Лікування гемороїдальної хвороби: сукральфат та флеботонік

06.11.2021

Стаття у форматі PDF

Гемороїдальна хвороба – ​надзвичайно поширене захворювання, яке характеризується наявністю випадіння слизової оболонки прямої кишки та ­варикозом ­гемороїдальних сплетень. Консервативна терапія при геморої спрямована на зменшення кровотечі, болю та свербежу. Флеботонік на основі мікронізованої ­очищеної ­флавоноїдної ­фракції (МОФФ) уже зарекомендував себе як ефективний засіб для лікування симптомів геморою, так само як і сукральфат показав хороші результати у ­зменшенні болю та свербежу при гемороїдальній хворобі. У статті представлено досвід комбінованого застосування МОФФ та сукральфату у вигляді ректальної мазі для зменшення болю й набряків та контролю свербежу при гемороїдальній хворобі.

Ключові слова: мікронізована очищена флавоноїдна фракція, ректальна мазь сукральфат, гемороїдальна хвороба, періанальний біль, періанальний свербіж.

Гемороїдальна хвороба є дуже поширеною проктологічною проблемою, що визначається як симптоматичне збільшення та дистальне зміщення кавернозних сплетень прямої кишки (Lohsiriwat V., 2012). Клінічно геморой характеризується безболісною ректальною кровотечею під час дефекації з/без випадіння гемороїдальних вузлів з анального каналу (van Tol R.R., 2020). За відсутності пролапсу прямої кишки першочергово рекомендована консервативна терапія. Хірургічне втручання показане при ­внутрішньому геморої високого ступеня тяжкості, за появи ускладнень або якщо консервативні методи виявилися неефективними (Gallo G., 2020). Закрепи та порушення акту дефекації (наприклад, перенапруження, тривале сидіння та часте спорожнення кишечника) можуть погіршувати стан пацієнтів із симптоматичним гемороєм. Модифікація дієти і навчання правильної поведінки у туалеті – ​це дві найголовніші складові лікування геморою (Aziz Z., 2018).

Протягом багатьох років з’являлися численні системні та місцеві препарати для терапії гемороїдальної хвороби. Ефективність флеботоніка МОФФ при лікуванні симптомів гемороїдальної хвороби була підтверджена у багатьох дослідженнях (Caetano A.C., 2019).

Поява нової ректальної мазі на основі сукральфату та екстрактів трав (екстракту календули, листя гамамелісу й ромашки) для застосування її у комплексній терапії пацієнтів із гемороїдальною хворобою стало ще одним із можливих варіантів покращення ефективності лікування.

Лікування гемороїдальної хвороби

Основною метою лікування геморою є конт­роль гострих симптомів. MОФФ – ​один із найпоширеніших флеботонічних препаратів для перорального використання, який застосовують у лікуванні геморою. Його ефективність зумовлена тим, що флавоноїди підвищують тонус судин, зменшують венозну ємність та проникність капілярів, покращують лімфодренаж і мають протизапальну дію (Gallo G., 2020).

Сукральфат – ​алюмінієва сіль октасульфату сахарози – понад три десятиліття використовується як цитопротекторний засіб для лікування виразкових захворювань шлунково-кишкового тракту. Він має антимікробну та антиоксидантну активність, стимулює секрецію простагландину Е2 та подальше посилення кровотоку й утворення слизу, а також активує вироблення епідермального фактора росту, що веде до посилення ангіогенезу (Alvandipour M., 2016). На прикладі трьох клінічних випадків було показано ефективність проведеного комбінованого лікування, яке крім перорального флеботоніка включало призначення ректальної мазї на основі сукральфату й рослинних екстрактів. Пацієнти оцінювали результат лікування через три тижні за показниками зменшення болю, набряків та свербежу. Також було оці­нено загальну задоволеність лікуванням за шкалою від 0 до 5.


Клінічні випадки

Випадок 1

Жінка, 40 років, мала в анамнезі двоє природних пологів, без іншої значної патології, звернулася зі скаргами на періанальний біль, свербіж та кровотечу. При об’єктивному огляді у хворої було виявлено пролапс гемороїдальних вузлів III ступеня, пов’язаний із тромбозом гемороїдального сплетення. Пацієнтка протягом 3 тижнів двічі на день отримувала МОФФ 500 мг перорально і двічі на день застосовувала місцево ректальну мазь на основі сукральфату та рослинних екстрактів. Біль та набряки поступово зменшувалися протягом перших 2 тижнів і зникли на третьому тижні лікування. Задоволеність лікуванням пацієнтка оцінила у 4 бали.

Випадок 2

Жінка, 58 років, звернулася до лікаря із приводу наявності гемороїдального пролапсу III ступеня. В анамнезі – ​одні природні пологи, артеріальна гіпертензія, діабет 2-го типу та пупкова грижа. Раніше пацієнтка перенесла апендектомію та холецистектомію. Жінка скаржилася на закрепи, ректальну кровотечу та біль. Ректальний огляд хворої показав пролапс гемороїдальних вузлів III ступеня, гіперемію та набряк внутрішнього геморої­дального сплетення. Пацієнтка протягом 3 тижнів двічі на день приймала МОФФ 500 мг перорально і двічі на день застосовувала місцево ректальну мазь на основі сукральфату та рослинних екстрактів. Через 3 тижні комбінованої терапії у неї повністю зникли ­гіперемія, набряк, біль та свербіж. Жінка оцінила свою задоволеність лікуванням у 5 балів.

