Ефективність та безпечність промивань носа розчином на основі морської води при гострих інфекційних захворюваннях верхніх дихальних шляхів

12.09.2021

Стаття у форматі PDF

Гострі інфекції верхніх дихальних шляхів (ГІВДШ) є найчастішими причинами захворювань у дорослих, адже в цього контингенту населення в середньому спостерігається від двох до п’яти епізодів ГІВДШ щороку (Harris A. M. et al., 2016; Thomas M., Bomar P. A., 2020; Moriyama M. et al., 2020; O’Connor R. et al., 2019). У США ГІВДШ – ​причина ≈10 млн амбулаторних візитів щороку, а на лікування хвороб цієї групи, крім грипу, витрачається ≈22 млрд доларів на рік (Thomas M., Bomar P. A., 2020; Fendrick A. M. et al., 2003).

До ГІВДШ належать гострі інфекційні хвороби з ураженням носа, приносових пазух, глотки, середнього вуха, гортані та надгортанника, бронхів. Застуда, яка є найпоширенішою ГІВДШ, являє собою гостре самообмежувальне захворювання, що уражає верхні дихальні шляхи, зумовлюючи чхання, закладеність носа, нежить, біль у горлі, кашель, незначне підвищення температури, головний біль та слабкість (Harris A. M. et al., 2016; Thomas M., Bomar P. A., 2020; Moriyama M. et al., 2020; O’Connor R. et al., 2019; Fashner J. et al., 2012; Malesker M. A. et al., 2017).

ГІВДШ можуть бути спричинені різними патогенними вірусами (Harris A. M. et al., 2016); вони зазвичай потребують лише симптоматичного лікування без необхідності прийому антибіотиків (O’Connor R. et al., 2019; Yoon Y. K. et al., 2017). Типове лікування ГІВДШ є підтримувальним; рекомендуються рясне вживання рідини та відпочинок (Harris A. M. et al., 2016; Simasek M., Blandino D. A., 2007).

Основна причина звернень дорослих пацієнтів з ГІВДШ до лікаря протягом перших днів після початку хвороби – ​потреба в полегшенні симптомів. Незважаючи на наявні рекомендації та самообмежувальний характер цієї групи захворювань, у більшості випадків лікарі призначають симптоматичну фармакотерапію. Деконгестанти, антигістамінні препарати та їхнє поєднання здатні зменшити закладеність носа, кашель й інші симптоми ГІВДШ (Irwin R. S. et al., 2006). Хоча топічні (оксиметазолін) і пероральні (псевдоефедрин) деконгестанти мають помірний сприятливий вплив на перебіг ГІВДШ за рахунок зменшення опору носових повітропровідних шляхів (Fashner J. et al., 2012; Arroll B., 2011), цим засобам притаманний підвищений ризик збільшення артеріального тиску, тому пацієнтам з артеріальною гіпертензією слід бути обережними при застосуванні цих препаратів (Watts A. M. et al., 2019; DeGeorge K.C. et al., 2019). Що стосується антигістамінних засобів, то вони можуть спричиняти сонливість (препарати І покоління) (Maurer M. et al., 2017). Парацетамол і нестероїдні протизапальні препарати зменшують дискомфорт і біль у горлі, однак їхнє застосування асоціюється з подразненням слизової оболонки шлунка (Kim S. Y. et al., 2015; Li S. et al., 2013). Отже, з огляду на потенційні несприятливі впливи наявних ліків існує потреба в створенні нових ефективних і безпечних методів симптоматичного лікування ГІВДШ.

Суттєво полегшити симптоми ГІВДШ можна за допомогою промивання, яке дозволяє усунути слиз, зменшити закладеність носа та полегшити дихання. Крім того, після промивання покращується мукоциліарний транспорт – ​природний механізм очищення порожнини носа від слизу; також вимиваються причинні патогени, продукти їхньої життєдіяльності та запальні медіатори (Tomooka L. T. et al., 2000; Bustamante-Marin X.M. et al., 2017; Chen J. R. et al., 2014).

Промивання носа вже давно посідає важливе місце в лікуванні синуситів, а також алергічного риніту (Sindwani R. et al., 2019; Chen J. R. et al., 2014). Описано також застосування промивань носа морською водою чи ­фізіологічним розчином у дітей з ГІВДШ і грипом. Так, T. Koksal і співавт. (2016) повідомили, що таке промивання зменшує закладеність носа, нежить, слабкість, кашель, покращує якість сну й апетит у дітей із застудою віком до 2 років. У дорослих промивання носа досліджувалися значно менше.

