Застосування Симепару в лікуванні хворих на алкогольну хворобу печінки в амбулаторно-поліклінічних умовах

27.03.2015

Регулярне зловживання алкоголем призводить до розвитку токсичних уражень паренхіми печінки, що спочатку проявляються алкогольною жировою інфільтрацією, пізніше прогресують в алкогольний гепатит та закінчуються алкогольним цирозом печінки. Алкоголь належить до прямих гепатотоксичних факторів, і його безпечні та токсичні дози давно визначені [1]. Мінімальна кількість алкоголю, що регулярно вживається і призводить до розвитку уражень печінки, становить для жінок 20-30 г, для чоловіків – 70-80 г на добу.

Частота алкогольної хвороби печінки в структурі уражень цього органа становить 30-40% [2].
У клінічній картині алкогольного жирового гепатозу на перший план виступають збільшення печінки, погіршення апетиту, здуття живота, нудота, періодичне блювання. Функція печінки в більшості випадків зберігається. Суттєвіші клінічні зміни відбуваються при алкогольному гепатиті, який характеризується ураженням печінкових клітин, цитолізом гепатоцитів та порушенням функцій печінки [3]. Ці два варіанти алкогольного ураження печінки (алкогольний гепатоз та алкогольний гепатит) мають, як правило, зворотний перебіг у разі повної відмови від уживання алкоголю.
Алкоголь чинить різноманітний вплив на обмін речовин. Важливу роль у розвитку уражень клітин печінки й утворенні сполучної тканини відіграє продукт метаболізму етанолу – ацетальдегід. Порушення в паренхімі органа спричинені підвищенням утворення жирів при зниженні їх мобілізації, що призводить до жирової інфільтрації печінки. Крім цього, порушується білковоутворювальна функція органа [6]. В результаті тривалого зловживання алкоголем та недостатності харчування, часто пов’язаного з алкоголізмом, в організмі виникає дефіцит вітамінів та мікроелементів.
Умовою успішного лікування всіх форм алкогольного ураження печінки є тривала та повна відмова від уживання алкоголю. На початкових стадіях захворювання можна призначати препарати рослинного походження, вітаміни та мікроелементи [4, 5]. До таких препаратів належить гепатопротектор Симепар (Mepha ltd., Швейцарія). До складу Симепару входить екстракт розторопші плямистої еквівалентно 70 мг силімарину, водорозчинний комплекс вітамінів групи В: тіаміну гідрохлорид (В1), рибофлавін (В2) та піридоксину гідрохлорид (В6) – по 4 мг, 1,2 мг ціанокобаламіну (В12), а також 12 мг нікотинаміду (вітамін РР) та 8 мг кальцію пантотенату, що забезпечує подвійну дію препарату – захист мембран та регенерацію клітин печінки – та подвоює його ефективність завдяки антиоксидантній активності та протидії вільним радикалам.
Дослідження проводили на базі Міської поліклініки № 2 м. Львова.
Мета дослідження: оцінка клініко-лабораторної ефективності Симепару у лікуванні хворих з алкогольним ураженням печінки в амбулаторно-поліклінічних умовах.

Матеріали і методи
Ефективність препарату Симепар при алкогольному ураженні печінки вивчали у 25 (9 жінок та 16 чоловіків) хворих віком від 25 до 61 року з алкогольною жировою дистрофією печінки.
Пацієнтів обстежували з використанням загальноклінічних методів. Усім хворим проводили лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, вміст цукру в крові, рівень білірубіну та його фракцій у сироватці крові активність аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), гамма-глутамілтрансферази (ГГТ), лужної фосфатази (ЛФ), загальний білок та білкові фракції, уміст холестерину та ліпопротеїдів у крові, коагулограма, визначення маркерів вірусного гепатиту В і С. Лабораторне дослідження проводили двічі – на початку та наприкінці лікування. Також усім пацієнтам виконували ультразвукове дослідження печінки.
Терапія включала відмову від уживання алкоголю, дієту з повноцінним умістом білка і підвищеним умістом вітамінів, ліпотропних факторів та препарат Симепар по капсулі тричі на день через 15 хв після прийому їжі, що відповідає Клінічному протоколу надання медичної допомоги хворим на алкогольну хворобу печінки (Наказ МОЗ України № 271 від 13.06.2005 р.).

