Усе про вакцини від COVID‑19 в Україні

17.11.2021


  Comirnaty/Pfizer-BioNTech

Comirnaty – це інноваційна вакцина на платформі мРНК, розроблена німецькою біотехнологічною компанією BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer.
Вакцина дозволена для екстреного використання для осіб від 12 років Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Її застосовують у США, Великій Британії, Канаді, ЄС, а загалом у майже 100 країнах світу.

Ефективність вакцини

  •  Ефективність проти так званого «дикого» варіанту вірусу SARS-CoV‑2, який вперше виявили в Вухані, – 95%.
  •  Згідно з результатами британського дослідження, опублікованими в авторитетному науковому виданні The New England Journal of Medicine в серпні 2021 року, вакцина Comirnaty/Pfizer має ефективність 93,7% проти симптоматичного захворювання, викликаного штамом «Альфа», та 88% для штаму «Дельта».

Як працює?

Має у своєму складі молекули матричної рибонуклеїнової кислоти (мРНК), яка кодує шипоподібний білок оболонки коронавірусу SARS-CoV‑2. Після введення вакцини ця мРНК потрапляє в клітини організму людини й надає їм своєрідну «інструкцію», як створити цей білок. Імунна система розпізнає, що білок не належить людині, і виробляє антитіла до нього. Так організм вчиться, як захиститися в разі зустрічі зі справжнім вірусом.

Безпечність

мРНК-вакцини – це інноваційне рішення. Ідея створити вакцину на основі рибонуклеїнових кислот з’явилася ще на початку 1990-х. За останні 25 років було здійснено понад 500 досліджень цієї технології. Але реалізовано її було лише навесні 2020 року, коли почалися клінічні дослідження таких вакцин проти COVID‑19.

Вакцини мРНК є безпечними і не можуть змінити ДНК людини. Незабаром після того, як клітини організму закінчать виконувати інструкції, вони руйнуються і позбавляються від мРНК. мРНК-вакцини не містять живого або інактивованого вірусу.

Склад вакцини

Діюча речовина:

  •  мРНК – молекула, яка вчить клітини виробляти коронавірусні білки, необхідні для формування імунної відповіді.
  • Допоміжні речовини:
  •  ALC‑0315, ALC‑0159 і холестерол – ліпідні частинки, які формують захисний бар’єр навколо активного інгредієнта і забезпечують його доставку у клітини;
  •  DSPC – фосфоліпід, який стабілізує ліпідний бішар і пришвидшує вивільнення активного компонента, а тому підсилює його дію;
  •  дигідрат фосфату натрію та дигідрат фосфату калію – буферні речовини, що стабілізують вакцину, щоб рівень кислотності збігався з рівнем нашого тіла;
  •  натрію хлорид і калію хлорид – є розчинниками і коригують сольовий баланс вакцини;
  •  сахароза – запобігає замерзанню та стабілізує вакцину;
  •  вода для ін’єкцій.

Інтервал

Інтервал між уведеннями вакцини – 21-28 днів. Для повної вакцинації необхідні 2 дози.

Умови зберігання та транспортування

  •  Вакцина потребує наднизьких температур зберігання й транспортування (від –80 до –60 °C).
  •  Після розморожування нерозведена вакцина може зберігатися за температури від +2 до +8 °C до 30 діб. Протягом цього періоду на транспортування можна виділити не більше 12 год.
  •  Після розморожування вакцину заборонено заморожувати повторно.
  •  Термін зберігання вакцини після розведення за температури від +2 до +25 °C – 6 год.
  •  Зберігання й логістику мРНК-вакцин, отриманих в межах COVAX, із дотриманням правильного холодового ланцюга в Україні забезпечує Агентство США з міжнародного розвитку USAID. Вакцину, куплену держкоштом, зберігає й транспортує державне підприємство «Укрмедпостач».

Comirnaty в Україні

На початок жовтня понад 3 млн українців щепилися вакциною Comirnaty. Наразі країна має близько 2 млн доз цієї вакцини. Вона доступна у центрах масової вакцинації, пунктах щеплень, нею вакцинують мобільні бригади.

Переваги

Щеплення вакциною Comirnaty дозволяє подорожувати до 125 країн світу, за даними онлайн-видання про візові вимоги різних країн VisaGuide.World станом на початок жовтня.


  CoronaVac/Sinovac

CoronaVac – це інактивована вакцина, яку розробила китайська біофармацевтична компанія Sinovac Biotech.

Схвалена ВООЗ для екстреного використання. Застосовується у 40 країнах, таких як Китай, Туреччина, Аргентина, Бразилія, Мексика, Індонезія, Казахстан, Вірменія, Грузія тощо.

