Леводопа-индуцированная дискинезия: клинические особенности, заболеваемость и факторы риска

08.10.2018

Симптомы болезни Паркинсона в течение многих лет купировались леводопой; однако осложнения в виде снижения терапевтического эффекта и появления дискинезии, как правило, возникают в течение нескольких лет после начала подобного лечения. Моторные осложнения могут проявляться уже через несколько месяцев после начала приема леводопы (период возникновения в среднем до 6,5 лет).

Дискинезии могут причинять существенный дискомфорт и требуют коррекции. Леводопа-индуцированная дискинезия (ЛИД) включает различные нарушения движения (хорея, дистония, баллизм, миоклонус и акатизия). Наиболее распространенными формами являются хорея и хореоатетоз.

Клинические проявления можно разделить на 3 основные категории, основанные на стандартных моделях движения и временной корреляции между появлением дискинезии и дозировкой леводопы: дискинезии пиковой дозы, двухфазные дискинезии и дистонии периода выключения. Сообщалось о тяжелых случаях дискинезии, причем наиболее опасным является синдром дискинезии-гиперпирексии.

О распространенности ЛИД сообщается во многих исследованиях, но зарегистрированная заболеваемость варьирует. Темпы процессии ЛИД составляют от 3 до 94%. Распространенность ЛИД в основном зависит от возраста начала, продолжительности и тяжести заболевания, а также от продолжительности терапии леводопой.

Модифицируемые факторы риска включают дозу леводопы и массу тела; немодифицируемые – возраст, пол, продолжительность заболевания, клинический подтип, прогрессирование, тяжесть, генетическую предрасположенность.

Tran T. N., Vo T. N., Frei K., Truong D. D. Levodopa-induced dyskinesia: clinical features, incidence,
and risk factors. J Neural Transm (Vienna). 2018 Jul 3.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (438), веесень 2018 р.

 

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів 24.04.2024 Неврологія Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів

Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

22.04.2024 Неврологія Нова терапевтична мішень для лікування черепно-мозкової травми

Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....