Діагностика та лікування судинно-ендокринної й офтальмологічної патології: акцент на міждисциплінарний підхід

За матеріалами науково-практичної конференції, 1-2 березня, м. Київ

Напередодні Всесвітнього тижня боротьби з глаукомою за підтримки Українського глаукомного товариства та Української асоціації міждисциплінарної медицини в столиці відбулася традиційна науково-практична конференція з міжнародною участю «Алгоритми діагностики та лікування судинно-ендокринної патології. Діабетична ретинопатія. Глаукома. Міждисциплінарний підхід», організаторами якої виступили ПВНЗ «Київський медичний університет» і Київський міський офтальмологічний центр (КМОЦ). Попри снігову стихію, що вирувала 1-2 березня, в заході взяла участь велика кількість лікарів і студентів.

Формат події повною мірою відповідав сучасній стратегії реформи медичної освіти та медичної галузі в цілому, що передбачає перехід на світові стандарти надання медичної допомоги, підготовки та оцінювання знань студентів; застосування протоколів діагностики, лікування та профілактики захворювань як в учбових закладах, так і в медичних установах. Саме з цією метою свого часу з ініціативи завідувача кафедри хірургічних хвороб № 2 ПВНЗ «Київський медичний університет», члена-кореспондента НАМН України, доктора медичних наук, професора З. Ф. Веселовської було започатковано проведення науково-практичних конференцій, програма яких включає сумісні освітні курси з актуальних питань офтальмології та коморбідної патології.

Цьогоріч перший день заходу був присвячений мікросудинним ускладненням цукрового діабету, метаболічного синдрому та гіпертонічної хвороби з боку органа зору, а також питанням патології сітківки у дорослого та дитячого контингенту. Фахівцями світового рівня були представлені знакові лекції: «Цукровий діабет як глобальна проб­лема сучасності» (Б. М. Маньковський, член-кореспондент НАМН України, д.м.н., професор, завідувач кафедри діабетології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика); «Метаболічний синдром у ­патогенезі ­мікросудинної патології ока» (О. І. Мітченко, д.м.н., професор, керівник відділу дисліпідемій ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України); «Різні рівні надання медичної допомоги дітям з діабетичною ретинопатією за сучасним протоколом» (Н. Б. Зелінська, д.м.н., керівник відділу дитячої ендокринології Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин); «Анти-VEGF терапія діабетичного макулярного набряку: як досягти оптимального результату в повсякденній практиці», «Неін’єкційні можливості профілактики прогресування діабетичного макулярного набряку сітківки ока» (Н. М. Веселовська, д.м.н., професор, директор КМОЦ); «Новий підхід до лікування макулярних розривів діаметром більш ніж 800 мкм» (О. О. Путієнко, д.м.н., професор, керівник відділу вітреоретинальної і лазерної хірургії ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. ім. В. П. Філатова»); «Ретинопатія недоношених в Україні: стан на сьогодні» (Ю. В. Барінов, керівник Українського медичного центру дитячої офтальмології та мікрохірургії ока НДСЛ «Охматдит»).

Інна Жеребко та Марина Карлійчук представили до обговорення матеріали за темами: «Щодо питання системної підтримки здоров’я очей хворого на цукровий діабет» і «Як захистити сітківку катарактальному пацієнту з цукровим діабетом?». З ключовою лекцією «Огляд хірургічних технік лікування відшарування сітківки, розроблених за останні 85 років» виступила професор-офтальмохірург Інгрід ­Крейссіг. Вона також представила унікальний лекційний матеріал за програмою медичного факультету Тюбінгенського університету (Німеччина). Крім неї, у рамках сумісного освітнього курсу «Відшарування сітківки, діабетична ретинопатія та макулярна дегенерація» доповіді представили Ulrich Spandau (керівник кафедри офтальмології Уппсальського університету, Швеція), Franko La Franco (керівник вітреоретинальної клініки, США), Shuishi Yamamoo (керівник офтальмологічної клініки, Японія), Jorg Shmidt (директор офтальмологічної клініки, м. Марбург, Німеччина). Метою програми освітнього курсу було детальне ознайомлення із сучасними підходами до діагностики та малоінвазивної хірургії захворювань сітківки і склоподібного тіла різного походження. Особливу увагу було приділено необхідності диференційного підходу до вибору тактики та методу лікування; наголошувалося, що перевагу слід надавати застосуванню малоінвазивних, екстрасклеральних і максимально атравматичних підходів до оперативного лікування, що дозволяє уникнути високовартісних травматичних технологій мікрохірургічної реабілітаціїї.

Другий день конференції було присвячено глаукомі. Разом з професором Anastasios Кonstas (Греція) З.Ф. ­Веселовська, завідувач кафедри хірургічних хвороб № 2 ПВНЗ «Київський медичний університет», презентувала проект «Значення цілодобового моніторингу очного тиску та сучасний алгоритм призначення антиглаукомних препаратів у профілактиці сліпоти глаукомного хворого», де поряд з положеннями Європейського протоколу із цих питань надано докази необхідності відстеження внутрішньоочного тиску (ВОТ) і контролю системного тиску, адже зміни цих показників у нічний час негативно впливають на кровообіг у судинах ока. Як наслідок, відбувається погіршення очного перфузійного тиску, що, своєю чергою, ініціює суттєве прогресування дистрофічних змін зорового аналізатора зі значною втратою зору.

