Ризик серйозних серцево-судинних подій, тяжкої гіпоглікемії і рівень смертності від усіх причин: інсулін деглюдек проти інсуліну гларгін

25.04.2020

Стаття у форматі PDF

Результати датського когортного дослідження

Інсулін деглюдек – ​інсулін надтривалої дії, що дає можливість моделювати рівномірний профіль зниження рівня глюкози для створення повноцінної імітації базальної секреції інсуліну підшлунковою залозою (ПЗ) [1]. Показанням до переключення з інших базальних інсулінів на інсулін деглюдек є, зокрема, відносно низький ризик виникнення гіпоглікемії в останнього [2].

У дослідженні Pratley та ін. DEVOTE [3] за участю 7637 хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу було продемонстровано порівнянний ризик серйозних серцево-­судинних подій (СССП) і рівень смертності від усіх причин для хворих, яким було призначено інсулін деглюдек чи інсулін гларгін з незначною статистичною перевагою на користь інсуліну деглюдек. Однак ризик виникнення тяжкої гіпоглікемії був статистично нижчим для хворих, які приймають інсулін деглюдек.

У метааналізі Ratner та ін. [4], до якого було включено 4330 осіб із ЦД 1 типу і ЦД 2 типу, було виявлено, що у хворих, яким був призначений інсулін деглюдек, ризик виникнення нічних гіпоглікемічних подій був значно нижчим у порівнянні з пацієнтами, які перебували на інсуліні гларгін. В іншому метааналізі Чжан та ін. [5] за участю 16 791 хворого на ЦД 1 типу та ЦД 2 типу були показані аналогічні результати: зниження ризику гіпоглікемії на тлі використання інсуліну деглюдек у порівнянні з гларгіном. Проте автори зазначили відсутність статистично значущої різниці в порівнянні з інсуліном гларгін щодо ризику виникнення СССП і смерті від усіх причин.

Метою цієї наукової роботи стало дослідження ризику виникнення як гіпоглікемії, так і СССП та смерті від усіх причин у хворих, які отримують інсулін деглюдек, у порівнянні з інсуліном гларгін (у популяції Данії).

Дизайн дослідження

Дослідження було проведено в певній когорті всіх дорослих Данії, які розпочали лікування інсуліном деглюдек (Novo Nordisk, Данія) або інсуліном гларгін (Sanofi, Франція) з 2016 по 2017 рік. У Данії інсулін деглюдек повністю реімбурсується починаючи з 4 січня 2016 року [12], і його використання розпочалося саме у 2016 році. Дані було взято з Датського національного реєстру пацієнтів (DNPR), який було створено в 1977 році. Для кожного пацієнта визначалася дата початку використання інсуліну деглюдек або гларгін. Період спостереження закінчувався після відміни/заміни інсуліну. Дози деглюдеку та гларгіну були підібрані згідно з інструкціями до зареєстрованих у Данії лікарських засобів Tresiba (інсулін деглюдек) і Lantus (інсулін гларгін). У дорослій популяції Данії за період ­2016-17 рр. у 313 690 осіб діагностували діабет. З них 5159 – ​розпочали лікування інсуліном деглюдек, 4041 – ​інсуліном гларгін.

Кінцеві точки та джерела

Були визначені три кінцеві точки:

  • СССП;
  • тяжка гіпоглікемія;
  • смерть.

СССП – ​це кінцева точка, складовими якої є нефатальні гострі інфаркти міокарда, нефатальні ішемічні інсульти та серцево-судинна смерть.

Діагнози, які використовувалися для кінцевих точок та коваріатів, надійшли з DNPR. Достеменність і точність реєстрацій є високими [14, 15], особливо реєстрацій, пов’язаних із зазначеними кінцевими точками [16, 17]. Інформацію про використані лікарські засоби було отримано від Національної фармакологічної бази даних – ​загальнодержавного ­реєстру лікарських засобів, які продаються на території Данії з 1996 року. Інформація про смертність надійшла з Датського реєстру причин смерті, це реєстр усіх смертей починаючи з 1875 р., і керується він Національною радою охорони здоров’я [18].

Результати

У таблиці 1 представлені базові параметри учасників згаданого дослідження. Вікові, статеві та соціально-економічні фактори були доволі рівномірно розподілені між когортами, яким призначалися інсулін деглюдек чи інсулін гларгін. Ті, хто приймав деглюдек, у середньому мали більший «стаж» діабету. Більшість з учасників були хворими на ЦД 1 типу.

Час до подій, визначених як кінцеві точки, визначався за допомогою аналізу Каплана-Мейєра (рис.) (А – ​СССП; В – ​тяжка гіпоглікемія; С – ​смерть від усіх причин). Як можна пересвідчитися, час до СССП чи смерті від усіх причин триваліший у когорті хворих, що приймали деглюдек. Різниця в когортах щодо часу розвитку тяжкої глікемії не є достеменною за весь період спостереження, проте перевага на користь інсуліну деглюдек стає більш переконливою після 6 міс лікування. У таблиці 2 представлені 5 найчастіших причин смерті у хворих указаних двох когорт.

