Мікробіота і психоемоційний стан людини

10.07.2021

Стаття у форматі PDF

У цілому світі від депресивних розладів страждає близько 322 млн людей, що становить 4,4% населення світу. Незважаючи на те, що інтерес до розуміння механізмів виникнення та можливостей лікування патології у науковців та клініцистів не вщухає, кількість людей із депресією продовжує невпинно зростати, і не лише за рахунок глобального збільшення населення. Нещодавно дослідники почали ширше дивитися на патологію, інтегруючи концепцію цілісності людського організму. Так, отримані дані підтверджують гіпотезу про те, що порушення МК є важливим фактором не лише у механізмі виникнення депресії, але й персистенції її симптомів (M.C. Flux et al., 2020). 

Вивчення ролі мікробіоти кишечнику (МК) та її впливу на функціональний стан різних органів і систем є об’єктом багатьох наукових досліджень. Сьогодні достовірно відомо про наявність двосторонньої осі між головним мозком та кишечником, включаючи його мікробіоту, яка має вагоме значення у підтримці гомеостазу цілого організму. Доведений також зв’язок між дисбіозом кишечнику та різними неврологічними розладами. 

У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «ХХІІI Національна школа гастроентерологів, гепатологів України «Коморбідні стани в гастроентерології: мультидисциплінарний підхід. Академія здорового харчування» заслужений лікар України, професор кафедри гастроентерології, дієтології й ендоскопії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Галина Анатоліївна Анохіна представила доповідь «Вплив порушень кишкової мікробіоти на психоемоційний стан людини»: 

– Сьогодні у жодного прогресивного лікаря не викликає сумніву те, що стан МК впливає на роботу різних органів та систем людського організму. Видатний науковець І.І. Мечников сказав: «Численні та різноманітні асоціації мікроорганізмів, що населяють травний тракт людини, значною мірою визначають її фізичне та духовне здоров’я». Емоційність людини, зокрема відчуття суму, є нормальним явищем. 


Однак справжню небезпеку для людини становить такий розлад, як депресія. Сьогодні депресію визнано епідемією світового масштабу. 


Якщо проаналізувати тенденцію останніх чотирьох поколінь людства, то з кожним поколінням кількість тих, хто страждає на депресію, зростає на 25%. 

На розвиток депресії впливають соціальні, психологічні та біологічні фактори, які змінюються разом із розвитком людини та середовища, в якому вона існує. Крім цього, зросла роль екологічних, технологічних та інформаційних факторів. Таким чином, депресія є наслідком неможливості людини пристосуватися до нових умов життя. 


Важливе значення у розвитку психоемоційних розладів та депресії має стан кишечнику, який часто називають «першим мозком». 


Кишечник містить таку ж гліальну тканину, як і головний мозок, і синтезує велику кількість нейромедіаторів. У кишечнику присутні більше нейронних клітин, ніж у спинному мозку. Тому функція шлунково-кишкового тракту (ШКТ) не обмежується лише перетравленням їжі. 


Величезне скупчення нейронів, які здатні передавати різні сигнали та імпульси, обґрунтовує порівняння кишечнику зі структурами центральної нервової системи (A.J. Burns et al., 2006; S. Buhner et al., 2009). 


Вплив МК на нервову систему

У контексті впливу стану кишечнику на функціонування нервової системи окрему увагу слід приділити значенню МК. Її порушення може призвести до синтезу цілого ряду прозапальних цитокінів інтерлейкіну (ІL)-1, ІL-6, ІL-17, фактору некрозу пухлин α, ліпополісахаридів, які продукуються грамнегативними бактеріями кишкової мікрофлори. Цитокіни можуть виступати тригерами розвитку системного запалення, у тому числі і нервових структур. 

Бактеріальні ліпополісахариди підвищують проникність стінки кишечнику, гематоенцефалічного бар’єру і можуть сприяти розвитку депресії. Так, у пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику та депресією виявляють підвищений вміст ліпополісахаридів у крові. 


Бактеріальні ендотоксини, ліпополісахариди, пептидоглікани, D-молочна кислота, ендогенний етанол, який є метаболітом багатьох видів МК, чинять негативний вплив на головний мозок. 