Випадок 3

Чоловік, 47 років, скаржився на ректальну кровотечу, періанальний біль та свербіж. При об’єктивному огляді у пацієнта виявлено гемороїдальний пролапс ІІ-ІІІ ступеня з гене­ралізованим набряком слизової. В анамнезі хворого – апендектомія, спленектомія і жодної іншої значної патології. Пацієнт протягом 3 тижнів двічі на день приймав МОФФ 500 мг перорально і двічі на день наносив місцево ректальну мазь на основі сукральфату та рослинних екстрактів. Через три тижні поступово зникли біль та свербіж, а також зменшився набряк. Оцінка задоволеності пацієнта проведеним лікуванням після завершення комбінованої терапії становила 4 бали.


Гемороїдальна хвороба є причиною більшості проктологічних скарг, тому на сьогодні для її лікування існують сотні консервативних та хірургічних методів. Проте підтверджену у клінічних дослідженнях ефективність мають одиниці, а вказівки щодо лікування симптомів геморою часто є суперечливими. З досвіду авторів статті комбіноване застосування MОФФ та ректальної мазі на основі сукральфату й екстрактів трав має сприятливий ефект з точки зору контролю ­симптомів ­гемороїдальної хвороби.

Скорочений переклад Анастасії Романової

За матеріалами: Amaturo A., Meucci M., Mari F.S. Treatment of haemorrhoidal disease with micronized purified flavonoid fraction and sucralfate ointment. 
Acta Biomed 2020; Vol. 91, N. 1: 139-141 
DOI: 10.23750/abm.v91i1.9361.

Тематичний номер «Хірургія, Ортопедія, Травматологія, Інтенсивна терапія» № 4 (47), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Хірургія, ортопедія та анестезіологія

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Лікування розладів ковтання у пацієнтів відділення інтенсивної терапії

Дисфагія є поширеним явищем у пацієнтів відділення інтенсивної терапії (ВІТ), але вона часто залишається недостатньо розпізнаною та неконтрольованою, незважаючи на те що пов’язана з небезпечними для життя ускладненнями, тривалим перебуванням у ВІТ та госпіталізацією. Запропонований у статті експертний висновок щодо діагностики й лікування дисфагії розроблений на основі доказових клінічних рекомендацій та думок лікарів-практиків. Автори рекомендують прийняти ці клінічні алгоритми для надання стандартизованої та високоякісної допомоги, яка передбачає своєчасний систематичний скринінг, оцінку та лікування дисфагії в екстубованих пацієнтів і пацієнтів із трахеостомою у ВІТ. ...

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології

Больовий синдром при хронічних ранах є рутинним явищем хірургічної практики. Рана вважається такою, що тривало не загоюється, якщо, незважаючи на відповідну терапію та достатній термін лікування (4-6 міс), відсутні або практично відсутні ознаки загоєння. Неопіоїдні та опіоїдні анальгетики є основними препаратами, що застосовуються для лікування больового синдрому при ранах. На науково-практичній конференції «Міждисциплінарний підхід у лікуванні коморбідних хірургічних пацієнтів», що відбулася наприкінці 2023 року, тему менеджменту хронічної ранової хвороби представив у доповіді «Контроль болю в хірургії ран та трофічних дефектів м’яких тканин різної етіології» завідувач кафедри хірургії та судинної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук, професор Сергій Іванович Саволюк. Ключові слова: ранова хвороба, трофічна виразка, ВАК-терапія, больовий синдром, нестероїдні протизапальні препарати, Дексалгін®....

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Підтримка статусу вітаміну D та кальцію у пацієнтів ортопедо-травматологічного профілю: первинна і вторинна профілактика переломів та оптимізація відновних процесів

Актуальність проблеми переломів на сьогодні не залишає сумнівів, зокрема в контексті старіння населення та поширеності остеопорозу. Кальцій та вітамін D, виконуючи ключову роль у формуванні та підтриманні щільності кісткової тканини, є необхідними елементами для успішної профілактики переломів, особливо у вразливих груп населення. Також важливим є достатній рівень кальцію та вітаміну D в організмі для оптимального зрощення переломів і посттравматичної зміни кісток. У цьому контексті велике значення має вибір конкретного комплексу Са + D із позицій ефективності, безпеки та високого комплаєнсу. Ключові слова: остеопороз, крихкість кісток, кальцій, вітамін D, профілактика переломів. ...

16.03.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Центральні венозні катетери: використання та профілактика ускладнень

З установленням центральних венозних катетерів (ЦВК) пов’язані різноманітні ускладнення, включаючи ті, що зумовлені безпосередньо введенням і/або доступом, через який уводиться катетер, а також віддалені (>1 тижня) ускладнення, такі як дисфункція катетера, стеноз або тромбоз центральної вени та розвиток інфекції. Кількість і тяжкість ускладнень зростають зі збільшенням розміру катетера, кількості використовуваних катетерів та часу їх перебування в організмі. У статті наведено огляд сучасних даних щодо ускладнень, пов’язаних із ЦВК, а також стратегії їх профілактики та лікування. Ключові слова: центральний венозний катетер, ускладнення, пункція артерії, пневмоторакс, тромбоз центральної вени, інфекції кровотоку, дисфункція катетера. ...