Віртуальний конгрес Європейської асоціації дерматології та венерології (2020): що нового?

05.01.2021

Наприкінці жовтня відбувся 29-й Конгрес Європейської академії дерматології та венерології (ЕADV) – одна з головних подій у річному календарі галузі, що цьогоріч проходила у форматі онлайн. Незвичний донедавна формат для таких значних заходів за цей рік уже став традиційним через пандемію COVID-19. Насправді такі віртуальні зустрічі мають свої переваги, зокрема дають змогу долучитися значно більшій кількості лікарів. Наших читачів, які не мали змоги взяти участь у конгресі, хочемо ознайомити з деякими цікавими новинами.

Пацієнти, котрі перенесли COVID‑19, можуть мати тривалі шкірні симптоми

Ми маємо справу з дуже цікавим вірусом ­SARS-CoV‑2, що вважається респіраторним патогеном; насправді (так або інакше) він уражає майже всі органи та системи людини. Не є винятком і шкіра. Саме тому проблему COVID‑19 не оминули на конгресі ЕADV 2020.

Ще навесні було зафіксовано такі шкірні прояви COVID‑19: екзантематозний висип, гостра кропив’янка, перніоподібні (схожі на обмороження) набряки та почервоніння пальців ніг («ковідні пальці»), ретиформна пурпура, папулосквамозний висип тощо. Вважається, що переважна більшість із них є наслідком імунної відповіді на вірус. Зовсім нещодавно було виявлено зв’язок COVID‑19 з андрогенетичною алопецією, про що на конгресі ЕADV 2020 розповіла Asja Prohic.

Опитування 490 дерматологів продемонструвало, що 35% консультували пацієнтів зі шкірними ознаками COVID‑19. Про це на конгресі доповіли Mariano Suppa з колегами.

Також активно обговорювалися результати аналізу великого міжнародного реєстру пацієнтів із COVID‑19 і дерматологічними симптомами, що сьогодні включає понад 1000 випадків із 41 країни. Проаналізувавши доступні дані, Devon McMahon і співавт. установили, що за середньої тривалості у 12 днів у деяких пацієнтів шкірні прояви можуть тривати дуже довго. Зокрема, такий симптом, як «ковідні пальці», що нагадує обмороження та, ймовірно, зумовлений хронічним неінфекційним запаленням, з’являється через 1-4 тиж після початку захворювання й може зберігатися до півроку. Шкірні симптоми різняться залежно від ступеня тяжкості COVID‑19. Деякі симптоми, як-от ретиформна пурпура, пов’язані з тяжким перебігом COVID‑19, тоді як «ковідні пальці» – ​з відносно легким.

Вивчення дерматологічних симптомів COVID‑19 і впливу цього інфекційного захворювання на перебіг дерматологічної патології триває.

Біологічні препарати для лікування псоріазу можуть захистити хворих на псоріаз від тяжкої форми COVID‑19

Такі результати було отримано відразу в двох великих спостережних дослідженнях, проведених в Італії та Франції й представлених на конгресі ЕADV 2020.

Giovanni Damiani презентував результати італійського дослідження «випадок-контроль», що включало 1193 дорослих пацієнтів із псоріазом, які отримували біологічні препарати (інгібітори інтерлейкіну‑17 (ІЛ-17), ІЛ-12/23, фактора некрозу пухлини) або апреміласт у міланській лікарні Сан-Донато. Контрольну групу становили понад 10 млн дорослого населення регіону Ломбардія, столицею котрого є Мілан і який був найбільш постраждалим регіоном в Італії під час першої хвилі пандемії COVID‑19.

Із групи пацієнтів із псоріазом 22 особи захворіли на COVID‑19 протягом досліджуваного періоду, 5 із них були госпіталізовані, але жоден хворий із цієї когорти не потрапляв у реанімацію й не помер.

Як показав подальший аналіз, хворі на псоріаз, які приймали біологічні препарати, мали значно більший шанс заразитися SARS-CoV‑2 порівняно із загальною популяцією з нескорегованим співвідношенням шансів 3,43. Також у них майже в 3,59 раза був вищим ризик госпіталізації. Проте водночас не було суттєво підвищеного ризику госпіталізації до відділення реанімації. Крім того, ризик смерті зменшився на 59%, хоча це зниження не досягло статистичної значущості. Серед 77 пацієнтів, які отримували апреміласт, жоден не захворів на COVID‑19.

Як підкреслюють дослідники, захисний ефект біологічних препаратів особливо вражає з огляду на те, що пацієнти з псоріазом, включені до цього дослідження, мали високу частоту ожиріння, куріння та хронічної обструктивної хвороби легень, тобто добре відомі фактори ризику тяжкого перебігу COVID‑19.

