Набрав чинності наказ МОЗ № 1447: оновлено поняття інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги

14.11.2021

28 вересня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України від 15 липня 2021 року № 1447 «Про затвердження Зміни до Критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації» (далі – Критерії).

До цього часу у практиці використовувалося поняття «внутрішньолікарняна (нозокоміальна, госпітальна) інфекція». Воно включало будь-яке захворювання мікробної етіології, що може бути визначено клінічно і пов’язане з перебуванням, лікуванням, обстеженням і зверненням людини по медичну допомогу в лікувально-профілактичний заклад. При цьому обов’язковий систематичний епідеміологічний нагляд обмежувався хірургічними та акушерсько-гінекологічними стаціонарами.

Відповідно до наказу МОЗ № 1447 Критерії, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, що підлягають реєстрації, доповнено розділом III такого змісту:

«III. Критерії визначення випадків інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги, та антимікробної резистентності

1. Інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги (далі – ІПНМД).

1) ІПНМД визначаються як інфекції, що відповідають одному із визначень випадку захворювання та при яких наявний один з епідеміологічних зв’язків:

  • початок появи симптомів спостерігався на третій день перебування у лікарні або пізніше (день госпіталізації рахується першим днем);
  • пацієнт переніс хірургічну операцію на перший або другий день госпіталізації, і в нього розвиваються ознаки інфекції області хірургічного втручання (далі – ІОХВ) не раніше ніж на третій день його перебування у закладі охорони здоров’я;
  • пацієнту був встановлений інвазивний пристрій на перший або другий день, що призвело до виникнення ІПНМД не раніше ніж на третій день перебування в закладі охорони здоров’я.

2) ІПНМД, пов’язані з попереднім перебуванням у медичному закладі, визначаються як інфекції, що відповідають одному з визначень випадку захворювання та при яких наявний один з епідеміологічних зв’язків:

  • пацієнт має ознаки інфекції та був повторно госпіталізований менше ніж через 48 годин після попереднього перебування на стаціонарному лікуванні;
  • пацієнт був госпіталізований з інфекцією, яка відповідає визначенню випадку ІОХВ, тобто післяопераційне інфікування сталося протягом 30 днів після операції (або у випадку хірургічного втручання із встановленням імплантату мала місце глибока ІОХВ органа/порожнини, яка розвинулася протягом 90 днів після операції), і пацієнт має симптоми, які відповідають визначенню випадку з ІОХВ та/або проходить лікування протимікробними препаратами від цієї інфекції;
  • пацієнт був госпіталізований (або у нього розвинулися симптоми протягом двох днів) з інфекцією, викликаною Clostridium difficile, менш ніж за 28 днів після попередньої виписки із закладу охорони здоров’я.

3) ІПНМД не підлягають звітуванню за формою первинної облікової документації № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за № 686/12560, окрім інфекційних і паразитарних захворювань, які зазначені в розділі II цих Критеріїв, та підлягають дозорному епідеміологічному нагляду відповідно до додатка до Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 30 липня 2020 року № 1726, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2020 року за № 1333/35616.

З метою проведення дослідження щодо поширеності випадків ІПНМД у визначений момент часу (одномоментна розповсюдженість ІПНМД) активна ІПНМД реєструється, якщо ознаки та симптоми інфекції присутні в день проведення дослідження або ознаки та симптоми мали місце у минулому і пацієнт все ще проходить лікування від цієї інфекції на дату проведення дослідження. Наявність симптомів та ознак захворювання слід перевіряти до початку лікування, щоб визначити, чи інфекція, яку лікують, відповідає одному з визначень випадку ІПНМД».

Також документ визначає випадки ІПНМД для переліку найбільш поширених хвороб і станів інфекційної етіології:

ІОХВ – інфекції області хірургічного втручання;

КАІК – катетер-асоційовані інфекції;

КАІСВШ – катетер-асоційовані інфекції сечовивідних шляхів;

ВАП – вентилятор-асоційовані інфекції.

Такі Критерії використовуються у кращій світовій практиці, і їх рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я.

Фахівці Центру громадського здоров’я МОЗ України розробили спрощені схеми для полегшення розуміння та використання в роботі цих визначень (рис. 1-3).

Рис. 1. Критерії визначення випадків інфекційних хвороб, пов’язаних із наданням медичної допомоги, та антимікробної резистентності

Рис. 2. Критерії визначення випадків інфекцій сечовивідних шляхів

Рис. 3. Критерії визначення випадків інфекцій області хірургічного втручання

Ключові зміни

Затверджені Критерії охоплюють увесь перелік станів, які можуть виникнути в людини під час отримання нею медичної допомоги в умовах будь-яких стаціонарних закладів охорони здоров’я. Такі визначення використовуються у світовій практиці та довели свою ефективність і зручність.

Реєстрація випадків за Критеріями дасть змогу Україні долучитися до міжнародних систем збору даних, у тому числі загальноєвропейської системи дозорного епіднагляду за ІПНМД. Відповідно, і зіставити проблему поширення ІПНМД та антимікробної резистентності (АМР) в Україні із ситуацією у світі, розширити можливості для міжнародної співпраці в боротьбі з їх поширенням.

