Молодий пацієнт із високим кардіометаболічним ризиком: що робити?

17.10.2021

Стаття у форматі PDF

Під час чергової науково-практичної конференції «Консиліум фахівців при коморбідних станах», яка відбулася 11 вересня, особливе зацікавлення слухачів викликав тематичний блок «Від менархе до клімаксу, або Як важко бути жінкою». Завершувала цей блок доповідь завідувачки кафедри кардіології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктора медичних наук, професора Марини Миколаївни Долженко на основі клінічного випадку.

Пацієнтка І. вперше звернулася до лікаря у 25 років зі скаргами на надмірний ріст волосся на тілі та посилене випадіння волосся на голові, надлишкову вагу, порушення менструального циклу. У сімейному анамнезі (в матері та бабусі) – цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Не курить. Харчується переважно фастфудом, у раціоні спостерігається значне перевантаження вуглеводами. Після низки діа­гностичних обстежень було встановлено діагноз «Синдром полікістозних яєчників, фенотип А. Нормогонадотропна нормопролактинемічна оліго­овуляція. Метаболічний синдром. Синдром інсулінорезистентності. Ожиріння 1 ступеня. Тяжкий гірсутизм». 

Наразі пацієнтці 33 роки, вага її становить 88 кг, обвід талії – 110 см, обвід стегон – 120 см, артеріальний тиск (АТ) – 155/90 мм рт. ст. Лабо­раторні дані: глюкоза натще – 6,2 ммоль/л, глікований гемоглобін – 6,0%, загальний холестерин (ХС) – 6,0 ммоль/л, тригліцериди – 3,2 ммоль/л. У зв’язку з ожирінням і дисліпідемією пацієнтка потребує модифікації серцево-судинного ризику. Виникає питання, як саме це зробити.

За оцінками експертів, Україна належить до країн дуже високого кардіоваскулярного ризику, тому лікарю слід бути уважним не лише до осіб похилого віку, а й до молодих ­пацієнтів, ­особливо з обтяженим сімейним анамнезом. За шкалою SCORE2 (2021), 10-річний серцево-­судинний ризик цієї пацієнтки становить 6%, що є досить високим показником для такого віку.

Кардіометаболічні фактори ризику можна поділити на традиційні та нові. Традиційними є куріння, ЦД, підвищення АТ і високий рівень ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), а новими – низький рівень ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), високий рівень тригліцеридів, абдомінальне ожиріння, підвищення вмісту фібриногену, С-реактивного білка, інтер­лейкіну‑6, фактора некрозу пухлини тощо.

У дослідженні, проведеному на кафедрі, було з’ясовано, що серед пацієнтів, які зверталися до сімейного лікаря з артеріальною гіпертензією, спостерігався дуже високий рівень ожиріння та надлишкової маси тіла. Зокрема, обвід талії перевищував рекомендоване нормальне значення (80 см у жінок і 94 см у чоловіків) у 80,2 та 51,7% осіб відповідно. Індекс маси тіла перевищував 30 кг/м2 (ожиріння) в 41,4% пацієнтів і був у межах 25,0-29,9 кг/м2 (надлишкова маса тіла) в 43,6%, тобто нормальна для свого зросту вага спостерігалася лише в 15% хворих на артеріальну гіпертензію. Така критична ситуація підкреслює важливість контролю маси тіла як одного з провідних чинників ризику підвищення АТ.

Відповідно до нових рекомендацій Європейського товариства кардіологів із профілактики серцево-судинних захворювань (ESC, 2021), пацієнтам віком до 50 років і сумарним серцево-­судинним ризиком від 2,5 до 7,5% потрібно модифікувати останній, у тому числі за допомогою профілактичного застосування лікарських засобів. Безумовно, базисними заходами є здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, нормалізація АТ.

Перед початком лікування пацієнтці було рекомендовано ліпідограму, розрахунок швидкості клубочкової фільтрації, електрокардіо­графію, ехокардіографію та консультацію офтальмолога з метою виявлення ураження органів-мішеней. Як стартове лікування було вирішено призначити периндоприл у дозі 4 мг для постійного прийому, а за відсутності досягнення цільового АТ <130/80 мм рт. ст. – комбінацію периндоприлу з амлодипіном. 

Окрім того, пацієнтці було рекомендовано дієтичні добавки ­Кратепровін (ТОВ «Бовіос Фарм», Україна) 1 капсула 2 рази на добу впродовж 1 міс й ­Альфаполістатин (ТОВ «Бовіос Фарм», Україна) 1 капсула 2 рази на добу протягом 3 міс.

Альфаполістатин являє собою дієтичну добавку, яка містить екстракт люцерни, коен­зим Q10 і полікозанол. Екстракт люцерни містить калій, залізо, вітаміни С та Е, а коензим Q10 є джерелом енергії для клітин. Що стосується полікозанолу, то ця речовина здатна підвищувати рівень ХС ЛПВЩ та водночас знижувати рівень ХС ЛПНЩ, блокувати синтез холестерину в печінці, запобігати адгезії тромбоцитів. За своєю антитромбоцитарною активністю 10 мг полікозанолу відповідає 100 мг ацетилсаліцилової кислоти. 