Одним із найважливіших нейромедіаторів є серотонін. До 95% всього серотоніну знаходиться у кишечнику. Він синтезується з амінокислоти триптофану в присутності вітаміну В6. Доступність триптофану для синтезу серотоніну регулюється МК, найбільша роль відводиться Bifidobacterium infantis. Дисбіоз кишечнику призводить до руйнування триптофану та зниження синтезу серотоніну (J. Keohane et al., 2010; M.B. Bengtson et al., 2015). 

МК пов’язана із катехоламінергічною, серотонінергічною системами, впливає на синтез ацетилхоліну та дофаміну. При пригніченні психічної та рухливої активності при депресії спостерігається дисбаланс між глутамат- та ГАМК-ергічною системами. Кишечник використовує до 95% глутамату, який є основним джерелом гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК). 


Низький рівень ГАМК в організмі пов’язують із депресією та афективними розладами. Зниження рівня ацетилхоліну супроводжується порушенням передачі нервових імпульсів у центральній та периферичній нервовій системі. 


В останньому випадку пацієнти скаржаться на м’язову слабкість, що часто зустрічається в осіб із функціональними захворюваннями ШКТ. Також варто згадати і про те, що у процесі формування довготривалої пам’яті беруть участь не тільки нейромедіатори, але й гормон дофамін, на синтез якого впливає МК, та норадреналін. Тому емоційно забарвлені події та інформація запам’ятовуються краще. 

Таким чином, МК є ендокринним та психорегуляторним органом, який бере участь у синтезі дофаміну, серотоніну, норадреналіну, ГАМК, ацетилхоліну, гістаміну, триптофану, кортизолу, глюкагоноподібного пептиду 1, пептиду YY, греліну. 

МК взаємодіє з віссю «кишечник – головний мозок» за допомогою різних механізмів, а саме: прямої взаємодії з клітинами слизової оболонки (ендокринний сигнал), через імунні клітини (імунний сигнал) та через контакт з нервовими закінченнями (нейронний сигнал). Завдяки цим механізмам МК впливає на реакцію головного мозку та поведінку. 


Стрес через вісь «кишечник – головний мозок» діє на МК та провокує розвиток функціональних розладів ШКТ і дисбіозу. Подібним чином дисбіоз впливає на головний мозок: через дію метаболітів деяких мікроорганізмів, які можуть проникати до ЦНС, долаючи гематоенцефалічний бар’єр, утворення прозапальних цитокінів імунними клітинами слизової оболонки, вивільнення гормонів кишечнику, таких як 5-гідрокситриптамін (серотонін) з ентеро-ендокринних клітин або через аферентні нервові шляхи, включаючи кишкову нервову систему (A.K. Thakur et  al., 2014).


Гастроентерологи у своїй клінічній практиці часто мають справу із пацієнтами, у яких на тлі основного захворювання присутні різні психоемоційні розлади. Так, при веденні пацієнтів, у яких дисбіоз супроводжується розвитком депресії, в першу чергу необхідно усунути причину дисбіозу, створити умови для нормалізації МК. Таким пацієнтам призначають повноцінну дієту з урахуванням переносимості страв, пробіотики, пребіотики, інші засоби, які покращують психоемоційний стан (магній, вітаміни, глутамін, S-адеметіонін, цинк та ін.). 

Серед великого переліку пробіотичних засобів варто звернути увагу на мультиштамний пробіотик Лактіалє® Мульті, до складу якого входять 14 пробіотичних бактерій із доведеною ефективністю (Lactobacillus casei, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus rhamnosus, Bacillus subtilis, Bifidobacterium bifidum, Bifidobacterium breve, Bifidobacterium longum, Lactobacillus acidophilus, Lactococcus lactis ssp. lactis, Streptococcus thermophilus, Bifidobacterium infantis, Lactobacillus delbrueckii ssp. bulgaricus, Lactobacillus helveticus, Lactobacillus salivarius). Усі штами, що входять до складу пробіотика, мають розшифрований геном та код безпеки (PXN), а також протестовані на кислотостійкість, резистентність до низького рівня рН, здатність до адгезії, інгібуючу дію по відношенню до патогенів. 


Пробіотик Лактіалє® Мульті змінює рівень рН кишечнику, чим створює несприятливе середовище для розмноження патогенних мікроорганізмів, та продукує бактеріоцини, які інгібують ріст патогенних мікроорганізмів.


