Ефективність карантину й інших обмежувальних заходів для запобігання поширенню пандемії COVID-19: огляд Кокранівської бібліотеки

14.03.2021

Систематичні огляди Кокранівської співпраці справедливо посідають верхню сходинку в піраміді доказової медицини. Попри те що з пандемією коронавірусної хвороби (COVID‑19) людство бореться лише рік, уже накопичено чималу доказову базу з діагностики, лікування та профілактики цього захворювання. До уваги наших читачів пропонуємо серію дайджестів із найактуальніших оглядів, присвячених проблемі COVID‑19. Розпочинаємо з теми карантину й інших обмежувальних заходів для запобігання поширенню пандемії COVID‑19.

Карантин окремо чи в поєднанні з іншими заходами охорони здоров’я для контролю пандемії COVID-19

Метою цього огляду було оцінити ефективність карантину (окремо чи в поєднанні з іншими заходами) для контролю пандемії COVID-19, а саме таких епідеміологічних показників, як захворюваність, швидкість поширення, смертність і витрати. Під карантином автори розуміли тимчасову ізоляцію осіб, які контактували з пацієнтами з підтвердженою чи підозрюваною COVID-19, прибули з країн зі спалахом захворювання чи проживають у регіонах із високим рівнем захворюваності. До аналізу включали спостережні дослідження різного дизайну та дослідження на основі математичних моделей, у тому числі з вивчення минулих спалахів SARS (Severe Acute Respiratory Syndrome) та MERS (Middle East Respiratory Syndrome).

Усього було знайдено 51 дослідження, котре відповідало критеріям включення. Через дуже відмінні методи оцінювання автори не змогли виконати метааналіз і провели тільки систематичний огляд. Ризик системної похибки був оцінений переважно як середній.

Автори з’ясували, що ізоляція людей, які перебували в контакті з особами з підтвердженою чи підозрюваною COVID-19, може запобігати від 44 до 96% випадків захворювання та від 31 до 76% смертей порівняно з відсутністю протиепідемічних заходів. Докази дуже низької якості свідчать: що раніше застосовувалися карантинні обмеження, то більшою була економія коштів. Поєднання з іншими протиепідемічними заходами, як-от закриття шкіл, обмеження поїздок і соціальне дистанціювання, демонструвало ще більшу ефективність (рис. 1).

Загалом автори дійшли висновку, що карантин має важливе значення для зменшення захворюваності та смертності під час пандемії COVID-19, хоча й визнають невизначеність щодо величини ефекту. Для забезпечення максимальної ефективності важливими є дуже раннє запровадження карантину та його поєднання з іншими заходами охорони здоров’я.

Nussbaumer-Streit B. et al. Quarantine alone or in combination 
with other public health measures to control COVID-19: a rapid review.
Cochrane Database of Systematic Reviews, 2020. Issue 9. Art. No.: CD013574.

Ефективність заходів контролю, пов’язаних із подорожами, для стримування пандемії COVID‑19

Перші випадки коронавірусної інфекції було зареєстровано наприкінці 2019 року в м. Ухані (Китай), але COVID-19 дуже швидко поширилася по всьому світу. Щоби стримати пандемію, більшість країн запровадили заходи контролю, пов’язані з обмеженням міжнародних подорожей. Серед них були такі:

  • повне закриття кордонів; 
  • часткове обмеження подорожей (наприклад, обмеження лише на авіаперевезення чи прибуття з певних країн); 
  • скринінг тих, хто в’їжджає та виїжджає (симптоми, ПЛР); 
  • карантин подорожніх (удома чи у визначеному місці протягом певного часу після перетину кордону).

Метою огляду було оцінити ефективність цих заходів стосовно стримування пандемії COVID-19. До аналізу включали експериментальні, квазіекспериментальні, спостережні та модельні дослідження. Розглядали як випробування, проведені безпосередньо під час пандемії COVID-19, так і дослідження за часів спалахів SARS і MERS як непрямі докази.

Усього було відібрано 36 релевантних досліджень, у тому числі 25 щодо COVID-19. При цьому автори огляду висловлюють занепокоєння щодо високого ризику упередженості в обсерваційних дослідженнях, низької якості модельних досліджень і браку фактичних даних. Разом із тим, незважаючи на докази низької якості, певні висновки було зроблено.

