Квадевіт для посилення імунітету, полегшення перебігу та зменшення віддалених когнітивних наслідків COVID‑19

18.02.2022

Стаття у форматі PDF

Цей рік розпочався стрімким поширенням нового штаму коронавірусу SARS-CoV‑2 Омікрон (Omicron), який характеризується значно вищою контагіозністю. Вакцинація виявилася недостатньо ефективною проти нового штаму коронавірусу, тому захворюваність на COVID‑19 невпинно зростає. Не слід забувати й про сезонне підвищення захворюваності на інші респіраторно-вірусні інфекції, на які на тлі пандемії коронавірусної хвороби ніхто вже не звертає уваги. Ситуація ускладнюється зимовим авітамінозом та недостатністю важливих нутрієнтів, що супроводжується ослабленням механізмів опірності імунної системи до інфекційних чинників. Забезпечити надходження достатньої кількості вітамінів і мікроелементів дозволяють збалансовані вітамінно-мінеральні комплекси. 

Які переваги надає адекватне забезпечення вітамінами з позиції профілактики та лікування гострих респіраторно-вірусних захворювань, включно з COVID‑19? 

Спробуємо дати вичерпні відповіді на ці запитання в цьому огляді.

Проблема дефіциту вітамінів в сучасному світі

Питанням адекватного забезпечення організму людини вітамінами та мінералами в розвинених країнах приділяється чимало уваги, про що переконливо свідчить рівень споживання відповідних засобів. Наприклад, полівітамінні препарати щодня застосовують 80% населення США та близько 60% мешканців європейських країн. На жаль, у нашій країні відповідний показник не досягає й 20%. Під час пандемії COVID‑19 споживання вітамінів суттєво зросло. Нещодавнє європейське дослідження продемонструвало значний ріст споживання полівітамінно-мінеральних комплексів, до складу яких входять вітаміни А, Е, В, С, фолієва й пантотенова кислоти, калій, кальцій, цинк, селен та інші нутрієнти (Wrobel K. et al., 2021). Для України такі дані наразі ­відсутні, тому скільки українців страждають на авітаміноз, особливо в найнесприятливіший зимово-весняний період, сказати досить важко.

Взимку навіть сирі овочі та фрукти, які цієї пори року є основним джерелом вітамінів, суттєво втрачають вміст останніх у результаті тривалого зберігання. Це стосується також сушених і термічно оброблених продуктів рослинного походження. Окремою проблемою є зменшення вмісту вітамінів і мінеральних речовин в овочах та фруктах унаслідок виснаження ґрунтів і безконтрольного використання сільськогосподарської хімії. Лікарів уже давно не дивують випадки недостатності вітамінів улітку. Найбільш швидким і надійним виходом із цієї ситуації є регулярний прийом комплексних вітамінних препаратів.

Особливої актуальності проблема недостатності вітамінів набуває в літніх осіб, які часто не можуть дозволити собі повноцінно харчуватись, а також можуть мати проблеми із засвоєння вітамінів з їжі (захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення обмінних процесів). Так, у клініках США дефіцит вітаміну Е виявляють у 80% літніх пацієнтів, вітаміну С – в 60%, вітаміну А – майже в 40%. Можна припустити, що в Україні ситуація є ще гіршою.

Роль вітамінів і мінералів у профілактиці та лікуванні гострих респіраторно-вірусних інфекцій (ГРВІ)

Про значення достатнього забезпечення організму вітамінами в профілактиці ГРВІ відомо досить давно. Рандомізоване подвійне сліпе паралельне плацебо-контрольоване клінічне дослідження продемонструвало зниження частоти розвитку ГРВІ на 34,6% у групі осіб, які приймали полівітамінні комплекси, порівняно з групою плацебо (Bernal-Orozco M.F. et al., 2015).

Слід враховувати, що адекватне надходження вітамінів під час самого захворювання може полегшити його перебіг, прискорити одужання та подальшу реабілітацію. Згідно з результатами об’єднаного аналізу даних 5 систематичних оглядів за участю понад 12 тис. хворих на ГРВІ, ранній пероральний прийом вітаміну С асоціювався зі зменшенням тривалості симптомів, включно з лихоманкою, болем у грудях і тілі, ознобом, а також зі зниженням частоти госпіталізації та тривалості перебування в стаціонарі.

