Тетяна Святенко: зміна парадигми освіти дерматолога

27.02.2019

Про історію його виникнення та нюанси проведення розповідає автор інтенсиву, керівник «Центру дерматології та косметології професора Святенко» (м. Дніпро), дерматовенеролог, доктор медичних наук, професор Тетяна Вікторівна Святенко.

Скарбничка дерматолога

Як відомо, дерматологія не може представити інноваційні розробки, як інші спеціалізації, оскільки є переважно низькотехнологічною і водночас – найскладнішою (за визначенням ВООЗ, 2014). Дерматологи постійно змушені опановувати тисячі нозологічних одиниць, симптомів і синдромів. І головний інструмент у цьому процесі – візуальна пам’ять. Загальновизнаним є той факт, що ефективність пам’яті, зокрема і для лікаря, визначається можливостями її відтворення. Часто буває так, що наша візуальна образна пам’ять не так розвинена, як хотілося б. Дослідження показують, що кожна людина може мислити образами, але не кожна їх усвідомлює. Вчені з Гарвардського університету знайшли докази того, що людське око, точніше його сітківка, перебуває в безперервному пошуку нових деталей. Тобто сітківка відіграє роль первинного фільтра, що рятує мозок від необхідності самостійно обробляти величезний пласт інформації: зберігає потрібні дані та видаляє непотрібні. Доведено, що візуальна інформація накопичується в пам’яті як серія локацій або план дій із досягнення цих локацій. Мозок ніби запам’ятовує ключові точки розташування і потім проводить між ними лінії, у результаті чого виходить зображення. Вчені вважають, що розвинена візуальна пам’ять здебільшого має генетичну природу. Однак не є винятком і надбані професійні навички, які можуть довести майже до досконалості вроджені здібності.

Отже, не випадково візуальна пам’ять у більшості лікарів, які практикують у сфері дерматовенерології, добре розвинена і відіграє провідну роль у професії. Як відомо, правильна діагностика шкірних хвороб виконує основну функцію в організації сучасного і адекватного лікування конкретного хворого, проведення ­профілактичної роботи. Щоб бути хорошим лікарем-дерматологом, уміло розпізнавати шкірні хвороби, треба віртуозно проводити диференційну діагностику, вивчати численні ілюстрації, постійно тренуючи пам’ять та візуально-просторове мислення. А розбір клінічних випадків і завдань якнайкраще цьому сприяють.

Знову за парти

Організацією власних науково-практичних заходів серед дерматологів нікого не здивуєш. Я досить довго спостерігала за розвитком післядипломної освіти в нашій спеціальності та із задоволенням брала участь у конференціях колег. Але чи весь контент, що представлений на ринку після­дипломної освіти, є дійсно затребуваним та актуальним? Мені здається, що ні. На жаль, я бачу реальну проблему у відсутності клінічного мислення практикуючих дерматологів та надвузьку спеціалізацію – зосередженість на одній проблемі. Саме тоді, коли сучасний дерматолог не може крокувати в ногу з часом без глибоких, системних знань.

Тривалий період доводилося замислюватися над зміною формату навчальних конгресів, присвячених дерматовенерологічним проблемам, і, на мою думку, взірцем якості є Берлінські дерматологічні дні, які щороку проводяться клінікою «Шаріте». Я мала честь брати участь у цьому заході упродовж декількох років поспіль і представляти клінічні випадки для розбору дерматологічною спільнотою. Так народилася ідея провести інноваційний захід нового формату в Україні, адаптуючи його під наші потреби. А як відомо, з появою ідеї з’являється й команда. Ми вирішили, окрім якісного навчального контенту, зробити ставку на гейміфікацію – організувати інтелектуальне змагання, яке запам’ятається кожному учаснику. Справа в тому, що всім неабияк набридли нудні лекції та заангажовані доповіді. Ми часто спостерігаємо неприємну картину, коли на конференції під час багатьох доповідей зал майже порожній. Це демотивує як спікерів, так і організаторів.

