Профілактична роль фолієвої кислоти в запобіганні вродженим вадам розвитку плода

Стаття у форматі PDF

На сьогодні єдиним шляхом зниження рівня вродженої та спадкової патології є профілактичні заходи, що поділяються поетапно на: а) преконцепційна профілактика, котра включає, крім санації сім’ї при плануванні вагітності, заходи, спрямовані на зменшення дії керованих чинників довкілля; б) пренатальна діагностика вродженої та спадкової патології плода, що забезпечує виявлення плодів, які мають вроджені вади розвитку (ВВР) і спадкові хвороби; в) скринінгові масові й селективні програми серед новонароджених, які дають змогу виявити деякі патологічні стани та забезпечити адекватну медичну допомогу хворим дітям; г) рання хірургічна корекція ВВР [1].

Як показує досвід країн Європи, близько 70% ВВР можна запобігти чи максимально нівелювати їхній негативний ефект [2]. Найдієвішим методом фахівці називають прегравідарну підготовку [3, 4]. Є пуб­лікації про роль фолієвої кислоти (ФК) як можливого ефективного засобу запобігання вродженим вадам серця, що може бути важливим клінічним і громадським досягненням охорони здоров’я [4-7]. Проте суттєву роль дослідники відводять знанням про профілактичну роль ФК і наголошують, що за відсутності поінформованості населення, особливо жіночого репродуктивного віку, досягти впливу на основні перинатальні показники в плані зменшення народження дітей із ВВР буде складно [5-8].

ФК необхідна для ділення клітин, росту та розвитку всіх органів і тканин, нормального розвитку зародка, процесів кровотворення [9, 10]. Відкриття стосовно того, що ФК профілактує дефекти невральної трубки, було зроблено в 1989-1991 роках. Утім, механізми, що лежать в основі її профілактичної дії щодо ВВР нервової трубки, ще не з’ясовані [11].

У 1984 році під керівництвом професора Андре Цейцеля було організовано Угорську службу медичної допомоги в прегравідарний період. Саме професор А. Цейцель запропонував термін «прегравідарна підготовка», а його дослідницька група за результатами власних спостережень дійшла висновку, що полівітаміни зі вмістом 800 мкг ФК на 92% знижують дефекти невральної трубки. Ба більше, найчутливіший період раннього внутрішньо­утробного розвитку, коли ембріон є особливо незахищеним, – це період, який не охоплений стандартним медичним наглядом [12].

На підставі отриманих даних у 1991 році Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) рекомендували включити щоденний прийом вітамінних комплексів зі вмістом 400 мкг ФК у програму прегравідарної підготовки жінок із групи високого ризику [13, 14].

Аналіз результатів низки досліджень наочно демонструє: мульти­вітаміни з ФК, призначені в ході прегравідарної підготовки, дають змогу запобігти близько 90% первинних дефектів невральної трубки. Ці самі результати (зниження ризику до 70% у разі прийому чистої ФК і до 92% – у складі мультивітамінних комплексів) було отримано й в інших дослідженнях [12, 15, 16]. Прийом полівітамінів необхідно починати за 28 днів до зачаття та продовжувати аж до другої пропущеної менструації [17]. І це дієвий спосіб профілактики, проте не варто забувати, що 30-70% усіх вагітностей настають незаплановано.

Метою дослідження було вивчення обізнаності жіночого населення Львівської області про роль ФК у запобіганні ВВР.

Методи

Дослідження проводилося протягом 3 міс (із грудня 2018 року по січень – лютий 2019 року) в місті Львові та районах області методом анонімного анкетування, а також онлайн-­анкетування. З метою дослідження поінформованості населення про можливу профілактичну дію ФК щодо ВВР плода вивчали питання стосовно вживання зазначеного препарату: доза (100, 200, 400 або 500 мкг), до та під час вагіт­ності, тривалість прийому препарату, до зачаття та перші 3 міс вагітності, а також обізнаність населення стосовно профілактичної дії ФК. Здійснено розробку, тиражування опитувальника, анкетування жінок та аналіз отриманих даних.

Було опитано 811 респонденток. Ключову аудиторію становили вагітні з жіночих консультацій і родильних стаціонарів Львівської області віком 16-42 роки. Відомості із заповнених анкет було зафіксовано та статистично оброблено за допомогою комп’ютерних програм Statistica 8.0 та Еxcel 5.0.

Результати

Аналіз анкет показав, що з 811 жінок проживали в місті 622 (76,69%), а 189 (23,31%) – у селі. ­Важливим ­результатом цієї частини роботи є отримані дані про середній вік настання першої вагітності, що становить 26,2±0,3, другої – 29,5±0,3, третьої – 32,6±0,5, четвертої та більше – 33,1±0,9. Це вказує на необхідність урахування при медико-генетичному консультуванні збільшення цього показника (табл. 1, 2, рис.).

Як видно з рисунку, середній вік настання першої та другої вагіт­ностей вірогідно вищий серед жительок міста (26,7±0,3 та 30,1±0,3 відповідно) порівняно з жительками сільської місцевості (24,2±0,5 та 27,08±0,6 відповідно; р<0,05), а вік жінок у разі третьої та четвертої вагітностей залежно від місця проживання статистично не відрізняється.

Серед 811 анкетованих 612 (75,46%) жінок уживали під час вагітності ФК, 199 (24,54%) не застосовували зазначений препарат. Про профілактичну роль ФК знали 553 (68,19%) респондентки, а не знали – 258 (31,81%). ­Найбільш поінформованими про значення ФК були жінки, вагітні вперше (250; 30,83%) та вдруге (206; 25,40%), із них значно переважали жительки міста (р<0,05) (табл. 3).

З’ясування питання про джерело інформації стосовно ролі ФК для вагітних показало, що більшість респонденток отримали ці знання від медиків – 471 (58,08%), причому достовірно більше цих жінок було з міста, ніж із села (373 – 46,0% та 98 – 12,08% відповідно; р<0,05) (табл. 3).

Оскільки більшість жінок визначають свою вагітність на 4-5-му тижні, важливо приймати ФК ще на етапі планування. У відповіді на це запитання лише 328 (40,44%) жінок ­написали, що вживали ФК до вагітності протягом від 1 до 3 міс (табл. 4).

Що стосується тривалості прийому ФК під час вагітності, то більшість жінок уживали препарат протягом 3 міс (340; 41,92%), причому значно час­тіше це були мешканки міста (р<0,05; табл. 4).

Усього близько 1/3 (306; 37,73%) жінок уживали ФК у дозі 400 мкг, причому значно переважали мешканки міста (р<0,001).

Аналіз результатів свідчить про недостатню поінформованість жінок Львівської області щодо профілактичної дії ФК, необхідної дози її вживання (400 мкг) і термінів (2 міс до вагітності та перші 3 міс під час І триместру).

Висновки

Встановлено, що серед жіночого населення Львівської області поінформованість про роль ФК у профілактиці вроджених аномалій розвитку плода є недостатньою. Це стосується даних про сам препарат, потрібну дозу, терміни та тривалість його вживання.

Рекомендовано реалізовувати заходи стосовно підвищення поінформованості й охоплення прегравідарною профілактикою ФК жіночого населення Львівської області, оскільки про профілактичне значення препарату відомо лише 68,2% жінкам репродуктивного віку, а приймають ФК менш як половина опитаних.

Середній вік настання першої вагітності у Львівському регіоні є вірогідно вищим серед жительок міста (26,7±0,3) порівняно з жительками сільської місцевості (24,2±0,5) та має тенденцію до зростання. Його необхідно враховувати під час медико-генетичного консультування.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 24 (493), 2020 р.