Стан неврологічної служби в Україні

Сьогодні до найпоширеніших хвороб в Україні належать неврологічні захворювання, розповсюдженість яких в останні роки, на жаль, значно зросла. У 2005 р. в Україні зареєстровано 4 723 861 особа із різними формами неврологічних захворювань, тобто 10% населення країни. За останні 10 років кількість хворих із цією патологією у нашій країні збільшилася майже вдвічі. Така тенденція до збільшення відзначається і в інших країнах світу. За даними епідеміологічних досліджень, загальна кількість хворих, які страждають на захворювання нервової системи, включаючи тривожні розлади, алкогольну та лікарську залежність, у країнах Європи у 2005 р. становила 127,2 млн осіб. Це означає, що майже 25,8% мешканців усіх європейських країн мають неврологічну патологію. При цьому загальна кількість нових випадків захворювань нервової системи у 2005 р. у країнах Європи становила близько 9 млн осіб. Захворювання нервової системи лягають важким тягарем на суспільство. Так, майже 35% усіх коштів охорони здоров’я європейських країн витрачається на хворих із неврологічною патологією та тривожними розладами.

У структурі неврологічної патології найбільш актуальними та соціально значущими є судинні захворювання головного мозку, демієлінізуючі ураження нервової системи (зокрема, розсіяний склероз), захворювання периферичної нервової системи, наслідки черепно-мозкових травм та ін.

