До ювілею Київського міського центру хірургії та реабілітації хворих із патологією щитоподібної залози

11.07.2018

Стаття у форматі PDF

15 червня відбулася визначна для всієї ендокринологічної служби країни подія: виповнилося 25 років із дня створення Київського міського центру хірургії та реабілітації хворих із патологією щитоподібної залози (далі – Центр). З нагоди ювілею в Київському міському клінічному ендокринологічному центрі (КМКЕЦ) пройшов урочистий вечір, гостями якого стали не тільки співробітники медустанови, але й представники Київської міської державної адміністрації (КМДА), провідні фахівці вітчизняної системи охорони здоров’я та люди, які в різні часи допомагали роботі Центру.

Цього дня найбільша кількість вітань лунала на адресу ­головного лікаря Центру, заслуженого лікаря України, першого віце-президента Асоціації ендокринологів України, члена Міжнародної асоціації хірургів-­ендокринологів, доктора медичних наук, професора Миколи Васильовича Гульчія, який є не лише засновником, а й протягом 25 років – керівником та ідейним на­т­хненником установи.

У привітальному слові М.В. Гульчій передусім подякував співробітникам Центру, які кожного дня роблять усе можливе для процвітання клініки та одужання хворих. Було зазначено, що Центр не завжди переживав легкі часи, адже його створення та перші кроки як високоспеціалізованої установи припали на непрості для всієї України роки. Проте, зазначив Микола Васильович, держава та міська влада неодноразово відгукувалися на прохання Центру. Це допомагало й допомагає не тільки приймати хворих в історичній будівлі, що знаходиться в самому серці столиці, але й закуповувати сучасне обладнання, медикаменти, навчати та підвищувати кваліфікацію лікарів.

Сьогодні клініка є провідною лікувально-діагностичною установою із сучасною матеріально-технічною базою та медичним персоналом найвищого рівня й відома далеко за межами України. Після привітань професор Гульчій представив коротку доповідь, яка проілюструвала тріумфальний шлях Центру від спеціалізованого відділення до провідної установи країни.

– Створення Київського міського центру хірургії та реабілітації хворих із патологією щитоподібної залози на початку 90-х років ХХ століття було практично й життєво необхідним, зважаючи на збільшення поширеності вузлового зоба, тиреоїдитів, раку щитоподібної залози, особливо після Чорнобильської катастрофи. Став помітним спалах онкологічних захворювань. Саме тому управлінням охорони здоров’я КМДА був виданий наказ № 94 від 02.04.1993 р. «Про організацію Київського міського центру хірургії та реабілітації хворих із патологією щитоподібної залози».

12.07.1993 р. був виданий наказ Фонду комунального майна міста Києва № 108 «Про організацію Київського міського центру хірургії та реабілітації хворих із патологією щитоподібної залози» як окремої юридичної структури. Необхідність та своєчасність створення потужного центру з лікування захворювань щитоподібної залози найяскравіше ілюструють такі цифри:

  •  До аварії на ЧАЕС, у 1985 р., захворюваність на рак щитоподібної залози складала:

- 2,3 на 100 тис населення.

  •  Після аварії на ЧАЕС захворюваність на рак щитоподібної залози складала:

-    у 1993 р. – 6,2 на 100 тис населення;

-    у 2007 р. – 11,9 на 100 тис населення;

-    у 2017 р. – ​12,5 на 100 тис населення.

Центр одразу ж узяв «високу планку» й почав демонструвати високі кількісні та якісні показники роботи.

  •  Кількість хворих, прооперованих із приводу патології щитоподібної залози, склала:

-    з 1985 по 1992 рік – ​10 547, з них випадків раку виявлено 865, що складає 8,2%;

-    з 1993 по 2007 рік – ​18 778, з них випадків раку виявлено 3337, що складає 17,8%;

-    з 2008 по 2017 рік – ​11 940, з них випадків раку виявлено 2903, що складає 24,3%.

Досвід хірургічного лікування хворих на рак щитоподібної залози в Центрі дозволив розробити і впровадити в практику охорони здоров’я багато сучасних методів, а саме:

  •  доопераційна діагностика раку щитоподібної залози;
  •  інтраопераційне УЗД ділянки шиї та лімфатичних колекторів за підозри на метастази або рецидив захворювання;
  •  екстрафасціальне видалення щитоподібної залози в поєднанні з багато­вузловим зобом шийно-грудної або грудинно-шийної локалізації;
  •  кріохірургічна асистенція при інвазивних раках щитоподібної залози;
  •  лікування раку щитоподібної залози на тлі іншої тиреоїдної патології;
  •  диференційований підхід до лікування раку щитоподібної залози з ­інвазією в трахею.

Багато лікарів Центру пройшли стажування в провідних клініках США, Австрії, Німеччини, Голландії, Італії, Іспанії.
Рішенням Київської міської ради № 362/3196 від 01.10.2007 р. і наказом Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення «Про організаційно-правові заходи щодо створення КМКЕЦ» створено Київський міський клінічний ендокринологічний центр, до складу якого увійшов Київський міський центр хірургії та реабілітації хворих із патологією щитоподібної залози.

Загалом у нашій медичній установі за весь період існування прооперовано 41 265 хворих, із них виявлено рак у 7105 хворих. За роки діяльності Центру лікарями, крім діагностично-лікувальної, проводилася серйозна консультативна робота. Загалом було проведено 124 876 консультацій.