У пацієнтів, госпіталізованих із позалікарняною пневмонією, вітамін С продемонстрував здатність покращувати респіраторну функцію, особливо у випадках тяжкого перебігу захворювання (Schloss J. et al., 2020).

Дефіцит поживних речовин може негативно вплинути на імунну систему людини та погіршити перебіг інфекційного процесу. Останні дані підтверджують користь застосування певних вітамінів у добових дозах, що перевищують рекомендовані, для потенційного зниження вірусного навантаження та ризику госпіталізації пацієнтів із COVID‑19. Вітаміни є важливими компонентами дієти завдяки їхнім антиоксидантним та імуномодулювальним властивостям (Shakoor et al., 2020). Деякі з них регулюють експресію генів, підтримують дозрівання та диференціювання імунних клітин, у такий спосіб проявляючи противірусну активність. Після оголошення пандемії користувачі інтернету активно зацікавилися інформацією про нутрієнти, які мають надзвичайні імуностимулювальні властивості. Під час першої хвилі, яка характеризувалася соціальними обмеженнями та невеликою кількістю інфікувань, істотно зросло споживання корисних нутрієнтів, які загалом позитивно впливають на нервову систему, покращуючи когнітивні та психологічні функції.

Патогенез порушень, спричинених COVID‑19, та шляхи їх корекції

Добре відомо, що основними патогенетичними факторами коронавірусної хвороби є надмірне утворення прозапальних цитокінів і хемокінів, які призводять до розвитку системного запалення, оксидативного стресу та клітинної гіпоксії. При COVID‑19 часто спостерігаються виражені порушення клітинного метаболізму та енергетичного забезпечення клітинних процесів. Зазначені зміни насамперед зачіпають центральну нервову систему, для якої характерна висока інтенсивність метаболічних процесів. Порушення енергетичного обміну на рівні нейронів і розвиток дисфункції мітохондрій часто супроводжуються такими неврологічними ускладненнями COVID‑19, як виражена астенія, депресія, порушення пам’яті та когнітивної сфери.

Добре відомо, що певні групи населення (приміром, люди похилого віку) можуть бути особливо сприйнятливі до когнітивних порушень після тяжкого перебігу COVID‑19. Утім, навіть у значної частини відносно молодих пацієнтів виявляли значну когнітивну дисфункцію. Пацієнти з нещодавньою інфекцією в анамнезі часто скаржаться на порушення виконавчих функцій (вільність мовлення), зниження пам’яті та дефіцит уваги, що можуть зберігатися навіть через 8 місяців після одужання.

За даними S. Marsel і співавт., стійкі субклінічні когнітивні порушення можуть бути типовим ускладненням після одужання від COVID‑19 у молодих людей незалежно від клінічного перебігу захворювання. Китайські науковці вважають, що COVID‑19 може підвищувати ризик зниження когнітивних функцій і розвитку деменції різного ступеня, в тому числі хвороби Альцгеймера. Імовірно, COVID‑19 «впливатиме на здоров’я і благополуччя людей ще довго після того, як пандемія закінчиться» (Zhou H. et al., 2020).

Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок, що боротьба з оксидативним стресом, покращення мікроциркуляції та активація метаболічних процесів на рівні нейронів є важливими заходами профілактики розвитку, а також лікування неврологічних порушень після перенесеної COVID‑19. Це дозволяють зробити певні нутрієнти, які мають антиоксидантні властивості та здатні стимулювати клітинний метаболізм.


! Пацієнти, які одужали від COVID‑19, можуть отримувати користь від ранньої адаптованої нейропсихологічної реабілітації із застосуванням вітамінних і мінеральних препаратів, які покращуватимуть обмінні процеси в нейронах.


Перспективи комплексу Квадевіт у підвищенні імунітету, реабілітації в разі постковідного синдрому

