Когнітивна функція в дітей з ідіопатичним субклінічним гіпотиреозом: результати дворічної терапії левотироксином

30.07.2020

Віддалені наслідки легкого субклінічного гіпотиреозу (СГТ) в дітей дотепер невідомі, а тому необхідність у додатковому призначенні левотироксину залишається спірною. Автори роботи провели дворічне проспективне дослідження «випадок-контроль» для оцінки впливу терапії левотироксином на нейрокогнітівні наслідки в дітей із СГТ.

У дослідження були включені 34 дитини віком 9,1±2,6 року з тривалим ідіопатичним помірним СГТ і 34 здорові особи контрольної групи. Двадцять дітей із СГТ протягом 2 років отримували левотироксин (група А), у той час як 14 дітей відмовилися від лікування і були повторно обстежені через 2 роки спостереження (група В). Інтелектуальний коефіцієнт (IQ) і специфічні домени когнітивних функцій оцінювалися в усіх дітей перед початком дослідження та після 2 років терапії (група А) або спостереження (група В).

У результаті в дітей із СГТ вихідні показники IQ були нормальними і порівняними з такими в учасників контрольної групи (FS 100,4±11,3 проти 101,8±14,2; V 99,7±13,7 проти 98,3±14,9 і P 101,2±10,4 проти 105±10,4 відповідно). У групі А лікування левотироксином асоціювалося з нормалізацією тиреотропного гормону (ТТГ) (початково 6,3±1,0 мМО/л проти 2,8±1,4 мМО/л через 2 роки лікування; p<0,0001). Однак призначення левотироксину не було пов’язано зі зміною показників IQ (FS 104,4±13,8 проти 102,7±11,0; V 101,8±14,9 проти 102,3±11,9; Р 106,5±13,9 проти 102,7±10,7). Також не було отримано статистично значущих змін у показниках IQ через 2 роки лікування в групі А, якщо порівняти з групою В, через 2 роки спостереження.

Автори дійшли висновку, що в дітей при нелікованому персистуючому СГТ нейрокогнітивні функції не порушуються, а також не спостерігається їх динаміка на тлі дворічного прийому левотироксину.

Donatella Capalbo, Sara Alfano, Miriam Polizzi, Raffaella Di Mase, Nicola Improda, Andrea Esposito, Carmela Bravaccio, Mariacarolina Salerno, Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism, 2020 January 31.
 

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

Кишкова мікробіота діє як додаткова печінка, регулюючи рівні глюкози та амінокислот у крові господаря 24.04.2024 Гастроентерологія Ендокринологія Кишкова мікробіота діє як додаткова печінка, регулюючи рівні глюкози та амінокислот у крові господаря

Згідно з новим дослідженням вчених Корнелльського університету (штат Нью-Йорк, США), мікроби в кишечнику ссавців можуть суттєво змінювати метаболізм амінокислот і глюкози своїх господарів, діючи майже як додаткова печінка. Робота, опублікована в Cell Host & Microbe, доповнює список способів, за допомогою яких мікробіом впливає на фізіологію, що може сприяти розвитку нових стратегій лікування запальних захворювань кишечника та діабету. Останнім часом вчені виявили, що мільярди мікробів, які живуть на людському тілі та в ньому, суттєво впливають на нашу фізіологію. Співробітники університету прагнули оцінити, наскільки ефективно різні бактерії, які мешкають у нашому кишечнику, використовують амінокислоти, що отримує людина....

11.04.2024 Акушерство/гінекологія Ендокринологія Нове дослідження дає впевненість щодо безпечності застосування гормональної терапії після 65 років

Ініціатива жіночого здоров’я – це серія клінічних досліджень, ініційованих Національним інститутом здоров’я США вперше у 1991 році для вирішення основних проблем зі здоров’ям, що спричиняють захворюваність і смертність жінок у постменопаузі. Після їхніх рекомендацій у 2002 році багато жінок відмовилися від прийому гормональної терапії (ГТ), особливо після 65 років, через побоювання підвищеного ризику розвитку різних видів раку та серцево-судинних захворювань. Нове дослідження показує, що ці страхи можуть бути безпідставними, залежно від типу, шляху введення та дози ГТ. Оновлені результати опубліковані в журналі The Menopause Society....

11.04.2024 Ендокринологія Популярні ліки від діабету не пов’язані з ризиком раку щитоподібної залози

Препарати, відомі як аналоги GLP-1, стають усе більш популярними для лікування діабету та ожиріння, але існують побоювання, що вони можуть підвищити ризик раку щитоподібної залози. Масштабне скандинавське дослідження під керівництвом науковців із Каролінського інституту у Швеції не виявило доказів такого зв’язку. ...