Опыт клинического применения инсулина глюлизин у детей и подростков, страдающих сахарным диабетом 1 типа
Согласно оценкам Международной диабетической федерации (IDF) во всем мире число детей, страдающих сахарным диабетом (СД) 1 типа, составляет около 440 тыс., при этом ежегодно диагностируется 70 тыс. новых случаев заболевания. Согласно данным Европейской педиатрической ассоциации (EPA/UNEPSA) последние 10 лет характеризуются отчетливым ростом распространенности СД у детей. Это в первую очередь касается Скандинавских стран, Бельгии, Польши, России. В США СД 1 типа страдает один из 400-600 детей и подростков [1].
В США у лиц до 20-летнего возраста СД регистрируют в 0,26% случаев, в Англии у лиц до 16-летнего возраста – в 0,22%. В России пациенты в возрасте до 16 лет с СД 1 типа составляют 3-5% от общего числа больных СД [2]. Ежегодный прирост количества больных, нуждающихся в инсулинотерапии, составляет примерно 8-10% [3].
У детей выделяют два возрастных пика заболеваемости СД 1 типа. Один пик наблюдается в возрасте 10-12 лет, меньший возрастной пик приходится на 5-7 лет. В течение последних лет, особенно в регионах с высокой заболеваемостью (Финляндия, Швеция, Дания), отмечена тенденция к более высокой частоте заболевания среди детей очень раннего возраста (0-5 лет). В этих странах заболеваемость СД 1 типа приблизительно одинакова во всех возрастных группах: 0-5 лет, 6-10 лет, 10-15 лет. Рост числа заболевших СД 1 типа в возрасте до 5 лет отмечен также в других странах Европы [4].
Возможно, это обусловлено влиянием факторов внешней среды в пренатальном или раннем постнатальном периоде. Кроме того, в последние два десятилетия среди детей и подростков отмечается рост заболеваемости СД не только 1, но и 2 типа, основным фактором риска возникновения которого является ожирение. Эти больные во многих случаях (25-30%) также нуждаются в применении инсулинотерапии.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...