Стан голосової функції в осіб голосомовних професій і його вплив на якість життя під час пандемії COVID‑19

10.01.2022

У світову історію березень 2020 року увійшов як початок пандемії, спричиненої вірусом SARC-CoV‑2. Обставини, пов’язані з особливостями економічного, психологічного, організаційного стану і способу життя суспільства на тлі світової пандемії, призвели до розширення контингенту осіб голосомовних професій (ОГМП), змушених працювати онлайн. Але тривале перебування в мережі зумовило значуще психоемоційне і голосове навантаження, що збільшило частоту звернень таких пацієнтів із приводу порушень голосової функції (ГФ) і психоемоційного стану.

Ключові слова: голосові розлади, тривога і депресія, перцептивна оцінка голосу, стробоскопія, якість життя.

За даними Ciarán Kenny, який дослідив показники 1575 осіб у період самоізоляції, у респондентів, що працюють «віддалено», поширеність дискомфорту в голосовому апараті та дисфонії становила 68 і 33% відповідно, а середній показник якості життя, пов’язаний із розладами голосу, становив 82,4±13,2 бала [1].


Впливає пандемія і на психоемоційний стан людини, про що свідчить цьогорічне крос-секційне дослідження Н. Fengsu, В. Fengying та співавт. за участю 3063 користувачів WeChat та QQ. Було встановлено, що поширеність депресії та тривоги в учасників дослідження становила 14,14 і 13,25% відповідно [2], а це значно вище за останні результати китайського обстеження психічного здоров’я, опубліковані 2019 року (6,8 і 7,6% відповідно) [3].


Згідно з крос-секційним дослідженням N. Bhattacharуya даних Національного центру статистики охорони здоров’я США за 2012 рік, серед 17,9±0,5 млн дорослих проблеми з голосом у вигляді дисфоній мають 7,6±0,2% осіб і щороку виявляються в кожної 13-ї людини [4]. Особливо серйозною проблемою голосові розлади (ГР) є для ОГМП, де вимоги до якості голосу надзвичайно високі. Ці люди мають найбільшу схильність до формувань порушень ГФ [5-7], які обмежують їхню професійну діяльність [8], спричиняючи емоційне вигорання і погіршуючи соціальні відносини [9].

Є численні дослідження з вивчення впливу різноманітних факторів на розвиток ГР [10-13], але нам не вдалося знайти публікації щодо вивчення взаємозв’язку між доклінічними порушеннями психоемоційного стану і виникненням дисфоній і їх впливу на якість життя в ОГМП.

Таким чином, сучасна фоніатрія потребує вивчення частоти виникнення в умовах пандемії в ОГМП доклінічних психоемоційних порушень і комплексної оцінки асоційованих із ними ГР, що допоможе розробити лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на оптимальне підтримання ГФ у пацієнтів цієї когорти.

Матеріали і методи дослідження

Проаналізовано 33 спостереження за ОГМП із високими 72,73% (n=24) і надзвичайно високими 27,27% (n=9) вимогами до голосу згідно з класифікацією І. Максимова [14], які перебували на обстеженні в клініці Запорізького державного медичного університету з лютого по грудень 2020 року. Представниками ОГМП із високими вимогами до голосу були: викладачі вузів, шкіл, дитячих садків – ​57,57% (n=19), юристи – ​9,1% (n=3), лікарі – ​6,06% (n=2); надзвичайно високими: співаки-солісти – ​15,15% (n=5), телевізійні ведучі – ​6,06% (n=2), священники – ​6,06% (n=2). Середній вік становив 32 роки (29,0; 39,0), діапазон – ​23-51 рік. Жінок було більше за чоловіків – ​87,88% (n=29) проти 12,12% (n=4).

Пацієнтів із вадами розвитку гортані й обличчя, ларинго-фарингеальним рефлюксом, хворобами шийного відділу хребта, із будь-якою формою приглухуватості, органічними і функціональними захворюваннями гортані та підтвердженою психоневрологічною патологією в дослідження не включали.

