Молодий пацієнт із високим кардіометаболічним ризиком: що робити?

17.10.2021

Стаття у форматі PDF

Під час чергової науково-практичної конференції «Консиліум фахівців при коморбідних станах», яка відбулася 11 вересня, особливе зацікавлення слухачів викликав тематичний блок «Від менархе до клімаксу, або Як важко бути жінкою». Завершувала цей блок доповідь завідувачки кафедри кардіології Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ), доктора медичних наук, професора Марини Миколаївни Долженко на основі клінічного випадку.

Пацієнтка І. вперше звернулася до лікаря у 25 років зі скаргами на надмірний ріст волосся на тілі та посилене випадіння волосся на голові, надлишкову вагу, порушення менструального циклу. У сімейному анамнезі (в матері та бабусі) – цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Не курить. Харчується переважно фастфудом, у раціоні спостерігається значне перевантаження вуглеводами. Після низки діа­гностичних обстежень було встановлено діагноз «Синдром полікістозних яєчників, фенотип А. Нормогонадотропна нормопролактинемічна оліго­овуляція. Метаболічний синдром. Синдром інсулінорезистентності. Ожиріння 1 ступеня. Тяжкий гірсутизм». 

Наразі пацієнтці 33 роки, вага її становить 88 кг, обвід талії – 110 см, обвід стегон – 120 см, артеріальний тиск (АТ) – 155/90 мм рт. ст. Лабо­раторні дані: глюкоза натще – 6,2 ммоль/л, глікований гемоглобін – 6,0%, загальний холестерин (ХС) – 6,0 ммоль/л, тригліцериди – 3,2 ммоль/л. У зв’язку з ожирінням і дисліпідемією пацієнтка потребує модифікації серцево-судинного ризику. Виникає питання, як саме це зробити.

За оцінками експертів, Україна належить до країн дуже високого кардіоваскулярного ризику, тому лікарю слід бути уважним не лише до осіб похилого віку, а й до молодих ­пацієнтів, ­особливо з обтяженим сімейним анамнезом. За шкалою SCORE2 (2021), 10-річний серцево-­судинний ризик цієї пацієнтки становить 6%, що є досить високим показником для такого віку.

Кардіометаболічні фактори ризику можна поділити на традиційні та нові. Традиційними є куріння, ЦД, підвищення АТ і високий рівень ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), а новими – низький рівень ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), високий рівень тригліцеридів, абдомінальне ожиріння, підвищення вмісту фібриногену, С-реактивного білка, інтер­лейкіну‑6, фактора некрозу пухлини тощо.

У дослідженні, проведеному на кафедрі, було з’ясовано, що серед пацієнтів, які зверталися до сімейного лікаря з артеріальною гіпертензією, спостерігався дуже високий рівень ожиріння та надлишкової маси тіла. Зокрема, обвід талії перевищував рекомендоване нормальне значення (80 см у жінок і 94 см у чоловіків) у 80,2 та 51,7% осіб відповідно. Індекс маси тіла перевищував 30 кг/м2 (ожиріння) в 41,4% пацієнтів і був у межах 25,0-29,9 кг/м2 (надлишкова маса тіла) в 43,6%, тобто нормальна для свого зросту вага спостерігалася лише в 15% хворих на артеріальну гіпертензію. Така критична ситуація підкреслює важливість контролю маси тіла як одного з провідних чинників ризику підвищення АТ.

Відповідно до нових рекомендацій Європейського товариства кардіологів із профілактики серцево-судинних захворювань (ESC, 2021), пацієнтам віком до 50 років і сумарним серцево-­судинним ризиком від 2,5 до 7,5% потрібно модифікувати останній, у тому числі за допомогою профілактичного застосування лікарських засобів. Безумовно, базисними заходами є здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, нормалізація АТ.

Перед початком лікування пацієнтці було рекомендовано ліпідограму, розрахунок швидкості клубочкової фільтрації, електрокардіо­графію, ехокардіографію та консультацію офтальмолога з метою виявлення ураження органів-мішеней. Як стартове лікування було вирішено призначити периндоприл у дозі 4 мг для постійного прийому, а за відсутності досягнення цільового АТ <130/80 мм рт. ст. – комбінацію периндоприлу з амлодипіном. 

Окрім того, пацієнтці було рекомендовано дієтичні добавки ­Кратепровін (ТОВ «Бовіос Фарм», Україна) 1 капсула 2 рази на добу впродовж 1 міс й ­Альфаполістатин (ТОВ «Бовіос Фарм», Україна) 1 капсула 2 рази на добу протягом 3 міс.

Альфаполістатин являє собою дієтичну добавку, яка містить екстракт люцерни, коен­зим Q10 і полікозанол. Екстракт люцерни містить калій, залізо, вітаміни С та Е, а коензим Q10 є джерелом енергії для клітин. Що стосується полікозанолу, то ця речовина здатна підвищувати рівень ХС ЛПВЩ та водночас знижувати рівень ХС ЛПНЩ, блокувати синтез холестерину в печінці, запобігати адгезії тромбоцитів. За своєю антитромбоцитарною активністю 10 мг полікозанолу відповідає 100 мг ацетилсаліцилової кислоти. 