Результати та обговорення
У перший день лікування загальну слабкість, відчуття важкості у правому підребер’ї, здуття живота, нудоту відзначали усі пацієнти: 72% скаржилися на загальну слабкість, 68% – на зниження апетиту, 34% – на зміну консистенції випорожнень, 48% – на нудоту, 24% – на періодичне блювання гірким умістом. У всіх хворих при огляді виявлено збільшення розмірів печінки, а при ультразвуковому дослідженні органа – характерні ознаки дифузного стеатогепатозу.
Лабораторні обстеження виявили підвищення активності АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ, загальний білірубін коливався від 23,7 до 42,8 мкмоль/л. Порушення білковоутворювальної функції печінки було зафіксовано в трьох обстежених. Маркери до вірусного гепатиту В і С у всіх пацієнтів виявлені не були.
Після 10-денного прийому Симепару у 24 (98%) хворих зникло відчуття важкості у правому підребер’ї, 25 (100%) обстежених відмітили припинення безпричинного здуття живота та нудоти. У всіх пацієнтів, які скаржилися на зміни консистенції калових мас, випорожнення нормалізувалися. Після 10-денного прийому Симепару показники холестатичного синдрому (ЛФ, ГГТ) повернулися в межі норми. Нормалізація рівня білірубіну відзначена у 98% пацієнтів.

Висновки
1. Включення комплексного гепатопротектора Симепар у схему лікування хворих з алкогольним ураженням печінки може сприяти поліпшенню клінічного стану та нормалізації функцій печінки.
2. Позитивний вплив Симепару на динаміку клінічних проявів при алкогольному ураженні печінки та нормалізацію показників функціонального стану органа дає змогу вважати його препаратом вибору для терапії та профілактики патології печінки при зловживанні алкоголем.
3. Отримані результати свідчать на користь доцільності препарату Симепар (Mepha ltd., Швейцарія) для лікування хворих з алкогольним ураженням печінки в амбулаторно-поліклінічних умовах.

Література
1. Подымов С.Д. Алкогольная болезнь печени: механизмы прогрессирования, патогенетическая терапия // Лечащий врач. – 2001. – № 5-6. – С. 16-19.
2. Бабак О.Я. Хронические гепатиты. – К.: Блиц-Информ, 1999. – 208 с.
3. Фадеенко Г.Д., Кравченко Н.А. Стеатогепатоз. Биохимические маркеры и проблемы диагностики // Сучасна гастроентерологія. – 2006. – № 1 (27). – С. 8-14.
4. Вдовиченко В.І, Бідюк О.А., Копій Н.Л. та ін. Досвід застосування силімарину та комплексу вітамінів у лікуванні хворих на алкогольну хворобу печінки // Практична медицина – 2004. – № 3. – С. 68-70.
5. Дехтярьова І., Козачок М., Куц Т., Осьодло Г. Гепатопротективна терапія хронічних захворювань печінки // Ліки України. – 2004. – № 1. – С. 100-103.
6. Lieber C.S. New concepts of the pathogenesis of alcoholic liver disease lead to novel treatments // Сurr. Gastroenterol. Rep. – 2004. – № 6 (1). – P. 60-65.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

13.09.2021 Терапія та сімейна медицина Потреба українських пацієнтів в інсуліні покрита лише на 70%. Які зміни необхідно внести до нової програми реімбурсації інсулінів, щоб забезпечити всіх пацієнтів якісними ліками?

17 червня відбувся всеукраїнський круглий стіл «100 років інсуліну. Відкриття, що рятує життя», присвячений 100-річчю відкриття інсуліну та запланованим змінам у системі реімбурсації препаратів інсуліну в Україні....

13.09.2021 Терапія та сімейна медицина Merz Therapeutics та ACINO підписали дистрибуційну угоду

ACINO займатиметься просуванням і комерціалізацією продуктів Merz Therapeutics у таких терапевтичних напрямах, як гастроентерологія, неврологія і дерматологія, включно з проблематикою випадання волосся, в Україні, Білорусі, Азербайджані, Казахстані, Киргизстані, Туркменістані та Монголії. ...

13.09.2021 Терапія та сімейна медицина Вітамін D: імунітет й ендокринологія Короткий довідник лікаря

...

13.09.2021 Пульмонологія та оториноларингологія Диференційна діагностика середніх отитів

Що пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) змінила в частоті та перебігу отитів? Весною 2020 р. у зв’язку з карантинними заходами зменшилася кількість усіх респіраторних інфекцій, які є найчастішою причиною середніх отитів, отож їх стало менше. Проте в міру згасання епідемії з весни 2021 р. почала зростати й частота отитів. Нині ми спостерігаємо кількість середніх отитів, яка була в доковідний час. Коронавірус не є їх причиною, тому етіологія й перебіг отитів не змінилися. Отже, в діагностиці та лікуванні ми можемо орієнтуватися на перевірені схеми та засоби, що пропонують останні рекомендації....