Було зібрано анамнез захворювання і проведено загальний оториноларингологічний ­огляд усіх учасників випробовування. Скринінг психічного стану проводили за госпітальною шкалою тривоги і депресії HADS (The Hospital Anxiety and Depression Scale), яку застосовують в умовах загальномедичної практики для первинного виявлення й інтерпретації вираженості психічних розладів за кількістю отримуваних при опитуванні балів [15]. Зокрема, 0-7 балів свідчили про відсутність достовірно виражених симптомів, 8-10 – ​про субклінічно виражену тривогу або депресію, ≥11 – ​про клінічно виражену тривогу або депресію. 

Оцінювання впливу ГР на якість життя проводили з використанням стандартизованого опитувальника «Індекс якості голосу» (Voice Handicap Index‑30, VHI) [16]. 

Спеціалізований фоніатричний огляд охоплював використання функціональних навантажень (вимірювання часу максимальної фонації, ЧМФ), функціональний стан гортані досліджували за допомогою відео­стробоскопії на апараті KARL STORZ TP 100 – ​TELE PACK X LED із використанням цифрової камери високої роздільної здатності. 

Перцептивну оцінку голосу проводили за участю трьох експертів за загальноприйнятою шкалою GRBAS, яка враховує психофізіологічні та акустичні компоненти і містить 5 критеріїв: G (grade) – ​якість голосу (захриплість); R (roughness) – ​грубість; B (breathness) – ​дихання; A (asthenicity) – ​астенічність; S (strain) – ​напруження. Оцінювання проводили за чотирма ступенями: 0 – ​відсутність патології, I – ​порушення легкого ступеня, II – ​середнього ступеня, III – ​тяжкого ступеня.

Дослідження оцінки психічного впливу ГР на якість життя проводили за VHI. Шкала оцінює функціональні (F – funсtional), фізичні (P – ​physical) й емоційні (E – ​emotional) розлади голосу. Складається з 30 питань, оцінку проводить пацієнт – ​вона виражається в балах і становить від 0 до 4. Мінімальна кількість балів – ​0, максимальна – ​120. Результат від 0 до 30 балів відповідає легкому ступеню тяжкості, від 31 до 60 – ​помірному і від 60 – ​тяжкому.

Вплив ГР на якість життя під час пандемії вивчали за допомогою опитувальника Voice COVID‑19 [18]. Анкета, яка складається з 14 пунктів, спеціально розроблена для самооцінки впливу пандемії COVID‑19 на професійних користувачів голосу. Оцінювання здійснюється від 0 до 4 балів на кожний пункт. Мінімальна кількість балів – ​0, максимальна – ​56.

Для оцінки ларингостробоскопічної картини використовували систему бальної оцінки фонаційних коливань голосових складок за Г.Ф. Іванченко [19], загальну кількість набраних балів розділяли на 5 і розраховували індекс вібраторної недостатності (ІВН) (норма – ​1 бал).

Основні параметри ларингостробоскопічної картини оцінювали таким чином:

  1. Фонаційні коливання голосових складок: збережені з обох боків – ​1 бал; з одного боку – ​2 бали; з обох боків відсутні – ​3 бали.
  2. Зміна частоти (регулярності) коливань, тобто синхронності: синхронні, рівномірні коливання – ​1 бал; одна голосова складка коливається з меншою частотою – ​2 бали; безладні, асинхронні коливання – ​3 бали.
  3. Зміна амплітуди коливань: однакова амплітуда голосових складок – ​1 бал; розлад з одного боку – ​2 бали; двобічний розлад – ​3 бали.
  4. Зміна фази закриття голосової щілини: повне закриття – ​1 бал; неповне закриття – ​2 бали; відсутня постійна голосова щілина – ​3 бали.
  5. Зміна фази відкриття: краї голосових складок помірно і рівномірно увігнуті – ​1 бал; вертикальний компонент збільшений або відсутній – ​2 бали; різні рівні голосових складок – ​3 бали.

Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою методів параметричної та непараметричної статистики з використанням ліцензійного пакета «STATISTICA for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR12D833214FAN5). Різницю в групах за кількісними показниками визначали за допомогою методу непараметричної статистики, використовуючи U-критерій Манна–Уітні. Статистичну значимість порівнюваних показників і взаємозалежність їх змін встановлювали з використанням коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Нульова гіпотеза відхилялася на рівні значення p<0,05.