Звітувати про ІПНМД за формою № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення» більше не потрібно. Адже це створювало ризики отримання від закладів охорони здоров’я інформації не в повному обсязі.

Відтепер ІПНМД підлягають рутинному епіднагляду на рівні закладів охорони здоров’я та дозорному епіднагляду на рівні країни.

Визначення чутливості та резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів (чутливий зі стандартним дозуванням, чутливий зі збільшеною експозицією, стійкий, панрезистентний) відтепер відповідатимуть міжнародним стандартам. Їх визначатимуть шляхом застосування відповідних граничних значень стандартизованої методики визначення резистентності мікроорганізмів (дані EUCAST) або за допомогою методики, відкоригованої за стандартною методологією, тобто в результаті встановлення співвідношення між терапевтично досяжною мінімальною інгібуючою концентрацією протимікробного препарату та діапазоном зони затримки росту мікроорганізмів.

Епіднагляд щодо чутливості до антибіотиків буде обов’язковим для таких мікроорганізмів:

  • Staphylococcus aureus: результати визначення чутливості до метициліну та інших антистафілококових β-лактамів;
  • Enterococcus faecium та Enterococcus faecalis: результати визначення чутливості до глікопептидів;
  • Klebsiella pneumoniae та Escherichia coli: результати визначення чутливості до карбапенемів та результати визначення чутливості до колістину в стійких до карбапенемів ізолятах;
  • Pseudomonas aeruginosa та Acinetobacter: результати визначення чутливості до карбапенемів;
  • Streptococcus pneumoniae: результати визначення чутливості до еритроміцину;
  • Salmonella: результати визначення чутливості до антимікробних препаратів (ампіцилін, ципрофлоксацин, цефтріаксон, левоміцетин, сульфаметоксазол-триметоприм).

Документ дозволить епіднагляду за ІПНМД та АМР вийти за межі хірургічних і гінекологічних стаціонарів. Використання стандартизованих Критеріїв «підніме завісу» над проблемою цих захворювань в Україні, допоможе оцінити їх реальне поширення та структуру, характерну саме для нашої країни.

Нововведення дозволять виявити прогалини у системі профілактики інфекцій та інфекційного контролю як кожного окремого закладу, так і системи охорони здоров’я загалом. Це допоможе визначити першочергові напрями роботи для покращення якості надання медичної допомоги.

Джерело: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE36836.html, https://phc.org.ua/news/nabrav-chinnosti-nakaz-moz-no-1447-onovleno-ponyattya-infekciynikh-khvorob-povyazanikh-z

Тематичний номер «Урологія. Нефрологія. Андрологія» № 3 (24), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

27.03.2024 Терапія та сімейна медицина Бенфотіамін: фокус на терапевтичний потенціал

Тіамін (вітамін В1) – важливий вітамін, який відіграє вирішальну роль в енергетичному обміні та метаболічних процесах організму загалом. Він необхідний для функціонування нервової системи, серця і м’язів. Дефіцит тіаміну (ДТ) спричиняє різноманітні розлади, зумовлені ураженням нервів периферичної та центральної нервової системи (ЦНС). Для компенсації ДТ розроблено попередники тіаміну з високою біодоступністю, представником яких є бенфотіамін. Пропонуємо до вашої уваги огляд досліджень щодо корисних терапевтичних ефектів тіаміну та бенфотіаміну, продемонстрованих у доклінічних і клінічних дослідженнях....

24.03.2024 Гастроентерологія Терапія та сімейна медицина Основні напрями використання ітоприду гідрохлориду в лікуванні патології шлунково-кишкового тракту

Актуальність проблеми порушень моторної функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ) за останні десятиліття значно зросла, що пов’язано з великою поширеністю в світі та в Україні цієї патології. Удосконалення фармакотерапії порушень моторики ШКТ та широке впровадження сучасних лікарських засобів у клінічну практику є на сьогодні важливим завданням внутрішньої медицини....

24.03.2024 Кардіологія Терапія та сімейна медицина Розувастатин і розувастатин/езетиміб у лікуванні гіперхолестеринемії

Дисліпідемія та атеросклеротичні серцево-судинні захворювання (АСССЗ) є провідною причиною передчасної смерті в усьому світі (Bianconi V. et al., 2021). Гіперхолестеринемія – ​третій за поширеністю (після артеріальної гіпертензії та дієтологічних порушень) фактор кардіоваскулярного ризику в світі (Roth G.A. et al., 2020), а в низці європейських країн і, зокрема, в Польщі вона посідає перше місце. Актуальні дані свідчать, що 70% дорослого населення Польщі страждають на гіперхолестеринемію (Banach M. et al., 2023). Загалом дані Польщі як сусідньої східноєвропейської країни можна екстраполювати і на Україну....

24.03.2024 Терапія та сімейна медицина Життя в дослідженні нових ліків

Однією із найвагоміших знахідок із часу відкриття дигіталісу Нобелівський комітет назвав синтез і дослідження β-блокаторів, які зараз мають провідні стабільні позиції у лікуванні більшості серцево-судинних хвороб (ішемічна хвороба серця – ​стенокардія, гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, тахіаритмії) (Радченко О.М., 2010). Це епохальне відкриття зроблено під керівництвом британського фармаколога Джеймса Блека (James Whyte Black), який отримав за нього Нобелівську премію в 1988 році. ...