Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія, Інтенсивна терапія» № 1 (44), 2021 р.

Скачати PDF

ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ

3 Венозні тромбоемболічні ускладнення: дискусійні питання
Я.В. Хребтій, к. мед. н., Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова; Д.С. Миргородський, к. мед. н., Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
26 січня відбувся вебінар «Венозні тромбоемболічні ускладнення: найбільш дискусійні питання сьогодення», модератором якого була доктор медичних наук, професор Лариса Михайлівна Чернуха. У статті представлена частина доповідей із заходу, присвячених найбільш ефективним сучасним методам консервативного та хірургічного лікування тромбоемболізму, а також особливостям тромбопрофілактики в онкологічних пацієнтів
27 Лікування черепно-мозкової травми: головна мета – зберегти мозок
С.О. Дубров, д. мед. н., професор, кафедра анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, м. Київ
1 лютого відбулася Друга фахова школа анестезіолога та хірурга на тему «Контраверсії в питаннях інтенсивної терапії пацієнтів із політравмою». Під час онлайн-конференції президент Асоціації анестезіологів України, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я зі спеціальності «Анестезіологія та інтенсивна терапія», професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук Сергій Олександрович Дубров представив доповідь «Черепно-мозкова травма: тактика ведення пацієнта у критичному стані»
33 Ефективність диклофенаку в комплексному лікуванні пацієнтів хірургічного та травматологічного профілю
Біль, запалення та набряк супроводжують більшість хірургічних та ортопедо-травматологічних захворювань. Нестероїдні протизапальні препарати – невід’ємні компоненти їх успішної терапії. У статті описано ефективність та безпечність використання диклофенаку в якості знеболювального й протизапального препарату у пацієнтів хірургічного та травматологічного профілю
34-35 Післяопераційний біль і мультимодальна аналгезія в рамках FTS і ERAS
В.І. Черній, д. мед. н., професор, член-кореспондент НАМН України, головний науковий співробітник відділення малоінвазивної хірургії ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС
Теоретичні підходи до зменшення деструктивних впливів стресу, пов’язаного як із наявністю основного захворювання, так і з хірургічною травмою, беруть свій початок у 20-х роках минулого століття. На основі досліджень Н. Kehlet розвинулася одна з найголовніших складових сучасної анестезіології – мультимодальна програма FTS (Fast Track Surgery – «хірургія швидкого відновлення») або ERAS (Enhanced Recovery After Surgery – «прискорене одужання після хірургічного втручання»). Програма FTS охоплює питання передопераційної підготовки, особливостей оперативної техніки та ведення пацієнтів в післяопераційному періоді. Вона спрямована як на зниження відповіді організму на стрес внаслідок хірургічного втручання та болю, так і на прискорення одужання та скорочення терміну перебування хворого у стаціонарі. Наприкінці минулого року відбулася VI Міжнародна конференція з анестезіології та інтенсивної терапії, у рамках якої член-кореспондент НАМН України, головний науковий співробітник відділення малоінвазивної хірургії ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, доктор медичних наук, професор Володимир Ілліч Черній представив доповідь «Післяопераційний біль. Мультимодальна аналгезія в рамках Fast Track Surgery і ERAS», де широко висвітлив тему сучасних підходів до проведення мультимодального знеболення під час хірургічного втручання

СУДИННА ХІРУРГІЯ

8-18 Рекомендації з ведення пацієнтів із хронічною ішемією нижніх кінцівок
Групою експертів Асоціації ангіологів та судинних хірургів України проведено адаптацію Глобальних рекомендацій щодо лікування хронічної ішемії, що загрожує кінцівкам (GLOBAL) та Рекомендацій щодо захворювань периферичних артерій Європейського товариства судинної медицини (ESVM). Останні структуровані у вигляді таблиць з обов’язковим наведенням ступеня та рівня доказовості положень рекомендацій. Після положень рекомендацій надано додаткові матеріали (класифікації, алгоритми обстеження та лікування пацієнтів) та роз’яснення. Дані рекомендації можуть бути використані широким загалом медичних фахівців, у повсякденній практиці яких зустрічаються пацієнти із захворюваннями периферичних артерій

ХІРУРГІЯ

19 Застосування мазі на основі сукральфату після гемороїдектомії
А.А. Албатаноні, кафедра загальної хірургії Університету Менуфії, м. Шибін-ель-Ком, Єгипет
У статті представлені результати проспективного рандомізованого контрольованого подвійного сліпого дослідження ефективності мазі на основі сукральфату 10% щодо впливу на вираженість больового синдрому після гемороїдектомії та на загоєння ран
23 Клінічний випадок: консервативне лікування перфорації стравоходу з розвитком гострого пневмомедіастинуму
В.С. Коляда, А.Д. Дембик, А.А. Дроценко, О.В. Гамалій, Є.В. Тернавський, КНП «Броварська БКЛ» БРР БМР
У статті описано особливості діагностики та результати консервативного лікування пацієнта 40 років, який під час прийому їжі випадково проковтнув частину дерев’яної зубочистки та протягом 3 діб не звертався до лікаря, що призвело до виникнення перфорації стравоходу із розвитком пневмомедіастинуму. Своєчасне призначення антибактеріальних препаратів широкого спектра дії при перфорації стравоходу запобігає виникненню ускладнень та знижує відсоток летальності

АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

31 Власний клінічний досвід використання севофлурану (Хемотека)
І.І. Лісний, д. мед. наук, професор, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії, Х.А. Закальська, Національний інститут раку МОЗ України, м. Київ
У статті представлено результати дослідження спеціалістів відділення анестезіології та інтенсивної терапії Національного інституту раку МОЗ України щодо ефективності та безпечності використання інгаляційної анестезії препаратом севофлуран (Хемотека) у дорослих пацієнтів, які потребували загальної анестезії при онкохірургічних втручаннях

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОБЛЕМИ

21-22 Синдром карпального каналу: як не проґавити діагноз?
А.С. Лисак, ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»; М.М. Орос, д. мед. н., професор, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; О.А. Мартинчук, к. мед. н., Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
21-22 грудня відбулася онлайн-конференція «Четверта зимова школа травматологів», у ході якої провідні спеціалісти обмінялися досвідом лікування синдрому карпального каналу, розглянули найсучасніші та доведено ефективні методи й препарати, що застосовуються у терапії цього захворювання. Також на конференції було висвітлено проблему побічної дії різних ліків та представлено шляхи мінімізації негативних ефектів терапії
24-25 Вивчення ефективності та безпечності препарату БонеВіста у хворих із постменопаузальним остеопорозом
В.В. Поворознюк, д. мед. н., професор, завідувач відділу клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату, Н.В. Заверуха, Т.Ю. Солоненко, ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Український науково-медичний центр проблем остеопорозу
У статті представлено результати дослідження співробітників ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу, що було проведене з метою вивчення ефективності та безпечності препарату ібандронової кислоти БонеВіста в лікуванні хворих із постменопаузальним остеопорозом
30, 32 Складне питання клінічної панкреатології – діагностика раку підшлункової залози: актуальність проблеми, реалії та перспективи
Л.С. Бабінець, д. мед. н., професор, І.М. Галабіцька, к. мед. н, Г.О. Хомин, кафедра первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики – сімейної медицини, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
Протягом останніх років спостерігається збільшення захворюваності на рак підшлункової залози (ПЗ) у багатьох країнах, особливо Західної Європи та Північної Америки. У 2018 р. захворюваність (стандартизований показник, світовий стандарт, ASR) у країнах, де поширений рак ПЗ, становила: в Ізраїлі – 22 на 100 тис. населення, у Фінляндії – 7,9; Японії – 9,7; Данії – 7,8; Бельгії – 8,7; Франції – 8,9; США – 7,7; Великобританії – 7,1; Угорщині – 10,8. В Україні наприкінці 2018 р. серед усіх злоякісних захворювань рак ПЗ посідав 8-ме місце у чоловіків і 9-те – у жінок. Значна поширеність та утруднена діагностика раку ПЗ є проблемою сучасної медицини, особливо на етапі первинної медичної допомоги

ТРАНСПЛАНТОЛОГІЯ

4 Культура донорства – невід’ємна складова дієвої системи трансплантації
cпівзасновниця і голова ГО «Всеукраїнська платформа донорства “iDonor”» І. Заславець
Тележурналістка Ірина Заславець, яка сама пережила трансплантацію кісткового мозку, а нині – співзасновниця і голова ГО «Всеукраїнська платформа донорства “iDonor”», поставила перед собою завдання популяризувати донорство та створити дієву систему трансплантології в Україні. Про здобутки організації та проблеми, з якими стикаються медики й пацієнти при здійсненні процедури трансплантації, вона розповіла нам в інтерв’ю

ФЛЕБОЛОГІЯ

28-29 Застосування діосміну при хронічних захворюваннях вен: результати дослідження СТАТУС
Хронічні захворювання вен (ХЗВ) нижніх кінцівок зустрічаються у 29-60% працюючого населення в різних країнах і завдають не лише естетичного дискомфорту пацієнтам, а й можуть призвести до стійкої втрати працездатності внаслідок розвитку можливих ускладнень. Представляємо вашій увазі результати проспективного багатоцентрового неінтервенційного дослідження СТАТУС (Стойко Ю.М., Циплящук О.В. та співавт., 2020), яке було проведене з метою оцінки дотримання лікарями інструкції із застосування діосміну та прихильності хворих лікуванню, а також поширеності симптомів ХЗВ і динаміки їх вираженості на фоні терапії