Визначення активації базофілів алергенами для діагностики медикаментозної алергії

10.05.2018

 

Ризик виникнення медикаментозної алергії загалом становить 1–2% у амбулаторній практиці і 5–10% – у клінічних умовах.

З метою виявлення гіперчутливості негайного типу використовують in vitro тест активації базофілів у присутності потенційного алергена. Тест активації базофілів дає змогу виміряти in vitro рівень IgE-залежної відповіді на алергени у сенсибілізованих пацієнтів шляхом аналізу базофілів за допомогою проточної цитометрії. Активація базофілів у присутності алергена характеризується появою кластера диференціювання CD203c.

Для виявлення гіперчутливості уповільненого типу використовують тест трансформації лімфоцитів у присутності потенційного алергена, для чого визначають індукцію лікарським засобом маркерів CD69 Т-лімфоцитів. Після активації в ранні терміни Т-лімфоцити експресують кластер диференціювання CD69 на своїй поверхні, при цьому препарати стимулюють тільки специфічні до них Т-клітини, які відповідальні за підвищену секрецію інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) і експресію CD69. Визначення активації Т-лімфоцитів за маркером підвищеної регуляції рецепторів CD69 дає змогу завчасно встановлювати наявність сенсибілізації пацієнтів до лікарських засобів.

Тест антигенної стимуляції клітин (Cellular Antigen Stimulation Test – CAST) є сучасним методом діагностики гіперчутливості негайного типу. Технологія CAST заснована на визначенні сульфідолейкотрієнів, що секретуються премійованими ІЛ-3 базофілами під дією алергена in vitro. Перевагою цих тестів є відсутність необхідності використання специфічних IgE і IgG до досліджуваних лікарських препаратів, чим досягається універсальність клітинних методів визначення алергії до ліків in vitro.

Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» Спеціальний номер ' 2018 Тема: Конференція «Алергійні захворювання в клінічній практиці»

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

Диета матери до и во время беременности и риск развития аллергических заболеваний у детей 22.06.2020 Алергія та імунологія Диета матери до и во время беременности и риск развития аллергических заболеваний у детей

Было показано, что потребление определенных пищевых продуктов во время беременности оказывает влияние на развитие астмы и других аллергических заболеваний. Тем не менее большинство исследований дают противоречивые результаты, и связь между материнской диетой до и во время беременности и рис­ком развития астмы и аллергических заболеваний у детей ранее не изучалась. ...

22.06.2020 Алергія та імунологія Раннее начало применения антибиотиков и развитие астмы/АР в детском возрасте

За последние несколько десятилетий распространенность аллергических заболеваний среди детей существенно возросла. Актуальные исследования направлены на установление связи между увеличением частоты аллергических заболеваний и ранними нарушениями в микробиоме кишечника. Микробиом кишечника представляет собой набор кишечных микроорганизмов, который начинает формироваться во время родов и очень подвержен нарушениям в течение первого года жизни. Раннее воздействие антибиотиков может отрицательно влиять на микробиоту кишечника, изменяя бактериальный состав и вызывая дисбиоз, увеличивая тем самым риск развития аллергических заболеваний у детей. ...

22.06.2020 Алергія та імунологія Взаимосвязь между метаболитами фолата и развитием пищевой аллергии у детей

Более ранние исследования взаимосвязей между действием фолатов / фолиевой кислоты и развитием аллергических заболеваний дали противоречивые результаты, что может быть отчасти связано с отсутствием данных, позволяющих отличить воздействие фолатов от воздействия фолиевой кислоты. ...