I Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів»

20.07.2017

27-28 квітня 2017 р. у м. Києві за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, ГО «Всеукраїнська асоціація безперервної професійної освіти лікарів та фармацевтів», Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (НМАПО) та Асоціації перинатологів України відбувся I Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів». Захід вирізнявся високим рівнем організації та атмосферою особливої гостинності. У рамках конгресу зустрілися висококваліфіковані фахівці зі Швеції, Литви, Чехії, Польщі, Білорусі, Італії та України. На секційних засіданнях розглянуто актуальні проблеми акушерсько-гінекологічного профілю, перинатальної медицини та неонатології, представлено нові світові тенденції у забезпеченні репродуктивного здоров’я жінок. В обговоренні найбільш актуальних питань протягом двох днів узяли участь понад 600 учасників конгресу, які мали змогу не тільки перейняти досвід експертів міжнародного рівня, а й висловити власну позицію.

I Міжнародний конгрес проходив під гаслом необхідності безперервного професійного розвитку лікарів, адже здобуття нових теоретичних знань і вдосконалення професійних навичок є невід’ємною складовою успішної практики і запорукою ­довіри пацієнтів.
Конгрес розпочався з урочистого відкриття, під час якого провідні вітчизняні науковці акцентували увагу на актуальних проблемах надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги жіночому населенню України, необхідності реформування медичної освіти лікарів та шляхах досягнення поставлених ­цілей. Зарубіжні та віт­чизняні фахівці у своїх доповідях поділилися власним досвідом впровадження ­інноваційних підходів у діагностиці та лікуванні ­захворювань жіночої репродуктивної системи та продемонстрували результати останніх досліджень щодо найбільш гострих питань сучасної репродуктології.

Гойда_2

Із привітанням у вигляді стислої доповіді звернулася до учасників професор кафедри управління охорони здоров’я Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Ніна Григорівна Гойда.
– Від імені академіка Національ­ної академії медичних наук України, вельмишановного ректора НМАПО ім. П.Л. Шупика, доктора медичних наук, професора Юрія Васи­льовича Вороненка вітаю всіх присутніх із ­початком роботи І Міжнародного конгресу. Співробітники НМАПО ім. П.Л. Шупика спрямовують свою діяльність на збереження здоров’я нації та беруть активну участь у реалізації національної політики стосовно зміцнення репродуктивного потенціалу держави. Цей напрям є пріоритетом не тільки для МОЗ України, а й для кожної ­медичної установи в нашій державі. Сьогоднішня подія – ​чудова нагода для вирішення багатьох проблем в акушерсько-гінекологічній сфері, адже їх актуальність змушує науковців усього світу наполегливо працювати над удосконаленням системи ­охорони здоров’я. Індикаторами стану репродуктивного ­здоров’я населення є рівень і структура ­материнської та малюкової смертності. На превеликий жаль, за цими показниками протягом останнього­ десятиліття Україна лідирує серед ­інших європейських країн, а їх стабільно негативна динаміка стала поштовхом для активізації державних програм, метою яких є поліпшення якості ­надання медичної допомоги. Результатом їх реалізації стало ухвалення нормативно-правових актів щодо планування сім’ї. В Україні існує законодавча база для ­збереження та підтримання репродуктивного здоров’я населення, яка відповідає міжнародним нормам. Важливим критерієм якості надання медичної допомоги населенню є відповідний кваліфікаційний рівень лікарів. Тому проведення ­таких заходів із залученням провідних зарубіжних ­науковців є необхідною умовою для зміцнення ­здоров’я нації, адже обмін знаннями та практичним досвідом дозволяє впроваджувати прогресивні підходи до ­ведення пацієнтів.