Кратепровін містить екстракти плодів глоду, барвінку та листя гінко білоба. Основними діючими речовинами екстракту плодів глоду є флавоноїди (кверцетин, гіперозид), фенолокислоти, кумарини, тритерпенові кислоти, що забезпечують антиоксидантні, мембрано- та капіляростабілізуючі властивості. Кверцетин чинить протизапальний ефект завдяки блокаді ліпооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти, зниженню синтезу лейкотрієнів, серотоніну й інших медіаторів запалення. 

Екстракт барвінку містить алкалоїд вінкамін, який здатен покращувати мозковий кровообіг, відновлює та підтримує гомеостаз нейронів, чинить антигіпоксичну та нейропротекторну дію.

Компоненти гінко білоба можуть пригнічувати активність ферменту фосфодіестерази. В результаті в клітинах гладеньких м’язів накопичується циклічний гуанозинмонофосфат, знижується концентрація іонів кальцію в цитоплазмі. За рахунок цього м’язові стінки судин розслабляються, знижується їхній тонус, поліпшується кровоток, у тому числі нирковий і церебральний. Екстракт гінкго білоба впливає на метаболічні властивості норадреналіну, дофаміну, серотоніну. Цим пояснюється його ноотропна й антидепресивна активність. 

Отже, застосування Кратепровіну й Альфаполістатину в цієї пацієнтки допомогло знизити АТ до нормальних цифр, покращило показники ліпідограми, знизило задишку.


Довідка «ЗУ»

Дієтична добавка Альфаполістатин може бути рекомендована як джерело біологічно активних речовин для нормалізації функціонування серцево-судинної системи, рівня холестерину й АТ. Альфаполістатин рекомендовано приймати по 1 капсулі 2 рази на добу під час їди впродовж 3-4 міс. Активними компонентами є екстракт люцерни, коензим Q10 і полікозанол.

Люцерна, яка належить до родини бобових, містить велику кількість білка, кальцію, вітамінів, антиоксидантів та інших активних складників (кислот, алкалоїдів, флавоноїдів, стероїдів, фенолів тощо) (Gupta D., Chaturvedi N., 2018; Kowalska I. et al., 2007; Golawska S. et al., 2010; Dutu L. et al., 2002). Гіпохолестеринемічний ефект люцерни зумовлений наявністю в її складі сапонінів – поверхнево активних глікозидів, що утворюють із холестерином нерозчинні комплекси, які надалі виводяться з фекаліями (Glowniak K. et al., 2007). Своєю чергою, коензим Q10 сприяє енергообміну в кардіоміоцитах й інших клітинах, має анти­оксидантні, протизапальні та вазодилатувальні властивості. Застосування цієї речовини як дієтичної добавки сприяє зниженню АТ і нормалізації ліпідограми (Zozina V. et al., 2018; Jung H. et al., 2009; Swarnakar N. et al., 2011; Kayo C. Y., Carsten M. E., 2005; Mohseni M. et al., 2014). Ще одному складнику ­Альфаполістатину, а саме полікозанолу – комплексу спиртів цукрової тростини, притаманні зіставні з симвастатином і ловастатином гіполіпідемічні властивості, а також антитромбоцитарна дія (Janikula M., 2003).

Дієтична добавка Кратепровін може бути рекомендована як додаткове джерело біологічно активних речовин рослинного походження (флавоноїдів, проціанідинів, вітаміну С, органічних кислот, пектинів, холіну) з метою покращення функціонального стану серцево-судинної системи та мозкового кровообігу, пам’яті й концентрації уваги, підвищення розумової та фізичної працездатності, запобігання тромбозам, ускладненням ЦД і вегетосудинним симптомам, нормалізації розладів сну. ­Кратепровін слід вживати по 2 капсули на добу незалежно від прийому їжі; тривалість курсу лікування визначається індивідуально. Компонентами ­Кратепровіну є екстракти глоду, барвінку, гінкго дволопатевого та пуерарії лопатевої.