Результати

Усі пацієнти без виключення мали інтраларингеальні скарги на вперше виниклу захриплість. У 22 (66,67%) спостерігалася швидка втомлюваність голосу, в 11 (33,33%) – ​звуження тонового і динамічного голосового діапазону, зміна тембру голосу – ​у 12 (36,36%), напруження при голосоутворенні – ​у 13 (39,4%).

Двадцять дві (66,67%) особи мали екстраларингеальні скарги психічного характеру, які характеризувалися роздратованістю – ​у 7 (21,21%), порушенням сну – ​у 6 (18,18%), страхом втрати голосу – ​у 2 (6,06%), підвищеною емоційністю – ​у 14 (42,42%), плаксивістю – ​у 3 (9,1%) осіб.

Згідно з результатами опитування за госпітальною шкалою тривоги і депресії (HADS) у 22 (66,67%) пацієнтів мали місце субклінічні симптоми тривоги й депресії, середня бальна оцінка яких становила 9,23±0,61 
(1-ша група).

В 11 (33,33%) були відсутні достовірно виражених симптомів тривоги і депресії, середня бальна оцінка яких становила 4,18±1,17 (2-га група).

При цьому в пацієнтів із відсутністю достовірно виражені симптоми тривоги і депресії (n=11) ЧМФ становив 13,18±0,22 с., у пацієнтів із субклінічно вираженими тривогою і депресією (n=22) –11,09±1,38 с., показники перцептивного аналізу голосу в обох групах наведені в таблиці 1.

Таким чином, у пацієнтів із субклінічно вираженими тривогою і депресією виявлені ГР. Про це свідчать достовірне збільшення показників G на 52,11% (р≤0,01), S – ​85,37% (р≤0,01) і достовірне зменшення ЧМФ на 15,86% (р≤0,01), що підтверджує значущий вплив субклінічних психологічних розладів на ГФ пацієнтів.

У таблиці 2 наведені дані ларингостробоскопічного дослідження функціонального стану гортані.

У пацієнтів із субклінічно вираженими тривогою і депресією виявлено достовірне збільшення показників частоти коливань голосових складок на 39,49% (р≤0,01), амплітуди коливань – ​на 36,5% (р≤0,01), фази закриття голосової щілини – ​на 51,98% (р≤0,01), фази відкриття – ​на 44,1% (р≤0,01), ІВН – ​на 39,36% (р≤0,01), що свідчить про порушення вібраторного циклу фонації гортані, зумовлені наявністю субклінічних психологічних розладів.

За результатами опитувальника впливу ГР на якість життя (VHI) в учасників дослідження з відсутністю достовірно виражених симптомів тривоги і депресії (n=11) функціо­нальний (F – ​functional) показник становив 2 (1,0; 3,0); фізичний (Р – ​physical) – ​2 (1,0; 3,0); емоційний (E – ​emotional) компонент – ​3 (2,0; 3,0) бали, середнє загальне (VHI) – ​7 (5,0; 9,0) балів, що відповідає легкому ступеню впливу ГР на якість життя.

У пацієнтів із субклінічно вираженими тривогою і депресією (n=22) за результатами опитувальника VHI функціональний показник становив 8 (7,0; 8,0) балів; фізичний – ​3 (3,0; 4,0) бали; емоційний компонент – ​20,5 (18,0; 23,0) бала, середнє загальне (VHI) – ​31,5 (29,0; 35,0) бала, що відповідає середньому ступеню впливу ГР на якість життя.

У пацієнтів із субклінічно вираженою тривогою виявлено достовірне збільшення функціонального показника на 75% (р≤0,01), а емоційного компоненту – ​на 85,37% (р≤0,01) (рис.).

Рис. Показники VHI у пацієнтів із субклінічно вираженими тривогою і депресією та без них

Результати із самооцінювання впливу пандемії на якість життя за допомогою Voice COVID‑19 були такими: 36,18±6,22 бала – ​у групі із субклінічно вираженою тривогою (n=22) і 22,18±5,42 – ​в учасників із відсутністю достовірно виражених симптомів тривоги і депресії (n=11). У пацієнтів із субклінічно вираженою тривогою виявлено збільшення результату опитувальника Voice COVID‑19 на 38,69%.

