Лейкоареоз независимо связан с тяжестью оптикомнестической постинсультной афазии

Целью данного исследования было проверить гипотезу о том, что выраженный лейкоареоз в непораженном полушарии в начале заболевания ассоциируется с более тяжелым течением оптикомнестической постинсультной афазии независимо от объе­ма инфаркта, повреждения 3 критических областей, отвечающих за речь (левая нижняя лобная извилина, верхний продольный пучок и верхняя височная извилина), сопутствующей патологии и времени после инсульта.

Методы. В этом кросс-секционном исследовании был оценен процесс номинации объектов (>3 мес после инсульта) у 42 пациентов, у которых первоначально была отмечена афазия после инсульта. Был оценен лейкоареоз в правом полушарии от 1 до 4 нед с момента возникновения инсульта с использованием шкалы оценки сердечно-сосудистых заболеваний.

Оценивались связь между выраженностью лейкоареоза и трудностями при номинации объектов с использованием шкалы корреляции Спирмена, а также независимый вклад лейкоареоза, объема поражения, количества месяцев с начала заболевания, сопутствующей патологии и повреждения критических зон, отвечающих за речевую функцию, с использованием логистической регрессии. Кроме того, оценивали ассоциацию между дихотомически определенным лейкоареозом и результатами оценки речи с использованием тестов χ².

Результаты. Выраженность лейкоареоза в начале заболевания коррелировала с трудностями в наименовании объектов (ρ= -0,56; p=0,0008) и беглостью речи (ρ= -0,37; p=0,01). Выраженный лейкоареоз был связан с худшими результатами речевых тестов.

Тяжесть лейкоареоза была связана с качеством результатов речевых тестов после контроля объема поражения, количеством месяцев после инсульта, сопутствующей патологией и повреждением определенных областей мозга.

Выводы. Исход постинсультной афазии зависит от начальной тяжести лейкоарео­за непораженного полушария независимо от других переменных. Степень афазии может зависеть от сохранности не пораженной инсультом ткани головного мозга.

Wright A. Leukoaraiosis is independently associated with naming outcome in poststroke aphasia.
Neurology. 2018 Jul 6.

Подготовила Дарья Мазепина

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (438), веесень 2018 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

24.04.2024 Неврологія Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів

Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

22.04.2024 Неврологія Нова терапевтична мішень для лікування черепно-мозкової травми

Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....