Метою багатоцентрового ретроспективного когортного дослідження M. Jiang і співавт. (2021) стало вивчення сприятливого впливу промивань морською водою на ступінь закладеності носа та нежить у дорослих з ГІВДШ. Учасники випробування підлягали стандартному підтримувальному (контрольна група) чи стандартному підтримувальному лікуванню в поєднанні з промиваннями носа фізіологічним ­розчином у формі спрею, виготовленого з морської води. Стандартне підтримувальне лікування передбачало рясне тепле пиття та відпочинок упродовж більшої частини доби.

Всіх пацієнтів проінструктували щодо правильного промивання носа: слід піднести носик флакона до ніздрі та зробити 4-8 вприскувань, після чого необхідно витерти носовий секрет і зайвий розчин паперовою серветкою, повторити процедуру для другої ніздрі. Частота промивань становила 2-6 р/день (залежно від вираженості закладеності носа). Період лікування тривав 3 дні.

Для оцінки симптомів ГІВДШ (нежить, закладеність носа, кашель, якість сну, апетит, втомлюваність) застосовувалася візуально-аналогова шкала, де 0 означав відсутність симптомів, а 10 – ​найтяжчі можливі симптоми. Первинною кінцевою точкою дослідження була частка ефективності, визначена як відсоток пацієнтів, у яких спостерігалося зменшення таких симптомів, як закладеність носа та нежить на ≥30%; вторинні кінцеві точки – ​вираженість кашлю, якість сну, апетит і втомлюваність.

До випробування було залучено 144 пацієнтів (по 72 особи в групі контролю та групі промивання носа), 143 з яких закінчили дослідження. Групи не відрізнялися за статтю, віком, температурою тіла, частотою дихання та серцебиття, систолічним і діастолічним артеріальним тиском.

За допомогою аналізу отриманих даних виявлено, що додавання промивання спреєм на основі морської води до рутинного лікування супроводжувалося значно вищою ефективністю: так, у групі промивання закладеність носа зменшилася на ≥30% у 87,3% учасників, а в контрольній – ​лише в 59,7%. Аналогічна ситуація спостерігалася і щодо нежитю: у групі промивання нежить суттєво зменшився у 85,9% учасників, а в групі контролю – ​в 61,1% (обидва р<0,001) (рис. 1-3). Кашель та втомлюваність однаково зменшилися в обох групах, однак група промивання відрізнялася достовірно вираженішим покращенням якості сну й апетиту.

Рис. 1. Ефективність промивань носа спреєм морської води в усуненні закладеності носа та нежитю

Рис. 2. Динаміка середньої бальної оцінки закладеності носа в двох групах дослідження

Рис. 3. Динаміка середньої бальної оцінки вираженості нежитю в двох групах дослідження

Що стосується безпеки, то жодних несприятливих явищ, у т. ч. носових кровотеч, в обох групах зафіксовано не було.

Отже, промивання носа розчином на основі морської води вже через 3 дні забезпечувало ефективне зменшення таких симптомів ГІВДШ, як закладеність носа, нежить, погіршення сну та зниження апетиту. Профіль безпеки промивань не відрізняється від профілю традиційного підтримувального лікування (рясне пиття, відпочинок). Додатковими перевагами промивань є простота у виконанні та низька вартість такого методу лікування.


Довідка «ЗУ»

На фармацевтичному ринку України сольові розчини для промивання носа представлені, зокрема, лінійкою препаратів Пшик (компанія «Фармак», Україна): ізотонічний розчин (0,9% NaCl) для дітей, гіпертонічний розчин (2,1% NaCl), ізотонічний розчин (0,9% NaCl) для дорослих та гіпертонічний розчин (2,1% NaCl) для вагітних і жінок, котрі годують грудьми. Особливістю останнього є додавання 0,025% екстракту алое та 0,025% екстракту ромашки. 

Спреї Пшик покращують функцію миготливого епітелію, підвищуючи резистентність слизової оболонки порожнини носа та приносових пазух до бактерій і вірусів; сприяють очищенню слизової оболонки носа від пилу, алергенів й інфікованого назального секрету; забезпечують розрідження слизу, нормалізацію його утворення; допомагають відновити прохідність та нормальне функціонування дихальних шляхів, прискорюючи одужання під час захворювань носоглотки і придаткових пазух носа; усувають закладеність носа, відчуття тиску в приносових пазухах. Важливо, що розчини Пшик є стерильними, однак вони не містять у своєму складі консервантів, які можуть спричиняти небажані побічні реакції. 

Назальні спреї Пшик створені на основі морської води з фіорду Гульмарсфьорден (Gullmarsfjorden), що на західному узбережжі Швеції. Водозбір здійснюється із глибини 32 м нижче рівня моря, що виключає потенційне забруднення розчину.

