Эффективность лазерной терапии с низким уровнем излучения для лечения нейропатической орофациальной боли: систематический обзор
Целью данного исследования было оценить эффективность лазерной терапии с низким уровнем излучения (ЛТНИ) для лечения нейропатической орофациальной боли.
Методы. Систематический обзор был проведен в соответствии с руководящими принципами PRISMA. Всесторонний поиск литературы проводился в базах данных PubMed/MEDLINE, Scopus и Cochrane Library до 8 марта 2018 г. с использованием таких терминов, как «лазерная терапия с низким уровнем излучения», «невропатическая боль», «боль в области иннервации лицевого нерва», «невралгия», «невропатия» и все состояния, описанные в разделе 13 Международной классификации головных болей 3-го издания. Первичным результатом было измерение интенсивности боли.
Результаты. Всего по результатам первичного поиска было отобрано 997 исследований; 13 (8 рандомизированных контролируемых исследований, 2 проспективных и 3 серии случаев) соответствовали критериям включения и были проанализированы на предмет извлечения данных. В 3 исследованиях были отображены данные о лечении невралгии тройничного нерва, в 1 – невралгии затылка и в 10 – синдрома жжения рта. Все исследования продемонстрировали снижение интенсивности боли (большинство из них – значительное). В различных исследованиях ЛТНИ анализировалась изолированно и по сравнению с плацебо, другой тактикой лечения или другими протоколами применения ЛТНИ.
Выводы. ЛТНИ, по-видимому, эффективна в качестве варианта лечения различных нейропатических или челюстно-лицевых болей, таких как невралгия тройничного нерва, невралгия затылочного болевого синдрома и синдром жжения во рту в качестве изолированного или части комбинированного лечения. Однако необходимы более качественные исследования, оценивающие все показатели разрешения хронической боли в среднесрочной и долгосрочной перспективе. Кроме того, из-за отсутствия стандартизации техники применения требуются более тщательно спланированные исследования для подтверждения результатов этого систематического обзора.
de Pedro M. et al. Efficacy of low-level laser therapy for the therapeutic management of neuropathic orofacial pain: a systematic review. J. Oral. Facial Pain Headache. 2019.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (472), лютий 2020 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
24.04.2024
Неврологія
Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....
Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....