Сафінамід у клінічній практиці: іспанське багатоцентрове когортне дослідження

17.04.2020

Хвороба Паркінсона (ХП) є другим за частотою нейродегенеративним розладом після хвороби Альцгеймера. На сьогодні на неї страждають близько 2-3% населення віком понад 65 років. Неврологічними маркерами цієї патології є зниження рівня дофаміну в базальних гангліях через прогресивну втрату нейронів у Substantia Nigra та наявність відкладень білка α-синуклеїну (тільця Леві).

ХП – складне гетерогенне захворювання, що охоплює множинні ділянки мозку за межами нігростріального дофамінергічного шляху. Характерними проявами є порушення моторної функції (брадикінезія, ригідність, тремор спокою), але широкий спектр немоторних симптомів може з’явитися на будь-якій стадії захворювання. На пізніх стадіях ХП поєднання моторних і немоторних порушень зазвичай провокує виражену функціо­нальну недостатність і потребує пошуку індивідуалізованої стратегії лікування. Леводопа залишається золотим стандартом серед препаратів, схвалених для лікування ХП, але її тривалий прийом, прогресування захворювання вважаються важливими факторами ризику розвитку моторних і немоторних ускладнень.

Сафінамід, пероральна похідна α-аміноаміду, затверджений для лікування середньої та пізньої стадій ХП як додаткова терапія до стабільної дози леводопи (самостійно чи в поєднанні з іншими методами лікування). Препарат має подвійний механізм дії: він діє як потужний селективний зворотний інгібітор моноамінооксидази типу В і водночас модулює вивільнення глутамату. Рандомізовані контрольовані випробування сафінаміду як додаткової терапії продемонстрували покращення клінічного статусу пацієнтів, якості їхнього життя, а також відзначили зниження інтенсивності хронічного болю, лабільності настрою та проблем зі сном, асоційованих із ХП. Водночас дослідження показали низький відсоток розвитку побічних ефектів на тлі прийому препарату.

Метою цього дослідження було оцінити вплив сафінаміду як доповнення до лікування леводопою за шкалою CGI-С (Клінічна глобальна вираженність змін). Вторинними результатами були безпека, переносимість і вплив на тяжкість дискінезії.

У дослідженні взяли участь 213 учасників із ХП, які розпочали лікування сафінамідом на додаток до регулярної терапії леводопою відповідно до щоденної клінічної практики. Зі 178 пацієнтів покращення моторних і немоторних симптомів було виявлено в 76,4 та 26,2% ­відповідно. Інші 35 учасників передчасно відмовилися від прийому препарату через побічні ефекти. У 2% хворих спостерігалися небажані реакції у вигляді шлунково-кишкових розладів.

Наведені дані підтверджують, що сафінамід є ефективним і безпечним доповненням до терапії леводопою при ХП. Окрім того, препарат може забезпечувати додаткове клінічне покращення в пацієнтів із ХП, які раніше лікувалися іншими інгібіторами моноамінооксидази типу В.

Marti-Andres G. et al. Special issue progression of cognitive decline in older adults with Parkinson’s. 
Brain Sciences MDPI 2019 Oct; 9 (10): 272.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5 (474), березень 2020 р.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів 24.04.2024 Неврологія Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів

Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

22.04.2024 Неврологія Нова терапевтична мішень для лікування черепно-мозкової травми

Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....