При проведенні кореляційного аналізу за Спірменом між даними перцептивної оцінки голосу за системою GRBAS, даними відеостробоскопії гортані, показниками тривоги і депресії та результатами опитувальника VHI було встановлено позитивну кореляцію високого ступеня між рівнем тривоги і вібраторною недостатністю голосових складок (rs=0,95; p≤0,05), від’ємну кореляцію із ЧМФ (rs= -0,59; p≤0,05), фізичним (rs=0,75; p≤0,05) та емоційним компонентами впливу ГР на якість життя (rs=0,79; p≤0,05) середнього ступеня тяжкості. Отримані дані свідчать про значущий вплив субклінічних розладів психологічного стану в ОГМП на порушення ГФ та емоційний компонент якості життя.

Обговорення

Психічні розлади, за даними S. Misono та співавт. [20], набувають дедалі більшого значення як важливий фактор ризику виникнення функціональних ГР.

Особливої актуальності згаданий чинник набуває під час пандемії COVID‑2019, коли в суворих умовах карантинних обмежень ОГМП потерпають від ізоляції, заборон на публічні заходи, соціального дистанціювання і фінансових втрат, що не тільки негативно впливає на їхній психічний стан і якість життя, але й призводить до появи функціональних ГР.


Проведено чимало досліджень щодо впливу достовірно виражених клінічно психічних розладів на формування ГР, але відсутня інформація про можливий вплив на ГФ саме субклінічних проявів тривоги і депресії. Тому наші дослідження з вивчення взаємозв’язку між порушеннями психічного стану на субклінічній стадії та об’єктивною оцінкою ГФ і їх вплив на якість життя в ОГМП ми вважаємо актуальними і новими.


Отримані дані продемонстрували суттєвий вплив субклінічних розладів психічного стану в ОГМП на порушення ГФ і фізичний та емоційний компоненти зниження якості життя. Водночас результати дослідження свідчать про можливість їх використання для формування груп ризику серед ОГМП і проведення в них лікувально-профілактичних заходів.

Висновки

Скринінг доклінічного психоемоційного стану і визначення його впливу на ГФ та якість життя є важливими етапами для відстеження потенційних етіологічних факторів ГР в ОГМП під час пандемії COVID‑19.

Література

1. Kenny C. Dysphonia and Vocal Tract Discomfort While Working From Home During COVID‑19. J Voice. 2020. (article in press) (unpublished) doi: 10.1016/j.jvoice.2020.10.010
2. Gender differences of depression and anxiety among social media users during the COVID‑19 outbreak in China: across-sectional study / F. Hou et al. BMC Public Health. 2020. Vol. 20. Issues 1.P. 1-11. doi: 10.1186/s12889-020-09738-7
3. Prevalence of mental disorders in China: a cross-sectional epidemiological study / Y. Huang et al. Lancet Psychiatry.2019. Vol. 6. Issues 3. Р. 211-224. doi: 10.1016/S2215-0366(18)30511-X
4. Bhattacharyya N. The prevalence of voice problems among adults in the United States. Laryngoscope. 2014. Vol. 124. ­Issues 10. P. 2359-2362. doi: 10.1002/lary.24740
5. Prevalence of Voice Disorders in the General Population, based on the Stockholm Public Health Cohort / V. Lyberg-Аhlanderet et al. J Voice. 2019. Vol. 33. Issues 6. P. 900-905. doi: 10.1016/j.jvoice.2018.07.007
6. Cutiva L.C.С. Association between occupational voice use and occurrence of voice disorders: a meta-analysis. Areté. 2018. Vol. 18. Issues 2. Р. 1-10. doi: 10.33881/1657-2513.art.18201
7. Speaking and Nonspeaking Voice Professionals: Who Has the Better Voice? / C. Chitguppi, A. Raj, R. Meher, P.K. Rathore. J Voice. 2018. Vol.32. Issues1. Р. 45-50. doi: 10.1016/j.jvoice.2017.03.003
8. Cutiva L.C.C., Vogel I., Burdorf A. Voice disorders in teachers and their associations with work-related factors: a systematic review. J Commun Disord. 2013. Vol. 46. Issues 2. Р. 143-155. doi: 10.1016/j.jcomdis.2013.01.001
9. Psychological Effects of Dysphonia in Voice Professionals / Z. Salturk еt al. Laryngoscope. 2015. Vol. 125. Issues8. P. 1908-1910. doi: 10.1002/lary.25319
10. Vocal Behavior in Environmental Noise: Comparisons Between Work and Leisure Conditions in Women With Work-related Voice Disorders and Matched Controls/ A. Szabo Portela, S. Granqvist, S. Ternström, M. Södersten. J Voice. 2018. Vol. 32. Issues 1. Р. 126.e23-126.e38. doi: 10.1016/j.jvoice.2017.04.010
11. Comparative study of cardiopulmonary functions in trained male athletes and singers – ​a pilot study/ O.O. Omodara, P.P. Mshelia, A.A. Madaki, M.I.A. Saleh. J Adv Med Pharm Sci. 2018. Vol. 16. Issues 3. Р. 1-8. doi: 10.9734/JAMPS/2018/40220
...
19.    Psychosocial distress in patients presenting with voice concerns.S. Misono at al. J Voice. 2014. Vol. 28. Issues 6. P. 753-61. doi: 10.1016/j.jvoice.2014.02.010