Вдовиченко_ЮП
До офіційного відкриття І Між­народного конгресу долучився член-кореспондент Націо­наль­ної академії ­медичних наук України, президент Асоціа­ції перинатологів України, перший проректор – ­професор ­кафедри акушерства, ­гінекології та перинатології НМАПО ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Юрій ­Петрович Вдовиченко, який ­висвітлив шляхи реформування ­післядипломної освіти та професійного розвитку лікарів на сучасному етапі.
– НМАПО ім. П.Л. Шупика вже понад 15 років працює над створенням ефективних схем реформування ­медичної галузі України. Спільними зусиллями нам вдалося здійснити кілька кроків уперед у цьому напрямі, але попереду ще дуже багато роботи. Важливим критерієм­ розвитку медичної галузі в Україні є стандартизація освіт­нього процесу та підготовка кадрів відповідно до європейських норм, які включають три основні компоненти: додипломну та післядипломну освіту, а також безперервний професійний розвиток медичних працівників. Увагу науковців привертають дві останні складові. Крім інтернатури як обов’язкової форми первинної спеціалізації, у Законі України «Про вищу освіту» ­йдеться про новий для нашої держави напрям освіти ­лікарів – ​резидентуру, який передбачає роботу медичного працівника в університетській клініці. Цей підхід широко застосовується в багатьох ­прогресивних європейських державах і є ефективним ­методом отримання практичних знань та досвіду роботи для подальшої ­самостійної практичної діяльності лікаря. Розроблена нашою академією нова структура післядипломної освіти в Україні включає: навчання в інтернатурі за 16 лікарськими спеціальностями протягом 2-3 років (65-70% усіх посад), проходження резидентури за 47 лікарськими спеціальностями протягом двох років, наступну спеціалізацію (30-35% посад) та подальший безперервний професійний розвиток. Така схема навчання лікарів є прототипом європейської системи. Її впровадження в Україні – ​цільова мета ­реформування медичної галузі.
Представлені під час основної частини конгресу ­доповіді стосувалися менеджменту загрози переривання вагітності, гестозів вагітних, резус-конфлікту матері та плода, невідкладних станів в акушерстві та гінекології. Запрошені спікери обговорили проблеми, пов’язані з діагностикою та лікуванням екстрагенітальної патології вагітних, полікістозу яєчників, ендометріозу та онколо­гічних захворювань ­органів репродуктивної системи. Окрему секцію було ­присвячено ендоскопії, малоінвазивним та допоміжним репродуктивним ­технологіям, суперечливим ­питанням ультразвукової ­діагностики та медичної ­генетики. Для більш детального розгляду різних ­аспектів репродуктивного ­здоров’я ­жінки до участі в конгресі були запрошені не тільки ­акуше­ри-гінекологи, а й ­ендокринологи, гінеко­логи-онкологи, спеціалісти ультразвукової ­діагнос­тики та ­генетики, ­неонатологи та лікарі інших спеціальностей.

Андерсон Соня
Великий інтерес присутніх викликала доповідь почесної гості зі Швеції, професора Інституту клінічних ­досліджень Департаменту акушерства і гінекології ­Каролінської університетської клініки та Каролінсь­кого інституту (м. Сток­гольм, Швеція), доктора медицини та ­філософії Соні Андерссон, яка поділилася з учасниками заходу власним досвідом упровадження скринінгової програми раку шийки матки у Швеції.
– Рак шийки матки характеризується високим рівнем поширеності серед жіночого населення світу і ­займає ­велику частку у структурі смертності від ­онкологічних ­захворювань. Тому профілактика цієї патології передбачає впровадження ефективної скринінгової програми. У Швеції протягом останніх десятиліть вдалося істотно знизити поширеність цього ­захворювання, що підтверджують дані статистичних досліджень. Кожна жінка повинна усвідомити, що рак шийки матки – ​це не захворювання «одного дня», а тривалий та багатоетапний процес. Тому важливою умовою ефективності скринінгу є періодичне проведення профілактичних досліджень. Виявлення патологічних змін епітелію шийки матки на ранніх стадіях дозволяє запобігти прогресуванню дисплазії та подальшій малігнізації. Ще один не менш важливий критерій якості скринінгу – ​це діапазон охоплення жіночого населення, який, відповідно до європейських стандартів, має ­становити на менше ніж 85%. Упровадження якісної ­скринінгової програми з метою виявлення преінвазивних захворювань шийки матки має бути пріоритетним ­напрямом надання кваліфікованої гінекологічної допомоги жіночому населенню у кожній країні.

Використання мультидисциплінарного підходу до вирішення суперечливих питань акушерсько-гінекологічної ­сфери – ​це прогресивний метод поліпшення ­надання ­медичної допомоги жіночому населенню України. Залучення ­експертів ­суміжних вузьких спеціальностей до участі у таких заходах дозволяє розширити усталені уявлення та пізнати нові аспекти певної проблеми. І Міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мульти­дисциплінарний підхід у безперервному ­професійному ­розвитку ­лікарів» став майданчиком для ­обміну безцінним досвідом між вітчизняними науковцями, лікарями-практиками та представниками європейсь­кої ­медичної спільноти. Новітні досягнення науково-­технічного прогресу вимагають від медичних працівників відповідних знань та вмінь, тому безперервний ­професійний розвиток – ​це ­невід’ємна складова діяльності сучасного лікаря.
Із найбільш цікавими доповідями, представленими у рамках заходу, нашим читачам пропонуємо ознайомитися на сторінках цього і наступних тематичних номерів.