Французький досвід презентувала Anne-Claire Fougerousse; метою дослідницької групи, котру вона очолює, було відповісти на таке запитання: чи безпечно розпочинати терапію біологічними препаратами в пацієнтів із псоріазом під час пандемії COVID‑19? До спостережного випробування було залучено 1418 дорослих хворих на псоріаз, які під час першої хвилі пандемії у Франції (з 27 квітня по 7 травня 2020 року) отримували біологічний препарат або стандартну імуносупресивну терапію. Із 1418 пацієнтів 230 розпочали системне лікування протягом останніх 4 міс перед включенням до дослідження, інші отримували зазначену терапію довше. Понад ⅓ пацієнтів мали хоча б один фактор ризику тяжкого перебігу COVID‑19.

За період дослідження клінічний або лабораторно підтверджений діагноз COVID‑19 було встановлено в 54 хворих, госпіталізовано 5, у т. ч. 2 до відділення реанімації. Усі госпіталізовані хворі мали ожиріння. Жоден з учасників дослідження не помер.

Аналіз отриманих даних продемонстрував, що ризик госпіталізації суттєво не відрізнявся між групами щойно розпочатого лікування та підтримувальної терапії (0,43 vs 0,34%).

Обмеження дослідження – ​відсутність контрольної групи, проте була отримана відповідь на поставлене запитання: початок біологічної терапії безпечний під час пандемії COVID‑19.

Як експерти пояснюють отримані дані? Очевидно, що біологічні препарати не захищають від інфікування, адже вони є імуносупресантами. Крім того, вони не надають захисту від ураження легень, що зумовлює гіпоксію та потребує госпіталізації хворих. Водночас завдяки своєму імуносупресивному механізму дії вони можуть запобігти т. зв. цитокіновому шторму, котрий супроводжується гіперзапаленням і гіперкоагуляцією.

Нові препарати для лікування псоріазу

Найбільше досліджень (із наведених на конгресі) було присвячено вивченню ефективності та безпеки інноваційних препаратів для лікування захворювань шкіри, в т. ч. псоріазу. Стисло розглянемо їх.

У двох рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях III фази PSOARING 1 і PSOARING 2, в яких узяли участь 1025 пацієнтів із псоріазом, було показано високу ефективність і непогану переносимість топічного тапінарофу 1%. Це представник нового класу місцевих протизапальних препаратів – ​модуляторів рецепторів ароматичних вуглеводнів. Крем застосовується лише 1 р/добу. Серед найчастіших побічних ефектів відзначено фолікуліт і контактний дерматит, але вони рідко потребували припинення лікування й зазвичай минали самостійно без додаткового лікування. Компанія планує подати заявки на затвердження цього препарату від псоріазу у 2021 році.

Багатоцентрове рандомізоване контрольоване дослідження OASIS‑2 було присвячено вивченню препарату для лікування псоріазу на основі моноклональних анти­тіл до ІЛ‑23 – ​мірикізумабу. Він перевершив не тільки плацебо, а й секукінумаб (інший препарат на основі моноклональних антитіл до ІЛ‑17) за всіма ключовими кінцевими точкама. Препарат іще не затверджено регуляторними органами США та ЄС.

У 5-річному відкритому дослідженні, що стало продовженням рандомізованих контрольованих випробувань reSURFACE1 і reSURFACE2, підтвердили довго­строкову ефективність і безпеку тилдракізумабу – ​ще одного нового препарату на основі моноклональних антитіл до ІЛ‑23. Препарат схвалено в США з 2018 року.

Схоже 5-річне розширене відкрите дослідження UNCOVER‑3 було проведено для іксекізумабу, що продемонстрував стійку ефективність у пацієнтів із псоріазом і псоріатичним артритом без несподіванок щодо профілю безпеки. Цей препарат затверджено в США з 2016 року для лікування дорослих пацієнтів і з 2020 року – ​дітей із 6-річного віку.

Нові препарати для лікування атопічного дерматиту

Низка досліджень була присвячена препаратам для лікування атопічного дерматиту.

Так, у розширеному відкритому дослідженні JADE EXTEND, яке є продовженням 12-тижневих рандомізованих контрольованих випробувань JADE MONO‑1 і JADE MONO‑2, було підтверджено високу ефективність перорального селективного інгібітора Janus-­кінази-1 (аброцитинібу) за помірного та тяжкого перебігу атопічного дерматиту. Зазначимо, що характерною рисою всіх препаратів цього класу є надзвичайно швидке зменшення свербежу, а отже, суттєве покращення якості життя хворих. Аброцитиніб іще не затверджений регуляторними органами.