Цереброваскулярні захворювання
Перше місце серед неврологічних захворювань посідають цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ). У 2005 р. в Україні зареєстровано понад 3 млн осіб із різними формами ЦВЗ. За останні 10 років кількість хворих на ЦВЗ у нашій країні зросла в 1,8 разу. Найбільші показники поширеності зареєстровано в Полтавській, Запорізькій, Донецькій, Луганській та Одеській областях, найменші – у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській.
У структурі судинних захворювань головного мозку провідне місце посідають гострі порушення мозкового кровообігу – мозкові інсульти – одна з найпоширеніших причин інвалідності та смертності населення країни.
Слід зауважити, що протягом останніх 5 років кількість нових випадків мозкових інсультів у нашій країні суттєво не змінилася. Щороку в Україні реєструється близько 100-120 тис. випадків інсульту. В 2005 р. уперше захворіли на мозковий інсульт 102 434 українці, що на 100 тис. населення становить 269,8 випадків. Для порівняння: захворюваність на мозковий інсульт у середньому в країнах Європи становить 200,0 випадків на 100 тис. населення. Зазначимо, що третина інсультів відбувається в осіб працездатного віку. Дуже важливим показником є співвідношення ішемічних інсультів до геморагічних. За даними проведених нечисленних регістрів мозкового інсульту в Україні таке співвідношення становить 3,6:1, а в розвинутих країнах – 7:1. Значна поширеність геморагічних інсультів у нашій країні свідчить про високий відсоток хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), які її не лікують або лікують неефективно. Важливим фактором ризику розвитку геморагічних інсультів є також зловживання алкоголем, що, на жаль, значно розповсюджене в Україні.
Смертність від ЦВЗ посідає друге місце (14,2%) в структурі загальної смертності населення України. У 2005 р. показник смертності від ЦВЗ становив 222,9 на 100 тис. населення. В той же час смертність від мозкового інсульту становила 72,8 на 100 тис. населення, тобто лише третина всіх випадків смертності від ЦВЗ. У багатьох країнах світу смертність від ЦВЗ та інсульту ототожнюється, тому що саме мозковий інсульт, а не інші форми ЦВЗ-патології є причиною смертності. Це свідчить на користь проведення змін у статистичній звітності в нашій країні.
Звертає на себе увагу той факт, що поширеність, захворюваність та смертність від ЦВЗ (у т. ч. інсультів) значно відрізняється в різних областях України. Так, у Західному регіоні України (Закарпатська, Львівська, Чернівецька, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська області) показник захворюваності ЦВЗ, зокрема інсультів, і смертності вдвічі нижчі, ніж у середньому в Україні, та в 3-4 рази нижчі, ніж у Східних і Центральних областях (Луганська, Сумська, Донецька, Запорізька) і м. Севастополі. На нашу думку, це пов’язано з різною поширеністю в різних регіонах країни таких факторів ризику ЦВЗ, як АГ, хвороби серця, паління, зловживання алкоголем тощо.
Зазначимо, що зростання поширеності цереброваскулярної патології в Україні за останні роки відбулося переважно за рахунок збільшення хронічних повільно прогресуючих форм ЦВЗ (дисциркуляторних енцефалопатій (ДЕ)), на які страждають майже 2850 тис. українців. Виникає питання: чому так швидко зростають темпи поширеності ДЕ в Україні? Існує безліч як об’єктивних, так і суб’єктивних причин. З одного боку, розвитку ДЕ сприяють зростаюча поширеність серед населення АГ, цукрового діабету, хвороб серця, паління, зловживання алкоголем, стресових ситуацій. Як позитивний факт можна відзначити, що лікарі всіх спеціальностей стали звертати увагу на наявність у пацієнтів ознак судинно-мозкової недостатності. З другого боку, як показує аналіз медичної документації, спостерігається гіпердіагностика ДЕ. Дуже часто діагноз виставляється не неврологами, а іншими фахівцями (терапевтами, кардіологами, ендокринологами) без урахування критеріїв для постановки цього діагнозу. У деяких випадках, коли важко визначити етіологію і характер ураження центральної нервової системи, виставляється діагноз ДЕ. Це і призвело до того, що офіційно в Україні 6,1% населення страждає на ДЕ.
Медико-соціальна значущість проблеми ЦВЗ полягає ще й у тому, що ця патологія є однією із причин інвалідизації населення країни. Загалом в Україні із загальної кількості хворих, первинно визнаних інвалідами, 12,5% – це пацієнти з ЦВЗ.
Для зміни епідеміологічної ситуації щодо ЦВЗ у позитивний бік необхідно провести низку заходів. Насамперед потрібно вдосконалити систему надання допомоги хворим із ЦВЗ шляхом запровадження системи поетапного надання якісної допомоги, починаючи від сімейного лікаря і до спеціалізованого закладу. Необхідно вжити заходів зі збільшення кількості госпіталізацій хворих на мозковий інсульт у межах «терапевтичного вікна» до спеціалізованих інсультних відділень, які, в свою чергу, слід забезпечити апаратами КТ- або МРТ-діагностики, дуплексного сканування судин головного мозку, відповідним набором медикаментів, а також неврологами, обізнаними в нейрореанімації.
У лікуванні хворих на мозковий інсульт необхідно використовувати сучасні та доказові методи, запровадити в клінічну практику метод тромболізісу, в кожній області створити реабілітаційні відділення за рахунок перепрофілювання неврологічних ліжок, сприяти більш широкому використанню хірургічних методів лікування хворих із ЦВЗ.
Разом із сімейними лікарями, кардіологами, терапевтами, нейрохірургами, ангіохірургами слід ширше впроваджувати принципи первинної та вторинної профілактики мозкових інсультів серед населення країни. Для визначення істинної епідеміологічної ситуації із ЦВЗ необхідно провести регістри мозкового інсульту в усіх областях України.
Отже, ЦВЗ для України є важливою медико-соціальною проблемою через їх значну поширеність, високий відсоток смертності та інвалідизації. Саме тому ця проблема привернула увагу й керівництва нашої держави. У 2006 р. було прийнято Державну програму запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 рр. Хочеться сподіватися, що її виконання дасть змогу знизити поширеність та смертність від мозкового інсульту в нашій країні.
Дуже важливою проблемою сучасної неврології є інфекційні вірусні ураження нервової системи. Почастішали ураження нервової системи герпетичного, грипозного, цитомегаловірусного та іншого генезу: енцефаліти, церебральні арахноїдити та ін. В Україні частота первинних захворювань на нейроінфекції у структурі загальної захворюваності становить близько 6% і поступово зростає. Несприятлива екологічна ситуація, поширення імунної недостатності та алергізації сприяє зростанню кількості таких аутоімунних та повільних вірусних нейрозахворювань, як розсіяний склероз, енцефаломієліт, демієлінізуючі форми полірадикулонейропатій. Поширеність запальних хвороб ЦНС у 2005 р. становила 208,9 на 100 тис. населення.

Розсіяний склероз
Розсіяний склероз (РС) посідає друге місце з інвалідизації серед хвороб нервової системи. У 2005 р. в Україні було зареєстровано 18 394 хворих на РС. Кожного року кількість хворих на РС збільшується на 1000. Залежно від регіону України поширеність хвороби коливається від 17 до 60 осіб на 100 тис. Найвищі показники зареєстровано в Тернопільській, Хмельницькій та Львівській областях, а найменші – у Донецькій та Одеській.
РС – це хронічне прогредієнтне захворювання, що переважно виникає у молодих людей віком від 16 до 45 років та призводить до інвалідизації і вилучення їх із числа працездатного населення. Все це робить проблему РС украй актуальною для України, переводячи її з суто медичної проблеми в ранг соціально-економічної.