Існують переконливі аргументи щодо вирішальної ролі вітамінів і мінералів в активації та підтриманні гуморальної й клітинно опосередкованої ланки імунної системи у профілактиці та реабілітації COVID‑19. З огляду на це доцільно застосовувати дієтичні добавки із багатим компонентним складом, які підвищуватимуть загальну резистентність організму та запобігатимуть інфекційним захворюванням у період епідемій. До таких препаратів належить Квадевіт, котрий містить низку нутрієнтів, що беруть активну участь у метаболічних процесах і забезпечують належний гомеостаз (вітаміни А, Е, В, С, рутин, кальцій, калій, мідь, глутамінова кислота, фітин). Для посилення корисних ефектів фізичних вправ, а також у разі перенесених тяжких інфекційних захворювань при збереженні залишкових явищ у вигляді зниження РА варто розглянути засіб Квадевіт Актив, до якого, окрім вищеперерахованих вітамінів і мінералів, входять L-тирозин, L-карнітин і таурин. Ці речовини сприяють корекції метаболічних реакцій в організмі, збільшують енергетичні ресурси при фізичних навантаженнях і розумовій діяльності та підвищують стійкість організму до несприятливих чинників довкілля. Як було зазначено, після COVID‑19 частим віддаленим наслідком є когнітивні порушення, які розвиваються навіть у людей молодого віку та значно погіршують прогноз якості життя і працездатності пацієнта. Відповідно, на ранньому реабілітаційному етапі важливо застосовувати засоби для нормалізації функціонування нервової системи. Квадевіт Меморі завдяки екстракту листя гінкго білоба стимулює кровообіг як у здорових, так і в ішемізованих тканинах серця і мозку, протидіє агрегації тромбоцитів і закупорці судин, покращує метаболізм клітин мозку, діяльність нервової системи, функцію пам’яті та здатність до навчання.

Підготувала Олеся Андронік

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 2 (519), 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Інфекційні захворювання

24.03.2024 Інфекційні захворювання Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Ефективність ефірних олій у лікуванні гострої застуди

Застуда та інші інфекції дихальних шляхів – актуальна проблема охорони здоров’я через високий рівень захворюваності, що перевищує такий інших інфекційних патологій. З метою підвищення кваліфікації лікарів загальної практики та обміну досвідом з актуальних питань лікування інфекційних захворювань у лютому була проведена науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції? Загроза сезонних інфекцій. Погляд пульмонолога, інфекціоніста, алерголога, ендокринолога, кардіолога, педіатра» за участю провідних вітчизняних спеціалістів-практиків....

18.03.2024 Інфекційні захворювання Оптимізація лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій: етіотропна, патогенетична та симптоматична терапія

Гостра застуда – самообмежувальне захворювання верхніх дихальних шляхів. Застуда зазвичай має помірну тяжкість і виникає під дією низки вірусів різних родин (найчастіше – риновірусів). Основними симптомами застуди є біль у горлі, гострий кашель, чхання, закладеність та виділення з носа (рис. 1). Інкубаційний період застуди триває зазвичай 24-72 год, а сама хвороба – в межах 1 тиж. Застуда асоціюється зі значним економічним тягарем для суспільства через потребу у візитах до лікаря, витрати на фармакопрепарати і біодобавки та тимчасову непрацездатність (Al-Haddad M.S. et al., 2016). ...

11.03.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Цефоперазон і цефтріаксон: відмінності та вибір при лікуванні хірургічної інфекції

Цефалоспорини займають провідну позицію серед усіх антимікробних препаратів за частотою використання. Популярність цих антибіотиків пояснюється багатьма чинниками: широким спектром антимікробної дії; бактерицидним механізмом дії; стійкістю до ферментних систем патогенів; доброю переносимістю і невеликою частотою побічних проявів; простотою та зручністю дозування. В останні роки до стандартних протоколів лікування включають цефалоспорини IV i V поколінь, але в рутинній клінічній практиці найчастіше застосовуються препарати I-III поколінь, найбільш відомими представниками яких є цефоперазон і цефтріаксон. У статті викладено порівняльну характеристику цих двох препаратів з огляду на вимоги сучасних стандартів. ...

08.03.2024 Інфекційні захворювання Актуальні вірусні інфекції: можливості та перспективи лікування

Сучасні епідеміологічні спостереження свідчать про те, що масові спалахи інфекційних хвороб значно почастішали. Якщо раніше пандемії виникали в середньому раз на 40 років, то за 23 роки ХХІ ст. людство вже зустрілося із двома широкомасштабними спалахами: пандемією грипу А (H1N1) у 2009 році та пандемією коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) у 2020 році. За даними лондонської компанії Airfinity Ltd., яка займається прогнозуванням здоров’я, імовірність того, що пандемія (так само смертоносна, як і COVID-19) може виникнути в наступному десятилітті становить 27,5%. Серйозною загрозою для громадської охорони здоров’я, за даними спеціалістів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є віруси Ебола, Марбург, Ласса, Ніпа і Зіка через їхній епідемічний потенціал, але не можна забувати і про інфекції, що вважаються контрольованими....