У двох рандомізованих контрольованих дослідженнях Measure Up 1 і Measure Up 2 свою ефективність при атопічному дерматиті продемонстрував інший препарат із групи пероральних інгібіторів JAK1 – ​упадацитиніб. Не було й несподіваних проблем із безпекою. На сьогодні він зареєстрований для лікування ревматоїдного артриту та вивчається при інших запальних захворюваннях.

Така сама ситуація зі ще одним представником цього класу препаратів – ​барицитинібом. Нові дані, отримані в дослідженні BREEZE-AD3, доводять, що він є безпечним та ефективним у довготривалому лікуванні атопічного дерматиту середньотяжкого й тяжкого ступенів. Але поки що його схвалено лише для лікування ревматоїдного артриту.

Вивчається схожий топічний препарат – ​інгібітор тирозинкінази-2 та JAK1 (брепоцитиніб). Його висока клінічна ефективність і безпека підтверджені результатами рандомізованого контрольованого дослідження II фази, що провели Megan Landis і співавт.

Бульозний епідермоліз: чи є надія на покращення якості життя пацієнтів?

Наразі сподіватися на вилікування цього надтяжкого захворювання не доводиться, але активний пошук засобів для швидшого загоєння ран не припиняється. Стандартне лікування бульозного епідермолізу на сьогодні передбачає лише накладання неадгезивних пов’язок на рани для захисту від травм та інфекцій.

Гель, який містить тритерпени з березової кори та соняшникову олію, є першим місцевим препаратом, який було випробувано для лікування бульозного епідермолізу. У міжнародному дослідженні Dedee Murrell і спів­авт. він сприяв значно швидшому загоєнню порівняно з плацебо. Протягом 45 днів закриття рани досягли 41,3% пацієнтів у групі досліджуваного препарату порівняно з 28,9% хворих у групі плацебо (р=0,013). Інфікування рани сталося у 8 учасників, у т. ч. 3 в основній групі та 5 у контрольній, при цьому середньотяжкі й тяжкі інфекції були тільки в групі плацебо.

На сьогодні це найбільше подвійне сліпе рандомізоване дослідження, проведене серед цієї непростої групи пацієнтів. Його автори сподіваються, що отримані результати пришвидшать затвердження препарату Управлінням із контролю якості продуктів харчування та лікарських засобів США (FDA).

Підготувала Наталя Александрук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 22 (491), 2020 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Дерматологія

25.07.2021 Дерматологія Онкологія та гематологія Таргетна терапія меланоми шкіри: можливості, перспективи та практичний досвід

28-29 травня відбулася ІІ науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання дерматоонкології». У рамках сателітного симпозіуму компанії Novartis було розглянуто сучасні можливості, перспективи та практичний досвід застосування таргетної терапії при меланомі шкіри....

24.07.2021 Дерматологія Онкологія та гематологія Імунотерапія пацієнтів з меланомою: розширення лікувальної стратегії

28-29 травня відбулася ІІ науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання дерматоонкології». У рамках сателітного симпозіуму компанії MSD вітчизняні й іноземні експерти розповіли про сучасні погляди на лікування меланоми....

24.07.2021 Дерматологія Онкологія та гематологія Сучасний погляд на проблемні питання дерматоонкології в Україні

Влітку пляжі озер, річок і морів наповнюються людьми, які ніжаться на сонці та засмагають. Але не слід забувати, що надмірний вплив сонячного випромінювання може мати негативні наслідки для здоров’я. Тому весна є ідеальним часом для того, щоб нагадати лікарям і їхнім пацієнтам про злоякісні новоутворення шкіри та їх профілактику. Ці та інші питання детально обговорювалися на II науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання дерматоонкології», яка відбулася 28-29 травня в онлайн-форматі. ...

15.06.2021 Дерматологія Терапія та сімейна медицина Хронічний шкірний свербіж: практичний алгоритм діагностики та менеджменту

23-26 квітня відбувся весняний симпозіум «Київські дерматологічні дні 2021». Наукова програма заходу включала велику кількість цікавих й актуальних доповідей і майстер-класів, розподілених на секції загальної дерматології, дерматоонкології, подології та трихології. Президент Українського товариства дерматоонкології, головний лікар клініки EuroDerm, співзасновник Medical Knowledge Hub Богдан Вікторович Литвиненко представив слухачам доповідь «Хронічний шкірний свербіж: практичний алгоритм діагностики та менеджменту»....