Ефективність вакцини

  •  Згідно з результатами чилійського дослідження, проведеного в лютому-квітні 2021 року, опублікованими в журналі The New England Journal of Medicine, ефективність Coronavac/Sinovac становить 65,9% у запобіганні захворюванню на COVID‑19 (штами «Альфа» та «Гамма»), 87,5% – у попередженні госпіталізації та 86,3% – у запобіганні смерті від ковіду.
  •  Вакцина також довела свою ефективність у запобіганні госпіталізації та смерті внаслідок захворювання, викликаного штамом «Дельта». Дослідження серед мешканців Китаю віком 18-59 років, які здійснював центр контролю та профілактики захворювань у Гуанчжоу в травні 2021 року під час спалаху захворюваності на штам «Дельта», виявили, що дві дози вакцини мали ефективність у 59% проти симптоматичного захворювання на COVID‑19, у 70,2% – проти середньої форми тяжкості захворювання і в 100% – проти тяжких випадків.
  •  Дослідження серед 43,8 тис. літніх людей у віці від 70 років у штаті Сан-Паулу, Бразилія, з січня по квітень 2021 року, результати якого опубліковані в авторитетному британському медичному журналі The BMJ, показали, що ефективність вакцини Coronavac/Sinovac проти симптоматичної хвороби, викликаної штамом «Гамма», для людей цієї вікової групи становила 46,8%, ефективність у запобіганні госпіталізації була 55,5%, проти смерті – 61,2%. При цьому для вікової групи 70-74 роки ефективність проти симптоматичної хвороби становила 59%, проти госпіталізації – 77,6%, а проти смерті – 83,9%. Що старшими були піддослідні, то нижчою була ефективність вакцини.

Як працює?

Вакцина CoronaVac – це інактивована вакцина; вона містить у своєму складі неактивний, «вбитий» вірус. Організм реагує на нього та виробляє імунітет.

Технології вироблення інактивованих вакцин вже майже 70 років. Першу вакцину за цією технологією розробили ще в 1955 році. Це була вакцина від поліомієліту.

Склад вакцини

Діюча речовина: інактивований вірус SARS-CoV‑2. Допоміжні речовини: гідроокис алюмінію – пришвидшує та підсилює дію активного компонента; гідрофосфат натрію 12-водний та гідрофосфат натрію моногідрат – буферні речовини, що стабілізують вакцину, щоб її кислотний рівень збігався з рівнем нашого тіла; натрію хлорид – є розчинником і коригує сольовий баланс вакцин.

Інтервал

Інтервал між уведеннями вакцини – 14-28 днів. Для повної вакцинації необхідні 2 дози.

CoronaVac в Україні

На початок жовтня понад 2 млн українців щепилися вакциною CoronaVac. Наразі країна має близько 6 млн доз цієї вакцини. Вона доступна у центрах масової вакцинації, пунктах щеплень, нею вакцинують мобільні бригади.

Переваги

Щеплення вакциною CoronaVac дозволяє подорожувати до 50 країн світу, зокрема до Австрії, Іспанії, Греції, Фінляндії, Швеції, Нідерландів тощо, за даними онлайн-­видання про візові вимоги різних країн VisaGuide.World станом на кінець вересня.


  Вакцина AstraZeneca

Вакцина AstraZeneca – це векторна вакцина, яку розробила шведсько-британська компанія AstraZeneca разом з Оксфордським університетом. Вакцина, вироблена в ЄС, має торговельну марку Vaxzevria, в Південній Кореї – AstraZeneca-SKBio, в Індії – Covishield.

Схвалена ВООЗ, ЄС, Канадою, Індією та багатьма іншими країнами для екстреного використання. Застосовується для всіх віком понад 18 років.

Ефективність вакцини

За останніми даними досліджень у реальних умовах, тобто після того, як десятки мільйонів людей у всьому світі щепилися цією вакциною, дві дози AstraZeneca захищають від тяжкої хвороби та госпіталізації з ефективністю 92% для штаму коронавірусу «Дельта» та 86% для штаму «Альфа».

Різні дослідження показали, що вакцина на 80% зменшує ризик заразитися коронавірусом та майже у два рази зменшує ризик інфікувати ваших невакцинованих близьких і рідних, якщо ви все ж таки захворієте.

Як працює?

AstraZeneca використовує безпечний вірус застуди, у який вмонтована «інструкція» для виготовлення специфічних білків коронавірусу. Вектор доставляє цю «інструкцію» в клітини організму людини. Клітини починають виробляти цей білок. Імунна система розпізнає, що білок не належить людині, і виробляє антитіла та Т-клітини до нього. Так організм вчиться, як захиститися в разі зустрічі зі справжнім вірусом.