Алюмінієві балони лінійки Пшик обладнані атравматичними насадками для запобігання ушкодженню слизової оболонки носа, а також системою BOV, яка перешкоджає проникненню мікроорганізмів і будь-яких забруднювальних речовин до балона, дає можливість використати вміст балона майже на 100%, без залишку, та завдяки спеціальному клапану розпилювати розчин при використанні під будь-яким кутом. 

З огляду на наявну доказову базу промивань носа за ГІВДШ і зазначені переваги лінійки назальних спреїв Пшик доцільно їх застосовувати в лікуванні гострих респіраторних захворювань, оскільки це дозволяє зменшити основні симптоми ГІВДШ (нежить, закладеність носа) та суттєво покращити якість життя пацієнтів, поліпшуючи сон і апетит.


За матеріалами: Efficacy and Safety of Sea Salt-Derived Physiological Saline Nasal Spray as Add-On Therapy in Patients with Acute Upper Respiratory Infection: A Multicenter Retrospective Cohort Study. Jiang M., Chen J., Ding Y. et al. Med Sci Monit, 2021; 27: e929714.

Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15 (508), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

17.10.2021 Терапія та сімейна медицина ADQ підписала угоду про придбання фармацевтичної компанії Acino, зміцнивши свій портфель у сфері охорони здоров’я та фармацевтики

ADQ підписала угоду про придбання компанії Acino, швейцарського фармацевтичного виробника, який просуває свою продукцію у більш ніж 90 країнах світу. Інвестиції ґрунтуються на намірі ADQ розробити інтегровану фармацевтичну платформу, включно з новітніми розробками лікарських засобів, ліцензуванням, виробництвом і комерціалізацією на обраних швидкозростаючих ринках. На сьогодні Acino стане найбільшим придбанням ADQ у портфелі «Охорона здоров’я та фармацевтика»....

17.10.2021 Терапія та сімейна медицина Нераціональна антибіотикотерапія: аналізуємо помилки разом

В Україні (як і в усьому світі) спостерігається надмірне застосування антибіотиків, що зумовлює низку негативних наслідків. Насамперед це формування резистентності мікроорганізмів, що спричиняє втрату ефективності антибіотиків і зростання показників смертності за ускладненого перебігу інфекційних захворювань. Такій загрозі можливо протидіяти лише шляхом раціонального та відповідального застосування антибіотиків. Про найпоширеніші помилки під час призначення антибіотиків і можливі шляхи їх виправлення висловить власну думку відомий експерт у сфері охорони здоров’я, директор ДУ «Республіканський науково-практичний центр медичних технологій, інформатизації, управління і економіки охорони здоров’я» (м. Мінськ), професор кафедри кардіології та внутрішніх хвороб Білоруського державного медичного університету, доктор медичних наук Дмитро Юрійович Рузанов. ...

17.10.2021 Терапія та сімейна медицина Українська медична мова: проблеми та їх вирішення

Мова є головним чинником розвитку людини, основним засобом творення, збереження й передачі інформації, основою процесу навчання. Національна наукова термінологія є свідченням зрілості й цивілізованості нації. На жаль, українська медична термінологія (та й мова загалом) страждає на кілька «хвороб», є засміченою словами з інших мов, які часто непотрібно, неадекватно чи надмірно в ній вживаються, та різноманітними покручами. Читаючи українську медичну літературу, статті в часописах, монографії, підручники, слухаючи доповіді на конференціях і з’їздах, можна знайти безліч таких прикладів....

13.10.2021 Терапія та сімейна медицина Самостійна реабілітація після COVID-19: рекомендації для пацієнтів

У великої частки пацієнтів, які «одужали» від гострої інфекції SARS-CoV-2, протягом тижнів або місяців можуть зберігатися хронічні симптоми, як-от загальна слабкість і швидка втомлюваність (53-87%), задишка (43-71%), нейропсихологічні порушення (47%), а також підвищені рівні стресу, тривоги і депресії (Gloeckl R. et al., 2021). Ці симптоми зазвичай більш виражені й триваліші в госпі-талізованих хворих із тяжкою COVID-19 (особливо в разі перебування у відділеннях інтенсивної терапії та після механічної вентиляції легень), але також часто спостерігаються і в пацієнтів із легкою коронавірусною інфекцією. Пацієнти з хронічними наслідками COVID-19 (так званим постковідним синдромом) потребують всебічної мультидисциплінарної реабілітації із залученням відповідних спеціалістів (фізіотерапевтів, пульмонологів, неврологів, медичних психологів та ін.). У цьому матеріалі наведено рекомендації для реабілітації після COVID-19, розроблені Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Ці рекомендації лікарі загальної практики – сімейної медицини можуть пропонувати своїм пацієнтів для самостійного виконання....