Ламотриджин пов’язаний із найнижчим ризиком смертності при постінсультній епілепсії
Серед протисудомних препаратів, які використовують як монотерапію при постінсультній епілепсії, ламотриджин пов’язаний із найнижчим ризиком смертності, тоді як вальпроєва кислота – з найвищим ризиком, свідчать нові дослідження вчених Гетеборзького університету (Швеція).
Дослідники використали дані з чотирьох великих популяційних реєстрів, до яких було включено усіх дорослих громадян Швеції з гострим інсультом за період із 1 липня 2005 р. по 31 грудня 2010 р. та з наступним початком епілепсії до 31 грудня 2015 р. Усього було досліджено 2577 осіб, 54 % з яких були чоловіки із середнім віком 78 років.
Основною причиною смерті у понад половині випадків (63 %) були серцево-судинні захворювання. Серед пацієнтів 82 % осіб перенесли гострий ішемічний інсульт, при цьому більшість (70 %) мали артеріальну гіпертензію. Дослідники оцінили ефективність протисудомних препаратів щодо виживання пацієнтів із постінсультною епілепсією, використовуючи карбамазепін як препарат порівняння.
Середній час між інсультом і першим діагностичним кодом, пов’язаним з епілептичним нападом, становив 347 днів. Середній час спостереження від початку лікування до смерті або цензурування наприкінці дослідження становив 2,2 роки.
Застосування вальпроєвої кислоти, фенітоїну та окскарбазепіну асоціювалося зі значно вищим ризиком смерті від усіх причин та серцево-судинних захворювань порівняно з карбамазепіном, тоді як ламотриджин мав значно нижчий ризик щодо обох зазначених несприятливих результатів. Хоча леветирацетам був пов’язаний із меншим ризиком серцево-судинної смерті, він не показав суттєвих переваг щодо загальної смертності.
Коли дослідники проаналізували 5-річну виживаність, відмінності між ламотриджином, вальпроєвою кислотою та карбамазепіном залишалися статистично значущими. Ламотриджин також мав найнижчий ризик смертності порівняно з карбамазепіном, за ним слідував леветирацетам, тоді як фенітоїн, окскарбазепін та вальпроєва кислота мали найвищий ризик.
Дослідники зазначають, що отримані результати можуть пояснюватися зміненим судинним ризиком. Зокрема, фермент-індукувальні препарати (карбамазепін та фенітоїн) посилюють метаболізм лікарських засобів, які зазвичай використовуються для вторинної профілактики після інсульту, в т. ч. антикоагулянти, блокатори кальцієвих каналів та статини.
«Люди з епілепсією після інсульту є вразливою групою, яка отримує вигоду від індивідуального лікування, і вибір протисудомних препаратів залежить від багатьох факторів. Однак на груповому рівні здається розумним уникати препаратів, які можуть впливати на інші ліки, що використовуються для запобігання інсульту та серцевих захворювань», – зазначив провідний автор дослідження, доктор медичних наук Девід Ларссон.
Джерело: https://www.medscape.com/viewarticle/966285?src=#vp_1
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
15.04.2024
Неврологія
Психіатрія
Мініатюрний стимулятор мозку як альтернатива лікування депресії та інших психіатричних розладів
Інженери Університету Райса, приватного дослідницького закладу у Х'юстоні, штат Техас, розробили найменший імплантований стимулятор мозку, роботу якого вже продемонстрували на пацієнті. Завдяки новітній технології магнітоелектричної передачі енергії пристрій розміром із горошину, розроблений у лабораторії університету за співпраці з компанією Motif Neurotech, можна живити без проводів через зовнішній передавач і використовувати для стимуляції мозку через тверду оболонку – захисну оболонку мозку, прикріплену до дна черепа. Пристрій, відомий як Digitally programmable Over-brain Therapeutic (DOT – цифровий позамозковий метод терапії), може революціонізувати лікування депресії та інших психіатричних або неврологічних розладів....
Лобно-скронева деменція (ЛСД) – руйнівний неврологічний розлад, який часто проявляється в середньому віці (40-60 років) і зазвичай спричинений мутаціями генів, що кодують специфічні для мозку білки (наприклад, Тау-білок, проґранулін). Дослідженню захворювання перешкоджають проблеми з ранньою діагностикою та труднощі з відстеженням того, як люди реагують на лікування, яке, імовірно, буде ефективним лише на ранніх стадіях. Щоби вирішити цю проблему, дослідницька група під керівництвом Каліфорнійського університету в Сан-Франциско створила когнітивні тести за допомогою мобільного додатку та винайшла, що він може виявити ранні ознаки ЛСД у людей, які були генетично схильні до захворювання, але ще не розвинули симптоми. Ці тести були принаймні такими ж чутливими, як нейропсихологічні оцінки, зроблені в клініці....
Міжнародна дослідницька група, до складу якої входять 131 дослідник зі 105 лабораторій у семи країнах, опублікувала статтю на порталі eLife. Дослідження визначає дисфункцію енергетичного метаболізму мозку, що призводить до змін рН і рівнів лактату як загальних ознак у численних тваринних моделях нейропсихіатричних і нейродегенеративних розладів, таких як інтелектуальна недостатність, розлади аутистичного спектра, шизофренія, біполярний розлад, депресивні розлади та хвороба Альцгеймера. Раніше зв’язок між змінами рН мозку, рівнями лактату та специфічними поведінковими аномаліями не був чітко встановлений....