Кратепровін містить екстракти плодів глоду, барвінку та листя гінко білоба. Основними діючими речовинами екстракту плодів глоду є флавоноїди (кверцетин, гіперозид), фенолокислоти, кумарини, тритерпенові кислоти, що забезпечують антиоксидантні, мембрано- та капіляростабілізуючі властивості. Кверцетин чинить протизапальний ефект завдяки блокаді ліпооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти, зниженню синтезу лейкотрієнів, серотоніну й інших медіаторів запалення. 

Екстракт барвінку містить алкалоїд вінкамін, який здатен покращувати мозковий кровообіг, відновлює та підтримує гомеостаз нейронів, чинить антигіпоксичну та нейропротекторну дію.

Компоненти гінко білоба можуть пригнічувати активність ферменту фосфодіестерази. В результаті в клітинах гладеньких м’язів накопичується циклічний гуанозинмонофосфат, знижується концентрація іонів кальцію в цитоплазмі. За рахунок цього м’язові стінки судин розслабляються, знижується їхній тонус, поліпшується кровоток, у тому числі нирковий і церебральний. Екстракт гінкго білоба впливає на метаболічні властивості норадреналіну, дофаміну, серотоніну. Цим пояснюється його ноотропна й антидепресивна активність. 

Отже, застосування Кратепровіну й Альфаполістатину в цієї пацієнтки допомогло знизити АТ до нормальних цифр, покращило показники ліпідограми, знизило задишку.


Довідка «ЗУ»

Дієтична добавка Альфаполістатин може бути рекомендована як джерело біологічно активних речовин для нормалізації функціонування серцево-судинної системи, рівня холестерину й АТ. Альфаполістатин рекомендовано приймати по 1 капсулі 2 рази на добу під час їди впродовж 3-4 міс. Активними компонентами є екстракт люцерни, коензим Q10 і полікозанол.

Люцерна, яка належить до родини бобових, містить велику кількість білка, кальцію, вітамінів, антиоксидантів та інших активних складників (кислот, алкалоїдів, флавоноїдів, стероїдів, фенолів тощо) (Gupta D., Chaturvedi N., 2018; Kowalska I. et al., 2007; Golawska S. et al., 2010; Dutu L. et al., 2002). Гіпохолестеринемічний ефект люцерни зумовлений наявністю в її складі сапонінів – поверхнево активних глікозидів, що утворюють із холестерином нерозчинні комплекси, які надалі виводяться з фекаліями (Glowniak K. et al., 2007). Своєю чергою, коензим Q10 сприяє енергообміну в кардіоміоцитах й інших клітинах, має анти­оксидантні, протизапальні та вазодилатувальні властивості. Застосування цієї речовини як дієтичної добавки сприяє зниженню АТ і нормалізації ліпідограми (Zozina V. et al., 2018; Jung H. et al., 2009; Swarnakar N. et al., 2011; Kayo C. Y., Carsten M. E., 2005; Mohseni M. et al., 2014). Ще одному складнику ­Альфаполістатину, а саме полікозанолу – комплексу спиртів цукрової тростини, притаманні зіставні з симвастатином і ловастатином гіполіпідемічні властивості, а також антитромбоцитарна дія (Janikula M., 2003).

Дієтична добавка Кратепровін може бути рекомендована як додаткове джерело біологічно активних речовин рослинного походження (флавоноїдів, проціанідинів, вітаміну С, органічних кислот, пектинів, холіну) з метою покращення функціонального стану серцево-судинної системи та мозкового кровообігу, пам’яті й концентрації уваги, підвищення розумової та фізичної працездатності, запобігання тромбозам, ускладненням ЦД і вегетосудинним симптомам, нормалізації розладів сну. ­Кратепровін слід вживати по 2 капсули на добу незалежно від прийому їжі; тривалість курсу лікування визначається індивідуально. Компонентами ­Кратепровіну є екстракти глоду, барвінку, гінкго дволопатевого та пуерарії лопатевої.

