Порівняльний вплив неомильних речовин авокадо, соєвих бобів та целекоксибу на олігомерний матричний протеїн хряща у пацієнтів з остеоартритом колінного суглоба

Стаття у форматі PDF

Остеоартрит (ОА) – ​найпоширеніше хронічне захворювання суглобів, що супроводжується значним больовим синдромом, деформацією суглобів, руйнуванням суглобового хряща й субхондральної кістки та зрештою призводить до втрати працездатності. З огляду на те, що середня тривалість життя у світі збільшується, кількість осіб із даною патологією також зростає. Представляємо до вашої уваги огляд дослідження іранських вчених T. Neogi et al. щодо впливу неомильних речовин авокадо і сої (НРАС) та целекоксибу на рівень олігомерного матричного протеїну хряща (ОМПХ) у сироватці крові в пацієнтів із ОА колінного суглоба. Отримані результати опубліковані у виданні Rheumatology Research Journal (2019; Vol. 4, № 2: 71‑75).

Олігомерний матричний протеїн хряща – ​член суперродини тромбоспондинів, зокрема тромбосподину‑5 (Adams, Lawler, 2004; Hankenson et al., 2005). Цей глікопротеїн здатний зв’язувати молекули колагену І та ІІ типу і таким чином сприяти більш швидкому та посиленому фібрилогенезу колагену. При цьому молекула ОМПХ одночасно зв’язується з декількома молекулами колагену, розміщує їх дуже близько та сприяє їхньому з’єднанню при формуванні фібрил (Rosenberg et al., 1998).

Рівень ОМПХ у сироватці крові використовується як діагностичний показник руйнування хряща при суглобових розладах, як-от ОА, ревматоїдний артрит, травми та інтенсивна активність (Posey, Hecht, 2003). Синтез і надмірна кількість ОМПХ суттєво зростає на ранніх, зокрема, доклінічних стадіях ОА (Lorenzo et al., 2004). Отже, цей білок також має прогностичне значення для раннього виявлення пацієнтів із прогресувальним ОА і продемонстрував перспективні результати як показник моніторингу лікування (Verma, Dalal, 2013; Song et al., 2012; Tseng et al., 2009).

У складі схем комплексного лікування ОА зазвичай призначають нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та глюкозамін (Hellio Le Graverand-Gastineau, 2010). Проте ефективність глюкозаміну при ОА колінних суглобів суперечлива (Petersen et al., 2010; Ringdahl, Pandit, 2011). Своєю чергою НПЗП можуть асоціюватися з певними несприятливими наслідками (Ringdahl, Pandit, 2011; Day, Graham, 2013).

Рослинні комбінації можуть бути ефективними в контексті гальмування руйнування хрящів і асоціюватися з нижчою частотою небажаних явищ, ніж НПЗП, а отже, їхнє детальне вивчення є важливим. НРАС (дві частини сої та одна – ​авокадо) показали перспективні результати у клінічних випробуваннях щодо зменшення інтенсивності болю, покращення функції суглобів та зменшення залежності від знеболювальних засобів у пацієнтів з ОА (Christiansen et al., 2015). 

Як свідчать автори, у жодному дослідженні досі не вивчали впливу НРАС на рівень ОМПХ у сироватці крові в осіб з ОА. Тому поточне дослідження спрямоване на оцінку та порівняння можливих ефектів суміші авокадо і сої та целекоксибу на рівень ОМПХ у сироватці крові в пацієнтів з ОА колінного суглоба.

Матеріали та методи дослідження

У подвійному сліпому рандомізованому дослідженні взяли участь 60 пацієнтів з ОА колінного суглоба (38% чоловіків, 62% жінок; середній вік – ​56±7 років). Середній вік та віковий розподіл груп статистично не відрізнялися (р>0,05). Критеріями включення були колінний ОА відповідно до критеріїв Американського коледжу ревматологів (ACR), вік від 30 до 80 років, ОА колінного суглоба I або II стадії за класифікацією Келгрена – ​Лоуренса. Серед критеріїв виключення були ​вторинний остеоартрит, будь-який випадок непереносимості авокадо, сої або целекоксибу, неконтрольована артеріальна гіпертензія.