З’ясувалося, що обмеження перетину кордонів на початку спалаху може забезпечити зменшення числа нових випадків захворювання на 26-90%, кількості «експортованих» й «імпортованих» випадків захворювання на 70-81%, тривалості спалаху на 2-26 днів, ризику спалаху на 1-37%, а також зниження смертності. Скринінг осіб, які в’їжджають або виїжджають, продемонстрував затримку спалаху від 1 дня до 183 днів і зменшив частку заражених мандрівників у межах від 10 до 53% (рис. 2).

Одне дослідження, що імітувало 14-денний карантин, показало зменшення кількості «імпортованих» випадків захворювання, при цьому більше скорочення спостерігалося з підвищенням рівня дотримання карантину.

Автори визнають, що деякі заходи з обмеження подорожей під час пандемії COVID-19 усе ж можуть мати позитивний вплив на стримування поширення хвороби. Науковці зазначають, що обмеження на перетин кордону, ймовірно, є ефективнішим за скринінг подорожніх. Кращого результату можна досягти при поєднанні симптомного скринінгу осіб, які в’їжджають або виїжджають, із проведенням ПЛР і подальшим карантином інфікованих.

Burns J. et al. Travel-related control measures to contain the COVID-19 pandemic: a rapid review.
Cochrane Database of Systematic Reviews, 2020. Issue 9. Art. No.: CD013717. 

Підготувала Наталя Александрук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 3 (496), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

07.10.2021 Інфекційні захворювання Педіатрія Цефподоксим у лікуванні інфекційних захворювань дихальних шляхів

Раціональна антибіотикотерапія інфекційних захворювань дихальних шляхів залишається одним з актуальних питань клінічної практики вже впродовж багатьох років. На відміну від бактеріємії, інфекцій сечовивідних шляхів, шкіри та м’яких тканин, етіологію респіраторної інфекції зазвичай встановити не вдається. Перш за все це зумовлено тим, що очікування результатів мікробіологічної діагностики може відтерміновувати початок лікування, через те що при позалікарняних респіраторних інфекціях її проведення не є рутинною процедурою. ...

07.10.2021 Інфекційні захворювання Педіатрія Гостра респіраторна вірусна інфекція у дітей: які інструменти в руках педіатрів?

Можливості противірусного лікування при гострій респіраторній вірусній інфекції (ГРВІ) дуже обмежені. Крім симптоматичного лікування, спрямованого на покращення якості життя дитини, існують альтернативні методи лікування та профілактики ГРВІ, які сприяють більш швидкому одужанню, а отже, зменшують навантаження на систему охорони здоров’я та сім’ю дитини. Пошук ефективних методів лікування та профілактики ГРВІ особливо актуальний у період пандемії COVID-19. ...

07.10.2021 Інфекційні захворювання Нефрологія Педіатрія Інфекції сечової системи: що нового у 2021 році?

15-17 вересня за щорічною традицією відбулася XXІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання педіатрії», присвячена пам’яті члена-кореспондента Національної академії наук, Національної академії медичних наук України, професора Віктора Михайловича Сідельникова (Сідельниковські читання). Конференція в дистанційному форматі зібрала понад 1000 дитячих та сімейних лікарів, були присутні представники педіатричних кафедр майже усіх закладів вищої та післядипломної освіти України. ...

06.10.2021 Інфекційні захворювання Педіатрія Вплив вакцинації проти грипу на частоту інфікування та тяжкість перебігу COVID-19

Концепція тренованого імунітету, яка полягає у посиленій опірності вродженої імунної системи у відповідь на повторне надходження того самого або іншого (перехресна реакція) збудника, була відома ще задовго до початку пандемії, зумовленої SARS-CoV-2. У цьому напрямі вивчали плейотропні ефекти деяких вакцин та, зокрема, їх здатність зменшувати частоту виникнення респіраторних вірусних інфекцій. Однак нового резонансу феномен тренованого імунітету набув із початком пандемії COVID-19, особливо враховуючи факт відсутності специфічного лікування та профілактики захворювання....