Возможности применения ведолизумаба у детей и подростков с воспалительными заболеваниями кишечника при неэффективности антагонистов фактора некроза опухоли

Ведолизумаб представляет собой иммуносупрессивный биологический препарат на основе гуманизированных моноклональных антител, специфически связывающихся с интегрином α₄β₇, высокая эффективность и безопасность которого к настоящему времени уже убедительно подтверждена у взрослых пациентов с болезнью Крона (БК) и язвенным колитом (ЯК). Однако данные о возможностях применения ведолизумаба у детей с воспалительными заболеваниями кишечника (ВЗК) пока весьма ограничены.

В этой связи значительный интерес для детских гастроэнтерологов представляют результаты клинического исследования по оценке терапии ведолизумабом у детей и подростков (n=12; возраст – ​8-17 лет (медиана – ​15 лет); 7 пациентов – ​с БК, 5 пациентов – ​с ЯК) с тяжелым течением ВЗК, которое недавно было завершено учеными из Австрии. В этом исследовании был выполнен ретроспективный анализ данных детей, которые получали ведолизумаб после предшествующего неэффективного лечения антагонистами фактора некроза опухоли.

В подгруппе педиатрических пациентов с БК (n=5) 1 больной прекратил терапию по причине возникновения тяжелой системной аллергической реакции; на 14-й неделе лечения у 1 пациента был достигнут полный ответ, у 2 – ​частичный ответ, 3 пациента прекратили терапию из-за первичного отсутствия ответа либо его утраты. В подгруппе пациентов с ЯК (n=5) клиническая ремиссия на 2, 6 и 14-й неделе лечения была достигнута у 2, 1 и 1 пациента соответственно; частичный ответ наблюдался у 1 пациента на 2-й неделе.

Показатели балльной оценки активности БК значимо не изменялись в сравнении с исходными вплоть до 38-й недели (медиана 47,5 в сравнении с 40 пунктами; p=1,0), тогда как медиана оценки активности ЯК достоверно снизилась – ​с 70 до 5 пунктов (p <0,001). В обеих подгруппах на фоне лечения была констатирована существенная прибавка массы тела и повышение уровней альбумина и гемоглобина.

Полученные результаты демонстрируют, что ведолизумаб может быть эффективной терапией у тех педиатрических пациентов с ВЗК, у которых не получен ответ на другие виды лечения либо развивается их непереносимость. Однако ведолизумаб, по-видимому, более эффективен у детей с ЯК, чем с БК.

A.M. Schneider et al. BMC Gastroenterol.
2018 Sep 15; 18(1): 140.

Тематичний номер «Педіатрія» №3 (46), вересень 2018 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

10.04.2024 Акушерство/гінекологія Педіатрія Немає зв’язку між використанням парацетамолу під час вагітності та когнітивними ризиками для дитини, ідеться у великому дослідженні

Парацетамол (ацетамінофен) – єдиний жарознижувальний і болезаспокійливий препарат, який дозволений до застосування вагітними та жінками, які годують. Однак вживання парацетамолу при вагітності не рекомендовано у третьому триместрі та протягом перших трьох місяців лактації. У найбільшому на сьогодні дослідженні не знайшли жодних доказів на підтримку причинно-наслідкового зв’язку між використанням ацетамінофену під час вагітності та підвищеним ризиком аутизму, РДУГ та інтелектуальної недостатності в дітей....

27.03.2024 Педіатрія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Аналіз крові прогнозує сепсис і органну недостатність у дітей

Дослідники Університету Квінсленда в Австралії розробили метод прогнозування розвитку сепсису та органної недостатності у дітей. Сепсис – це нерегульована реакція організму на інфекцію, що призводить до небезпечної для життя дисфункції органів. Біомаркери, що характеризують дисрегульовану реакцію пацієнта при сепсисі, відсутні. Учені мали на меті розробити сигнатури експресії генів, аби передбачити дисфункцію органів у дітей із бактеріальною або вірусною інфекцією. Дослідження опубліковано в журналі The Lancet Child & Adolescent Health....

26.03.2024 Педіатрія Психіатрія Останні рекомендації щодо діагностики, лікування та моніторингу РДУГ

Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) – це нейроповедінковий стан, що характеризується хронічними моделями неуважності, гіперактивності чи імпульсивності або їх поєднанням, які впливають на повсякденне функціонування людини. Хоча РДУГ можна лікувати за допомогою препаратів та інших терапевтичних підходів, це хронічний стан, за яким необхідно спостерігати протягом усього життя людини. Результати, опубліковані у двох нових статтях у журналі Pediatrics, дають відповідь на важливі питання про те, що працює для ефективної діагностики та лікування РДУГ, і вказують на поточні прогалини в дослідженнях, наприклад, як найкраще контролювати прогресування захворювання із часом. Клініцисти, відібрані Американською академією педіатрії (AAP), використовуватимуть ці дослідження для створення оновлених клінічних рекомендацій....