Андроген-таргетні комбінації перспективні при раку простати

27.09.2021

Згідно з результатами двох рандомізованих досліджень, додавання абіратерону до стандартного лікування значно поліпшило виживаність пацієнтів із раком простати високого ризику, як показали результати.

На онлайн-засіданні Європейського товариства медичної онкології були представлені результати двох випробувань STAMPEDE (Великобританія) та PEACE-1 (Франція). В обох до андрогенної деприваційної терапії (ADT) додавали абіратерон ацетат із преднізолоном (AAP). У британському експерименті стандартна терапія додатково містила ензалутамід, а у французькому – доцетаксел із радіотерапією або без такої. 

Доктор медицини з Університетського коледжу Лондона Gerhardt Attard повідомив, що в експерименті STAMPEDE додавання AAP до ADT зменшило метастазування та поліпшило загальну виживаність у чоловіків із раком простати високого ризику в порівнянні з монотерапією ADT.

Доктор медицини з Інституту Густава Руссі у Вільжуїф (Франція) Karim Fizazi теж підтвердив, що додавання комбінації абіратерон ацетату із преднізолоном покращувало виживаність без прогресування рентгенологічних ознак захворювання (rPFS) у чоловіків із метастатичним чутливим до кастрації раком простати de novo, що було продемонстровано у дослідженні PEACE-1.

STAMPEDE

За 6 років у 82 % чоловіків, які отримували 2 роки AAP до стандартної ADT, не було метастазів порівняно із 69 % чоловіків, які отримували тільки ADT (HR 0,53, 95 % ДІ 0,44-0,64), і ця різниця була статистично високозначущою, зазначив G. Attard. Додавання AAP також поліпшило загальну виживаність: 6-річна виживаність становить 86 % проти 77 % відповідно (HR 0,60, 95 % ДІ 0,48-0,73).

Ефект лікування для ADT плюс AAP був однаковим як з ензалутамідом (HR 0,53, 95 % ДІ 0,39-0,71), так і без нього (HR 0,54, 95 % ДІ 0,43-0,68).

Близько 20 % локалізованих раків простати належать до групи високого ризику при встановленні діагнозу, і на них припадає більшість рецидивів і наступних смертей у цій популяції, зазначив G. Attard. ADT у поєднанні з локальною радіотерапією на простату і таз підвищує виживаність. Було показано, що додавання таких препаратів, як доцетаксел, збільшує час до рецидиву.

У дослідження STAMPEDE були включено 1974 пацієнти зі 113 центрів у Великобританії та Швейцарії; 914 пацієнтів були рандомізовані для отримання ADT або ADT+AAP, а 1060 пацієнтів були рандомізовані для ADT або ADT + APP + ензалутамід. Базові характеристики були добре збалансовані, середній вік становив 68 років, середній рівень простатоспецифічного антигену – 34 нг/мл. Загальна медіана спостереження – 72 місяці.

Застосування ензалутаміду не підвищувало ефективність і збільшувало кількість небажаних явищ, додав G. Attard.

PEACE-1

PEACE-1 – це дослідження III фази з факторіальним дизайном 2×2, до якого були включені 1173 пацієнти з чутливим до метастатичної кастрації de novo раком передміхурової залози.

Медіанна тривалість виживання становила 4,5 року для пацієнтів, які отримували абіратерон із преднізолоном і стандартне лікування, у порівнянні із 2 роками для пацієнтів, які отримували тільки стандартне лікування (HR 0,50, 95 % ДІ 0,40-0,62). Медіана загальної виживаності також покращилася при додаванні абіратерону (HR 0,75, 95 % ДІ 0,59-0,95).

«PEACE-1 – це перше дослідження, яке показало, що трикомпонентне лікування повинно бути запропоновано цим чоловікам, особливо з найбільш агресивним раком, – зазначив д-р Karim Fizazi. – Більше того, додаткові побічні ефекти при використанні потрійної комбінації були в основному легкими, а тяжких побічних ефектів було дуже мало».

Для чоловіків із метастатичним раком простати з високим ступенем тяжкості трикомпонентне лікування забезпечило 2,5 додаткові роки без прогресування раку і приблизно 18 додаткових місяців життя, наголосив Fizazi. Вперше ці чоловіки можуть розраховувати прожити понад 5 років, тоді як до 2015 року медіана виживаності становила менше ніж 3 роки.

Fizazi зазначив, що для точної оцінки виживаності чоловіків із метастатичним раком простати низького ступеня тяжкості потрібно більш ретельне спостереження. «Трикомпонентне системне лікування явно відтерміновувало прогресування раку у цих пацієнтів, але нам потрібно більше часу, щоб визначити, чи покращує воно виживання, – сказав він. – Це також стосується ролі місцевої радіотерапії, спрямованої на первинний рак простати, де нам необхідно більш тривале спостереження, щоб визначити, чи можна і як краще поєднувати її із системним лікуванням».

Джерело: Androgen-Targeting Combos Show Promise in Prostate Cancer

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія

Тривале застосування деяких гормональних препаратів може бути причиною підвищеного ризику розвитку пухлин мозку 28.03.2024 Акушерство/гінекологія Онкологія та гематологія Тривале застосування деяких гормональних препаратів може бути причиною підвищеного ризику розвитку пухлин мозку

Як виявило дослідження у Франції, тривале застосування деяких прогестагенних гормональних препаратів спричиняє підвищений ризик розвитку типу пухлини мозку, відомого як внутрішньочерепна менінгіома. Учені зазначають, що це перша робота, яка оцінює ризик, пов’язаний із прогестагенами, які використовують мільйони жінок у всьому світі, тому необхідні подальші дослідження, аби краще зрозуміти цей ризик. Гестагени подібні до природного гормону прогестерону, який широко застосовується для лікування гінекологічних захворювань, таких як ендометріоз і синдром полікістозних яєчників, а також при гормональній терапії в період менопаузи та для оральної контрацепції. ...

20.03.2024 Діагностика Онкологія та гематологія Рівень циркулюючої пухлинної ДНК – предиктор успішності лікування раку стравоходу

Моніторинг рівня ДНК, що виділяється пухлинами та циркулює у крові, може допомогти лікарям точно оцінити, як гастроезофагеальний рак реагує на лікування, і потенційно передбачити майбутній прогноз, свідчить нове дослідження під керівництвом співробітників Комплексного онкологічного центру Сідні Кіммела при Університеті Джона Гопкінса в Балтіморі (штат Меріленд, США). Науковці відстежували кількість пухлинних клітин, що залишилися після лікування, аналізуючи циркулюючу ДНК пухлини (ctDNA) і досліджуючи, як ці показники можуть надати цінну інформацію про результати лікування. Було виявлено, що відсутність ctDNA відбувається разом зі специфічною активацією Т-клітин, які є частиною імунної системи розпізнавання та боротьби з раком. ...

15.03.2024 Онкологія та гематологія Дослідники розробляють подвійну протипухлинну вакцину

Дослідницька група медичного факультету Університету Гонконгу виявила, що екзосоми, отримані з γδ-T-клітин, не лише мають пряму протипухлинну дію, але також, будучи розробленими у вигляді вакцини, можуть ефективно індукувати пухлиноспецифічну імунну відповідь. Висновки, які забезпечують новий підхід до лікування раку, були опубліковані в Journal of Extracellular Vesicles....