К вопросу «Существует ли разница между антигипертензивными препаратами в снижении риска кардиоваскулярных событий?»
По результатам объемного метаанализа
Достаточно долго ведутся дискуссии о предпочтительности выбора каких-либо определенных препаратов (или класса антигипертензивных препаратов) для предупреждения кардиоваскулярных событий и смерти. Во многом эти дискуссии подогреваются фармацевтическими компаниями, которые, проведя единичные рандомизированные клинические исследования или метаанализы с особенным дизайном, пытаются убедить врачей, что только их препараты могут помочь пациентам с артериальной гипертензией (АГ). Этому также способствуют различные руководства и рекомендации, которые предлагают схемы для лечения пациентов с АГ. Эти схемы, с одной стороны, упрощают жизнь врачам и страховым компаниям, но, с другой стороны, формируют у врачей точку зрения, что только определенные классы антигипертензивных препаратов хороши, и хороши они в любых ситуациях, даже когда не снижают артериальное давление (АД). Формируется понятие «универсальных», «правильных» препаратов. При этом часто забывается понятие эффективного контроля АД (достижение и удержание целевого уровня), и главным становится назначение «правильного» препарата.
Полная версия статьи в формате PDF.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія
Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....
Торакалгія – симптом, пов’язаний із захворюваннями хребта. Проте біль у грудній клітці може зустрічатися за багатьох інших захворювань, тому лікарям загальної практики важливо проводити ретельну диференційну діагностику цього патологічного стану та своєчасно визначати, в яких випадках торакалгії необхідна консультація невролога. В березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста». Слово мала завідувачка кафедри неврології Харківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Олена Леонідівна Товажнянська з доповіддю «Торакалгія. Коли потрібен невролог»....
Рівень ліпопротеїну (a) >50 мг/дл спостерігається в ≈20-25% населення і пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) [1]. Ліпопротеїн (a) задіяний в атерогенезі та судинному запаленні, а також може відігравати певну роль у тромбозі через антифібринолітичну дію і взаємодію із тромбоцитами [2, 3]. Дієта та фізична активність не впливають на рівень ліпопротеїну (a); специфічної терапії для його зниження також не існує. Підвищений ризик ССЗ, пов’язаний з ліпопротеїном (а), залишається навіть у пацієнтів, які приймають статини [4]. Саме тому існує критична потреба в терапії для зниження цього ризику, особливо в первинній профілактиці. ...
Запалення відіграє важливу роль у розвитку багатьох хронічних захворювань, зокрема атеросклерозу. Нещодавно було встановлено, що гіперурикемія спричиняє запалення ендотеліальних клітин судин, ендотеліальну дисфункцію та, зрештою, атеросклероз. Експериментальна робота Mizuno та співавт. (2019), у якій було продемонстровано здатність фебуксостату пригнічувати запальні цитокіни, привернула увагу дослідників до протизапальних ефектів уратзнижувальних препаратів. Кількість лейкоцитів – надійний маркер запалення, пов’язаний із різними кардіоваскулярними захворюваннями, як-от ішемічна хвороба серця; у багатьох попередніх дослідженнях його використовували для оцінки протизапального ефекту терапевтичного втручання. Мета нового аналізу дослідження PRIZE – вивчити вплив фебуксостату на кількість лейкоцитів у пацієнтів із безсимптомною гіперурикемією....