Це добре вивчена технологія, що робить векторні вакцини безпечними. Прикладом вакцини цього типу є вакцина проти гарячки Ебола.

Склад вакцини

Діюча речовина: модифікований аденовірус, що містить у собі специфічний білок коронавірусу, який викликає імунну відповідь.

Допоміжні речовини: L-гістидин та L-гістидин гідрохлорид моногідрат; динатрієва сіль етилендіамінтетрацтової кислоти (EDTA); магнію хлорид; етанол; полісорбат 80; натрію хлорид; сахароза; вода для ін’єкцій.

Інтервал

Інтервал між уведеннями вакцини – 4-12 тиж. Для повної вакцинації необхідні 2 дози.

AstraZeneca в Україні

На кінець вересня Україна отримала 4,9 млн доз вакцини AstraZeneca різних виробників і вже понад 1,26 млн українців вакцинувались нею. Вакцина доступна у центрах масової вакцинації та пунктах щеплень.

Переваги

За даними онлайн-видання про візові вимоги різних країн VisaGuide.World, AstraZeneca європейського та корейського виробництва визнана у 145 країнах світу (станом на 29.09.2021). Це означає, що якщо ці країни дозволятимуть в’їзд громадян України, щеплення цією вакциною даватиме право перетинати кордон, селитися в готелях та відвідувати публічні місця та заходи.

Джерело: https://moz.gov.ua

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 19 (512), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

24.03.2024 Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ефективність ефірних олій у лікуванні гострої застуди

Застуда та інші інфекції дихальних шляхів – актуальна проблема охорони здоров’я через високий рівень захворюваності, що перевищує такий інших інфекційних патологій. З метою підвищення кваліфікації лікарів загальної практики та обміну досвідом з актуальних питань лікування інфекційних захворювань у лютому була проведена науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції? Загроза сезонних інфекцій. Погляд пульмонолога, інфекціоніста, алерголога, ендокринолога, кардіолога, педіатра» за участю провідних вітчизняних спеціалістів-практиків....

18.03.2024 Інфекційні захворювання Оптимізація лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій: етіотропна, патогенетична та симптоматична терапія

Гостра застуда – самообмежувальне захворювання верхніх дихальних шляхів. Застуда зазвичай має помірну тяжкість і виникає під дією низки вірусів різних родин (найчастіше – риновірусів). Основними симптомами застуди є біль у горлі, гострий кашель, чхання, закладеність та виділення з носа (рис. 1). Інкубаційний період застуди триває зазвичай 24-72 год, а сама хвороба – в межах 1 тиж. Застуда асоціюється зі значним економічним тягарем для суспільства через потребу у візитах до лікаря, витрати на фармакопрепарати і біодобавки та тимчасову непрацездатність (Al-Haddad M.S. et al., 2016). ...

11.03.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Цефоперазон і цефтріаксон: відмінності та вибір при лікуванні хірургічної інфекції

Цефалоспорини займають провідну позицію серед усіх антимікробних препаратів за частотою використання. Популярність цих антибіотиків пояснюється багатьма чинниками: широким спектром антимікробної дії; бактерицидним механізмом дії; стійкістю до ферментних систем патогенів; доброю переносимістю і невеликою частотою побічних проявів; простотою та зручністю дозування. В останні роки до стандартних протоколів лікування включають цефалоспорини IV i V поколінь, але в рутинній клінічній практиці найчастіше застосовуються препарати I-III поколінь, найбільш відомими представниками яких є цефоперазон і цефтріаксон. У статті викладено порівняльну характеристику цих двох препаратів з огляду на вимоги сучасних стандартів. ...

08.03.2024 Інфекційні захворювання Актуальні вірусні інфекції: можливості та перспективи лікування

Сучасні епідеміологічні спостереження свідчать про те, що масові спалахи інфекційних хвороб значно почастішали. Якщо раніше пандемії виникали в середньому раз на 40 років, то за 23 роки ХХІ ст. людство вже зустрілося із двома широкомасштабними спалахами: пандемією грипу А (H1N1) у 2009 році та пандемією коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) у 2020 році. За даними лондонської компанії Airfinity Ltd., яка займається прогнозуванням здоров’я, імовірність того, що пандемія (так само смертоносна, як і COVID-19) може виникнути в наступному десятилітті становить 27,5%. Серйозною загрозою для громадської охорони здоров’я, за даними спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є віруси Ебола, Марбург, Ласса, Ніпа і Зіка через їхній епідемічний потенціал, але не можна забувати і про інфекції, що вважаються контрольованими....