Пацієнтів, що пройшли відбір, рандомно розділили на дві групи:

• І група (n=30) отримувала суміш авокадо та сої (300 мг щодня перорально протягом двох місяців);
• ІІ група (n=30) отримувала целекоксиб (200 мг/добу перорально впродовж двох місяців).

На початку дослідження, а потім щомісяця протягом двох місяців відбирали зразки венозної крові хворих для вимірювання сироваткового ОМПХ. Пацієнтам було дозволено застосовувати ацетамінофен або ацетамінофен-кодеїн за потреби.

Результати дослідження

Усі 60 пацієнтів завершили дослідження. Перед початком лікування рівень ОМПХ у сироватці крові становив 14,5±1,4 і 13,9±1,4 од/л у групах НРАС та целекоксибу відповідно (р=0,052). Після першого місяця показник ОМПХ був 12,3±1,5 та 12,8 ± 1 од/л при застосуванні НРАС і целекоксибу відповідно (р=0,001). Через два місяці рівень ОМПХ склав 9,2±1,9 та 10,1±1,6 од/л у досліджуваних групах відповідно (р=0,066). Статистично значущої різниці щодо сироваткового ОМПХ між двома групами на кінець випробування не виявлено (р=0,06). Середній відсоток зменшення вмісту ОМПХ у пацієнтів, що отримували НРАС, становив 33,8%, целекоксиб – ​30,3% (таблиця).

Обговорення

Результати дослідження свідчать про зіставну ефективність двох режимів лікування ОА колінного суглоба, а саме препаратів НРАС і целикоксибу, щодо зниження рівня сироваткового ОМПХ. У даному випадку ОМПХ розглядався як показник руйнування хряща. Результати попередніх досліджень вказують на те, що ОМПХ є важливим компонентом хрящової матриці, та його рівень у пацієнтів з ОА колінного суглоба зростає, що пов’язано із прогресувальним ураженням суглобового хряща (El-Arman et al., 2010; Hoch et al., 2011; Sharif et al., 2004; Erhart-Hledik et al., 2012). Вимірювання цього діагностичного та прогностичного маркера ОА є корисним для аналізу ефективності лікування (Das et al., 2015). Однак на сьогодні проведено недостатньо випробувань, присвячених вивченню даного показника (Petersen et al., 2010).

В обговорюваній роботі целекоксиб та НРАС сприяли зниженню рівня ОМПХ на 30,3 та 33,8% відповідно протягом двох місяців. Слід зазначити, що показник ОМПХ в обох групах також суттєво не відрізнявся до початку лікування, що вказувало на аналогічний ступінь тяжкості захворювання у групах та наприкінці дослідження.

Поточне дослідження є чи не першим, в якому вимірювали рівень ОМПХ на тлі лікування препаратами авокадо та сої у пацієнтів з ОА. Тому результати неможливо порівняти з попередніми роботами. Однак було показано доцільність використання НРАС для симптоматичного лікування ОА завдяки їхній знеболювальній, антикатаболічній, хондропротекторній та протизапальній дії (Christiansen et al., 2015). На тлі приймання препаратів НРАС в осіб з ОА значно зменшувалася інтенсивність симптомів, покращувалися функції суглобів і знижувалася потреба у застосуванні НПЗП (Christiansen et al., 2015; Gluszko, Stasiek, 2016; Maheu et al., 2014).

Висновки

Таким чином, результати дослідження доводять, що рослинні препарати на основі неомильних речовин авокадо та сої є прийнятною альтернативою целекоксибу з порівнянною ефективністю щодо зниження сироваткового рівня ОМПХ. Проте дана робота мала кілька обмежень, зокрема, автори оцінювали лише ступінь руйнування хряща у пацієнтів, але не симптоми (наприклад, біль). Крім того, спостереження за хворими тривало лише два місяці. Цього може виявитися недостатньо для повної оцінки впливу ліків на ОМПХ. Отже, застосування НРАС для симптоматичного лікування хворих на ОА потребує подальшого ретельного вивчення.

Підготувала Наталія Нечипорук

Тематичний номер «Кардіологія, Ревматологія, Кардіохірургія» № 1 (68) 2020 р.