Повний список літератури – у редакції.

Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Риноларингологія» № 3 (56), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Пульмонологія та оториноларингологія

17.02.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Ефективність застосування лікарського засобу Целіста® у формі спрея в дітей дошкільного віку при лікуванні гострого фарингіту

Запальні захворювання глотки широко поширені серед населення і становлять близько 30% усієї патології верхніх дихальних шляхів; вони реєструються в усіх вікових групах і обумовлюють значну кількість днів непрацездатності. Однак зміни в ротовій частині глотки можуть бути проявами як самостійного патологічного процесу, так і симптомом іншого захворювання [4]....

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Гліциризин для профілактики COVID‑19: нова фармакологічна перспектива

Наприкінці вересня 2021 року в Одесі відбувся довгоочікуваний ХІІІ З’їзд оториноларингологів України. Минулого року через строгі карантинні обмеження з'їзд довелося відмінити, тому цьогоріч спостерігався неабиякий ажіотаж: загалом участь у заході взяли понад тисячу спеціалістів. Такий жвавий інтерес пояснювался ще й офлайн-режимом з’їзду, що дало можливість детальніше і повніше розкрити заявлені теми і зробити виступи по-справжньому інтерактивними. Гість з Італії, професор Десідеріо Пассалі, у своїй доповіді розповів про можливості топічного використання гліциризину для профілактики COVID‑19. ...

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Огляд ефективності використання антисептиків для полоскання носової та ротової порожнин під час глобальної пандемії COVID‑19

У рамках низки клінічних досліджень вивчалась ефективність антисептиків із противірусними властивостями для полоскання носової та ротової порожнин із метою зменшення передачі SARS-CoV‑2-інфекції. Зокрема, вивчали такі широко вживані антисептики, як повідон-йод (полівінілпіролідон-йод; PVP-I), лістерин, хлоргексидин тощо. Деякі з цих препаратів продемонстрували здатність знижувати in vitro вірусне навантаження SARS-CoV‑2 на 3-4 log10 за 15-30 с. В огляді розглянуто результати проведених клінічних випробувань ефективності антисептиків для обробки слизових верхніх дихальних шляхів і ротової порожнини щодо їх віруліцидної дії проти збудника СOVID‑19, а також перспективні подальші дослідження цих речовин. ...

11.01.2022 Пульмонологія та оториноларингологія Реалії, напрями і перспективи розвитку вітчизняної оториноларингології

19-22 вересня 2021 року в Одесі відбулася значуща медична подія – ​XIII З’їзд оториноларингологів України. Організаторами виступили Міністерство охорони здоров’я України, Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут отоларингології ім. професора О.С. Коломійченка НАМН України», Українське наукове медичне товариство оториноларингологів, Департамент охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації, Одеський національний медичний університет і Одеське обласне товариство оториноларингологів. У заході взяли участь ЛОР-лікарі з усіх куточків України, корифеї вітчизняної отоларингології та молоді науковці. Загалом було представлено приблизно 100 доповідей, в яких висвітлювалися найактуальніші питання сучасної оториноларингології: ЛОР-аспекти COVID‑19, ринологія, алергологічні та імунологічні проблеми в отоларингології, кохлеарна імплантація (КІ) в дітей і дорослих, ЛОР-онкологія та багато інших. ...