Ми пишаємося тим, що посідаємо провідне місце в рейтингу установ аналогічного профілю в Україні. Сьогодні КМКЕЦ є закладом, що надає висококваліфіковану спеціалізовану медичну допомогу, забезпечує амбулаторне й стаціонарне обслуговування по районах міста Києва та в інших регіонах України. КМКЕЦ є навчальною і науковою базою Національного державного медичного університету ім. О.О.Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, відділу ендокринної гінекології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», кафедри екстремальної та військової медицини Української військово-медичної академії Міністерства оборони України. Співпрацює з ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України», Науково-дослідним інститутом молекулярної біології та генетики, ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова», ДУ «Національний інститут раку МОЗ України», Київським ­міським ­клінічним ­онкологічним центром, ­Центром радіаційного захисту населення, Іллінойським університетом (штат Іллінойс, США), Університетом штату Південна Кароліна (м. Колумбія, США), Університетом м. Сан-Франциско (штат Каліфорнія, США), Університетом Максиміліана Людвига (м. Мюнхен, Німеччина), Університетською клінікою м. Стокгольм (Швеція).

Одним із почесних гостей заходу стала директор департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Григорівна Гінзбург. Вона привітала М.В. Гульчія та співробітників Центру не тільки з ювілеєм установи, а й із Днем медичного працівника. Валентина Григорівна висловила подяку всім, хто кожного дня приходить на роботу з найпочеснішою місією – ​рятувати життя людей, а також запевнила, що КМКЕЦ буде й надалі отримувати підтримку від КМДА як клініка, досвід якої є унікальним, а репутація – ​бездоганною.

Також слова привітання співробітникам Центру висловили І.М. Салій, М.К. Хобзей, Л.І. Петренко та ін. Протягом урочистого вечора почесними грамотами та подяками від керівництва Центру та КМДА були нагороджені як лікарі, так і середній та молодший медичний персонал клініки. Приємним сюрпризом для колективу став невеличкий концерт за участю зірок української естради, серед яких були й колишні пацієнти Центру, як, наприклад, художній керівник вокально-інструментального ансамблю «Кобза», народний артист України Євген Коваленко.

Загалом, у залі панувала святкова й по-справжньому сімейна атмосфера. ­Редакція «Здоров’я України» та Представництво компанії ­«Берлін-Хемі/А. Менаріні ГмбХ» висловлюють подяку керівництву Київського міського клінічного ендокринологічного центру за можливість бути присутніми на заході й бажають процвітання Центру, особисто його очільнику М.В. Гульчію та співробітникам унікальної мед­установи на довгі роки.

Підготувала Олександра Мєркулова

Тематичний номер «Діабетологія, Тиреоїдологія, Метаболічні розлади» № 2 (42) червень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Вітамін D і ризик цукрового діабету 2 типу в пацієнтів із предіабетом

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, цукровий діабет (ЦД) – ​це група метаболічних розладів, що характеризуються гіперглікемією, яка є наслідком дефектів секреції інсуліну, дії інсуліну або обох цих чинників. За останні 15 років поширеність діабету зросла в усьому світі (Guariguata et al., 2014). Згідно з даними Diabetes Atlas (IDF), глобальна поширеність діабету серед осіб віком 20-79 років становила 10,5% (536,6 млн у 2021 році; очікується, що вона зросте до 12,2% (783,2 млн у 2045 році (Sun et al., 2022). Наразі триває Програма профілактики діабету (ППД), метою якої є визначити, які підходи до зниження інсулінорезистентності (ІР) можуть допомогти в створенні профілактичних заходів ЦД 2 типу (The Diabetes Prevention Program (DPP), 2002). У цьому світлі визначення впливу вітаміну D на розвиток ЦД є актуальним питанням....

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Посттравматичний стресовий розлад і метаболічний синдром

Внутрішній біологічний годинник людини тісно та двоспрямовано пов’язаний зі стресовою системою. Критична втрата гармонійного часового порядку на різних рівнях організації може вплинути на фундаментальні властивості нейроендокринної, імунної та вегетативної систем, що спричиняє порушення біоповедінкових адаптаційних механізмів із підвищеною чутливістю до стресу й уразливості. Поєднання декількох хвороб зумовлює двоспрямованість патофізіологічних змін....

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Протизапальні ефекти метформіну: нові молекулярні мішені

Метформін – ​протидіабетичний препарат першої лінії, який пригнічує глюконеогенез у печінці і в такий спосіб знижує рівні глюкози в крові. Крім того, він знижує ризик кардіоваскулярних подій, чинить нефропротекторний ефект і здатен подовжувати тривалість життя. Завдяки цим властивостям метформін нині розглядають як мультифункціональний препарат і дедалі частіше застосовують для лікування та профілактики різноманітних захворювань....

12.03.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Чинники, пов’язані з низькою прихильністю до лікування у пацієнтів із діабетом 2 типу, та особлива роль метформіну

Сучасне лікування хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу включає зміну способу життя і медикаментозну терапію для контролю глікемії та профілактики ускладнень. Проте дослідження показують, що на практиці небагато хворих досягають контролю захворювання (частково через погану прихильність до лікування). Частка пацієнтів, які дотримуються протидіабетичної терапії, коливається від 33 до 93% (упродовж 6-24 міс) [1, 2]....