Засіб стимулює синтез захисного імуноглобуліну А та муцину слизової оболонки кишечнику. Пробіотик покращує функцію інтестинального бар’єру, завдяки чому перешкоджає проникненню прозапальних цитокінів, бактеріальних ендотоксинів, ліпополісахаридів, D-молочної кислоти. Пробіотичні штами конкурують за адгезію з патогенами та модифікують патогенні бактеріальні ендотоксини. 


Пробіотик Лактіалє® Мульті застосовується для усунення синдрому підвищеної кишкової проникності у хворих із депресією та іншими психоемоційними захворюваннями, мігрені, при передменструальному синдромі, алергії та аутоімунних захворюваннях у пацієнтів із психоемоційними розладами, при функціональних захворюваннях ШКТ (функціональній диспепсії, синдромі подразненого кишечнику), органічних захворюваннях ШКТ, гепатобіліарної системи, патології підшлункової залози, станах після хірургічного втручання, під час і після променевої та хіміотерапії. 


Використання пробіотика слід розглянути як допоміжний інструмент для підвищення імунітету, особливо в період епідемії гострих респіраторних захворювань, грипу, а також для підтримки імунітету пацієнтам, які отримують лікування глюкокортикоїдами, імуносупресорами, антибіотиками, особам, які застосовують інгібітори протонної помпи протягом тривалого часу. 

Рис. Двосторонній зв’язок між МК та віссю «кишечник – головний мозок» при модуляції реакції на стрес

Таким чином, важливою умовою для досягнення максимального ефекту терапії є комплексний підхід, урахування взаємозв’язку між різними органами та системами. Дія МК не обмежується лише травним каналом, а прояви дисбіозу – симптомами з боку ШКТ. Підтримка здорової МК є важливою умовою збереження фізичного та психічного здоров’я людини. 

Підготувала Ілона Цюпа

Тематичний номер «Гастроентерологія. Гепатологія. Колопроктологія» № 2 (60) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Гастроентерологія

08.07.2022 Гастроентерологія Перехрест біліарної рефлюксної гастропатії та функціональної диспепсії: клініко-ендоскопічні особливості та підходи до лікування

Згідно із сучасним уявленням, диспепсія – це будь-який серединний епігастральний біль / печіння / дискомфорт, відчуття переповнення після вживання їжі / раннього насичення / відрижки, а також печія, нудота/блювання, здуття в епігастрії, що свідчать про залучення верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та тривають не менше 4 тиж [1]. Диспепсію слід трактувати двома способами – і як синдром (вторинна диспепсія внаслідок основного захворювання), і як самостійну нозологічну форму (функціональна диспепсія, ФД) [2]. Систематичні огляди свідчать, що симптоми диспепсії в усьому світі мають ≈20-25% населення; в різних країнах вони є причиною до 10% усіх звернень по медичну допомогу [3, 4]....

18.02.2022 Гастроентерологія Роль сучасних пробіотиків у лікуванні гострої діареї

Щороку в світі реєструються близько 1,5 млрд випадків гострої діареї, яка є причиною загибелі >2 млн людей, причому в структурі летальності від діареї переважають діти перших 5 років життя. Високий рівень захворюваності та смертності, надзвичайне різноманіття етіологічних збудників гострої діареї значно ускладнюють обрання тактики дії та підбір адекватного лікування в умовах первинної медичної практики....

02.02.2022 Гастроентерологія Ураження кишечнику в умовах пандемії COVID-19

Під час науково-практичної конференції «Сучасні проблеми медицини», що відбулася в онлайн-форматі, доктор медичних наук, професор Андрій Едуардович Дорофєєв (Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, м. Київ) висвітлив питання уражень кишечнику в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19). У цьому матеріалі представлено виступ Андрія Едуардовича у форматі «запитання – ​відповідь»....

01.02.2022 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Сучасні можливості замісної терапії за допомогою травних ферментів мікробного походження

Належне травлення є важливим фактором здоров’я та добробуту людини. Оскільки великі частинки їжі не можуть потрапити до клітин, процес травлення готує їжу для використання клітинами, розщеплюючи її на поживні речовини, які можуть усмоктуватися в кров і потрапляти до клітин. Ефективне травлення – ​це складний та багатоетапний процес, що включає механічне і ферментативне розщеплення їжі. Механічне травлення – ​фізичне розщеплення харчових речовин на дрібніші частинки для ефективнішого хімічного. Роль хімічного травлення полягає у подальшому спрощенні травними ферментами молекулярної структури харчових субстратів, основними з котрих є жири, складні вуглеводи та протеїни....