Використання препарату Зіпелор у лікуванні хворих на гострий тонзилофарингіт
Запальні захворювання ЛОР-органів мають велику розповсюдженість. У структурі найчастіших діагнозів, пов’язаних із захворюваннями ЛОР-органів, частка гострого тонзиліту та гострого фарингіту сягає до 14%.
У клінічній картині гострих тонзилофарингітів провідним є т. зв. горловий синдром, який проявляється відчуттям саднення та подразнення в горлі, спонтанним болем у горлі, болем при ковтанні. Ці симптоми значно погіршують якість життя пацієнта. У клінічних рекомендаціях із лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів Американського товариства інфекційних хвороб зазначається, що високий рівень доказовості мають нестероїдні протизапальні препарати.
Альтернативою є препарати, котрі містять у своєму складі бензидаміну гідрохлорид і переривають процес синтезу простагландинів і прозапальних цитокінів на етапі активації МАР-кінази.
Один із таких препаратів вітчизняного виробництва – Зіпелор у формі спрея для ротової порожнини (АТ «Фармак») із вираженою місцевою знеболювальною, протизапальною й антиексудативною дією.
Метою дослідження було вивчення ефективності використання препарату у хворих на гострий тонзилофарингіт.
Матеріали та методи
На базі амбулаторно-поліклінічних установ клініки отоларингології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» було проведено лікування 30 пацієнтів віком від 19 до 62 років із гострим тонзилофарингітом, яким до схеми стандартного лікування призначався препарат Зіпелор у формі спрея для ротової порожнини (4 розпилення 4 р/добу) впродовж 7 днів.
Як критерії клінічної ефективності було обрано дані фарингоскопічного дослідження й оцінка стану хворого за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) від 1 до 10. Дослідження виконували на 3-й, 5-й і 7-й день лікування.
При фарингоскопічному дослідженні проводилася оцінка змін слизової глотки (набряк) у балах (0-2) (0 – немає набряку, 1 – помірний набряк, 2 – сильний набряк).
За шкалою ВАШ оцінювалися рівень інтенсивності болю при ковтанні та тривалість ефекту знеболення після застосування препарату Зіпелор на 3-й, 5-й і 7-й день лікування.
Дані випробування оброблялися методом варіаційної статистики. Різниця вважалася статистично значущою при достовірній погрішності р<0,05.
Результати й обговорення
На рисунку 1 представлено результати фарингоскопічного дослідження глотки в пацієнтів, отримані на 3-й, 5-й і 7-й день лікування.
На рисунках 2, 3 представлено результати оцінки за ВАШ інтенсивності болю при ковтанні та тривалість ефекту знеболення після застосування препарату Зіпелор.
Ефект знеболення в глотці впродовж 2-4 год після застосування препарату спостерігався в 70% пацієнтів уже на 3-тю добу лікування.
Найбільший ефект при застосуванні Зіпелору відзначався на 5-ту добу від початку лікування.
Побічних небажаних явищ і алергічних реакцій, пов’язаних із застосуванням препарату, не спостерігалося.
Висновки
- Зіпелор є ефективним місцевим знеболювальним засобом при гострому тонзилофарингіті.
- Використання цього препарату сприяло значному зменшенню інтенсивності больового синдрому починаючи з 3-го дня лікування.
- Застосування Зіпелору у хворих на гострий тонзилофарингіт сприяло ефекту знеболення в глотці впродовж 2-4 год після використання препарату в 70% пацієнтів уже на 3-тю добу лікування.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 18 (487), 2020 р.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія
Риносинусит (РС) незмінно потрапляє до десятки найпоширеніших діагнозів в амбулаторній лікарській практиці та посідає 5-те місце серед захворювань, щодо яких призначається антибактеріальна терапія [1]. Симптоми гострих РС маніфестують тоді, коли уражаються слизові оболонки приносових пазух і порожнини носа. Оскільки слизова оболонка носа та приносових пазух – єдине ціле, гострий запальний процес уражатиме ці слизові оболонки, а ізольоване запалення слизової оболонки порожнини носа чи будь-якої з приносових пазух може визначатися при хронічних захворюваннях [2]. Це обґрунтовує доцільність використання терміна «РС». ...
Застуда та інші інфекції дихальних шляхів – актуальна проблема охорони здоров’я через високий рівень захворюваності, що перевищує такий інших інфекційних патологій. З метою підвищення кваліфікації лікарів загальної практики та обміну досвідом з актуальних питань лікування інфекційних захворювань у лютому була проведена науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції? Загроза сезонних інфекцій. Погляд пульмонолога, інфекціоніста, алерголога, ендокринолога, кардіолога, педіатра» за участю провідних вітчизняних спеціалістів-практиків....
Хворі на хронічний фарингіт (ХФ) і хронічний тонзиліт (ХТ) складають вагому частку пацієнтів у щоденній практиці оториноларингологів та лікарів сімейної медицини в усьому світі. Симптоми ХФ і ХТ досить суттєво впливають на якість життя хворих (дискомфорт, відчуття стороннього тіла в глотці, сухий кашель від подразнення в горлі, неприємний запах із рота), змушують пацієнтів звертатися до спеціалістів у галузі патології верхніх дихальних шляхів, гастроентерологів, психотерапевтів, психологів....
Пацієнти з риносинуситами (РС) складають ≈30% усіх хворих оториноларингологічного профілю, причому їхня кількість продовжує зростати через тенденцію до ослаблення місцевого та системного імунітету популяції світу, збільшення кількості випадків алергічних реакцій та наростання резистентності мікроорганізмів. Основними клінічними ознаками РС є утруднене носове дихання, виділення з носа та головний біль, які значно знижують якість життя пацієнтів. Окрім того, РС може спричиняти орбітальні та внутрішньочерепні ускладнення, погіршувати функцію нижніх відділів дихальної системи та несприятливо впливати на стан серцево-судинної системи....