Глід є відомим кардіопротектором, який давно застосовують у східній і західній медицині. Численні дослідження in vivo й in vitro показали, що глоду притаманні антиоксидантна активність, позитивний інотропний ефект, протизапальний і антитромбоцитарний впливи, вазодилатувальна дія, ендотеліопротекторні, антиаритмічні, антигіпертензивні та ліпідознижувальні власти­вості. Плацебо-контрольовані дослідження за участю осіб із легким і помірним ступенем серцевої недостатності, артеріальною гіпертензією та гіперліпідемією виявили як суб’єктивне, так і об’єктивне покращення на тлі прийому екстракту глоду (Wang J. et al., 2013). Ще один компонент ­Кратепровіну – барвінок – відомий своїми алкалоїдами, які чинять гіпоглікемічну й анти­гіпертензивну дії, а також є відомими протипухлинними засобами (Moudi M. et al., 2013). Продемонстровано, що гіпоглікемічна дія екстракту барвінку корелювала зі зменшенням маси тіла, покращенням ліпідного профілю та регенерацією β-клітин підшлункової залози в щурів з експериментальним діабетом (Ahmed M. F. et al., 2010). Відомо, що гінкго дволопатеве широко застосовується для профілактики та лікування порушень пам’яті, шуму у вухах і навіть депресії (Charemboon T., Jaisin K., 2015). Основними активними речовинами екстракту гінкго є терпенові трилактони, флавонолові глікозиди, ізофлавоноїди, проантоціанідини, карбоксильні кислоти тощо (van Beek T., Montoro P., 2009; Li L. et al., 2012; Cao J. et al., 2017). Нейропротекторні та прокогнітивні ефекти екстракту гінкго переважно зумовлені його здатністю покращувати мозковий кровоток за рахунок пригнічення тромбоцит-активувального фактора, посилення продукції оксиду азоту в судинах і зниження активності ацетилхолінестерази (Mansour S. M. et al., 2011; Hirsh G. E. et al., 2016). Основним активним складником пуерарії лопатевої є пуерарин – ізофлавоновий глікозид, здатний захищати нейрони від апоптозу, індукованого окисним стресом (Wu L. et al., 2017). Нейропротекторні властивості пуерарину добре досліджені в різноманітних експериментах, у яких було продемонстровано здатність цієї речовини усувати штучно індуковані розлади пам’яті й інших когнітивних властивостей (Seo Y. M. et al., 2018).

Включення Альфаполістатину та ­Кратепровіну до раціону осіб із серцево-судинними захворюваннями сприяє зниженню рівня АТ, нормалізації ліпідного профілю, зменшенню схильності до тромбозів. Багатий клінічний досвід застосування компонентів цих дієтичних добавок свідчить про їхні високу ефективність і відмінний профіль безпеки.


Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (510), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

01.12.2021 Кардіологія Амбулаторне моніторування електрокардіограми

Редакція медичної газети «Здоров’я України», тематичного номера «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» продовжує знайомити наших читачів із ґрунтовним і детальним підручником «Функціональна діагностика» за редакцією д. мед. н., професора О.Й. Жарінова, д. мед. н., професора Ю.А. Іваніва та к. мед. н., доцента В.О. Куця. Пропонуємо до вашої уваги розділ «Амбулаторне моніторування електрокардіограми» ІІ частини «Функціональні проби. Амбулаторне моніторування ЕКГ і артеріального тиску». ...

30.11.2021 Кардіологія Особливості переведення підлітків із вродженою вадою серця у дорослу категорію пацієнтів

Вроджені вади серця (ВВС) є найпоширенішими вродженими аномаліями розвитку. Близько 90% дітей, що мають ВВС, у розвинених країнах досягають зрілого віку. Хоча виживаність при ВВС у країнах із низьким рівнем доходів залишається низькою, розширення доступу до дитячої кардіохірургії у країнах із середнім рівнем доходів привело до незначного зростання виживаності серед підлітків та дорослих із помірною та тяжкою ВВС. Таким хворим необхідне надання кваліфікованої медичної допомоги протягом усього життя. Під егідою відомих світових спільнот 2021 р. було розроблено глобальний консенсусний документ, в якому описані аспекти переходу підлітків із ВВС у дорослу категорію пацієнтів з урахуванням доступних можливостей у країнах із різним ступенем розвитку. ...

30.11.2021 Кардіологія Територія правильного ритму: безпека, доведена практикою

Однією із найпоширеніших стійких аритмій є фібриляція передсердь (ФП), що пов’язана з розвитком небезпечних ускладнень та погіршенням якості життя хворих. Відновлення та підтримка нормального синусового ритму – ​бажана мета для багатьох пацієнтів із ФП, однак ця стратегія обмежена відносно невеликою кількістю антиаритмічних препаратів (ААП), доступних для контролю ритму при ФП. Тож як обрати ефективний і безпечний шлях розв’язання цієї проблеми? Та що насамперед контролювати при ФП – ​частоту серцевих скорочень (ЧСС) чи ритм? Провідний науковий співробітник відділу реанімації та інтенсивної терапії, д. мед. н. Олег Ігорович Іркін та старша наукова співробітниця відділу аритмій серця (ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ), к. мед. н. Олена Миколаївна Романова детально розглянули ці питання в межах ХІІ Національного конгресу кардіологів України, що відбувся цьогоріч у вересні. ...

30.11.2021 Кардіологія Порівняльна ефективність сартанів та інгібіторів АПФ у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарда

Для лікування пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) зазвичай рекомендовані препарати, що пригнічують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, такі як інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА). Однак чи однаково ефективні ці ліки для широкого кола пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), досі є предметом дискусій. Метою D. Ko et al. було порівняти клінічну ефективність іАПФ та БРА в осіб із перенесеним ІМ. Пропонуємо до вашої уваги огляд цього дослід­жен­ня, результати якого опубліковані у виданні Open Heart (2019; 6: e001010). ...