань при кропив’янці, дало змогу здійснити патогенетично більш обґрунтоване та, внаслідок цього, більш ефективне лікування. Таким чином, у разі виявлення кропив’янки доцільним є призначення не лише антиалергічних засобів, а й проведення обстеження хворого з метою виявлення причинного чинника, що призвів до розвитку алергічного процесу, і призначення відповідного лікування, направленого на його усунення.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Сравнение безопасности системных иммуномодулирующих препаратов у взрослых с атопическим дерматитом 16.07.2019 Алергія та імунологія Сравнение безопасности системных иммуномодулирующих препаратов у взрослых с атопическим дерматитом

Для лечения тяжелой формы атопического дерматита все чаще используются системные иммуномодулирующие препараты, однако их безопасность остается не до конца изученной....

16.07.2019 Алергія та імунологія Зимние упражнения на свежем воздухе уменьшают аллергическое воспаление дыхательных путей: рандомизированное контролируемое исследование

Физические упражнения часто рекомендуются в качестве дополнительного лечения людям, страдающим АР и/или БА, но не так много известно о специфических эффектах зимних оздоровительных упражнений на свежем воздухе на аллергическое воспаление дыхательных путей....

16.07.2019 Алергія та імунологія Педіатрія Скорость снижения уровня специфического IgE как предиктор персистирующей аллергии, вызываемой куриными яйцами, у детей

Куриное яйцо относится к наиболее распространенным пищевым аллергенам у детей. Тем не менее классическое течение аллергии, вызываемой куриными яйцами, не исследовано полностью....