Європейський вектор: шлях до якості й досконалості української онкологічної галузі
Академіки Олександр Копиленко і Василь Чехун зустрілися з Віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною
В Україні злоякісні новоутворення спричиняють 13,4% усіх випадків смерті та 25% інвалідизації населення. У зв’язку зі смертністю від раку, українське населення щороку втрачає понад 270 тисяч людино-років життя у працездатному віці. Наслідки онкологічних захворювань виходять далеко за межі медичної проблеми і негативно впливають на соціальний та економічний розвиток країни. Євроінтеграційні процеси потребуватимуть, зокрема, вдосконалення української системи охорони здоров’я задля досягнення європейських стандартів забезпечення рівного доступу громадян до високоякісної медичної допомоги, адже якість і тривалість життя людини є основним критерієм європейських стандартів.
Про це йшлося на зустрічі члена Президії НАН України, Голови Національної комісії з радіаційного захисту населення України, народного депутата України академіка Олександра Копиленка й голови Наукової ради з проблем «Злоякісні новоутворення» НАН України, радника дирекції Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України академіка Василя Чехуна з Віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною.
Академік Василь Чехун, зокрема, проаналізував європейський досвід протиракової боротьби, його адаптацію до сучасних українських реалій та звернення президента Європейської організації інститутів раку (ОЕСІ) Тьєрі Філіпа щодо спільних зусиль на шляху увідповіднення онкологічної галузі України європейським нормам і стандартам.
Учасники зустрічі підтвердили необхідність поглиблення міжвідомчої координації та активізації спільних зусиль задля реалізації плану України на шляху вступу до ЄС.
За інформацією Інституту експериментальної патології,
онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
25.04.2024
Онкологія та гематологія
CLAUDIA – замкнена система доставки ліків, що може збільшити ефективність хіміотерапії
Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....
Метицилінрезистентний Staphylococcus aureus (MRSA) – це група грампозитивних бактерій, які генетично відрізняються від інших штамів Staphylococcus aureus. У 2019 році цей збудник спричинив понад 100 000 смертей у всьому світі через стійкість до антимікробних препаратів. Окрім цього, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 році стійкі до антимікробних препаратів інфекції вбили понад 1 мільйон людей у всьому світі. У лікарів і дослідників є занепокоєння, що за такої тенденції через 20 або 30 років більшість із ліків перестануть бути ефективними, що поверне людство в епоху до створення антибіотиків. У дослідженні Nature Communications співробітники Мічиганського державного університету повідомили про прорив, який допоможе впоратися із цією глобальною загрозою. Зокрема, команда створила багатонадійну вакцину-кандидат проти бактерій, стійких до антибіотиків....
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....