Нині в збереженні зору глаукомного пацієнта важливу роль відіграє жорсткий контроль добових флуктуацій ВОТ та артеріального тиску (АТ) з огляду на рівень очної перфузії у нічний час, що вимагає перегляду тенденцій у призначенні лікування з акцентом на фіксовані комбінації оригінальних препаратів. У генезі глаукоми сьогодні фокус зміщується від патології ВОТ до патології очного перфузійного тиску за рахунок надмірного терапевтичного зниження АТ.

В освітньому курсі «Нейропротекція в лікуванні глаукомного пацієнта» професором Keith Martin, президентом Всесвітньої глаукомної асоціації, директором департаменту клітинних технологій Кембриджського університету (Велика Британія) надано результати унікальних досліджень щодо перспективи застосування трансплантації стовбурових клітин у терапії глаукомного процесу та профілактиці сліпоти. Професором З. Ф. Веселовською представлено результати наукового проекту з дослідження гангліозних клітин ­сітківки, який понад 15 років реалізується спільно з Інститутом фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України. Ці дані є реальним підтвердженням ефективності блокаторів кальцієвих каналів і цитиколіну для місцевого та системного застосування в сучасному нейропротекторному лікуванні глаукомної оптичної нейропатії. Доктор медичних наук, професор П. А. Бездітко (Харківський національний медичний університет) зупинився на сучасному арсеналі місцевих медикаментозних засобів і можливостях протекторної терапії глаукоми.

Освітній курс з мікрохірургії глаукоми, що спричинив активну дискусію, розпочався з короткої стартової лекції «Малоінвазивна та дренуюча хірургія глаукоми: яким повинно бути хірургічне лікування? Що від нас очікує пацієнт?» (професор З. Ф. Веселовська). Дві лекції з огляду технологій дренування ока та досвіду їх застосування в Канаді прочитав професор Paul Garasymowycz (директор Інституту глаукоми, м. Монреаль). Доктор медичних наук В. М. Сердюк (директор КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня) представив інформативний матеріал з дренування ока за наявності неоваскулярної глаукоми, а доктор медичних наук, професор О. В. Недзвецька (Харківська медична академія післядипломної освіти) розповіла про можливості медикаментозної корекції ВОТ, підвищення якого зумовлене блокадою дренажних зон новоутвореними судинами. Кандидат медичних наук Г. Я. Пархоменко, директор мережі клінік «Новий зір», інтерпретував аналітичні дані в контексті дискусії «Трабекулектомія vs дренуючі засоби» та продемонстрував, що диференційний підхід до імплантації дренажів хоча й дорожчий, проте має суттєву перевагу над мікрохірургічним відкриттям дренажної зони. Доктор медичних наук, професор І. Я. Новицький (Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького) поділився позитивними результатами оперативного лікування глаукоми ab interno.

Професор З. Ф. Веселовська, голова новоствореного соціального проекту «Українське глаукомне товариство», доповіла про його реєстрацію у Європейському глаукомному товаристві та плани на майбутнє, наголосивши, що вже є реальні перші результати діяльності – підготовка українського видання Європейського протоколу з діагностики та лікування глаукоми «Термінологія та настанови з глаукоми». Ці настанови мають забезпечити ведення цього захворювання за світовими стандартами. Вона також коротко ознайомила з підсумками робочої наради членів Європейського глаукомного товариства (серпень 2017 р., Лондон, Велика Британія), на якій обговорювалися проблемні питання сучасної офтальмології.

У рамках конференції було проведено першу нараду членів Експертної ради Українського глаукомного товариства, узгоджено та підписано Меморандум щодо діяльності українських фахівців з діагностики та лікування глаукоми згідно із сучасними вимогами та в співпраці з Європейським глаукомним товариством. Також уперше було застосовано інтерактивний режим голосування з актуальних проблем офтальмології, а саме щодо переваг у призначенні різних за дією фармакологічних препаратів для лікування глаукоми та синдрому сухого ока.

Украй насичена програма конференції включала й інноваційний освітній формат «Новий погляд на проблему синдрому сухого ока», реалізації якого передувала інтенсивна підготовча робота лекторів: професорів С. О. Рикова (НМАПО ім. П. Л. Шупика), І. В. Шаргородської, (НМАПО ім. П. Л. Шупика), Н. С. Луценко (Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України) та І. М. ­Безкоровайної (ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава). Були запропоновані зміни в підходах до діагностики та лікування синдрому сухого ока з повним патогенетичним обґрунтуванням представлених новацій.

Сучасний насичений формат конференції, що об’єднав теоретичні здобутки з багаторічним досвідом світових та вітчизняних офтальмологів, став реальним кроком на шляху сучасної медичної та освітянської реформи.

Підготувала Олена Благовея

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 8 (429), квітень 2018 р.