Розлади периферичної нервової системи
Розлади периферичної нервової системи посідають друге місце за поширеністю серед хвороб нервової системи. За останні 10 років захворюваність на хвороби периферичної нервової системи зросла в 1,5 разу. 70% таких хворих – це люди працездатного віку. Зазначена патологія є однією з основних причин тимчасової непрацездатності населення країни.
У 2005 р. в Україні поширеність хвороб периферичної нервової системи становила 1240,8 на 100 тис. населення, захворюваність – 635,9 на 100 тис. населення. Найвищі показники зареєстровано в Івано-Франківській, Вінницькій, Львівській областях та АР Крим.
Для ефективнішого лікування таких хворих потрібні спільні зусилля неврологів, ортопедів та нейрохірургів. Потребує покращання якість реабілітації хворих із застосуванням сучасних медикаментозних та немедикаментозних методів.
Одним із поширених захворювань нервової системи в нашій країні є вегетосудинна дистонія. У 2005 р. в Україні поширеність вегетосудинної дистонії становила 1697,5 на 100 тис. населення, захворюваність – 434,0 на 100 тис. населення. На цю хворобу страждають переважно люди молодого та середнього віку.

Інші захворювання нервової системи
Хвороба Паркінсона та синдром паркінсонізму є чи не найпоширенішою формою рухової патології людини, що вражає понад 1% популяції людей старше 60 років. На 2005 р. в Україні зареєстровано 19 173 пацієнта з цією недугою, що на 100 тис. населення становить 50,5 випадків. Поширеність хвороби Паркінсона в інших країнах світу значно більша і становить 120-180 випадків на 100 тис. населення. За даними епідеміологічних досліджень, проведених у Києві та Вінниці, істинна поширеність цього захворювання значно більша, що пов’язано з проблемою встановлення діагнозу.
Епілепсія та епілептичні синдроми є одними з найбільш поширених і соціально значущих захворювань нервової системи. Поширеність епілепсії у загальній популяції більшості країн Європи становить 5-10 випадків на 1000 населення. В Україні на неї страждають в середньому 6 осіб на 1000 населення. Згідно з даними більшості епідеміологічних досліджень, проведених у нашій країни та за кордоном, на сьогодні спостерігається зростання питомої ваги епілепсії в загальній структурі захворювань нервової системи з 0,5 до 0,8-1,2%. Поширеність епілепсії в Україні у 2005 р. становила 60,6 на 100 тис. населення, а захворюваність – 6,6 тис. Усього в 2005 р. в Україні було зареєстровано 41 тис. хворих на генералізовану та парціальну епілепсію, у тому числі з діагнозом, встановленим уперше в житті – 2519 пацієнтів.
В Україні, як і багатьох інших країнах світу, існує чимало невирішених питань відносно епілепсії. Це й недостатній рівень розвитку системи надання адекватної допомоги хворим, зокрема хірургічного лікування, соціальні проблеми, пов’язані з працевлаштуванням, висока вартість протиепілептичних препаратів (особливо нових), недостатня обізнаність лікарів у сучасних стандартах допомоги хворим із цією патологією, дефіцит знань у суспільстві про епілепсію тощо.
Важливою проблемою також є черепно-мозкові травми та їх наслідки. З огляду на зростання травматизму кількість хворих із наслідками черепно-мозкових травм збільшилася.
Решта хвороб нервової системи також мають непересічне соціальне значення. Йдеться про мігрень, аміотрофічний склероз, міастенію, спадкові захворювання нервової системи та ін.
Так, у країнах Європи зареєстровано 41 млн осіб, які страждають на мігрень, тому вона вважається найпоширенішим нервовим захворюванням у Європі. На жаль, даних щодо поширеності цієї патології в Україні немає. У 2006 р. розпочалися епідеміологічні дослідження, які дадуть змогу одержати дані щодо поширеності мігрені в різних регіонах нашої країни.
Отже, на сьогодні в Україні спостерігається поступове зростання кількості неврологічних хворих та поширеності нервових хвороб, серед яких найбільшу частку мають цереброваскулярні та запальні захворювання, розсіяний склероз, захворювання периферичної нервової системи, епілепсія, хвороба Паркінсона.

Неврологічна служба
Для надання допомоги хворим із неврологічною патологією в Україні працюють 6818 лікарів-неврологів, що на 100 тис. населення становить 14,6. Це значно більше, ніж у країнах Європи. Допомога неврологічним хворим здійснюється у 1492 амбулаторно-поліклінічних установах на 27 038 неврологічних ліжках. Забезпеченість неврологічними ліжками в нашій країні більша, ніж в інших країнах світу. Проте кількість спеціалізованих ліжок в Україні для надання допомоги хворим недостатня. Так, наприклад, у країнах Європи забезпеченість інсультними ліжками становить 83,3%, а в Україні цей відсоток у кілька разів менший, тому для підвищення рівня надання спеціалізованої допомоги хворим необхідно перепрофілювати частину неврологічних ліжок в інсультні, реабілітаційні тощо.
Отже, запровадження в клінічну практику сучасних стандартів лікування, підвищення рівня знань лікарів-неврологів сприятимуть покращанню якості надання допомоги хворим із неврологічною патологією.