Глід є відомим кардіопротектором, який давно застосовують у східній і західній медицині. Численні дослідження in vivo й in vitro показали, що глоду притаманні антиоксидантна активність, позитивний інотропний ефект, протизапальний і антитромбоцитарний впливи, вазодилатувальна дія, ендотеліопротекторні, антиаритмічні, антигіпертензивні та ліпідознижувальні власти­вості. Плацебо-контрольовані дослідження за участю осіб із легким і помірним ступенем серцевої недостатності, артеріальною гіпертензією та гіперліпідемією виявили як суб’єктивне, так і об’єктивне покращення на тлі прийому екстракту глоду (Wang J. et al., 2013). Ще один компонент ­Кратепровіну – барвінок – відомий своїми алкалоїдами, які чинять гіпоглікемічну й анти­гіпертензивну дії, а також є відомими протипухлинними засобами (Moudi M. et al., 2013). Продемонстровано, що гіпоглікемічна дія екстракту барвінку корелювала зі зменшенням маси тіла, покращенням ліпідного профілю та регенерацією β-клітин підшлункової залози в щурів з експериментальним діабетом (Ahmed M. F. et al., 2010). Відомо, що гінкго дволопатеве широко застосовується для профілактики та лікування порушень пам’яті, шуму у вухах і навіть депресії (Charemboon T., Jaisin K., 2015). Основними активними речовинами екстракту гінкго є терпенові трилактони, флавонолові глікозиди, ізофлавоноїди, проантоціанідини, карбоксильні кислоти тощо (van Beek T., Montoro P., 2009; Li L. et al., 2012; Cao J. et al., 2017). Нейропротекторні та прокогнітивні ефекти екстракту гінкго переважно зумовлені його здатністю покращувати мозковий кровоток за рахунок пригнічення тромбоцит-активувального фактора, посилення продукції оксиду азоту в судинах і зниження активності ацетилхолінестерази (Mansour S. M. et al., 2011; Hirsh G. E. et al., 2016). Основним активним складником пуерарії лопатевої є пуерарин – ізофлавоновий глікозид, здатний захищати нейрони від апоптозу, індукованого окисним стресом (Wu L. et al., 2017). Нейропротекторні властивості пуерарину добре досліджені в різноманітних експериментах, у яких було продемонстровано здатність цієї речовини усувати штучно індуковані розлади пам’яті й інших когнітивних властивостей (Seo Y. M. et al., 2018).

Включення Альфаполістатину та ­Кратепровіну до раціону осіб із серцево-судинними захворюваннями сприяє зниженню рівня АТ, нормалізації ліпідного профілю, зменшенню схильності до тромбозів. Багатий клінічний досвід застосування компонентів цих дієтичних добавок свідчить про їхні високу ефективність і відмінний профіль безпеки.


Підготувала Лариса Стрільчук

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (510), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

13.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Контроль глікемії у невідкладній кардіології

У червні минулоріч відбулася науково-практична конференція «Актуальні питання невідкладної кардіології», присвячена сучасним аспектам діагностики та лікування гострої серцево-судинної патології. Чималу увагу було приділено питанням контролю ключових показників гомеостазу, які значною мірою впливають на подальший прогноз і виживаність таких пацієнтів. Лікар спеціалізованого відділення інтенсивної терапії (ВІТ) і реанімації кардіологічного профілю ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України» (м. Київ) Анастасія Валеріївна Немирська присвятила свою доповідь проблемі порушень метаболізму глюкози, їхній корекції за невідкладних станів....

13.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Ускладнення артеріальної гіпертензії у вигляді порушення серцевого ритму. Що трапляється найчастіше?

28-29 листопада минулоріч в онлайн-режимі відбулася науково‑практична конференція «Артеріальна гіпертензія (АГ) у практиці сімейного лікаря». Чималу увагу було приділено питанням ускладнень АГ, із‑поміж яких до найчастіших і найзагрозливіших для життя належать порушення серцевого ритму. Про місце та роль своєчасної превенції фібриляції передсердь (ФП) на тлі АГ та оптимізацію фармакологічної підтримки таких пацієнтів розповіла старший науковий співробітник відділу аритмій серця ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України» (м. Київ), кандидат медичних наук Олена Миколаївна Романова. ...

12.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Багаторічний досвід використання гіполіпідемічної терапії: ефективність та безпека

Серцево-судинні захворювання (ССЗ), ключовою патогенетичною ланкою яких є атеросклероз, залишаються основною причиною смерті та інвалідності в усьому світі. Відомо, що основний фактор ризику атеросклерозу – ​це дисліпідемія, зокрема порушення показників холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ); препаратами вибору, що ефективно нормалізують ХС ЛПНЩ, є статини. Їхня дія уповільнює прогресування атеросклерозу та зменшує ймовірність серцево-судинних (СС) подій і летальних випадків....

12.03.2024 Гастроентерологія Кардіологія Неврологія Терапія та сімейна медицина Вплив стресу на організм людини

Стрес – ​пристосувальна реакція, яка підвищує шанси на виживання в критичних умовах за рахунок позитивного мобілізувального впливу. Втім, ця реакція є корисною для організму людини лише за короткочасного стресу. Тривалий стрес спричиняє виснаження захисних механізмів і розвиток патологічних змін із боку багатьох органів та систем. Залежно від типу, часу впливу та тяжкості подразника стрес може чинити різноманітний вплив – ​від порушень гомеостазу до розвитку серйозних ускладнень з боку органів і систем. Окрім того, стрес може бути як провокувальним, так і обтяжливим фактором для багатьох захворювань і патологічних станів. У цьому огляді висвітлюватимуться ключові патофізіологічні аспекти впливу стресу на основні фізіологічні системи організму людини. ...