Підготувала Ілона Цюпа

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Урологія та андрологія

20.04.2024 Урологія та андрологія Практичні аспекти раціональної антибактеріальної терапії в урології

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) у всьому світі посідають провідне місце серед інфекційних захворювань дорослого населення. Поряд із тим серед фахівців зростає занепокоєння щодо триваючого зростання стійкості бактерій до більшості антибіотиків. Експерти провідних міжнародних товариств наголошують на необхідності розсудливого і виваженого призначення антимікробних препаратів. Про основні принципи раціональної антибіотикотерапії в урології, зокрема при проведенні діагностичних і хірургічних втручань, ми попросили розповісти завідувача відділу відновної урології та новітніх технологій ДУ «Інститут урології ім. акад. О.Ф. Возіанова НАМН України», доктора медичних наук, професора В’ячеслава Миколайовича Григоренка. ...

20.04.2024 Урологія та андрологія Застосування фосфоміцину трометамолу для профілактики інфекційних ускладнень при проведенні біопсії передміхурової залози

Процедура трансректальної біопсії простати супроводжується високим ризиком інфекційних ускладнень, тому проведення антимікробної профілактики при цьому втручанні є обов’язковим. Однак зростання антибіотикорезистентності, а також нещодавні рекомендації щодо обмеження призначень фторхінолонів значно звужують спектр можливих варіантів такої профілактики. Міжнародною мультидисциплінарною групою експертів на основі літературних джерел та клінічного досвіду було розроблено ряд настанов стосовно запобігання інфекційним ускладненням при біопсії простати та обґрунтовано доцільність і переваги призначення з цією метою фосфоміцину ...

20.04.2024 Урологія та андрологія Інтеграція вірусу гепатиту В у геном сперматозоїдів: клінічні ризики з позицій репродуктології

Кількість людей, які страждають і помирають від вірусного гепатиту В (ВГВ), можна порівняти з кількістю хворих на коронавірусну хворобу 2019 року (COVID‑19), яка наразі викликає велике занепокоєння в усьому світі. Тому вкрай важливим залишається питання передачі вірусу, у тому числі через статеві клітини. Попередніми дослідженнями встановлено, що гени ВГВ, інтегровані в людські сперматозоїди, здатні до реплікації та експресії після передачі ембріонам. Однак досі це явище не було підтверджено клінічними дослідженнями у пацієнтів. Автори вивчали особливості інтеграції ВГВ у геном сперматозоїдів пацієнтів та аналізували можливі клінічні наслідки для потомства ...

20.04.2024 Урологія та андрологія Лікування ХП/СХТБ: фокус на антиноцицептивні та протизапальні механізми дії диклофенаку натрію

За визначенням робочої групи Міжнародного товариства з проблем утримання сечі (ICS), у чоловіків термін «урологічний синдром хронічного тазового болю (СХТБ)» включає хронічний простатит (ХП) або СХТБ (ХП/СХТБ). Серед пацієнтів, які перебувають під амбулаторним спостереженням із приводу простатиту, понад 90% осіб мають діагноз ХП/СХТБ, що свідчить про високу поширеність цього урологічного захворювання в загальній структурі (Yang C.C. et al., 2018). Саме з наявністю ХП пов’язують підвищений ризик розвитку нетримання сечі, доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ), запальних процесів сечостатевої системи, утворення каменів, кіст у ПЗ та виникнення раку ПЗ (РПЗ). Адже відомо, що в генезі останнього відіграють роль різні фактори, зокрема ампліфікація та мутація генів, що кодують гени-супресори пухлини, онкогени, а також фактори росту та цитокіни [1, 2]. Учені довели, що інгібування запалення, у тому числі за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), може зменшувати прогресування ХП та опосередковано впливати на зменшення ризику виникнення РПЗ. Водночас потужні анальгетичні властивості НПЗП дозволяють ефективно усувати хронічний тазовий біль та асоційовані з ним симптоми...