Загадки для дерматологів

Дводенний інтенсив «Твій дерматологічний ребус» – подія, яка не залишить нікого байдужим. Захід відбудеться 4-5 квітня у м. Дніпро в культурно-діловому центрі «Менора». Це привід усім об’єднатися навколо важливих питань та реальних пацієнтів. Ми готуємося до кропіткого багаточасового клінічного розбору. Більше тридцяти практикуючих дерматовенерологів України представлять учасникам унікальні клінічні випадки з власної практики. Це дасть змогу не тільки лікарям-початківцям, а й досвідченим дерматологам перевірити свої знання в системі реального часу. Всі інтерактивні секції пройдуть попередню модерацію та будуть очолені провідними вченими.

Крім того, на нашому заході ми плануємо провести і клінічний розбір рідкісних дерматологічних захворювань і синдромів, представлених відомими науковцями вітчизняної дерматології. Наш івент розрахований на дерматовенерологів, які працюють у лікувально-профілактичних установах, наукових співробітників, лікарів, що практикують у сфері естетичної медицини, він також буде корисним для медиків інших суміжних спеціальностей. Хочеться висловити надію, що «Твій дерматологічний ребус» сприятиме вирішенню найважливішого завдання сучасної практичної дерматології – вчасній діагностиці та успішному лікуванню захворювань.

Ми раді, що колеги погодилися підтримати нас у цій непростій справі! Впевнена, що тільки разом ми зможемо подолати невтішні тенденції в українській дерматології. Потрібно надати молоді правильні орієнтири розвитку, допомогти стати впевними в собі, розвинути клінічне мислення, а також прищепити любов до класичної, фундаментальної дерматології.

Підготувала Тетяна Приходько

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (447), січень 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Дерматологія

08.01.2024 Дерматологія Онкологія та гематологія Злоякісна меланома шкіри

Щорічна захворюваність на злоякісну меланому шкіри (МШ) коливається в межах від 3-5 на 100 тисяч населення (країни Середземномор’я) до 12-35 на 100 тисяч (північні країни), тоді як в Австралії та Новій Зеландії може сягати 50 на 100 тисяч населення. Захворюваність на меланому постійно зростає впродовж останніх 40 років з тенденцією до стабілізації смертності, окрім чоловіків похилого віку. ...

30.11.2023 Дерматологія Терапія та сімейна медицина Сульфатіазол срібла в лікуванні опіків: клінічний випадок

Пов’язки із препаратами на основі срібла є однією з основних груп засобів, що застосовуються під час лікування інфікованих ран і ран із високим ризиком інфікування, в т. ч. опікових. Іони срібла каталізують окислення генетичного матеріалу бактеріальної клітини, що є основним механізмом їхньої бактеріостатичної та бактерицидної дії на грампозитивні й грамнегативні бактерії, а також фунгіцидного ефекту. Широкий вибір препаратів срібла, доступних на сьогодні, надає можливість підібрати засіб відповідно до потреб і вподобань пацієнта. В рекомендаціях Асоціації з науково обґрунтованого лікування ран (2020) згадуються засоби на основі іонного, металевого та нанокристалічного срібла, а також сульфату срібла й інших його солей....

30.11.2023 Дерматологія Терапія та сімейна медицина Мистецтво топічної терапії у дерматології

Під час розгляду принципів терапії дерматологічних хворих зазвичай мається на увазі системне та зовнішнє лікування. Саме так і за таким порядком ми відзначили напрями підходу до курації хворих на дерматози з огляду на ухвалений у нас принцип послідовності терапії. Але! В європейських стандартах лікування, європейських монографіях і довідниках спочатку щодо терапії захворювань шкіри надається опис топічної терапії, а вже потім висвітлюються сучасні напрями системного підходу....

20.11.2023 Дерматологія Роль антисептиків у лікуванні атопічного дерматиту

Атопічний дерматит (АД) – ​це хронічне рецидивувальне запальне захворювання шкіри, яке зазвичай розвивається в ранньому дитинстві. За даними Міжнародного дослідження астми та алергій у дитинстві (ISAAC), загальносвітова поширеність АД становить від 2 до 20% (Odhiambo J.A. et al., 2009; Flohr C., 2011; Williams H. et al., 2008). Тяжкий АД корелює із погіршенням загального здоров’я, розладами сну та збільшенням використання ресурсів системи охорони здоров’я, а також асоціюється із численними хронічними хворобами (бронхіальною астмою, харчовими алергіями та ін.) (Silverberg J.I., Simpson E.L., 2013; Cox H. et al., 2011)....