Дискусія та результати

У цьому дослідженні ми вивчали ризик виникнення СССП, тяжкої гіпоглікемії та смерті від усіх причин на тлі використання інсуліну деглюдек або інсуліну гларгін у популяції Данії у 2016-17 роках. Ризик СССП та тяжкої гіпоглікемії був зменшений для інсуліну деглюдек порівняно з гларгіном, але результати щодо гіпоглікемії не були статистично значущими. Статистично значущим є зменшення приблизно вдвічі ризику смерті від усіх причин на тлі лікування інсуліном деглюдек порівняно з гларгіном. У кількох рандомізованих контрольованих дослідженнях було виявлено зменшення ризику щодо гіпоглікемії в групах лікування інсуліном деглюдек порівняно з гларгіном [3-5]. У нашому дослідженні ми не змогли цього яскраво продемонструвати. Це пов’язано з тим, що в 1-му півріччі від початку інсулінотерапії спостерігалася лише невелика перевага інсуліну деглюдек. Слід зазначити, що кількість епізодів є невеликою для обох видів лікування [59].

Таким чином, порівняно з гларгіном використання інсуліну деглюдек супроводжується зниженням ризику смерті від усіх причин майже вдвічі (відношення ризиків (ВР) 0,54; 95% ДІ 0,44-0,65). Не було виявлено статистично значущих змін ризику для СССП (ВР 0,86; 95% ДІ 0,62-1,19) та тяжкої гіпоглікемії (ВР 1,13; 95% ДІ 0,66-1,93). Ризик смерті внаслідок злоякісного новоутворення ПЗ збільшився майже вдвічі для гларгіну порівняно з деглюдеком.

Висновки

Отримані результати свідчать про більш сприятливий профіль безпеки інсуліну деглюдек щодо загальної смерті проти інсуліну гларгін.

Список літератури знаходиться в редакції.

J. Morten. Risk of major cardiovascular events, severe hypoglycemia and all-cause mortality for users of insulin degludec versus insulin glargine U100 – ​
a Danish cohort study // Diabetes Metab Res Rev. 2020 Jan;36(1): e3225.

Скорочений переклад з англ. Ірини Романової

Тематичний номер «Діабетологія, Тиреоїдологія, Метаболічні розлади» № 4 (48) грудень 2019 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Ендокринологія

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Вітамін D і ризик цукрового діабету 2 типу в пацієнтів із предіабетом

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, цукровий діабет (ЦД) – ​це група метаболічних розладів, що характеризуються гіперглікемією, яка є наслідком дефектів секреції інсуліну, дії інсуліну або обох цих чинників. За останні 15 років поширеність діабету зросла в усьому світі (Guariguata et al., 2014). Згідно з даними Diabetes Atlas (IDF), глобальна поширеність діабету серед осіб віком 20-79 років становила 10,5% (536,6 млн у 2021 році; очікується, що вона зросте до 12,2% (783,2 млн у 2045 році (Sun et al., 2022). Наразі триває Програма профілактики діабету (ППД), метою якої є визначити, які підходи до зниження інсулінорезистентності (ІР) можуть допомогти в створенні профілактичних заходів ЦД 2 типу (The Diabetes Prevention Program (DPP), 2002). У цьому світлі визначення впливу вітаміну D на розвиток ЦД є актуальним питанням....

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Посттравматичний стресовий розлад і метаболічний синдром

Внутрішній біологічний годинник людини тісно та двоспрямовано пов’язаний зі стресовою системою. Критична втрата гармонійного часового порядку на різних рівнях організації може вплинути на фундаментальні властивості нейроендокринної, імунної та вегетативної систем, що спричиняє порушення біоповедінкових адаптаційних механізмів із підвищеною чутливістю до стресу й уразливості. Поєднання декількох хвороб зумовлює двоспрямованість патофізіологічних змін....

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Протизапальні ефекти метформіну: нові молекулярні мішені

Метформін – ​протидіабетичний препарат першої лінії, який пригнічує глюконеогенез у печінці і в такий спосіб знижує рівні глюкози в крові. Крім того, він знижує ризик кардіоваскулярних подій, чинить нефропротекторний ефект і здатен подовжувати тривалість життя. Завдяки цим властивостям метформін нині розглядають як мультифункціональний препарат і дедалі частіше застосовують для лікування та профілактики різноманітних захворювань....

12.03.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Чинники, пов’язані з низькою прихильністю до лікування у пацієнтів із діабетом 2 типу, та особлива роль метформіну

Сучасне лікування хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу включає зміну способу життя і медикаментозну терапію для контролю глікемії та профілактики ускладнень. Проте дослідження показують, що на практиці небагато хворих досягають контролю захворювання (частково через погану прихильність до лікування). Частка пацієнтів, які дотримуються протидіабетичної терапії, коливається від 33 до 93% (упродовж 6-24 міс) [1, 2]....